Троха лікнепу: репрезентація, об'єктивація, диспавермент. Частина друга

[morreth]

Я розумію, що це пролетить повз вуха, але сподіваюся, що не всім.

ОБ'ЄКТИВАЦІЯ - ТО ВЗАГАЛІ НЕ ПРО ЦИЦЬКИ ТА РОЗДЯГАННЯ.

Це про низведення людини до стану речі. А що тими людьми є здебільшого жінки, а знаряддям такого низведення роздягання - то вже предмет третьої лекції. Зараз зосередимося на об'єктивації.

Головна різниця між суб'єктом та об'єктом полягає в тому, що суб'єкт має волю та бажання, а об'єкт ні, ним користуються ті, хто волю та бажання має.

Не гріх процитувати себе:

Простий приклад: я, суб'єкт, хочу чаю. Аби задовольнити своє бажання, я користуюся об'єктами: чашка, пакетик чаю, чайник, вода, сірники, плитка. Це предмети, вони не живі і не розумні.
В чому різниця межи мною та, скажімо, леді Мері Кроулі з Абатства Даунтон? В тому, що замість чашки, пакетика та води леді Мері користується лакеєм, куховаркою та помічницею куховарки (при чому про існування останньої навіть не знає, Дейзі взагалі заборонено потрапляти до поля зору панів). Тобто, вона бере живих людей та у своїй свідомості перетворює на предмети для власної зручності. Звичайно, надалі леді Мері проходить шлях особового зростання і навчається бачити в людях людей, але в перших серіях воно так: леді Мері каже "хочу чаю", і не думає, що якісь люди докладають зусиль, аби чай з'явився перед нею. Вона просто каже "хочу", і чай так опа - і тут. Або навіть нічого не каже - просто зранку комини запалені та кімнати прогріті якось... самі собою. За щукиним велінням. Тобто, насправді, то Дейзі встала вдосвіта та вичистила, знов наклала дрів і запалила, але навіщо леді Мері про те знати? І взагалі знати про існування Дейзі?

Це й є об'єктивація. Зауважте: про секс поки що ані слова.

Насправді об'єктивація жінок у мистецтві та культурі ндбала вигляду гіпертрофованої сексуалізації лише нещодавно, з початком сексуальної революції. Але об'єктивація жінок у літературі триває стільки, скільки, власне, існує література.

Брак репрезентації жінок, про який велося отут, є, власне, одним з інструментів тієї об'єктивації. Жінки або відсутні, або виконують суто декоративну функцію, з'являються у творі задля меблів, згадується їхня краса й більш нічого (тут мені пригадався цинічний вислів Аркадія Стругацького про те, що жінка у творі існує щоб "відтіняти" й "підкреслювати").

Коли ж жінки присутні, їхня участь у сюжеті майже цілком зводиться до їхньої функції: кохана героя, матір героя, донька героя, сестра, дружина, служниця героя і т. ін. Будь-які їхні дії у сюжеті прив'язані до долі героя та потрібні лише для того, щоб утворювати цю долю. Герой - звичайно ж, чоловік. Він є суб'єктом творення своєї долі, жінка - об'єктом, через який доля чиниться. Про Іліаду вже розмовляли: Гелена та Брісеїда виступають там як приз, за який змагаються герої. Цікавіше роздивитись "Одіссею": там набагато більше жіночих образів начебто активних. Там діють богиня Афіна, Навсікая, Калісто, Цирцея, Пенелопа, Евріклея... але всі вони діють, утворюючи долю Одіссея. Вони з'являються в тексті, коли Одіссеєві потрібний новий етап у розкритті його трансценденції, і зникають, коли ця потреба вичерпується.

У творах про кохання власне має значення лише кохання героя до жінки. Цей підхід настільки інтерналізований самими жінками, що та ж сама Мурасакі Сікібу майже не приділяє уваги почуттям жінок, до яких залицявся Гендзі. Єдиний засіб, яким жінка може висловити свої почуття - це представити себе об'єктом, гідним почуттів чоловіка. Суб'єктна перспектива не властива жінці в літературі, її вживання є руйнацією наявних літературних конвенцій, як ото лист Тетяни до Онегіна.

