Пріквел до СМ. Продовження

На центуріона Сео можна було скинути майже всі обов'язки, які ніс Сагара, крім одного: центурiон не міг за нього відслужити Месу.
З появою на Сунагіші тисячі двохсот "поселенців" ситуація змінилася: разом з ними прибули образу два священики: отець Фарад і отець Котон. Меса, яку вони відслужили втрьох у неділю, була наймасовішою з усіх, які доводилося служити Сагарі.
Крім усього іншого, перед Сагарою руба постало питання логістики: хоча загальні Меси він служив лише двічі на тиждень, і на них приходила десь половина місцевих (населення Сунагіші майже порівну поділялося на християн та буддистів), хліб та вино, хоч якими крихітними шматочками він не ламав облатки, невблаганно підходили до кінця. Наприкінці місяця мав прийти транспорт з командорії, але до того дня залишалось півтора тижні, і ці півтора тижні треба було якось існувати.
Сагара мав певні резерви щодо хліба, але з вином було зовсім погано. Після урочистої служби він поділився своєю проблемою з отцем Фарадом.
- Даруйте, отче, - відповів колега. – Але я нічим не можу вам зарадити. Мені видано припасів для Святих Дарів на місяць, на тисячу двісті чоловік. Навіть на місцевих я не розраховував – мені сказали, що тут самі буддисти.
- Я хотів лише позичити, - сказав Сагара. – Наприкінці місяця в мене буде транспорт, і я віддам.
- Я, - молодий священик почервонів. – Я би радий, але… Розумієте, доводиться весь час думати наперед. А раптом транспорт не прийде?
( Read more... )

Прекрасный Юта - о религии

"ещё часто спросивали "вы верите Бога?" ага, я и многие японцы верют Бога нааааверное. только почти не доверяем. мы знаем он не очень помогает нас. только после умер он помогает. я так думаю".

http://yuta-siberia.livejournal.com/59475.html

Кицьо образилось (sokoty, не читай цього, це теж виливання шлаку)

http://nikolamsu.livejournal.com/57436.html

Є одна риса, яку я важко перетравлюю в людях - і саме через неї забанила під три чорти цього юзера. Цю рису він, власне, в цтому постингу продемонстрував: схильність гіперболізувати репліки оппонента до епічних масштабів.

Наприклад, я пишу, що мені сподобались грузини на мітингу. Гадаєте, як людина оформляє посилання на мій пост? Отакою реплікою:

"нужно лишь грамотно организовать информационную компанию – и вся передовая общественность побежит призывать к ответу кровавую русскую военщину, известную всему свету"

Зовсім одне й те саме, що написала я, так?

Ця схильність до непомірної гіперболізації, що найпідліше, не є виявом якоїсь особливої брехливості. Ні - людина щиро вірить, що я мала на увазі саме це. Ще один кадр в коментах мене повчає:

"Если, "оранжевая"( это не ругательство) украинка и католичка на русскоязычном ресурсе пишет такой пост, желательно пойти по ссылке и почитать критикуемый текст, то в России он 90-процентами читателей воспринимается, как антросийский, как по форме, так и по содержанию. Можете не верить но это так. Я кстати, действительно, не могу поверить, что вы не понимаете, что множество ваших постов воспринимается русскими негативно. Или это такая аберрация зрения, человека находящегося в иной общественной среде чем многие его читатели".

Клас! Тобто, це в мене "аберрация зрения" - а не в них. Вони не вважають своїм інтелектуальним та моральним обов"язком читати "текст слів" так, як він написаний, нічого не додаючи від себе - ні, де там! То я, власне, маю "слідкувати за базаром", робити своїм текстам обрізання аж до стадії кстрації, з оглядки на їхню колективну "княгиню Марью Алексеевну".

Так от, нехай княгиня поцілує мене в дупу.

К вопросу о спасении души

Ну хорошо, а если исключить всякую возможность корыстных мотивов?

Представим себе такой антиутопический вариант: Господь Иисус действительно проиграл и находится в плену у Сатаны. Все его последователи после смерти будут терпеть адские муки. Для "спасения души" - получения льготного, "придурочьего" места в аду - нужно делать обратное: грешить всяческими способами, плевать на ближнего, убивать...

Вопрос: стоило бы при таком раскладе пытаться быть праведником?

То есть, мой личный ответ - да, безусловно.

Какая из этой басни мораль? А морали нет никакой, кроме давно известной: "кто хочет спасти свою душу - тот потеряет ее". Нужно действовать так, словно спасение души не имеет для тебя значения. Тогда все получится.

Ну хорошо, а на хера я СЮДА влезла?

http://community.livejournal.com/pravoslav_ru/2576154.html

Что за приступ воинственности...

Подсказали идею для рассказа ужасов

http://www.diary.ru/~heruer/p48118115.htm

Вернусь со "Звездного моста" - может, напишу.