Лютого, бешеного пиара псто

[morreth]

http://samlib.ru/s/swetlow_t_g/zhenyentow.shtml

"Жены энтов" - рассказ, от которого меня бросило в дрожь.
Я уж за последний год решила - никакая литература того не сможет. А вот.

Comments

[luche-chuchhe.livejournal.com]

угу, ось лише з таких окремих прикладів складається переважна більшість жіноцтва
достатньо лише мамські форуми почитати уважно

Для цього потрібні емоції, їх не примусиш відчувати.
---- це не так
намір, рішучість, вміння, відповідальність, практика

[marynochka.livejournal.com]

Звідки в людини береться намір ефективно турбуватися про дитину?

[morreth.livejournal.com]

Їй хочеться, щоб хтось потурбувався про неї в старості.

[luche-chuchhe.livejournal.com]

У різних людей по-різному. І навіть у різні часи переважають різні причини. Розрахунок, що діти стануть піклуватися про батьків, коли ті постарішають, бажання передати зароблене протягом життя генетично спорідненим, бездумне виконання нав*язаного суспільством шаблону поведінки, любов, бажання відчувати себе "хорошим/хорошою", коли ефективна турбота за дитиною оцінюється позитивно, а відсутність турботи - негативно, бажання підвищити свій соціальний статус, бажання самореалізації (особливо коли інші шляхи самореалізації перерізані), бажання отримати за 5-10 років ще одного працівника тощо.
У людей біологічні передумови турботи збереглися, але:
1. працюють ну дуууже специфічно;
2. не треба переоцінювати біологію. Якби у нас працювала передусім біологія, жінки значно частіше вбивали би новонароджених дітей, кидали їх напризволяще після закінчення вигодовування молоком, або просто не починали би вигодовувати, якщо з молоком не дуже/вигодовування болісне або неприємне. Саме так працює біологія. Те, що у нас такий низький рівень вбивств жінками дітей та так багато зусиль вкладається у вирощування - виключно культурний феномен. В цьому легко пересвідчитися, якщо глянути, як виховували дітей сто, тісячу, три тисячі років тому - взагалі мало спільного із сучасністю. А з тих часів ми біологічно не змінилися.
Взагалі, вбивство "зайвих" дітей у скрутних умовах - норма не лише для патріархальних суспільств. Під час голоду (а голод - постійний супутник людства) раціонально залишити їжу для молодух дітородного віку та декількох високоякісних самців. Сліди того, що зайвих дітей позбавлялися за рішенням матріарха, залишилися у фольклорі. Емоції не заважали.

[luche-chuchhe.livejournal.com]

Розумієте, біологія діє, так.
Але ви біологічним чинникам приписуєте те, що насправді є суспільним чинником.
Біологічні чинники - раціональні.
Коли ссавці витрачають купу часу та сил на викормлювання потомства - це біологія. Але й коли вони зжирають дитинчат при зовнішній загрозі та тікають з повним шлунком - це теж біологія. Вони вчинили раціонально. Вони виживуть, народять інших дитинчат та передадуть їм свої гени, інстинкт вбивати своїх дитинчат та з*їдати їх при певних умовах закріпиться та передасться нащадкам.
Людська культура все ускладнюється, ми все більше накручуємо на біологічну основу. І якщо подивитися на тенденцію, по мірі відходу далі від чистої біології ми все більше турбуємося про дітей, все менше над ними знущаємося та менше вбиваємо. А ще кілька сторіч тому навіть в тих верствах суспільства, які не знали голоду, знущання над дітьми, покидання їх, передавання "годувальницям" у село, передача іншим людям на виховання, обмін дітьми та прямі вбивства були нормою. Емоційно ці люди не відрізнялися від нас. І ні, це не був суцільний примус чоловіків.