![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
День Валентина – справжнє свято чи комерційна пропозиція?
Серед свят, які зробилися модними протягом останніх десяти років, є так званий “Валентинів день”, свято Св. Валентина, яке ще називають “днем усіх закоханих”. Згідно з популярною легендою, Св. Валентин був священиком, який таємно звершав над закоханими Таїнство шлюбу та був за це скараний на смерть римлянами-язичниками. Згідно з іншою версією легенди, ув’язнений священик сам закохався у дочку сторожа, з якою листувалася через грати – нібито, саме так народився звичай надсилати “валентинки”, любовні листівочки у формі сердечок.
Церква дійсно визначає 14 лютого як день Св. Валентина, єпископа (!) та мученика. Але тільки у ХІХ столітті і не Церквою, а світськими, було розповсюджене святкування цієї дати не як дня згадки мученика за Христа, а як “Дня всіх закоханих”. Немає сенсу заперечувати ані ту версію легенди, у якій святий вінчав римських солдат за християнським чином, і був засуджений (проте, страчено його було не за це, а за свідоцтво Христове!), ані навіть ту, в якій він зцілив закохану у нього дочку тюремника, та полюбив її чистою любов’ю, бо не порушив обітниці дівства – але тоді день цього святого має бути святкуванням християнського шлюбу та дівства, присвяченого Богові!
Але хіба це ми бачимо у лютому протягом останніх десяти років? Хіба лунає слово “шлюб” у численних рекламних повідомленнях? Ні, ми бачимо купідончиків, сердечка всіх виглядах, голубків і, звичайно, купу розмаїтих “валентинок”. Під впливом світу день Святого Валентина насправді став “днем валентинки". Так само, як для більшості світських святий Миколай Мір-Лікійський перетворився на Санта Клауса та “узурпував” Різдво.
Самі світські не просто повністю віддають собі облік у тому, що свято є, за своєю суттю, язичницьким, але й пишаються цим. “Джерела цього прекрасного свята, коли кохання править світом, треба шукати в історії давньої Римської Імперії. Вчені кажуть, що саме цього часу наступав римський Новий рік, що співпадав с початком весни. (...) Значне місце у святкуванні Нового Року відводилося новорічному ворожінню. Віддавалися цій справі не тільки романтично налаштовані дівчатка – а й люди серйозні, ділові, як тепер кажуть – “бізнес-вумен”. Адже результати новорічної ворожби визначали весь успіх (або невдачу) наступного року. (...) Приблизно у той самий час у давньому Римі святкували Панургії – ритуальні ігри на честь бога Пана (у римській традиції – Фавн) – покровителя бидла, лісів, полів та їхнього плодороддя. Пан – веселун і гульвіса, прекрасно грає на сопілці та переслідує німф своїм коханням. Тут таки, у канун весни, римські матрони приносили жертви та вшановували Юнону, богиню материнства, шлюбу, жінок та жіночої “продуктивної сили”. Як богиню плодовитості, Юнону пов’язували з Фавном (http://www.prazdnuem.ru/info/valentines/vd.phtml).
Також згадують про звичай тих самих давніх римлян а свято Луперкалій кидати жереб на “наречену” – витягати з глечика листівки з іменами дівчат. Та, чиє ім’я витягав хлопець, ставала його подружкою (на сайті журналу “Європа” сказано більш відверто: “сексуальною партнеркою) на майбутній рік (http://www.eur.ru/em/2000-2001/user.php-func=mag_art&art_id=239&iss_id=16.htm).
Тож, перш ніж бігти у магазин за “валентинкою”, поміркуйте, ЩО САМЕ ви зібралися святкувати.
