Троха лікнепу: репрезентація, об'єктивація, диспавермент. Частина друга

[morreth]

Я розумію, що це пролетить повз вуха, але сподіваюся, що не всім.

ОБ'ЄКТИВАЦІЯ - ТО ВЗАГАЛІ НЕ ПРО ЦИЦЬКИ ТА РОЗДЯГАННЯ.

Це про низведення людини до стану речі. А що тими людьми є здебільшого жінки, а знаряддям такого низведення роздягання - то вже предмет третьої лекції. Зараз зосередимося на об'єктивації.

Головна різниця між суб'єктом та об'єктом полягає в тому, що суб'єкт має волю та бажання, а об'єкт ні, ним користуються ті, хто волю та бажання має.

Не гріх процитувати себе:

Простий приклад: я, суб'єкт, хочу чаю. Аби задовольнити своє бажання, я користуюся об'єктами: чашка, пакетик чаю, чайник, вода, сірники, плитка. Це предмети, вони не живі і не розумні.
В чому різниця межи мною та, скажімо, леді Мері Кроулі з Абатства Даунтон? В тому, що замість чашки, пакетика та води леді Мері користується лакеєм, куховаркою та помічницею куховарки (при чому про існування останньої навіть не знає, Дейзі взагалі заборонено потрапляти до поля зору панів). Тобто, вона бере живих людей та у своїй свідомості перетворює на предмети для власної зручності. Звичайно, надалі леді Мері проходить шлях особового зростання і навчається бачити в людях людей, але в перших серіях воно так: леді Мері каже "хочу чаю", і не думає, що якісь люди докладають зусиль, аби чай з'явився перед нею. Вона просто каже "хочу", і чай так опа - і тут. Або навіть нічого не каже - просто зранку комини запалені та кімнати прогріті якось... самі собою. За щукиним велінням. Тобто, насправді, то Дейзі встала вдосвіта та вичистила, знов наклала дрів і запалила, але навіщо леді Мері про те знати? І взагалі знати про існування Дейзі?

Це й є об'єктивація. Зауважте: про секс поки що ані слова.

Насправді об'єктивація жінок у мистецтві та культурі ндбала вигляду гіпертрофованої сексуалізації лише нещодавно, з початком сексуальної революції. Але об'єктивація жінок у літературі триває стільки, скільки, власне, існує література.

Брак репрезентації жінок, про який велося отут, є, власне, одним з інструментів тієї об'єктивації. Жінки або відсутні, або виконують суто декоративну функцію, з'являються у творі задля меблів, згадується їхня краса й більш нічого (тут мені пригадався цинічний вислів Аркадія Стругацького про те, що жінка у творі існує щоб "відтіняти" й "підкреслювати").

Коли ж жінки присутні, їхня участь у сюжеті майже цілком зводиться до їхньої функції: кохана героя, матір героя, донька героя, сестра, дружина, служниця героя і т. ін. Будь-які їхні дії у сюжеті прив'язані до долі героя та потрібні лише для того, щоб утворювати цю долю. Герой - звичайно ж, чоловік. Він є суб'єктом творення своєї долі, жінка - об'єктом, через який доля чиниться. Про Іліаду вже розмовляли: Гелена та Брісеїда виступають там як приз, за який змагаються герої. Цікавіше роздивитись "Одіссею": там набагато більше жіночих образів начебто активних. Там діють богиня Афіна, Навсікая, Калісто, Цирцея, Пенелопа, Евріклея... але всі вони діють, утворюючи долю Одіссея. Вони з'являються в тексті, коли Одіссеєві потрібний новий етап у розкритті його трансценденції, і зникають, коли ця потреба вичерпується.

У творах про кохання власне має значення лише кохання героя до жінки. Цей підхід настільки інтерналізований самими жінками, що та ж сама Мурасакі Сікібу майже не приділяє уваги почуттям жінок, до яких залицявся Гендзі. Єдиний засіб, яким жінка може висловити свої почуття - це представити себе об'єктом, гідним почуттів чоловіка. Суб'єктна перспектива не властива жінці в літературі, її вживання є руйнацією наявних літературних конвенцій, як ото лист Тетяни до Онегіна.

Жінка, яка в літературі каже "я хочу" - насамперед злодійка. Активність "доброчесної" жінки виявляється лише під тиском обставин, вона діє лише коли мусить діяти, і не вимагає за це жодної нагороди. Для "хорошої" героїні дуже важливо вчасно зректися власного успіху та завершити гру з "нулевим" виграшем, найкращий для неї приз та винагорода - поновлення статусу кво. Жанна Дарк або Хуа Мулань або Еовін можуть виглядати "хорошими" в патріархатному дискурсі лише за умови вчасного повернення "на своє місце" без жодних надбань (Жанна могла лише висловлювати таке бажання, але воно пішло у залік при реабілітації). Таким чином суб'єктність жінки знівельовується навіть там, де, начебто, вдається її проявити. Винагороду за руйнацію Зірки Смерті отримують Люк та Хан Соло; принцеса Лея, яка зробила цю перемогу можливою, дає винагороди, а не отримує їх. Єдиний жіночий персонаж у сетінгу ЗВ, який не діє з примусу або почуття обов'язку, діє задля себе та власної мети і прагне аинагороди - Асаж Вентрес. Звісно, злодійка.*

