Порція Танаки українською
______________________________
- Ворожий флот налічує чотири тисячі бойових одиниць. Це принаймні вдвічі більше за нас.
- Вони думають оточити нас з трьох боків
- Старигани, мабуть, вже геть позеленіли через це… чи, може, почервоніли? – на білому обличчі Рейнгарта промайнула зловісна посмішка. Ворог, сильніший вдвічі, оточував його військо з трьох сторін – а він не показував і тіні розгублення.
- Радше позеленіли. П'ятеро адміралів явилися до вашого превосходительства з проханням про термінову зустріч.
- Отакої? А казали ж – не можуть навіть обличчя мого бачити.
- То ви не приділите їм уваги?
- Та приділю вже. Вкладу їм хоч трохи сенсу…
До Рейнгарта явилися: адмірал Меркатц, віце-адмірал Штаден, віце-адмірал Фаренгейт, віце-адмірал Фоґель та контр-адмірал Ерлаг. Саме їх Рейнгарт назвав стариганами. Проте, цей ярлик був явним перебільшенням: найстаршому, Меркатцеві, тільки-но минуло 50, наймолодшому, Фаренгейтові, ледве зрівнявся 31 рік. Радше Рейнгартові з його другом пасувало би прізвисько "хлопчаки".
- Дякую вам, ваше високопревосходительство головнокомандуючий, за те, що висловили свої дорогоцінні думки, - від імені всіх інших сказав Меркатц. Рейнгарт ще й не народився на світ, коли цей чоловік вже мав великий досвід воєнних дій та військового адміністрування. Середнього росту, але кремезної статури, завжди з прикритими, ніби трохи сонними очима, цей непримітний ззовні чолов'яга славою та досягненнями перевершував Рейнгарта.
- Я розумію, що хоче сказати мені шановне панство, - Рейнгарт, віддавши Меркатцові честь лише задля годиться, перехопив ініціативу. – Наш флот знаходиться у кепському становищі, ви це мали на увазі?
- Саме так, ваше високопревосходительство, - виступивши на півкроку, відповів віце-адмірал Штаден. Цей чоловік з вузьким та гострим, мов ніж, обличчям, був прикладом штабного аналітика, знавця тактичної теорії. – Нам протистоїть ворог, що числом перебільшує нас вдвоє та обступає з трьох боків. А це значить, що міняти стрій вже пізно.
Рейнгартові зеленкувато-крижані очі, зосереджені на обличчі Штадена, поблискували байдуже.
- Одним словом, нам кінець?
- Даруйте, ваше високопревосходительство. Але наше украй невигідне становище – неспростовний факт. Аби краще це зрозуміти, подивіться на дисплей…
Сім пар очей сфокусувалися на командному дисплеї, де Кірхайс вже вивів для Рейнгарта диспозицію обох флотів.
Ззовні силового поля, що захищало від шуму, декілька дуже цікавих рядових поглядали на старших офіцерів. Перехопивши погляд Штадена, всі вони поспіхом відвели очі. Прочистивши горло, віце-адмірал знову заговорив:
- У минулі роки славетний космічний флот Рейху зазнав прикрої поразки від заколотницьких військ Союзу Вільних Планет саме через таку бойову формацію.
- Авжеж, розгром при Даґоні.
- Так, справді дуже прикрий побій, - з вуст віце-адмірала вихопилося зітхання. - Насправді ж мільйон хоробрих солдат та офіцерів знайшов героїчну смерть у глибокому космосі через те, що один вірний слуга законного правителя Галактики, його величності Кайзера, піддався на дешевий трюк заколотників. Але цього разу, не вступаючи двічі в ту саму пастку, необхідно вдатися до гідного відступу, який не завдасть шкоди честі його величності Кайзера. Такою є незначна думка вашого покірного слуги.
"Справді негідна думка конче некомпетентного базікала", - сказав Рейнгарт у серці своєму, але вголос промовив зовсім інше:
- Впізнаю шляхетну думку, проте, розглянувши вашу пропозицію, знаходжу її неприйнятною.
- Чому? Чи не зробите ви мені ласку, вислухавши причини? – очі та обличчя віце-адмірала Штадена промовляли те, що він марно намагався приховати: "зарозуміле цуценя".
![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
