Троха лікнепу: репрезентація, об'єктивація, диспавермент. Частина друга

[morreth]

Я розумію, що це пролетить повз вуха, але сподіваюся, що не всім.

ОБ'ЄКТИВАЦІЯ - ТО ВЗАГАЛІ НЕ ПРО ЦИЦЬКИ ТА РОЗДЯГАННЯ.

Це про низведення людини до стану речі. А що тими людьми є здебільшого жінки, а знаряддям такого низведення роздягання - то вже предмет третьої лекції. Зараз зосередимося на об'єктивації.

Головна різниця між суб'єктом та об'єктом полягає в тому, що суб'єкт має волю та бажання, а об'єкт ні, ним користуються ті, хто волю та бажання має.

Не гріх процитувати себе:

Простий приклад: я, суб'єкт, хочу чаю. Аби задовольнити своє бажання, я користуюся об'єктами: чашка, пакетик чаю, чайник, вода, сірники, плитка. Це предмети, вони не живі і не розумні.
В чому різниця межи мною та, скажімо, леді Мері Кроулі з Абатства Даунтон? В тому, що замість чашки, пакетика та води леді Мері користується лакеєм, куховаркою та помічницею куховарки (при чому про існування останньої навіть не знає, Дейзі взагалі заборонено потрапляти до поля зору панів). Тобто, вона бере живих людей та у своїй свідомості перетворює на предмети для власної зручності. Звичайно, надалі леді Мері проходить шлях особового зростання і навчається бачити в людях людей, але в перших серіях воно так: леді Мері каже "хочу чаю", і не думає, що якісь люди докладають зусиль, аби чай з'явився перед нею. Вона просто каже "хочу", і чай так опа - і тут. Або навіть нічого не каже - просто зранку комини запалені та кімнати прогріті якось... самі собою. За щукиним велінням. Тобто, насправді, то Дейзі встала вдосвіта та вичистила, знов наклала дрів і запалила, але навіщо леді Мері про те знати? І взагалі знати про існування Дейзі?

Це й є об'єктивація. Зауважте: про секс поки що ані слова.

Насправді об'єктивація жінок у мистецтві та культурі ндбала вигляду гіпертрофованої сексуалізації лише нещодавно, з початком сексуальної революції. Але об'єктивація жінок у літературі триває стільки, скільки, власне, існує література.

Брак репрезентації жінок, про який велося отут, є, власне, одним з інструментів тієї об'єктивації. Жінки або відсутні, або виконують суто декоративну функцію, з'являються у творі задля меблів, згадується їхня краса й більш нічого (тут мені пригадався цинічний вислів Аркадія Стругацького про те, що жінка у творі існує щоб "відтіняти" й "підкреслювати").

Коли ж жінки присутні, їхня участь у сюжеті майже цілком зводиться до їхньої функції: кохана героя, матір героя, донька героя, сестра, дружина, служниця героя і т. ін. Будь-які їхні дії у сюжеті прив'язані до долі героя та потрібні лише для того, щоб утворювати цю долю. Герой - звичайно ж, чоловік. Він є суб'єктом творення своєї долі, жінка - об'єктом, через який доля чиниться. Про Іліаду вже розмовляли: Гелена та Брісеїда виступають там як приз, за який змагаються герої. Цікавіше роздивитись "Одіссею": там набагато більше жіночих образів начебто активних. Там діють богиня Афіна, Навсікая, Калісто, Цирцея, Пенелопа, Евріклея... але всі вони діють, утворюючи долю Одіссея. Вони з'являються в тексті, коли Одіссеєві потрібний новий етап у розкритті його трансценденції, і зникають, коли ця потреба вичерпується.

У творах про кохання власне має значення лише кохання героя до жінки. Цей підхід настільки інтерналізований самими жінками, що та ж сама Мурасакі Сікібу майже не приділяє уваги почуттям жінок, до яких залицявся Гендзі. Єдиний засіб, яким жінка може висловити свої почуття - це представити себе об'єктом, гідним почуттів чоловіка. Суб'єктна перспектива не властива жінці в літературі, її вживання є руйнацією наявних літературних конвенцій, як ото лист Тетяни до Онегіна.

Жінка, яка в літературі каже "я хочу" - насамперед злодійка. Активність "доброчесної" жінки виявляється лише під тиском обставин, вона діє лише коли мусить діяти, і не вимагає за це жодної нагороди. Для "хорошої" героїні дуже важливо вчасно зректися власного успіху та завершити гру з "нулевим" виграшем, найкращий для неї приз та винагорода - поновлення статусу кво. Жанна Дарк або Хуа Мулань або Еовін можуть виглядати "хорошими" в патріархатному дискурсі лише за умови вчасного повернення "на своє місце" без жодних надбань (Жанна могла лише висловлювати таке бажання, але воно пішло у залік при реабілітації). Таким чином суб'єктність жінки знівельовується навіть там, де, начебто, вдається її проявити. Винагороду за руйнацію Зірки Смерті отримують Люк та Хан Соло; принцеса Лея, яка зробила цю перемогу можливою, дає винагороди, а не отримує їх. Єдиний жіночий персонаж у сетінгу ЗВ, який не діє з примусу або почуття обов'язку, діє задля себе та власної мети і прагне аинагороди - Асаж Вентрес. Звісно, злодійка.*

Об'єктивація жінок у мистецтві - це насамперед і головним чином відсутність або крайня пасивність жіночих персонажів, зведення їх до голої функції, до шаблону "чергової дівчини Бонда". Коли з тих чи інших причин це неможливо і жіночому персонажеві дається суб'єктна перспектива - такого персонажа позбавляють винагороди. Це так глибоко інтегроване в культурі, що навіть жінки-авторки здебільшого не дають своїм героїням присвоїти результат власної праці та змагань, маскуючи це під виглядом моральної вищості жінки.