Жінка, яка в літературі каже "я хочу" - насамперед злодійка. Активність "доброчесної" жінки виявляється лише під тиском обставин, вона діє лише коли мусить діяти, і не вимагає за це жодної нагороди. Для "хорошої" героїні дуже важливо вчасно зректися власного успіху та завершити гру з "нулевим" виграшем, найкращий для неї приз та винагорода - поновлення статусу кво. Жанна Дарк або Хуа Мулань або Еовін можуть виглядати "хорошими" в патріархатному дискурсі лише за умови вчасного повернення "на своє місце" без жодних надбань (Жанна могла лише висловлювати таке бажання, але воно пішло у залік при реабілітації). Таким чином суб'єктність жінки знівельовується навіть там, де, начебто, вдається її проявити. Винагороду за руйнацію Зірки Смерті отримують Люк та Хан Соло; принцеса Лея, яка зробила цю перемогу можливою, дає винагороди, а не отримує їх. Єдиний жіночий персонаж у сетінгу ЗВ, який не діє з примусу або почуття обов'язку, діє задля себе та власної мети і прагне аинагороди - Асаж Вентрес. Звісно, злодійка.*

Об'єктивація жінок у мистецтві - це насамперед і головним чином відсутність або крайня пасивність жіночих персонажів, зведення їх до голої функції, до шаблону "чергової дівчини Бонда". Коли з тих чи інших причин це неможливо і жіночому персонажеві дається суб'єктна перспектива - такого персонажа позбавляють винагороди. Це так глибоко інтегроване в культурі, що навіть жінки-авторки здебільшого не дають своїм героїням присвоїти результат власної праці та змагань, маскуючи це під виглядом моральної вищості жінки.

* Я про ту частину канону, яка залишилася каноном після купівлі франчайзу Діснеєм. На весь Розширений Всесвіт мене не вистачило.

Comments

[virago-ghost.livejournal.com]

О. найпростіший спосіб змінити акценти, який я знайшла, це чітко і невбалаганно :) зробити жінку творцем долі чоловіка, або чоловіка - інструментом, за допомогою якого жінка змінює свою та інших долі.
Дуже специфічне суб'єктивне відчуття від власного тексту, якщо чітко виписати саме той момент, що чоловік не може виправити таке становище, перше враження - "жесткач" і "жорстоко", навіть якщо із чоловіком нічого такого не сталося. Сам факт усунення його від можливості вирішити інакше, ефективно опиратися - вже складає враження грубої несправедливості, хоча чоловіки-персонажі постійно це в літературі роблять з іншими чоловіками. Тоді подумки міняєш персонажам стать і спостерігаєш чудасію на віражах власного сприйняття

[chlorian.livejournal.com]

> Активність "доброчесної" жінки виявляється лише під тиском обставин, вона діє лише коли мусить діяти, і не вимагає за це жодної нагороди. Для "хорошої" героїні дуже важливо вчасно зректися власного успіху та завершити гру з "нулевим" виграшем, найкращий для неї приз та винагорода - поновлення статусу кво.

Ось воно, що дратувало мене в усіх картинах Міядзакі та змальованому в них образі "ідеальної міядзаківської жінки". І ніяк не міг сформулювати для себе, що ж.

[madmundt.livejournal.com]

Слушайте да по моему у Миядзаки все идеально с рептрезентацией вообще. Его главные героини- едва ли не единственный пример в искусстве, когда сильный женский персонаж силен не за счет того, что примеряет на себя традиционную для мужчины роль воина. Иначе говоря является сильным не испытывая маскулинизации.
И это не говоря уже о вторичных персонажах. ЮБаба, Зениба, крутая предводительница из "Мононоке", пожилая пиратка из "Лапуты". Все это офигенные образы.

