Троха про заборону Втентакліку

У 2014 році хлоп з Кенігсбергу, з яким ми копали разом монастиря в Істрі, буйно та радісно привітав мене у Втентакліку з тим, що "Кримнаш". І чекав, що я з ним щиро радітиму. З Кенігсбергу, Карло. І ще декілька небратів почали мені там, Втентакліку, жваво пояснювати, що я не маю права друкуватися російською. Тому я із чистої гидливості пішла з Втентакліку.

А ще накрилися ВСІ мої та спільні з Галка Дніпрянка Ліпатова (Галка Днепрянка Липатова) сценарні проекти, бо Пацакія обрубала кінці, а Україна на той час лежала в колапсі. А потім Пацакія заблокувала мені можливість виводити гроші через Яндекс, і я втратила джерело заробку незалежного автора.

І щоб мені життя остаточно не казалось медом, мама повідомила мені про пухлину груді, від якої вона померла у 2015. А в мене чортма грошей та обрубані всі засоби до заробітку.

Це я даю розгорнуту відповідь на можливе питання "Чи не жаль мені малих бізнесменів та підприємців, які через Втентаклік та Тиндекс вели свій малий бізнес". Ні, не жаль. Жорстока я та кам'яносерда. Я витратила ці три роки, щоб звестися на ноги. Ви їх витратили... на що вам ввижалося доречним, на те й витратили. Я була у ваших чоботах. Це страшно, але не "ужас-ужас-ужас". Впирайтся та робіть своє.