Звичайно, пристосування свята на честь мученика до дати якогось язичницького свята – добра церковна традиція. Завдяки їй ми святкуємо 31 жовтня день Всіх Святих, а не всіх чортів. Урочисто вшановувати пам’ять святого Валентина почали у 13-му сторіччі, і прибічники начебто “давньої традиції святкувати день всіх закоханих” напирають саме на цей факт. “Найдавнішою валентинкою” називають любовного листа, що його написав своїй дружині Шарль Орлеанський, ув’язнений в Тауері, бо він підписався “твій Валентин” – свідоцтво того, що легенда про чисту любов в’язня до дочки наглядача тоді була вже поширена. Проте ані в часи ранньої Церкви, ані в часи Середньовіччя ми не побачимо того ухвалення легковажного флірту, ба навіть відвертої розпусти, яке супроводжує “День всіх закоханих” сьогодні. “Цього дня ви можете освідчитися у коханні необмеженій кількості чоловіків, і ніхто не звинуватить вас у легковажності. (...) А оскільки, аби витратити калорії отримані від шматочка торта або шоколадної “валентинки”, треба провальсувати не менш за дві години або процілуватися без перерви на обід цілих шість годин, це теж цілком вписується у програму святкового дня” – отакі поради надає веб-канал “Кофе” (http://www.cofe.ru/Apple/article.asp?AID=1609). Ще одна гарна порада – “Задумайте імена 5-6 чоловіків (жінок), за яких ви хочете вийти заміж (оженитися) (sic! 5-6, не менш! – прим. автора). Тримаючи яблуко за стебло, розкрутыть його та повторюйте імена коханих. Людина з тим іменем, яке ви будуте повторювати, коли стебло одірветься, й буде вашим нареченим” – навчає сайт Новосибірського ліцею.
Як ми можемо бачити, світська (або язичницька?) компонента перемагає. Свято носить відверто комерційний характер. За кордоном визиск магазинів у цей день не поступається різдвяному та новорічному. Наприклад, британці щороку розсилають близько 16 мільйонів “валентинок”, у США в цей день купують 24 000 троянд на хвилину. Розпочалася “давня традиція” у 40-х роках ХІХ сторіччя – саме тоді друковані “валентинки” поступили у масову торгівлю в США.
Хіба це погано – закохуватися та бавити коханих листівками й подарунками? Звичайно ж, ні! Кохання може навіть суто земну, світську людину наблизити до Бога, бо закоханий починає розуміти зміст жертви. Проте, хіба йдеться про справжнє кохання там, де радять вибирати між 5-6 “нареченими” за допомогою яблука або цілуватися... аби позбавитися зайвих калорій? Це неправда, що християни хочуть спростувати кохання між чоловіком та жінкою – навпаки, ми ставимо це кохання на найвищий щабель, другий після кохання людини до Бога. Ми не можемо миритися з купідончиками та анонімними “освідченнями” не тому, що мріємо позбавити себе радощів любові – а тому, що не хочемо розтринькати ці радощі на брутальні “романчики”.
Що ж робити? Взагалі не святкувати день Святого Валентина, або перетворити його на пісний бундючний “день чергового святого”? Аж ніяк! Згадаймо, що відбувається з Різдвом: попри те, що світ намагається перетворити його на свято Санта-Клауса, ми не втомлюємося нагадувати собі й світові його справжній зміст. В наших домівках стоять вертепи, лунають колядки, і Святий Миколай входить до нас дверима, а не пічною трубою. Тож так само ми можемо вчинити й на День Святого Валентина – нехай цей день стане днем освідчень у справжньому коханні, не анонімних та грайливих, а відвертих та щирих. Нехай він стане днем поновлення подружніх обітниць та заручин. Нехай священики провадять урочисту Месу. Нехай будуть влаштовані реколекції для молоді, де можна буде поміркувати над сенсом кохання та шлюбу. Тоді єпископ, що вінчав легіонерів, буде радіти, дивлячись на нас з небес.
no subject
no subject
догадка состояла в том, что украинский для Вас не родной. Вы его не чувствуете.
иначе никогда бы не написали вместо "усвідомлюють" кривую и безграмотную со всех точек зрения кальку с "отдавать себе отчёт".
по смыслу комментировать не буду, поскольку ни коммерциализация праздников, ни христинские святые и изменения в их трактовке не относятся к числу моих интересов.
no subject
Имхо.
Re:
мне, например, было бы весьма занятно узнать, в чём я тут глубоко не права.
Как говорит Карлссон...
Сиречь, если бы мне хотелось написать "осознают" - то в тексте фигурировало бы "усвідомлюють". А мне хотеось написать именно "отдают себе отчет".
И вообще этот украинский пуризм меня порой убивает. Калькирование - нормальный способ заимстсования слов и вражений из иностранных языков; если в языке нет заимстсований - значит, язык мертв. И потом, что за фигня: польские языковые конструкции калькировать - на здоровье, русские - ни-ни.
Re: Как говорит Карлссон...
так вот. ни одно из значений слова "облік" не подходит для такого использования.
если уж создавать новый оборот -- на основе существующего иноязычного -- то подходить к этому нужно не с кондачка.