[chlorian.livejournal.com]

> И это не говоря уже о вторичных персонажах. ЮБаба, Зениба, крутая предводительница из "Мононоке", пожилая пиратка из "Лапуты". Все это офигенные образы.

Та-дам - негативні! Або в кращому разі антигерої.

А так спостерігаєш за головною героїнею і не можеш зрозуміти. Ніби ж коли припече, вона відважна, непокірна, стійка до ударів долі - чому ж в результаті вона здається нудною? Вона енергійна мов ураган, коли треба когось рятувати - чому в результаті здається пасивною, як овоч? Вона проявляє чудеса кмітливості, так що Остап Бендер ій повинен каву подавати - чому ж вона здається тупою, як чобіт?

Тому що з усіма цими надлюдськими якостями вона сидить в кутку, мов миша, і слухняно йде туди, куди скажуть. Потім це все вмикається, коли батьки, сестра чи кавалєр втраплять у халепу - і назад у свій куток. Що ж ти, така могутня, енергійна і розумна, не рухаєш арміями, не будуєш хмарочосів, не викладаєш в університетах - тобі самій взагалі щось від життя треба? Чи ти на стіні як вогнегасник все життя провисиш?

[red_2]

Океей, что хотят для себя и в итоге получают для себя героини Миядзаки? Это выходит за границы "сохранить статус кво"?

Я не говорю, что не хотят и не получают, но то, что я помню, либо очень плохо и мало, либо "сделать как было в начале истории и выдохнуть".

Ещё такой момент: в конце истории женщина или девушка может быть крутой по сравнению с началом, но мы крайне редко видим, как она будет дальше жить в эмпауэрнутом состоянии. Даже в тех историях, где женщина получает награду или результат, ими зачастую нельзя пользоваться: упс, история уже кончилась.

[criticsanon.livejournal.com]

Ольга, скажите, пожалуйста, как с изложенных позиций Вы видите произведение "Лена Сквоттер и парагон возмездия" Каганова?

[morreth.livejournal.com]

Никак, а что?

[arhiloh.livejournal.com]

Вот ежели я на рынке выбираю картошку у женщины, ея торгующей, меня в общем случае совершенно не волнует ея (женщины, впрочем и картошки тоже) богатый внутренний мир и переживания, а интересует только чтоб гнилую не подсунула и не обвесила, ну и ценник. Объективация женщины? Ну да. Прям как с тем лакеем и чайным пакетиком. Хочу - и опа!
С другой стороны, женщина тоже мне даёт картошку не потому что я очень хороший человек (хотя это так) и она переживает чтоб я с голоду не помер, а потому что ей хочется моих денег.
Объективация? Да, я для неё кошелёк на ножках. Цынично, но правда.

Как ни странно, средний психически более менее здоровый человек совершенно не парится этой проблемой, и даже проблемы тут никакой не видит.

[kate-nsk.livejournal.com]

http://morreth.livejournal.com/2863002.html?thread=57088410#t57088410

[luche-chuchhe.livejournal.com]

Так, об*єктивізація - звичайна частина життя, яка сама по собі не наносить шкоди.
Шкода є, коли роль об*єкта стійко закріплена за одними, а роль суб*єкта - за іншими. Ну тобто коли ви йдете додому і вас там сприймають як людину, і на роботу - і там ви людина, а та жінка йде додому і на роботу, і її там сприймають як посудомийку на ніжках, кухонний комбайн на ніжках та цицьки на ніжках, і вона нічого не може з цим зробити, бо навіть протест - це "жіноча істерика", отже, в такому випадку, ви себе будете дуже по-різному у житті почувати. Причому ваше більш гарне самопочуття і привілей не бути об*єктом постійно і безперервно забезпечується за рахунок оточуючіх жінок. Бо коли вони могли б вас об*єктивізувати заради своєї користі, вони вжимаються і замість цього об*єктивізують себе - для вашої користі і для ваших цілей. Що відбувається з іхніми цілями, зрозуміло.