* Я про ту частину канону, яка залишилася каноном після купівлі франчайзу Діснеєм. На весь Розширений Всесвіт мене не вистачило.

Comments

[criticsanon.livejournal.com]

Про объективацию мужчин. Поделимся рядом наблюдений.

У трех из пяти наших подруг/друзей родители-мужчины выполняют функцию именно кошелька: принес получку, отдал жене, свободен. Плохо зарабатываешь / нет заказов (и соотв. денег) -- получай порцию "пиления". Таким образом, эти родители-мужчны, как правило, немалую часть времени прячутся от жен по дачам и гаражам.

Современные объективированные лакеи -- айтишники. Вот, кстати, это ярко отражено в мейнстримном сериале "IT Crowd" -- уже в первых репликах самой первой серии.

Интересная цитата

http://coding2learn.org/blog/2013/07/29/kids-cant-use-computers/

I smiled and introduced myself as I sat down beside her. She handed me her MacBook silently and the look on her face said it all. Fix my computer, geek, and hurry up about it. I've been mistaken for a technician enough times to recognise the expression.

'I'll need to be quick. I've got a lesson to teach in 5 minutes,' I said. 'You teach?'
'That's my job, I just happen to manage the network team as well.'

She reevaluated her categorisation of me. Rather than being some faceless, keyboard tapping, socially inept, sexually inexperienced network monkey, she now saw me as a colleague. To people like her, technicians are a necessary annoyance. She'd be quite happy to ignore them all, joke about them behind their backs and snigger at them to their faces, but she knows that when she can't display her PowerPoint on the IWB she'll need a technician, and so she maintains a facade of politeness around them, while inwardly dismissing them as too geeky to interact with.

[red_2]

У меня вопрос возник.
Кто заботится о внешнем виде мужчин, "выполняющих функцию кошелька" (стирка, глажка, покупка одежды, её починка)?

Про айтишников не спрашиваю, там расклад, навскидку, другой.

[luche-chuchhe.livejournal.com]

гадаю, якщо покопатися, там ще й діти знайдуться

[red_2]

И уборка.) И ужин. Но их можно подверстать под "ну это ей/детям надо, не ему" или "ну он в магазин ходит и закупается на всех", а вот с одеждой случай более показательный.

Ещё с медициной бывают характерные моменты: кто сам(а) ходит ко врачам, кого "выпинывают" и приводят за ручку; кого записывают, а кто не может найти телефон, позвонить, узнать расписание, записаться на приём; кто пьёт лекарства и кто за этим следит, кто готовит и возит больным еду в больницу.
Но это менее открытая информация, скорее всего.

[luche-chuchhe.livejournal.com]

Все так.
(але з criticsanon, мені здається, немає сенсу розмовляти, бо цей юзер завжди діє типово - каже "ви виграли" або щось таке, а далі продовжує з того самого місця, що й минулого разу. Тобто аргументи співрозмовника наче й легко приймаються, але насправді не приймаються взагалі. Це я не в плані керувати, кому з ким розмовляти, просто дратує ця фігня тим, що повторюється вже, здається, не один десяток разів).

[red_2]

А. Пожалуй, спрошу у неё, с чем это связано.
Мне не слишком дискомфортно получать эти "вы выиграли", я более-менее понимаю, что ей неинтересно или утомительно дальше со мной дискутировать, и она мне в общем-то не должна продолжения банкета. Но более чёткая коммуникация определённо улучшила бы качество беседы.) Так что спрошу.

[criticsanon.livejournal.com]

Какое это имеет отношение к обсуждаемой объективации?

[red_2]

Я параллельно провожу небольшое исследование: в случаях, когда что-то называют объективацией, расписываю ситуацию по критериям потребности-интересы-границы и смотрю, для кого они поддерживаются и обслуживаются, а для кого нарушаются и игнорируются.
Бывает интересно.

Одежда обеспечивает базовые потребности индивида в нашем обществе (тепло, безопасность, статус, принятие), а носить одежду (сравнительно) хорошего качества, в (сравнительно) хорошем состоянии - в интересах индивида.
В то же время, забота о наличии у индивида одежды сообразно потребностям, как правило, связана с определённым количеством труда и затрат времени.

Если некто оказывает некоей персоне бесплатные услуги, качественно стирая и гладя её одежду (или поручая это за плату третьим лицам и координируя процесс), ремонтируя её (аналогично) и следя за тем, чтобы запас качественной одежды по сезону регулярно пополнялся (аналогично), этот некто учитывает и обслуживает её личные интересы и потребности.
То бишь, обращается с ней в этом аспекте как с субъектом.

Личные границы могут быть нарушены, если у такой персоны нет возможности самой определять, когда будет куплена - постирана - поглажена - отремонтирована одежда, какая и сколько (то есть, у персоны есть доступ к деньгам, возможность добраться до магазина, доступ к стиральной машине, воде, электричеству, стиральному порошку, утюгу, ниткам и иголкам и т.д.: мы предполагаем, что речь идёт о взрослом дееспособном человеке). Это будет признаком объективации.

[virago-ghost.livejournal.com]

такое, что злокачественная объективация, это невыгодная объективация, из которой нельзя выйти, потому что она навязана по групповым параметрам;
эдак вы скажете, что рабы объективировали хозяев, потому тчо хозяева были источниками пищи, так что защищать следовало хозяев от объективации, а не рабов, которые числились говорящими вещами