![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Вертеп своїми руками
Крихітні гіпсові вертепчики нарешті стали з’являтися у подарункових відділках магазинів. Але, якщо серійна продукція вам не до вподоби і ви бажаєте зробити родинний вертеп витвором мистецтва всієї родини та випробувати власну майстерність, проте не знаєте, як це зробити – ми можемо прийти на поміч.
Нам знадобиться:
600 г пластиліну (будь-якого кольору, все одно потім фарбувати) та стек для ліпіння;
Метрів зо два мідяного дроту (1мм), краще – ізольованого, бо з ним легше працювати;
Порвані жіночі колготки з еластану – від 10 до 100 деньє затовшки;
Клей ПВА, щонайменше 250 г.
Гуаш (велика, 200-грамова банка білої), акварель (шкільний набор);
Пензлики – грубенький, покривати ляльок клеєм та фарбою, та тоненький – розписувати обличчя.
Нитки, аби робити волосся – по 2 котушки на кожну ляльку;
Кольорові клаптики та інше знаряддя для шиття
Кількість матеріалів названо з таким розрахунком, аби ляльки були десь 30 см заввишки.
Розпочали!
Спершу виліпимо з пластиліну основу – тулуб та голову. Не треба робити це занадто ретельно, але варто пам’ятати про загальні пропорції людського тіла: голова має становити 1/7 заввишки від зросту (якщо робимо Дитятко – то 1/5), тулуб разом з головою із стегнами – половину. Шия – це половина висоти голови.
Тепер беремо дріт. Якщо лялька в нас – 30 см ростом, то розмах її рук від кінця одного середнього пальця до іншого має дорівнювати зростові. Отже, одрізаємо шматочок дроту 30 см задовшки та проштрикуємо ним тулуб у районі плечей. То будуть руки. Тепер одрізаємо шматок дроту 55 см задовшки. Згинаємо навпіл, на кінцях одгинаємо по 2,5 см – то будуть стопи – а місцем згіну втоплюємо в пластилін на 10 см. Маємо тепер “скелета” ляльки – “палка, палка, огірочок...”
Беремося до другого етапу роботи – нарощувати “м’язи” на цей “скелет”. За м’язи нам правитимуть жіночі колготи, які ми розпустимо на довгі стрічки. Різати ножицями колготи уздовж – робота нудна, але вона матиме свою нагороду, коли ви щільно обкрутите цими еластичними стрічками ручки, ніжки і тулуб своїх ляльок (не забувайте, що кінчики рук обмотувати не треба – там будуть долоні!). Пружний, щільно намотаний еластан надасть тілам ляльок вигляд насправді людських. В них згинатимуться руки та ноги, їм можна буде надати будь-якої пози.
Отепер час попрацювати над головою та рисами обличчя. Якщо ми не хочемо кидати виклик Мікеланджело, то треба просто надати головам правильної яйцеподібної форми, сформувати їм підборіддя та носи. Решту рис обличчя ми намалюємо.
Так само з пластиліну треба виліпити долоні. Але, якщо вистачить часу та терпіння, долоні можна скрутити з тоненького дротику, кожен пальчик окремо, а потім так само обгорнути тоненькими стрічками тоненького еластину тілесного кольору – якщо протягом осені ви чи ваша знайома жінка зносила саме такі колготки. Ці ручки примотуються до передпліч ляльки тим же еластином, а зверху на них налягаються “рукавички”, пошиті з тонкого трикотажу.
Якщо робота стеком не так добре витанцьовується, як хотілося би, не вдається надати пластиліну гладкості – не біда. Зробіть все, що можете, а решту полишіть на потім.
Третій етап – ґрунтування та розфарбування. Візьміть грубого пензлика та покрийте клеєм ПВА усю голову та долоні ляльки. Вкривайте щільно, у три шари. Коли пластилінові деталі будуть покриті клеєм усі, можна буде завершити формування носа та долоней. Вкритий шаром клею пластилін вже не береться до рук та стека і можна буде спокійно “зализати” усі нерівності.
Тепер – найвідповідальніша частина роботи. Трохи білої гуаші одлийте в окрему посудинку (гарно пасують для цього порожні футляри від фотоплівки). Додавайте стільки червоної та жовтої фарби, аби з білої вона перетворилася на тілесну. А тепер – наполовину розведіть її клеєм ПВА. Усі фарби, якими розписуємо ляльок, треба розводити саме на ПВА.
Фарбою тілесного кольору ретельно заґрунтовуємо обличчя та долоні ляльки. Повторюємо, коли перший шар висохне, шукаючи невкриті фарбою місця.
Поки заґрунтовані ляльки будуть сохнути (одна доба щонайменше), візьмемося до іншої справи: виготовлення волосся. Це теж занудна частина роботи, але без неї нікуди: не може ж Свята Марія бути лисою!