Об'єктивація жінок у мистецтві - це насамперед і головним чином відсутність або крайня пасивність жіночих персонажів, зведення їх до голої функції, до шаблону "чергової дівчини Бонда". Коли з тих чи інших причин це неможливо і жіночому персонажеві дається суб'єктна перспектива - такого персонажа позбавляють винагороди. Це так глибоко інтегроване в культурі, що навіть жінки-авторки здебільшого не дають своїм героїням присвоїти результат власної праці та змагань, маскуючи це під виглядом моральної вищості жінки.

* Я про ту частину канону, яка залишилася каноном після купівлі франчайзу Діснеєм. На весь Розширений Всесвіт мене не вистачило.

Comments

[arhiloh.livejournal.com]

Мужчинам приятно смотреть на в обтягивающем латексе, женщинам мужской голый торс менее интересен. Им в среднем интереснее, например, если в золушку влюбился прекрасный принц и увёз в свой прекрасный замок, где они поженились и жили счастливо. Какие космические выводы из этого можно сделать, кроме того что одному севрюжина а другому баранья нога?
В кино- и рекламном производстве сидят циничный жадные люди, которые подсовывают пиплу то что он готов хавать. Если рекламное агентство для рекламы стирального порошка выбирает похожую на овцу домохозяйку, которая с радостной улыбкой сообщает что успешно отстирала всё что её мужики напачкали, то наверное это они делают потому что ит воркс, и женщинам, покупающим стиральный порошок (полагаю, реклама в данном случае ориентирована на них скорее, чем на мужчин) оно кажется убедительным, а не потому что директору рекламного агентства нравятся овцы у стиральной машины. Если б покупательниц больше интересовали мужики топлес, или боттомлесс, или в латексе, стиральный порошок рекламировали бы иначе, конечно же.

[morreth.livejournal.com]

женщинам мужской голый торс менее интересен.

Ну, на первом месте таки да, мужские ягодицы. Торс - только на втором.

Им в среднем интереснее, например, если в золушку влюбился прекрасный принц и увёз в свой прекрасный замок, где они поженились и жили счастливо.

Поэтому кассу порвали "Малефисента", где принц оказывается ни к чему не пригоден, и "Ледяное сердце" , где принц оказался подлецом и получил по рогам.

И вот такой вот вес у большинства ваших суждений.

[arhiloh.livejournal.com]

Получил вот и славно. Про то как зло, значит, повержено а добро торжествует весьма изрядный шмат мировой литературы, насколько я наслышан.

[morreth.livejournal.com]

О, еще один приемчик: включить дебила и сделать вид, что не понял или не видел большую часть сообщения оппонента.

[arhiloh.livejournal.com]

Ну я совершенно искренне не понял что вы хотите сказать. Сначала про объективацию в литературе и может вообще в искусстве. Моя позиция - пишут то что читателям смотрителям интересно читать смотреть. Вы мне говорите про малифисенту и принца-мерзавца. Конечно, был такой факт, да и не один и не 1000, надо думать. Что из этого следует о чём?

[morreth.livejournal.com]

Справа в тому, майн либер Совушка, что, пока не снимешь/не напечатешь = так и не узнаешь, будет это интересно или нет. 70 лет Дисней снимал про принцев и принцесс и свадьбу в конце, а тут рискнули и сняли про принцесс, сестринскую любовь и нафиг принца. И внезапно взрыв кассы. А могли бы и дальше про принцев и принцесс - и так ничего и не узнать.

Из этого следует, что ваши рассуждения о том, как девочки любят про принцев и свадьбу в конце немножко опрокинулись. Девочкам приходилось это любить, потому что никто другого, собснно, и не предлагал. А как предложили - внезапно оказалось, что девочки это любят существенно сильнее.

[luche-chuchhe.livejournal.com]

Гадаю, з ним необхідно розмовляти як із типовим москалем, середнім у вакуумі. )

[red_2]

женщинам мужской голый торс менее интересен. Им в среднем интереснее, например, если в золушку влюбился прекрасный принц и увёз в свой прекрасный замок, где они поженились и жили счастливо

Что ваще? Откуда этот бред?

Женщинам очень даже интересны голые мужские торсы. И в обтягивающем латексе. И мускулистые попы, будь то в стрингах или в латексе.

Женщины не всегда вам это скажут, потому что нас учат, что неприлично говорить об этом мужчинам. Но будьте уверены: если у вас красивая попа и вы готовы её показать в соответствующем виде, на неё найдётся множество ценительниц.