между прочим, дело не в столь нелюбимом Вами языковом пуризме. в русскоязычной прессе, где сохранился институт редакторства, подобный ляп вычеркнули бы без сожаления. и не послушали ничего.
потому что это безграмотно.
если уж на то пошло, Вам нужна была для передачи именно этого смысла другая фраза -- "цілком свідомі того факту," и далее по тексту.
Re: Как говорит Карлссон...
А Вы что, лицензии выдаете?
***в русскоязычной прессе, где сохранился институт редакторства, подобный ляп вычеркнули бы без сожаления. и не послушали ничего.
потому что это безграмотно***
В русскоязычной прессе украинский оборот? Ну-ну.
***если уж на то пошло, Вам нужна была для передачи именно этого смысла другая фраза -- "цілком свідомі того факту," и далее по тексту***
Вот видите, у Вас опять получился суррогат: "полностью осознают тот факт". Но я не это хотела написать.
Re: Как говорит Карлссон...
касаемо Вашего скептического "ну-ну", Вы совершенно напрасно нукаете. потому что есть разница между использованным иноязычным оборотом "as is" и кривой и безграмотной калькой.
если же Вы возьмёте себе за труд посмотреть в толковый / переводной словарь, то выясните, что "осознавать" поо-украински -- это "усвідомлювати".
а наиболее близкий аналог к столь любимой Вами фразе -- именно тот, который предложила я.
и вообще, чем дальше, тем больше Вы напоминаете мне отнюдь не Карлсона, а другого литературного разгильдяя. а именно -- Шалтая-Болтая. ведь именно он вещал, мол, слова обозначают ровно то, что я хочу, чтобы они обозначали.
знаете, писала ответ Вам и вспомнила, как недавно пришлось спорить с одним молодым человеком, который искренне удивлялся, чем мне не нравятся в его (написанном на русском) тексте слова "лягла" и "огорожа".
впрочем, чтобы не быть голословной, приведу цитату. из словаря. поскольку Вы с ними, видимо, не дружите.
облік. 1. засвідчення, встановлення наявності, з"ясування кількості чого-небудь; обрахунок, обчислення, обрахування. 2. реєстрація людей із внесенням у відповідні списки для їх використання де-небудь, з"ясування їх наявності, переміщення і т.ін. 3. система реєстрації процесів якої-небудь діяльності в її кількісному і якісному виявах з метою спрямування, контролю і т.ін.; переоблік.
так что, как видите, Ваш убогий неологизм не в кассу. поскольку наиболее близкий аналог в русском для слова "облік" -- это учёт, и никак не отчёт.
если Вам и дальше вольно калечить язык, носителем которого Вы даже не являетесь -- хозяин-барин.
Re: Как говорит Карлссон...
а наиболее близкий аналог к столь любимой Вами фразе -- именно тот, который предложила я***
А я хочу писать не так, как предложили Вы - а так, как я хочу. Вот и все.
***облік. 1. засвідчення, встановлення наявності***
Вы сами засвидетельствовали против себя.
А насчет того, что я не являюсь носителем языка - то поцеловали бы Вы сами себяв то самое место, которое у Вас на юзерпике, а потом бы выступали.
Re: Как говорит Карлссон...
если Вам охота писать безграмотно -- как я уже сказала, хозяин-барин.
если Вы настолько плохо чувствуете язык, что уверены, что предложенные в словаре толкования этого слова дают Вам право писать "давати собі облік" , мне нечего добавить.
в незнании украинского языка нет греха. грех в его уродовании.
чем Вы, надо полагать, в дальнейшем и займётесь.
желаю успеха.
кстати, кидаться какашками как аргумент выглядит в Вашем исполнении весьма, я бы сказала, базарно.
давайте Вы не будете портить моё впечатление о католиках как группе, а?
Re: Как говорит Карлссон...
И еще одно. Когда у человека в юзерпике жопа - мне все равно, что он думает "о католиках как о группе". Вот как-то не дорожу я мнением такого человека.
Re: Как говорит Карлссон...
читайте словари, они рулез.
меня мало волнует, дорожите Вы моим мнением или нет.
и я не буду разводить размышления по поводу того, что жопа -- часть тела. и если она красива -- то почему бы нет? не всем же резать картинки из аниме.
судить по человеку , исходя из юзерпика, всё равно что разговаривать с темплейтами.
зы. а Вы всегда так нервно реагируете на замечания по поводу языка? а то у меня Ваш роман весь цветными карандашами исчёркан. могу поделиться.
