Дрыгоножное, донжуанское

Фенрис или Андерс? Андерс или Фенрис?

Отношения с Андерсом:

- Дорогая, ты не могла бы сделать еще немного добра несчастным угнетенным магам?
- Конечно, дорогой, все что угодно, чтобы наконец тебя трахнуть помочь моей бедной сестренке и другим угнетенным!
- Ну тогда пошли слазим дракону в зубы и добудем Чрезвычайно редкой и опасной хуйни для Невероятного Зелья!
Пару дней спустя, оба обгорелые, окровавленные и потные, выбираемся из Дыры В Жопе Мира.
- Дорогая, как я могу отбагодарить тебя?
- Э-э-э... (где, где реплика "Пошли на сеновал", мать вашу, разработчики?!) Всегда пожалуйста, Андерс!
Плюс десять очков дружбы...

Отношения с Фенрисом.

- Мне нужно решить еще одну проблему с этими погаными тевинтерскими магами.
- Ну конечно, Фенричка, нивапрос...
Несколько часов спустя, оба обгорелые, окровавленные и икающие от магических постэффектов.
- Сволочи! Я думал, на этом все закончится! А я продолжаю мучиться! Проклятая магия!
- Э-э-э... (где, где реплика "Пошли на сеновал", мать вашу, разработчики?!) Фенричка, не бери близко к сердцу!
- Так! Пошла вон! Ты мне больше не нужна!
Плюс пятнадцать очков соперничества...

Ну и кого же я трахнула в итоге?

( Угадайте )

Мумитроллинг :))

Originally posted by tbapb_xl at Мумитроллинг :))

Мумитроллинг - процесс обратный обычному троллингу. Чтобы участвовать в мумитроллинге, необходимо говорить человеку или писать в социальных сетях на его стене по-настоящему приятные, воодушевляющие вещи и стараться привести человека в отличное расположение духа. Искренность и теплота сердца - важное условие правильного мумитроллинга.

Дрыгоножное, секас

Поняв, что мне, наверное, не светит, решила просто посмотреть ролики на Ютубе.
Тьфу на вас! И вот ради этих целомудренных обнимашек и посткоитальной истерики Фенриса нужно столько надрываться?
Отлегло. К черту мужиков, будем спасать мир.

Я умерла!

Вот это посмотрела - и умерла на месте.
Все. Нет меня. Dead am I.

Ингвалл, с днем рождения!

Укрфест триває!

***
- Оце так конче треба було його вбивати? – Середа розгублено дивилася на тіло сера Джорі.
- Він знав, на що йшов. Знав, що вороття не буде, - сумно проказав Дункан.
- Так, але… Ми вже втратили доброго лучника через той клятий трунок – а тепер іще й хорошого мечника? Ось тобі маєш. Нехай би йшов собі до якогось із лицарських загонів, ставав до бою разом з добровольцями. Один Архідемон знає, скільки почвар носиться болотами Коркарі. А ви вбили негидкого мечника лише через те, що він злякався посвячення?!
- Такими є традиції Сірої варти, - суворо насупився Дункан. – І не тобі їх міняти, вартовий Середо.
- А кому? – з цікавістю спитала гномка.
- Я гадав, ви, гноми, шануєте традиції, - втрутився Алістер.
- Так, але нам, гномам, осоружне марнотратство. А це, - вона показала на ще тепле тіло сера Джорі, - є марнотратством найгіршого кшталту.
- Поговоримо про це після битви, - обірвав Дункан. – Алістере, Середо, приведіть себе до ладу – я чекатиму на вас обох у залі військової ради. Середо, на раді не кажи ні слова, якщо тебе ні про що не питатимуть. І навіть якщо спитають…
- Не називати короля йолопом, - зітхнула Середа.
- Саме так.
Двоє ельфів-слуг прибрали тіло сера Джорі. Більше він не хропітиме та не пердітиме, як кнур… але Алістер волів би краще слухати поночі його хропіння, ніж бачити, як його тіло волочиться до поховального рову.
І болотами Коркарі насправді швендяє хтозна скільки почвар…
«Марнотратство» - промовив він подумки. І раптом усвідомив, що Середа має рацію. Якщо він колись стане командором – а чом би й не стати? – він скасує звичай вбивати тих, хто відмовився від Посвячення. Є й корисніші засоби померти…