[arhiloh.livejournal.com]

Это, понятно, "в среднем". При определённых обстоятельствах кому-то и латекс уместен, кто ж спорит.
Но в общем и целом на флибусте если не половина, то, хм, очень много именно вариации на тему. Не всё было просто но любовь превозмогла, слились в неземном экстазе, где были мои глаза, оросили слёзы счастья. Написано преимущественно женщинами, ЦА преимущественно они же.
А мальчикам как он всех победил и девицы нечеловеческой красоты ему наконец дают (последнее, впрочем, может подразумеваться а не прописываться прямо).

[madmundt.livejournal.com]

А мальчикам как он всех победил и девицы нечеловеческой красоты ему наконец дают (последнее, впрочем, может подразумеваться а не прописываться прямо).

И чего же это мальчикам тогда понравилась "Дорога Ярости"...хммм...

[arhiloh.livejournal.com]

Ну так хрясь бум дыщь, кровь кишки распидорасило, мерзавцев в капусту, суровый но унутре в сущности неплохой мущщина победоносен. Тёлки ничё так опять же некоторые. Когда ж такое мальчикам не нравилось.

[madmundt.livejournal.com]

А, ну то есть мальчикам по факту пофиг про мальчиков там или девочек. И кому там что дают тоже пофиг. Главное хрясь бум бдыщь.

[red_2]

Не знаю про флибусту, но на АО3 и Фикбуке если не половина, то, хм, процентов 80 фиков - про то, как дядек нагибают и трахают.
С любованием попками и сосками. Латекс не везде, а вот сладкие дырочки - эт да.
Написано преимущественно женщинами, ЦА - они же.
Принцы, замки и закаты - полпроцента вряд ли наберётся. Если, конечно, принца там не увёз другой принц, и они не жили долго и счастливо в самых разнообразных позах.))

[arhiloh.livejournal.com]

Я вот не знаю даже слов таких как АОЗ и Фикбук, например.
Разумеется, есть про то как мужиков нагибают и дерут резиновыми членами, и гадят им в рот, и заворачивают в пищевую плётку чтобы отхлестать плёткой. И своя аудитория у такого творчества (в том числе среди мальчиков) тоже есть, иначе зачем. Узких ниш всяких много и для них готовят разное.
Но флибуста и реклама стирального порошка это таки масс-маркет, "для всей семьи", да, и в этом смысле более представительны.

[morreth.livejournal.com]

Отчего же резиновыми. Натуральными.

[red_2]

Ну вот, теперь вы знаете слова. Загуглите и просвещайтесь на здоровье.

Про "узкую нишу" - эт вы хватили.
Ничего, пойдёте на сайты, посмотрите, сколько там фиков про то, как мужиков дерут (резиновыми членами тоже, но и живыми вполне, вполне), сколько читательниц и писательниц - глазки-то откроются.))) На слово мне верить не обязательно, загляните, посчитайте. Статистика там доступна.

[arhiloh.livejournal.com]

Ок, посмотрю, когда покину кондиционированный офис.

[virago-ghost.livejournal.com]

мил человек, вам не на флибусту, вам на слэшный ресурсы, где слэшерки трахают мужиков друг другом с детальным порноописанием, как мужики хороши или жалостливо уродливы, но величие духа... :)
порнографию надо сравнивать с порнографией, а не с мелодрамой

[mascotik.livejournal.com]

Вы удивительны в своей "простоте". Люди действуют как рациональные агенты, а любой платежеспособный спрос рождает предложение только в теоретических играх. В реальности решения принимаются конкретными людьми, со всеми их предрассудками и предубеждениями, и эти предубеждения часто перевешивают результаты маркетинговых исследований, даже если те проводились, и проводились правильно. Пример: реклама "Бонжура" с голыми юношами вызвала фурор и рост продаж, как минимум среди меня, однако что-то не видно, чтобы прочие рванули использовать этот прием для повышения продаж среди женского населения. Второй пример: у хозяйки этого жж недавно была серия постов про то, как делается современное тв и как качество этого тв определяется личными представлениями редактора о вкусах и знаниях аудитории, без каких-либо попыток эти вкусы прояснить объективно. Третий пример: фирме Хазбро удалось увести у фирмы Маттел заказ на игрушки Диснея только потому, что у Хазбро была уникальная инновация: лаборатория, где они выдавали детям игрушки и смотрели, какие нравятся, а какие нет. Понимаете? Уникальная! При этом даже в Хазбро в свое время эта лаборатория уцелела чудом, бонзы считали, что от нее никакой пользы (то есть рещультаты исследований их не интересовали) и собирались ее закрыть.

Причем вот что забавно. Пока дело касается их личных интересов, тпкие поучающие мужики понимают, как работает система, как принимаются решения, как важно кому-то понравиться, что такое договорняки и т. д. Но как только приходит время поучить "глупеньких тетенек", как мир резко становится идеальным в вакууме, все стороны действуют исключительно как рациональные агенты и исключительно с позиций рынка, предложение определяется исключительно спросом и т.п. Тьху!