Лютого, бешеного пиара псто

[morreth]

http://samlib.ru/s/swetlow_t_g/zhenyentow.shtml

"Жены энтов" - рассказ, от которого меня бросило в дрожь.
Я уж за последний год решила - никакая литература того не сможет. А вот.

Comments

[marynochka.livejournal.com]

ви весь час розмірковуєте в просторі "чоловіки нам винні"
Де це ви в мене прочитали?

ось за таких умов чоловік щось цій жінці винен за договором; Жінка глядить дитину не тому, що в неї якийсь договір, а тому що дитина для неї цінність (знову ж таки я говорю про загальну картину, не треба мені наводити окремі приклади). А коли це розглядати це як договір, за яким чоловік щось винен - це шлях в нікуди, бо немає засобів примусити людину ефективно турбуватися про дитину. Для цього потрібні емоції, їх не примусиш відчувати.

[morreth.livejournal.com]

Даруйте, але це маячня, засвідчую як мати двох дітей.
Емоції можуть трохи підсластити пілюлю, але насамперед потрібні відповідальність та мотивація.

[marynochka.livejournal.com]

А ефективна мотивація, по-вашому, можлива без емоцій?

[morreth.livejournal.com]

Авжеж. Інакше люди б не могли розвинути жодного проекту терміном довше за добу.

[luche-chuchhe.livejournal.com]

угу, ось лише з таких окремих прикладів складається переважна більшість жіноцтва
достатньо лише мамські форуми почитати уважно

Для цього потрібні емоції, їх не примусиш відчувати.
---- це не так
намір, рішучість, вміння, відповідальність, практика

[marynochka.livejournal.com]

Звідки в людини береться намір ефективно турбуватися про дитину?

[morreth.livejournal.com]

Їй хочеться, щоб хтось потурбувався про неї в старості.

[luche-chuchhe.livejournal.com]

У різних людей по-різному. І навіть у різні часи переважають різні причини. Розрахунок, що діти стануть піклуватися про батьків, коли ті постарішають, бажання передати зароблене протягом життя генетично спорідненим, бездумне виконання нав*язаного суспільством шаблону поведінки, любов, бажання відчувати себе "хорошим/хорошою", коли ефективна турбота за дитиною оцінюється позитивно, а відсутність турботи - негативно, бажання підвищити свій соціальний статус, бажання самореалізації (особливо коли інші шляхи самореалізації перерізані), бажання отримати за 5-10 років ще одного працівника тощо.
У людей біологічні передумови турботи збереглися, але:
1. працюють ну дуууже специфічно;
2. не треба переоцінювати біологію. Якби у нас працювала передусім біологія, жінки значно частіше вбивали би новонароджених дітей, кидали їх напризволяще після закінчення вигодовування молоком, або просто не починали би вигодовувати, якщо з молоком не дуже/вигодовування болісне або неприємне. Саме так працює біологія. Те, що у нас такий низький рівень вбивств жінками дітей та так багато зусиль вкладається у вирощування - виключно культурний феномен. В цьому легко пересвідчитися, якщо глянути, як виховували дітей сто, тісячу, три тисячі років тому - взагалі мало спільного із сучасністю. А з тих часів ми біологічно не змінилися.
Взагалі, вбивство "зайвих" дітей у скрутних умовах - норма не лише для патріархальних суспільств. Під час голоду (а голод - постійний супутник людства) раціонально залишити їжу для молодух дітородного віку та декількох високоякісних самців. Сліди того, що зайвих дітей позбавлялися за рішенням матріарха, залишилися у фольклорі. Емоції не заважали.

