Рагулізм

Одне мудило, не скажу хто, знов патякає про "сліпий до кольору кастінг":

"Недавно переглядав Тора. Чорношкірий Геймдалль потішив (особливо якщо врахувати, що він син Одіна). Яким треба бути хворим на голову режисером, щоб бога скандинавів зобразити чорношкірим?"

Режисера звуть Кеннет Брана, він першим своїм фільмом взяв Бафту та Європейський кіноприз, надалі брав Золотого Лева та Пальмову Гілку, номінувався за кожен фільм майже на всі престижні нагороди як режисер і актор, найвідоміший екранизатор Шекспіра. Ви його не знаєте? То встидайтеся, дурні й дурепи! Це ви хворі на голову, а не він. Це ви не гідні його пальця, не розумієтеся в кіні ні вуха ні рила, але патякаєте, наче щось тямите.

ЗІ: Авжеж у мудила в мордокнизі гордо написано "Спілкуюся українською". Той прикрий випадок, коли хочеться, шоб невіглас був кацапом, але Бог не судив...

Троха про Берсерка

Ну що, ото вийшла перша серія довгоочікуваного аніме-онгоінгу, яку, до речі, можна подивитися тутка.

Ніц не казатиму за графіку-шмафіку, бо біса не тямлю, казатиму про своє дівоче, себто про сюжет та сторітеллінг.

ВОНО НІКУДИ НЕ ГОДИТЬСЯ!

Попри всі жартики, що весь сюжет "Берсерка" полягає у тому, же Гатс маха мечем, насправді у манзі дуже добрий сторітеллінг. Перша арка показує нам Гатса понівеченого фізично й морально, друга - як він дійшов такого життя, третя - початок його відродження.

Робити мішанку з першої та третьої було дуже поганою ідеєю.

Так, як сценарист, я добре розуміюся на "проблемі Тома Бомбадила". "Берсерк" - історія велика та розлога вся у аніме-серіал не влізе. Треба щось вирішувати.

Чим керувалися творці аніме, коли викинули арку Розіни та майже всю арку "Чорного мечника", я розумію. Я не розумію, що було у них в голові, коли вони вирішували, що залишити.

Зрозуміло, чому залишили порятунок Пака. Це establishing moment для Гатса, він уперше за довгі два роки полювання на Апостолів робить добрий вчинок. Так, не заради самого Пака, а за планом: вчинити колотнечу з людьми барона Кока, аби той вийшов полювати на Гатса і сам став його здобиччю. Але "щось пішло не так", і Гатса впіймав магістрат та запроторив до буцегарні. Після звірячого катування Гатс не може ворухнути ані рукою, ані ногою, але саме тут приходить на допомогу Пак та гоїть його рани. Гатс сміється з мотивів Пака, але його цинічний світогляд саме тут уперше дає тріщину: він стикається з добротою та вдячністю, яких давно не бачив. До того ж, він, дужий та великий, залишився безпорадним - і потребував допомоги маленького та слабкого. Так, радикального перевороту у Гатсі не відбулося, але тріщина, що її пробив Пак у шкарлупі цинізму, надалі ростиме і призведе до відродження Гатсової душі.

Насправді, я б зробила першу серію з цієї новели. Тут є все для характеризації персонажа: Гатс демонструє силу, безжальність та жорстокість, байдужість до своєї та чужої смерті, але водночас і відвагу, стійкість, витривалість та зухвалість під час тортур, гірке почуття гумору, і під кінець сюжетний гачок: тепер вже він катує барона, вимагаючи в нього викликати Руку Бога - так ми дізнаємося про його мету, його місію. У двадцять хвилин як раз би все вмістилося.

Але чомусь постановники обрали другу новелу, найнуднішу в усій арці, яка й у манзі справляє враження, що Міура просто не міг придумати сюжету. Гатс, простуючи дорогою, зустрічає старого священика та його онуку, вони беруть Гатса на воза, вночі на них нападають злобні духи, прикликані тавром Гатса, оживають скелети вояків на місці давньої битви, священик та дівчинка гинуть, Гатс чимчикує далі.

В цій арці, власне, нема сюжету. Там багато базікання про те, що сильний виживає, слабкий гине, і багато крові-кишок. Корисної інформації, важливої для сюжету, крупиця: тавро Гатса притягує злих духів.

Аби чимось компенсувати брак подій в цій новелі, сценаристи запхали туди ще Ісідро та Сілке, які взагалі "ніачом", і бандитів з арки "Загублені діти", які теж ніачом, бо немає ДЖілл, абі Гатс її рятував, та й взагалі Гатс із ними не бився, бо їх пожерло дерево-людожер, а Гатс бився з деревом. Тобто, бандити були потрібні аби знов-таки потриндіти про те, що цьому дереву колись приносили жертви, та бути пожертими. Та тю.

Результат: establishing moment для Гатса похірено, establishing moment для Пака похірено, Розіну похірено, і це все заради чого? Бійки у SGI, на яку всі лаються?

Другої серії чекатиму, але вже з прохолодою. Без сподівань.