[morreth.livejournal.com]

Объективация? Да, я для неё кошелёк на ножках. Цынично, но правда.

И в курсе всей мировой литературы 90% мужчин цынично показаны кошельками на ножках, в т. ч. и тот, чей псевдоним вы одожили?

[madmundt.livejournal.com]

Проблема не в том, что объективация женщин существует. Проблема в том, что когда дело касается репрезинтации женщины в искусстве/рекламе, объективация- это самая распространенная дефолтная опция. И ее, в отличии от объективации мужской, могут совать потребителю в любом виде без страха что их в чем то там обвинят.
Я вот об этом написал в своем посте, что сейчас вот в споре с людьми на ютубе мне постоянно говорят что в фильмах Марвел тоже беспощадно объективируют мужчин. Только вот в фильмах Марвел у нас в равных количествах полуголые Торы и Кэпы и Вдова в обтягивающем латексе.
И вот как бы хорошо очень было если б все фильмы были как фильмы Марвел в этом плане, такой вот золотой серединой. А вот наглая объективация мужчин и женщин- крайностями и продуктами на соответствующую аудиторию.
Но вместо этого у нас объективация женщин- норма, полуголый Тор- крайность. Золотой середины по сути не существует, какой то возмутительной объективации мужчин по сути тоже.

[madmundt.livejournal.com]

Как ни странно, средний психически более менее здоровый человек совершенно не парится этой проблемой, и даже проблемы тут никакой не видит.
Стандартное "зарыть голову в песок". В данном случае в комбинации с "не мои проблемы"

[anton rakov (from livejournal.com)]

"* Я про ту частину канону, яка залишилася каноном після купівлі франчайзу Діснеєм. На весь Розширений Всесвіт мене не вистачило. "
KOTOR же все еще канон, кажется, так что можно вспомнить Дарта Трайю. Правда, она, мягко говоря, тоже не совсем герой.

[morreth.livejournal.com]

Да, что-то меня смущает составляющая "дарт" :)

[reorn.livejournal.com]

ИМХО, в фантастике будущего мужские и женские роли вполне заменимы.

В тех же Звёздных Войнах - Люк и Хэн Соло вполне могли быть женщинами, а Лея мужчиной.
Ничего бы не изменилось.
Просто на тот момент (1970-е годы) общество до этого не доросло.

В "Пробуждении Силы" Дисней сделал этот шаг, сделав Рей - женщиной
(мог бы сделать наоборот - Рей мужчиной а Кайло - женщиной - тоже ничего бы на изменилось)

Ну и яркой пример - фильм "Звёздный Десант" Верхувена, где и мужские, и женские главные роли вполне субъективны.

Ну и в "Сойке пересмешнице" героиня отыгрывает вполне нейтральную роль.
Лет 20 назад персонажем подобного жанра наверняка был бы мужчина.

[red_2]

Лукас в какой-то период играл с идеей сделать Люка девушкой. Но не срослось. Осталось сколько-то концепт-артов.

Но Люка - даа, можно, и Лею парнем сделать можно (вплоть до "нарядить в бикини и посадить на цепь во дворце у Джаббы"), а вот Хана девушкой - упс. Он не из той среды.
Я недавно пересмотрела 4-5-6 эпизоды, и безболезненно там заменить, сохраняя смыслы, "мальчика с Уралвагонзавода" на "девочку с Уралвагонзавода" не получится.

[joni.livejournal.com]

Ну и в "Сойке пересмешнице" героиня отыгрывает вполне нейтральную роль.
Лет 20 назад персонажем подобного жанра наверняка был бы мужчина.

Даруйте, але де ж то вона нейтральна і коли було те "двадцять років тому"?

