Сердитий Джек проголосував
Пам'ятаєте, що я писала в нарисах про Сердитого Джека? Зокрема, тут і тут?
Ну ось маєте, Сердитий Джек проголосував.
Я хотіла написати велику статтю про це діло, але побачила, що є люди, котрі написали краще. Обидва американці, одна стаття перекладена українською, інша - ні. В обох статтях докладно пояснюється, чому американські "сердиті Джеки" віддали голоси Трампові.
Бідні колеги-інтелектуали. Бідний пан Кінг з його пророчою "Мертвою зоною". Бідний пан Мартін. Нещодавно він не міг второпати, чому хтось хоче голосувати за таке мудло. Та за нього саме тому й проголосували, що він мудло! Американський Донбас хоче, щоб його почули. І не просто почули, а зробили "як було". Взяли чарівну паличку, сказали "крекс-пекс-фекс" і зліквідували модернізацію, через яку їхній спосіб життя вже під загрозою знищення.
Проблема в тому, що ми проживаємо в країні, яка вже мала справу з масивною спробою зліквідувати модернізацію - чи то пак, влаштуватися так, щоб модернізація промисловості відбулася, а модернізація свідомості залишилася на рівні 19-го сторіччя, причому тієї його половини, де було кріпацтво. Ми ригали кров'ю та срали кров'ю через той соціальний експеримент. А надто через зіткнення двох схожих проектів затримки модернізації, автор другого взагалі не замірявся зупинитися на кріпацтві, а хотів обвалити все у нетра архаїки. Оце нам було весело у цих жорновах.
А удруге наші "Сердиті Джеки" вирішили, що можуть крекс-пекс-фекс повернути Радянський Союз. Ой, а як же ж воно вийшло, що замість крекс-пекс-фексу вимовлюється лише "Авада Кедавра"? А біс його зна...
Словом, справа не в Трампі, справа в мільйонах людей, які вже не встигають розвиватися разом зі світом, і тому хочуть, щоб світ загальмував. А оскільки він не загальмує, на нас може чекати другий раунд шаленої реакції. Нагадаю: перший вилився у світову війну. Ну, тобто, ми вважаємо цю війну за дві, але зрештою це була одна, поділена надвоє 20-річним перемир'ям.
Ми мало що можемо вдіяти проти колективного сказу. Зберігати здоровий глузд, не піддаватися спокусі простих рішень - оце, мабуть, і все.

Ну ось маєте, Сердитий Джек проголосував.
Я хотіла написати велику статтю про це діло, але побачила, що є люди, котрі написали краще. Обидва американці, одна стаття перекладена українською, інша - ні. В обох статтях докладно пояснюється, чому американські "сердиті Джеки" віддали голоси Трампові.
Бідні колеги-інтелектуали. Бідний пан Кінг з його пророчою "Мертвою зоною". Бідний пан Мартін. Нещодавно він не міг второпати, чому хтось хоче голосувати за таке мудло. Та за нього саме тому й проголосували, що він мудло! Американський Донбас хоче, щоб його почули. І не просто почули, а зробили "як було". Взяли чарівну паличку, сказали "крекс-пекс-фекс" і зліквідували модернізацію, через яку їхній спосіб життя вже під загрозою знищення.
Проблема в тому, що ми проживаємо в країні, яка вже мала справу з масивною спробою зліквідувати модернізацію - чи то пак, влаштуватися так, щоб модернізація промисловості відбулася, а модернізація свідомості залишилася на рівні 19-го сторіччя, причому тієї його половини, де було кріпацтво. Ми ригали кров'ю та срали кров'ю через той соціальний експеримент. А надто через зіткнення двох схожих проектів затримки модернізації, автор другого взагалі не замірявся зупинитися на кріпацтві, а хотів обвалити все у нетра архаїки. Оце нам було весело у цих жорновах.
А удруге наші "Сердиті Джеки" вирішили, що можуть крекс-пекс-фекс повернути Радянський Союз. Ой, а як же ж воно вийшло, що замість крекс-пекс-фексу вимовлюється лише "Авада Кедавра"? А біс його зна...
Словом, справа не в Трампі, справа в мільйонах людей, які вже не встигають розвиватися разом зі світом, і тому хочуть, щоб світ загальмував. А оскільки він не загальмує, на нас може чекати другий раунд шаленої реакції. Нагадаю: перший вилився у світову війну. Ну, тобто, ми вважаємо цю війну за дві, але зрештою це була одна, поділена надвоє 20-річним перемир'ям.
Ми мало що можемо вдіяти проти колективного сказу. Зберігати здоровий глузд, не піддаватися спокусі простих рішень - оце, мабуть, і все.


no subject
no subject
no subject
no subject
РнаÑколÑко Ñ Ð¼Ð¾Ð³Ñ ÑÑдиÑÑ Ð¾ габаÑиÑÐ°Ñ Ð¢Ñампа и его жеÑÑв, Ñам ÑаÑклад не лÑÑÑе.