Беремо нитки, що ми їх призначили на чуприну та починаємо перемотувати з котушки на щось обране для цієї цілі (я користуюся зазвичай коробкою для компакт-диску). Коли всі нитки перемотано, робимо розріз з одного краю (для довгого волосся Марії) або з двох (для короткого – Св. Йосифа та Маляти). Тепер маємо жмуток ниток, який перетворимо на бахрому – за тією ж, до речі, технікою, що нею користуються при виробленні перук та шиньйонів.
Натягуємо три грубі нитки – основу – так, як це показане на малюнку: одним кінцем всі три прив’язуємо в одній точці, трьома – у трьох різних (я використала батарею та ручку від шафи). Беремо волосся пасмами по 5-6 ниток (якщо брати менше, робота надто затягнеться, якщо брати більше – вийде грубо) та накручуємо на нитки основи так, як це показане на малюнку – щоб на виході ми мали щось схоже на літеру М.
Волосся наклеюємо на голову, починаючи від потилиці, закінчуючи чолом, так, як це показано на малюнку (вигляд згори).
Коли волосся наклеєне та міцно взялося, його треба розчесати та акуратно підстригти. Пам’ятаємо, що Св. Йосифові потрібні ще борода та вуса – тож, волосся треба наклеїти й на підборіддя, й під ніс.
Передостанній, але дуже відповідальний етап: намалювати риси обличчя. Якщо ми почуваємо себе непевно, то спершу накреслимо їх простим олівцем, легкими доторками, а потім – обведемо фломастером чи тонким пензлем. Не розгублюємося коли щось не виходить – адже ми зберегли фарбу-грунтовку і можемо все виправити!
І ось нарешті – перед нами готові ляльки, в яких згинаються ручки та ніжки, тому вони можуть стояти й сидіти, тримати щось у руках, в них є очі та волосся, але бракує одягу!
Що ж, у кожній сім’ї є хоча б одна справна швачка, а якщо їх дві чи три, то одягти та взути усе Святе Сімейство буде зовсім неважко.
Зберігати ляльок від Різдва до Різдва краще за все в коробках від ляльок типу “Барбі”. Гіпсовий вертеп з магазину може бути гарніший, але цей – зберігатиме тепло ваших рук та сердець.
Ольга Брильова, Дніпропетровськ.
Крихітні гіпсові вертепчики нарешті стали з’являтися у подарункових відділках магазинів. Але, якщо серійна продукція вам не до вподоби і ви бажаєте зробити родинний вертеп витвором мистецтва всієї родини та випробувати власну майстерність, проте не знаєте, як це зробити – ми можемо прийти на поміч.
Нам знадобиться:
600 г пластиліну (будь-якого кольору, все одно потім фарбувати) та стек для ліпіння;
Метрів зо два мідяного дроту (1мм), краще – ізольованого, бо з ним легше працювати;
Порвані жіночі колготки з еластану – від 10 до 100 деньє затовшки;
Клей ПВА, щонайменше 250 г.
Гуаш (велика, 200-грамова банка білої), акварель (шкільний набор);
Пензлики – грубенький, покривати ляльок клеєм та фарбою, та тоненький – розписувати обличчя.
Нитки, аби робити волосся – по 2 котушки на кожну ляльку;
Кольорові клаптики та інше знаряддя для шиття
Кількість матеріалів названо з таким розрахунком, аби ляльки були десь 30 см заввишки.
Розпочали!
Спершу виліпимо з пластиліну основу – тулуб та голову. Не треба робити це занадто ретельно, але варто пам’ятати про загальні пропорції людського тіла: голова має становити 1/7 заввишки від зросту (якщо робимо Дитятко – то 1/5), тулуб разом з головою із стегнами – половину. Шия – це половина висоти голови.
Тепер беремо дріт. Якщо лялька в нас – 30 см ростом, то розмах її рук від кінця одного середнього пальця до іншого має дорівнювати зростові. Отже, одрізаємо шматочок дроту 30 см задовшки та проштрикуємо ним тулуб у районі плечей. То будуть руки. Тепер одрізаємо шматок дроту 55 см задовшки. Згинаємо навпіл, на кінцях одгинаємо по 2,5 см – то будуть стопи – а місцем згіну втоплюємо в пластилін на 10 см. Маємо тепер “скелета” ляльки – “палка, палка, огірочок...”