Якщо вона справді нейтральна, то можна дівчинку замінити хлопчиком, але решта залишиться як раніше, і це не буде ані безглуздо, ані штучно, чи не так? Гаразд, є чоловічий персонаж, мовби "Катніс, тільки хлопчик", теж уміє полювати і самотужки годує родину. Отже хай на Голодні Ігри замість Катніс поїде Гейл, а замість Піти - дівчина, що вона з дитинства у Гейла закохана. Чи сюжет анітрохи не зміниться? Хіба Гейла призначать манекеном до гарного плащику, пошитого Цинною? Хіба Гейлові скажуть "хлопче, тут усім байдужа твоя особистість, підкреслюймо краще її почуття до тебе"? Хіба Гейл працюватиме рекламним обличчям революції, як "дорослі серйозні люді" ту революцію брейнстормять? І хіба залишиться Гейл у фіналі чоловіком отієї закоханої дівчини, але без молодшої сестри, заради якої, власне, усе починалося?

"Ось ми дали жінці лука і сагайдака" - цього для нейтральності, на жаль, замало.

[criticsanon.livejournal.com]

Еще такой вопрос -- прокомментируйте, пожалуйста, с этих позиций Правило 63 (http://lurkmore.to/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D0%BE_63)

EDIT. inb4: понятное дело, что речь о маргинесе, а не мейнстриме. Однако все равно интересно узнать Ваше мнение.

[criticsanon.livejournal.com]

Многие комментаторы выше пытаются найти женские аналогии мужским героям. Однако, при этом им трудно выйти за рамки патриархального дискурса. В частности, бросается в глаза тенденция увязать женские персонажи с мономифом, однако же критика мономифа Кемпбелла содержит в том числе и мнение, что он подходит для описания Героя, но не подходит для описания пути Героини.

Наблюдаем дальше.

[red_2]

критика мономифа Кемпбелла содержит в том числе и мнение, что он подходит для описания Героя, но не подходит для описания пути Героини.
А почему не подходит, там как-то аргументируют?

[criticsanon.livejournal.com]

Про объективацию мужчин. Поделимся рядом наблюдений.

У трех из пяти наших подруг/друзей родители-мужчины выполняют функцию именно кошелька: принес получку, отдал жене, свободен. Плохо зарабатываешь / нет заказов (и соотв. денег) -- получай порцию "пиления". Таким образом, эти родители-мужчны, как правило, немалую часть времени прячутся от жен по дачам и гаражам.

Современные объективированные лакеи -- айтишники. Вот, кстати, это ярко отражено в мейнстримном сериале "IT Crowd" -- уже в первых репликах самой первой серии.

Интересная цитата

http://coding2learn.org/blog/2013/07/29/kids-cant-use-computers/

I smiled and introduced myself as I sat down beside her. She handed me her MacBook silently and the look on her face said it all. Fix my computer, geek, and hurry up about it. I've been mistaken for a technician enough times to recognise the expression.

'I'll need to be quick. I've got a lesson to teach in 5 minutes,' I said. 'You teach?'
'That's my job, I just happen to manage the network team as well.'

She reevaluated her categorisation of me. Rather than being some faceless, keyboard tapping, socially inept, sexually inexperienced network monkey, she now saw me as a colleague. To people like her, technicians are a necessary annoyance. She'd be quite happy to ignore them all, joke about them behind their backs and snigger at them to their faces, but she knows that when she can't display her PowerPoint on the IWB she'll need a technician, and so she maintains a facade of politeness around them, while inwardly dismissing them as too geeky to interact with.

[red_2]

У меня вопрос возник.
Кто заботится о внешнем виде мужчин, "выполняющих функцию кошелька" (стирка, глажка, покупка одежды, её починка)?

Про айтишников не спрашиваю, там расклад, навскидку, другой.

[siriana-i.livejournal.com]

Повертаючись до питання "що отримує персонаж": схоже, що потрібен серйозний перегляд уявлення про "було подальше життя довге і щасливе" (традиційний фінал того ж пригодницького чтива).

[stilo.livejournal.com]

http://minsk007.livejournal.com/172399.html?thread=1543535#t1543535