Лютого, бешеного пиара псто

[morreth]

http://samlib.ru/s/swetlow_t_g/zhenyentow.shtml

"Жены энтов" - рассказ, от которого меня бросило в дрожь.
Я уж за последний год решила - никакая литература того не сможет. А вот.

Comments

[luche-chuchhe.livejournal.com]

У різних людей по-різному. І навіть у різні часи переважають різні причини. Розрахунок, що діти стануть піклуватися про батьків, коли ті постарішають, бажання передати зароблене протягом життя генетично спорідненим, бездумне виконання нав*язаного суспільством шаблону поведінки, любов, бажання відчувати себе "хорошим/хорошою", коли ефективна турбота за дитиною оцінюється позитивно, а відсутність турботи - негативно, бажання підвищити свій соціальний статус, бажання самореалізації (особливо коли інші шляхи самореалізації перерізані), бажання отримати за 5-10 років ще одного працівника тощо.
У людей біологічні передумови турботи збереглися, але:
1. працюють ну дуууже специфічно;
2. не треба переоцінювати біологію. Якби у нас працювала передусім біологія, жінки значно частіше вбивали би новонароджених дітей, кидали їх напризволяще після закінчення вигодовування молоком, або просто не починали би вигодовувати, якщо з молоком не дуже/вигодовування болісне або неприємне. Саме так працює біологія. Те, що у нас такий низький рівень вбивств жінками дітей та так багато зусиль вкладається у вирощування - виключно культурний феномен. В цьому легко пересвідчитися, якщо глянути, як виховували дітей сто, тісячу, три тисячі років тому - взагалі мало спільного із сучасністю. А з тих часів ми біологічно не змінилися.
Взагалі, вбивство "зайвих" дітей у скрутних умовах - норма не лише для патріархальних суспільств. Під час голоду (а голод - постійний супутник людства) раціонально залишити їжу для молодух дітородного віку та декількох високоякісних самців. Сліди того, що зайвих дітей позбавлялися за рішенням матріарха, залишилися у фольклорі. Емоції не заважали.