[luche-chuchhe.livejournal.com]

Розумієте, біологія діє, так.
Але ви біологічним чинникам приписуєте те, що насправді є суспільним чинником.
Біологічні чинники - раціональні.
Коли ссавці витрачають купу часу та сил на викормлювання потомства - це біологія. Але й коли вони зжирають дитинчат при зовнішній загрозі та тікають з повним шлунком - це теж біологія. Вони вчинили раціонально. Вони виживуть, народять інших дитинчат та передадуть їм свої гени, інстинкт вбивати своїх дитинчат та з*їдати їх при певних умовах закріпиться та передасться нащадкам.
Людська культура все ускладнюється, ми все більше накручуємо на біологічну основу. І якщо подивитися на тенденцію, по мірі відходу далі від чистої біології ми все більше турбуємося про дітей, все менше над ними знущаємося та менше вбиваємо. А ще кілька сторіч тому навіть в тих верствах суспільства, які не знали голоду, знущання над дітьми, покидання їх, передавання "годувальницям" у село, передача іншим людям на виховання, обмін дітьми та прямі вбивства були нормою. Емоційно ці люди не відрізнялися від нас. І ні, це не був суцільний примус чоловіків.

[virago-ghost.livejournal.com]

не знаю я ні про яку цінність, в мене немає кнопки в голові, яка натискається і я після того хочу глядіти дітей;

шлях в нікуди - це те, про що ви розповідаєте, картина, яку ви малюєте, де чоловіки від природи не хочуть глядіти дітей (біологія, на яку ви посилалися), і за договором добровільним не хочуть глядіти дітей (не можна примушувать, тут ви уявляєте лише примус, а не власне договір), і бабусі не потрібні онуки (бо без чоловіка, то не онуки, а в подолі), і матері не потрібна дочка (курва, в подоліж), хай де сама десь вештається з своїми малюками;
це ви таку ситуацію малюєте;
і в цій вашій картині лише одна жінка дітородного віку чомусь має обов'язково хотіти дітей, глядіти їх, цінувати їх, і тому назавжди причеплена упадати за чоловіком, щоб він надав їй поміч;

оце - шлях в нікуди, це самий ядерний патріархат з усіх у вас виходить, і виходить, що жінки на це приречені природою; всі ваші міркування лише про нещасних жінок-жертв, яких природа прирікла на материнство, і яким нічого не лишається, як чекати допомоги від чоловіка, а організувати суспільство для своїх потреб вони не можуть; все зводиться до цього;
а це типовий патріархатний погляд на жінку, саме з цих міркувань патріархат оголошує жінку довічно несамостійною і другосортною

[marynochka.livejournal.com]

Я не кажу, що так має бути. Я кажу, що так є. Чоловікам на дітей насрать.

Якщо у вас немає бажання мати дітей - ви рівна чоловікові (особливо якщо зможете переконати у цьому роботодавця). Майже. Тому що суспільство вас засуджуватиме. Але якщо вам пофіг на цей осуд - все нормально.

Якщо у вас є надійна бабуся, на яку можна повністю спихнути дитину - ви вже не рівна, бо на відміну від чоловіка залежите від волі бабусі. Хай вона буде найкраща в світі - це інша людина із своєю волею. Плюс ви мусите тратити свої ресурси на дитину. А чоловік в цей час оці гроші, які ви тратите на дитину, може потратити наприклад на те, щоб пробитися у владу. І для цього скооперується з іншими чоловіками з баблом.

Ну і як за цих умов за допомогою бабусь досягти рівності? Не кажучи вже про те, що бабусі за цих умов потрапляють у невигідні умови.

[morreth.livejournal.com]

Чоловікам на дітей насрать.

От знаєте, мій колишній, хоч і мудило, але "материнського інстинкту" мав більше за мене.
Мій однокласник - дбайливий та ніжний батько, "слінготато", навіть на роботу подеколи приходить з немовлям через плече.
У Швеції тата, що беруть відпустку з догляду за дитиною, тата, що бігають з немовлям у слінгу, ходять з дітьми старшого віку по магазинах на закупівлі, нікого не дивують.
Цо то зробилося з біологією???

Ви раз по раз точите про "суспільство, суспільство, суспільство" - але те суспільство не є біологією! Ну складіть же ж два та два!