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
А то якби відсунули звинувачення в харасменті, то Трамп просто янгол. Як щодо Сержа Ковалевського, наприклад?
no subject
Давайте на цій опимістичній ноті закінчимо цю розмову.
(no subject)
(no subject)
(no subject)
no subject
ÐообÑажаемÑй гей СеÑÑга пеÑедаÑÑ Ð¿ÑивеÑ, кÑÑаÑи. ÐеÑÑ Ð´ÐµÐ²ÑноÑÑо, болÑÑой ÑкаÑÑег, занималÑÑ ÐµÐ´Ð¸Ð½Ð¾Ð±Ð¾ÑÑÑвами. РинÑеÑеÑÑеÑÑÑ, ÑоглаÑÐ½Ñ Ð»Ð¸ вÑ, ÑÑо СеÑÑге ок ноÑм полапаÑÑ Ð²Ð°Ñ Ð·Ð° Ñйки и попÑ, не ÑпÑаÑÐ¸Ð²Ð°Ñ Ð²Ð°Ñего ÑоглаÑиÑ, еÑли он ÑÑо Ð´ÐµÐ»Ð°ÐµÑ Ð² ÑÐ¸Ð»Ñ Ð³Ð»Ñбокого и иÑкÑеннего заблÑждениÑ.
ÐÑ, Ñо еÑÑÑ, пÑедпоÑиÑаеÑе ли Ð²Ñ Ñакой поÑÑдок, когда вам каждÑй Ñаз пÑидÑÑÑÑ Ð´ÑаÑÑÑÑ Ñ Ð¡ÐµÑÑгой (коÑоÑÑй, ÑкоÑее вÑего, оÑÑÑÑпиÑ, еÑли на лапание Ð²Ñ Ð¾ÑвеÑиÑе, дав оÑпоÑ, но завÑÑа бÑÐ´ÐµÑ Ð»Ð°Ð¿Ð°ÑÑ Ð±ÐµÐ· ваÑего ÑоглаÑÐ¸Ñ Ñнова, поÑÐ¾Ð¼Ñ ÑÑо он по движениÑм ваÑей Ð¿Ð¾Ð¿Ñ Ð¿Ð¾Ð½Ñл, ÑÑо Ð²Ñ Ð¿ÐµÑедÑмали и ÑепеÑÑ Ð½Ðµ пÑоÑив - оÑибоÑно, но ÑÑо поделаÑÑ, заблÑждаеÑÑÑ Ñеловек)? Ðли вам болÑÑе по дÑÑе, когда СеÑÑга вÑÑкий Ñаз, когда ÐµÐ¼Ñ Ð¿ÑидÑÑ Ð² головÑ, ÑÑо Ð²Ñ Ð±ÑдеÑе ÑÐ°Ð´Ñ ÐµÐ³Ð¾ Ñ Ð²Ð°ÑÐ°Ð½Ð¸Ñ Ð·Ð° ваÑи ÑйÑа и попÑ, ÑнаÑала на ÑÐ»Ð¾Ð²Ð°Ñ ÑпÑоÑиÑ, не пÑоÑив ли вÑ, еÑли он Ð²Ð°Ñ ÑÑ Ð²Ð°ÑÐ¸Ñ Ð·Ð° инÑимнÑе меÑÑа, и еÑли Ð²Ñ ÑкажеÑе "неÑ", кивнÑÑ Ð¸ Ñ Ð²Ð°ÑаÑÑ Ð½Ðµ бÑдеÑ?
no subject
no subject
no subject
no subject
Я правильно понимаю, что сексуального насильника надо обвинять исходя не из того, что он сделал, а из его личных заблуждений? А если он кричит и отбивается, а он уверен, что это такая игра - тоже менее опасный, да?
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
(no subject)
no subject
no subject
С точки зрения жертв харрасмента абсолютно по барабану, что насильник думает о их мотивах. Потому что ему в любом случае похер их реальные мотивы. Тот, который фантазирует про "сама хотела", не менее мерзок, чем тот, которому похер, хотела или нет.
Чтобы разница появилась, надо, чтобы чувак притормозил и спросил у вас "Морбус, норм, если я тебе палец в анус засуну?", выслушал ответ и если вы сказали "нет", кивнул и прекратил домогательства до того, как вы ощутили его палец в попе и выразили своё возмущение, дали отпор и т.д.
Но для этого надо, чтобы он вас воспринимал как сторону в субъект-субъектных отношениях. Как человека, с которым можно договариваться словами о каких-то сексуальных взаимодействиях, прежде чем совершить эти взаимодействия.
А если он сначала палец засовывает, а потом, получив от вас по морде, осознаёт, что упс, ошибочка вышла - вам уже присунули против вашего желания.
С точки зрения прокурора над вами произвели насильственные действия сексуального характера. Если прокурор выслушивает рассказ чувака про "ну я решил, что Морбус не против, патамушта я же такой клёвый и все готовы мне подставить попу" и решает чувака отпустить на волю, патамушта он искренне заблуждался - это плохой, негодный прокурор.
no subject