Беремося до другого етапу роботи – нарощувати “м’язи” на цей “скелет”. За м’язи нам правитимуть жіночі колготи, які ми розпустимо на довгі стрічки. Різати ножицями колготи уздовж – робота нудна, але вона матиме свою нагороду, коли ви щільно обкрутите цими еластичними стрічками ручки, ніжки і тулуб своїх ляльок (не забувайте, що кінчики рук обмотувати не треба – там будуть долоні!). Пружний, щільно намотаний еластан надасть тілам ляльок вигляд насправді людських. В них згинатимуться руки та ноги, їм можна буде надати будь-якої пози.
Отепер час попрацювати над головою та рисами обличчя. Якщо ми не хочемо кидати виклик Мікеланджело, то треба просто надати головам правильної яйцеподібної форми, сформувати їм підборіддя та носи. Решту рис обличчя ми намалюємо.
Так само з пластиліну треба виліпити долоні. Але, якщо вистачить часу та терпіння, долоні можна скрутити з тоненького дротику, кожен пальчик окремо, а потім так само обгорнути тоненькими стрічками тоненького еластину тілесного кольору – якщо протягом осені ви чи ваша знайома жінка зносила саме такі колготки. Ці ручки примотуються до передпліч ляльки тим же еластином, а зверху на них налягаються “рукавички”, пошиті з тонкого трикотажу.
Якщо робота стеком не так добре витанцьовується, як хотілося би, не вдається надати пластиліну гладкості – не біда. Зробіть все, що можете, а решту полишіть на потім.
Третій етап – ґрунтування та розфарбування. Візьміть грубого пензлика та покрийте клеєм ПВА усю голову та долоні ляльки. Вкривайте щільно, у три шари. Коли пластилінові деталі будуть покриті клеєм усі, можна буде завершити формування носа та долоней. Вкритий шаром клею пластилін вже не береться до рук та стека і можна буде спокійно “зализати” усі нерівності.
Тепер – найвідповідальніша частина роботи. Трохи білої гуаші одлийте в окрему посудинку (гарно пасують для цього порожні футляри від фотоплівки). Додавайте стільки червоної та жовтої фарби, аби з білої вона перетворилася на тілесну. А тепер – наполовину розведіть її клеєм ПВА. Усі фарби, якими розписуємо ляльок, треба розводити саме на ПВА.
Фарбою тілесного кольору ретельно заґрунтовуємо обличчя та долоні ляльки. Повторюємо, коли перший шар висохне, шукаючи невкриті фарбою місця.
Поки заґрунтовані ляльки будуть сохнути (одна доба щонайменше), візьмемося до іншої справи: виготовлення волосся. Це теж занудна частина роботи, але без неї нікуди: не може ж Свята Марія бути лисою!
Беремо нитки, що ми їх призначили на чуприну та починаємо перемотувати з котушки на щось обране для цієї цілі (я користуюся зазвичай коробкою для компакт-диску). Коли всі нитки перемотано, робимо розріз з одного краю (для довгого волосся Марії) або з двох (для короткого – Св. Йосифа та Маляти). Тепер маємо жмуток ниток, який перетворимо на бахрому – за тією ж, до речі, технікою, що нею користуються при виробленні перук та шиньйонів.
Натягуємо три грубі нитки – основу – так, як це показане на малюнку: одним кінцем всі три прив’язуємо в одній точці, трьома – у трьох різних (я використала батарею та ручку від шафи). Беремо волосся пасмами по 5-6 ниток (якщо брати менше, робота надто затягнеться, якщо брати більше – вийде грубо) та накручуємо на нитки основи так, як це показане на малюнку – щоб на виході ми мали щось схоже на літеру М.
Волосся наклеюємо на голову, починаючи від потилиці, закінчуючи чолом, так, як це показано на малюнку (вигляд згори).
Коли волосся наклеєне та міцно взялося, його треба розчесати та акуратно підстригти. Пам’ятаємо, що Св. Йосифові потрібні ще борода та вуса – тож, волосся треба наклеїти й на підборіддя, й під ніс.
Передостанній, але дуже відповідальний етап: намалювати риси обличчя. Якщо ми почуваємо себе непевно, то спершу накреслимо їх простим олівцем, легкими доторками, а потім – обведемо фломастером чи тонким пензлем. Не розгублюємося коли щось не виходить – адже ми зберегли фарбу-грунтовку і можемо все виправити!
І ось нарешті – перед нами готові ляльки, в яких згинаються ручки та ніжки, тому вони можуть стояти й сидіти, тримати щось у руках, в них є очі та волосся, але бракує одягу!
Що ж, у кожній сім’ї є хоча б одна справна швачка, а якщо їх дві чи три, то одягти та взути усе Святе Сімейство буде зовсім неважко.
Зберігати ляльок від Різдва до Різдва краще за все в коробках від ляльок типу “Барбі”. Гіпсовий вертеп з магазину може бути гарніший, але цей – зберігатиме тепло ваших рук та сердець.
Ольга Брильова, Дніпропетровськ.