[marynochka.livejournal.com]

Ви хочете сказати, що ваш колишній намагався брати лікарняний за дитиною, а після розлучення вимагав, щоб діти залишилися з ним?

Цілком можливо, що такі чоловіки є. Але в мене є підозра, що на високі посади вони пробиваються рідше ніж необтяжені турботою про потомство.

У Швеції тата, що беруть відпустку з догляду за дитиною, тата, що бігають з немовлям у слінгу, ходять з дітьми старшого віку по магазинах на закупівлі, нікого не дивують.

Хотілося б подивитися процент таких чоловіків і процент жінок при владі.

Якщо в певному суспільстві частка чоловіків, які беруть відпустку по догляду за дитиною становить 50%, а частка чоловіків при владі більша, тоді дійсно я помилялася і справа не у ставленні до дітей.

[morreth.livejournal.com]

Що значить, намагався брати лікарняний - він був начальником відділку, він сам собі його виписував.
І так, після розлучення він намагався забрати дітей собі.

Якщо в певному суспільстві частка чоловіків, які беруть відпустку по догляду за дитиною становить 50%, а частка чоловіків при владі більша, тоді дійсно я помилялася і справа не у ставленні до дітей.

Я вам одразу сказала, що ви помиляєтеся.

[marynochka.livejournal.com]

Якщо ви з чоловіком однаково брали лікарняні, і виховували дітей (тобто репродуктивне навантеження було однаковим), чи були ви дискриміновані порівняно з ним, в чому це виражалось.

[morreth.livejournal.com]

Це виражалось в тому, що коли він покинув мене, і виявилося, що я неспроможна повернутися до професії, я дуже сильно упала "вниз" в матеріальному стані, а він залишився на тому ж рівні.

[virago-ghost.livejournal.com]

так, ви не кажете, що так має бути, ви вперто доводите, що це біологічно зумовлений стан речей, якому немає альтернативи; а ваша розповідь про те, що весь догляд за дитиною відбувається виключно через любов і з любові - поза межами брехні, будь-яка мати знає, що 2/3 часу там рулить не природний потяг, а виховання і система цінностей

[marynochka.livejournal.com]

Так. От виходить, що чоловіки і жінки рівні на 2/3. А на одну третю не рівні. А значить не рівні взагалі.

[morreth.livejournal.com]

Ви посилюєте мою внутрішню мізогінію.

[marynochka.livejournal.com]

Дивно, що у феміністки взагалі є якийсь рівень мізогінії. Чому ви не можете не симпатизувати мені просто як дурному і впертому співрозмовнику? Яка різниця, якої я статі?

[morreth.livejournal.com]

Ні, не дивно. Мене виховували в мізогінічному патріархатному суспільстві, привчаючи до думки, що жінки - це "другий сорт не брак". Це дало наслідки.

Чому ви не можете не симпатизувати мені просто як дурному і впертому співрозмовнику? Яка різниця, якої я статі?

Психологічна: чоловік почувається як щось більш цінне, отже переконати його, перетягти на нашу сторону важливіше. Жінка, яка обстоює патріархатний міф - "самадурепавинна"

[virago-ghost.livejournal.com]

ну от я не симпатизую вам, бо ви мізогінка, що навіює жінкам думки про їх второсортність тав приреченість

[virago-ghost.livejournal.com]

а іншу третину часу діє парохіальний альтруізм, який у чоловіків та жінок однаковий

[marynochka.livejournal.com]

Тобто окситоцин тут ні при чому. Так і запишем.

[morreth.livejournal.com]

Окситоцин виробляється і в чоловіків, сюрприз-сюрприз.
Надалі, окситоцин є "гормоном довіри" - людина з підвищеною дозою окситоцинув крові дійсно відчува потрбу довіряти комусь. Але кого обирати для солідарності, чоловіка чи іншу жінку, окситоцин не диктує. Він неграмотний.