Re: Как говорит Карлссон...
А жопу я в своем журнале видеть не хочу, в связи с чем прошу Вас тут не появляться. Если ВЫ считаете, что это Ваше истинное лицо - то на здоровье, но тут такие лица не приветствуются.
Re: Как говорит Карлссон...
видать наступила на больную мАзоль?:)))))
Интересно...
Потому что в Штатах - это вроде как половинка Восьмого марта (вторая половинка - День Матери). В этот день принято дарить жене или подруге цветы и приглашать её вечером в ресторан. Очень многие в этот день делают своим возлюбленным предложение или объясняются в любви. Праздник хотя и весьма секулярный, но распущенности, ИМХО, не поощряющий.
По моим впечатлениям,
no subject
Вот это хорошо сказано. Поскольку празднование укоренилось в России несколько лет назад именно в это время года - ощутимое начало весны - а когда ж еще День Любви праздновать? Собственно, и 8 марта ту же "языческую" природу имеет, неважно, лежал ли изначально в его основе Пурим или чикагский митинг суффражисток. И теперь мы имеем в начале весны триаду праздников (а разве плохо? :-)) - 14, 23 и 8 - соответственно, обоюдное поздравление возлюбленных, поздравление мужчины женщиной и женщины мужчиной. Такие вот "законы и обычаи Третьего Рима".
А причем тут святой Валентин? В принципе, ни при чем, но если часть народа задумаются о корнях весенних праздников, то пусть уж лишний раз про мученика вспомнят, чем про Клару Цеткин.
А вот в прошлом году мать моей девушки ругалась на нас: что это вы празднуете КАТОЛИЧЕСКИЙ праздник, вы же ПРАВОСЛАВНЫЕ!!! Объяснил, в меру сил, что Валентин немножко до 1054 года жил, да и вообще католики - это такие христиане :-))))
Но по-моему, в Росиии большая часть споров на тему 14 февраля действительно касается не того, что праздник кого-то развращает, а что он не наш.
ЗЫ А глянцевые журналы и их виртуальные аналоги - ДАВИТЬ!
А хорошо!
Вот только тридцать первого все ж таки не "день Всіх Святих". Он таки первого ноября.
Но хорошо!
Древнеримские обычаи
(Anonymous) 2004-02-10 02:42 pm (UTC)(link)*****
В этот же день проводилась своеобразная лотерея - молодые люди должны были вытаскивать из ящика или кувшина надписи с именами юных девушек, которые после этого целый год должны были быть их сексуальными партнершами. Сейчас этот праздник кое-кому может показаться жестоким, однако не стоит забывать, что в строгом римском обществе юноши и девушки воспитывались отдельно друг от друга, и это был для них едва ли не единственный шанс встретиться. Как пишут историки, очень часто у сложившихся таким "лотерейным" образом пар вспыхивала любовь, и позже они сочетались узами брака.
*****
Интересно насколько информация об этом обычае основывается на легендах, а насколько на исторических фактах и свидетельствах.
У меня просто вызывает сомнения тот факт, что "в строгом римском обществе юноши и девушки воспитывались отдельно друг от друга, и это был для них едва ли не единственный шанс встретиться". Да и со строгостью сам обычай как-то не вяжется.
Интересно еще, был ли он распространен только среди патрициев, или во всех слоях древнеримского общества.
Или это была такая оригинальная разновидность современных "служб знакомств" для тех кто по каким-либо причинам сам не мог найти пару.
smrx.
Re: Древнеримские обычаи
"в строгом римском обществе юноши и девушки воспитывались отдельно друг от друга"
и
"целый год должны были быть их сексуальными партнершами"
Интересно ещё, кто за этим следил. И зачем такие сложности в обществе, где на каждом углу лупанарий и никто косо не посмотрит.
По-моему, нам вешают на ухи древнеримские спагетти. Которых там, впрочем, тоже не было.
Re: Древнеримские обычаи
Дело в том, что их подают так, будто они БЫЛИ, на голубом глазу. И не кто-нибудь, а веб-портал "Европа сегодня". Вот это вот я нахожу тревожным симптомом.
Древнеримское спагетти за уши
(Anonymous) 2004-02-11 01:58 am (UTC)(link)С уважением,
Антрекот
no subject
Re:
Я не именю ничего против того, чтобы меня исправляли. Я имею только против того, чтобы при этом дрючили.
Re:
Re:
Re: