2 Ник Саква

[morreth]

It dried - форма безличного предложения в английском языке. It совершенно не обязательно указывает на "нечто" - например, it rains отнюдь не значит, что "нечто" проливается дождем, это значит просто "идет дождь". Он не является натянутым.
Хотя в остальном вы совершенно правы - именно неумелой ирригацией значительная часть Египта была превращена в пустыню. Да и Палестине досталось.
Я бы еще обратила ваше внимане на то, что Киплинг в еще одном произведении разрабатывает тему Каина - новелла "Как страх пришел в джунгли" из "Книги джунглей". Ни в какой ситуации Киплинг первому убийце не сочувствует.
По поводу же другой темы, в которой вы выступили - было бы интересно поднять вот какой вопрос: 4 000 лет "вавилонского Египта" - это все очень бла-ародно, но как только производительные силы начали развиваться на порядок быстрее, Египет "соскочил с нарезки". И не только он. Неужели для стабильной работы системы нужно удерживать людей в бронзовом веке?

Comments

[igdrazil.livejournal.com]

Про невмілу ірігацію і Єгипет це щось новеньке. Особливістю Єгипту якраз було те, що на відміну від багатьох інших країн регіону невмілою іригацією нічого загубити там нащастя неможливо, окрім конкретного урожаю звісно. Розливи Нілу були занадто сильні та вчасні, це в Межиріччі були проблеми з засоленням грунтів, а Аравії з замулюванням водосховищ.

[morreth.livejournal.com]

Так что, разливы прекратились?
Или тюрки загубили орошаемые земли?

[igdrazil.livejournal.com]

Справа не в умілій чи невмілій іригації, а в її банальній наявності. За виключенням Меридського озера в Єгипті не було більше масштабних іригаційних проектів які б вимагали ресурсів державного рівня. Усе інше цілком собі робиться на рівні окремих сіл чи максимум номів.

Слід розуміти чим був Єгипет - це неширока долина десь так 10 км завширшки. По середині тече Ніл. В річці дуже багато мулу найбільше якого осідає там де течія найслабша, але вода стоїть найдовше, тобто по берегам. Тобто річка оточена природними дамбами висотою 1-2 метри за якими долина яка не підвищується як ми звикли, а навіть трохи понижується (має ухил від Нілу вниз) і лише там далі починає знову підвищуватися. Під час розливу річка долала оцю дамбу і маємо суціль затоплену долину. Я вже не пам'ятаю скільки там вода стояла але не день і не два, будь які солі що накопичилися за рік розчинялися і йшли з водою, тому в ті часи ніякі засолювання основним землям долини не загрожували в принципі. Коли вода спадала засівали поля які не треба було поливати бо земля була волога, а рівень грунтових вод високим. Коли ж земля висихала, а рівень води в Нілі падав урожай вже достигав. Десь так.

Іншим країнам настільки не щастло. В тому ж таки Межиріччі наприклад вода розливалася, але при цьому по-перше невчасно, бо час закінчення повені не співпадав з часом сівби, а подруге розливи Тигру та Єфрату не співпадали між собою, тай настільки ідеальних долин як на Нілі не було.

[igdrazil.livejournal.com]

А з приводу бронзового віку, то чогось при фараонах населення Єгипту було побільше ніж у візантійські часи і в рази більше ніж в арабські.

[morreth.livejournal.com]

При фараонах Египет вообще был житницей Средиземноморья. А при арабах началось опустынивание земли.

[igdrazil.livejournal.com]

Опустелювання це звісно погано, але воно вплинуло на кількість овець та кіз яких пасли в пустелях та чи антилоп та левів яких там же полювали. Основу господарства складало землеробство яке залежало хіба від Нілу. І хоч цілком можливо, що в давнину річка була повноводніша, але справа не в тому.

По-перше, при фараонах окрім самих пізніх Єгипет не був житницею. Не тому що зерна не було, а тому що торгівля зерном була не настільки розвинута як в пізніші часи. Коли фараонам треба було азійські і не тільки товари то вони вирішували цю проблему походами в Сирію та Палестину. Якщо сил не було то купували за золото, африканські товари чи усякі предмети розкошу. Зерно не було головним експортним товаром і відповідно єгипетська пшениця та ячмінь годували не греків, сирійців і т.п., а єгиптян.

Житницею Єгипет став точно при Птолемеях. Про пізніх фараонів, та часи персидського панування не знаю, тож брехати не стану, але відомо, що після того як Єгипет дійсно зайнявся експортом зерна в Грецію, чорноморські міста загубили ринок збуту для свого зерна. Роль житниці коштувала Єгипту досить дорого - Птолемеїв можна вважати учителями Сталіна - господарство було дико централізоване, спеціалізоване і т.п, а селянам наказували скільки, чого і де сіяти. Зерно, папірус, льон стали тепер перш за все експортними товарами. Але в цілому господарство трималося і свої 6-10 мільйонів населення Єгипет усе ще мав. Потім усю цю систему отримали римляни і вона їм так сподобаласЯ, що існувала й далі. Усі ці податки, плани, норми та інша радість заради того щоб годувати Італію, Грецію і т.п. призвели до того, що у 5-7 століттях населення вже складало біля 5 мільйонів. А потім прийшли араби. Спершу після того як осіла пилюка після завоювання, населення почало швидко рости бо старі візантійські податки відмінили, а нові були в рази менші, але вже через покоління чи два арабам теж захотілося всього й одразу і податки почали підвищуватися... Фактично середньовічна історя Єгипту це історія замученого податками населення, замученого настільки що наслення після чергового голоду чи чуми не відновлювалося до свого "природного" за тих умов максимуму. Одна з причин полягала в тому, що завдяки милому звичаю мати 4 дружин та купу наложниць + нормальне харчування швидкість росту податного населення та еліти була дуже різною, а міцні родинні зв'язки не дозволяли зовсім відпихнути молодшого родича від столу, тож проблема розв'язувалася підвищенням податків і черговим замучуванням селян до того, що населення переставало рости, а потім приходила чума, війна чи Ніл не розливався... От саме тому, там де при фараонах жило до 10 мільйонів людей, при римлянах 5 + кілька мільйонів годувалося єгипетським хлібом, там при мамлюках залишилося 1,5-2 мільйони. І в ті часи Єгипет теж експортував хліб, тільки от масштаби були вже не ті.

[nicksakva.livejournal.com]

It dried - форма безличного предложения в английском языке. It совершенно не обязательно указывает на "нечто" ...
Как раз про возможность безличности it я в курсе. И изначально абзац с аргументаций был гораздо длинннее, но потом я его порубал, поскольку "углубленные" кустарные языковые изыскания в компании филологов и людей, живающих среди носителей английского языка, выглядели слишком нахально. ;)

Мои основные сомнения здесь связаны не с местоимением, а с глаголом. Не уверен, применима ли в принципе или применяется ли к нему на практике безличная форма. А если применяется, то имеет ли она смысл "засуха".
В Мюллере про rain сразу сказано об его употреблении в безличных оборотах, про dry такого не сказано.

Сравните в русском. "Моросит", "льет", "каплет" и т.п. почти всегда означает осадки. А вот "сушит", хотя иногда и применяется к погоде, но практически никогда к засухе.

Кроме того, пробежавшись поисковиком по словосочетанию "it dries" я также не наткнулся на его чисто безличное употребление.

Наконец в безличных предложениях мне как-то не попадалось двусмысленностей, при которых it явно допустимо грамматически и по смыслу отнести-таки к какому-то только что упомянутому объекту.

Ну и наконец контекст.
For he banked, and he sluiced, and he ditched and he led
(And the Corn don't care for the Horn) --
A-half Euphrates out of her bed
To water his dam' Corn!

Фраза в скобках совершенно на своем месте, если имеется в виду, что Каин оттягивал воду у Рогов в пользу Зерна. Но если это просто "Зерну нет дела до Рогов", то странно ее расположение в скобках внутри предложения, практически не связанного с ней по смыслу.

Вот такие смутные длинные интуитивные соображения, доказать которые практически невозможно. Поэтому я решил их попридержать при себе, пока кто-нибудь не спросит. ;)

[nicksakva.livejournal.com]

как только производительные силы начали развиваться на порядок быстрее, Египет "соскочил с нарезки". И не только он. Неужели для стабильной работы системы нужно удерживать людей в бронзовом веке?

Вобще-то мысль, что длительная стабильная работа системы возможна только при минимальных темпах развития, очень старая. ;)
.....
是 以 圣 人 之 治 ，
虚 其 心 ，
实 其 腹 ，
弱 其 志 ，
强 其 骨 。
常 使 民 无 知 无 欲 。
使 夫 智 者 不 敢 为 也 。
为 无 为 ， 则 无 不 治

Поэтому мудрец, берясь за управленье,
Старается людей одеть и накормить,
Но уничтожить в них и знанья, и стремленья,
Ослабить волю, страсти остудить.
А те, кто знает, не тревожат пусть народ.
Лишь недеяние к спокойствию ведет.
http://www.wplus.net/pp/Julia/MyLao.html
Дао Дэ Цзин (в переложении Юлии Полежаевой), "пункт" 3.

[morreth.livejournal.com]

***Мои основные сомнения здесь связаны не с местоимением, а с глаголом. Не уверен, применима ли в принципе или применяется ли к нему на практике безличная форма. А если применяется, то имеет ли она смысл "засуха"***

Даже если имеет - текст ни разу не исключает искусственного происхождения засухи. так что по большому счету вы правы.

[nicksakva.livejournal.com]

Ольга, Вы где-то совсем недавно кажется цитировали Латынину про близость к природе с точки зрения убийства человека и белки. ть, как белку.

Что-то не могу найти, где Вы это написали. Не подскажете?

Я, кстати, тоже припоминаю это ее высказывание, но никак не вспомню откуда оно.

[morreth.livejournal.com]

У Вебер.
Вам это проще найти у латыниной, это "Дело о пропавшем боге".

[nicksakva.livejournal.com]

Ага, спасибо!

Нашел у Вебер, а в сетевой версии "Дела" нашел очень близкое по смыслу.

"Ветхи, дети природы, ощущали полное с ней единство, верили в тождество душ людей и зверей и не видели разницы между человеческой и животной жертвой."