Пробило

[morreth]

Давненько я ничего не переводила. И вдруг сегодня, ни с того ни с сего... То есть, с того и с сего - я уже месяц бегаю за украинкой, пытаясь ей этот стих сдать. Я его, можно сказать, выносила. Ловите.

Олена Телига
ВЕЧЕРНЯЯ ПЕСНЯ

За окнами вечер стылый,
И первый огонь горит.
Всю боль и ненависть, милый,
В ладонях моих запри.

Все камни худой годины
В подол мой холщовый сбрось
И с ними - своей полыни
Всю горечь и серебро.

Пусть сердце, оковы, скинув,
Забьется вновь горячо,
Чтоб выбрал ты, самый сильный,
Опорой моё плечо.

И псть поцелуй мой чистый
И нежный, как детский взгляд,
В зеницах твоих и мыслях
Погасит пламенный ад.

А завтра, когда просторы
Труба рванет поутру,
В густой задымлённый морок
Сама тебя соберу.

Рыданья спрячу поглубже.
С собой ты их не возьмешь.
Бери поцелуй - оружьем,
Опасным, как острый нож.

В сражений железном свисте
Да будут твои уста
Решительны, словно выстрел,
Тверды, как лезвия сталь.

Посвящение: Тебе, Олег.

Comments

[sbks.livejournal.com]

ВЕЧІРНЯ ПІСНЯ
За вікнами день холоне,
У вікнах - перші вогні...
Замкни у моїх долонях
Ненависть свою і гнів!
Зложи на мої коліна
Каміння жорстоких днів
І срібло свого Полину
Мені поклади до ніг.
Щоб легке, розкуте серце
Співало, як вільний птах,
Щоб ти, найміцніший, сперся,
Спочив на моїх устах.
А я поцілунком теплим,
М'яким, мов дитячий сміх,
Згашу полум'яне пекло
В очах і думках твоїх.
Та завтра, коли простори
Проріже перша сурма, -
В задимлений, чорний морок
Зберу я тебе сама.
Не візьмеш плачу з собою –
Я плакать буду пізніш!
Тобі ж подарую зброю:
Цілунок, гострий, як ніж.
Щоб мав ти в залізнім свисті
Для крику і для мовчань –
Уста рішучі, як вистріл,
Тверді, як лезо меча.
1935

Цю україночку вже не доженете:
"Вона не захотіла залишити Київ, незважаючи на розпорядження Проводу ОУН і попередження про арешт. 21 лютого 1942 року на тридцять п'ятому році життя Олену Телігу розстріляли фашисти водночас із її чоловіком Михайлом Телігою, Іваном Ірлявським, професором Гупалом та іншими націонал-патріотами у зловісно-відомому Бабиному Яру..."

[morreth.livejournal.com]

Неймовірно гарні вірші.

вопрос

[hacker-7.livejournal.com]

Та завтра, коли простори
Проріже перша сурма, -

почему первая? и образ скорее визуальный.
Насколько знаю, сурма всегда что-то вроде "флейты военной"(С)Державин -
и слово происходит от "зурна". Может, есть и другой смысл?

"холщовый" с виду лишнее

[essy-aka-tigra.livejournal.com]

Звучит...

[estellgreydaw.livejournal.com]

украинский оригинал, плиз)

[morreth.livejournal.com]

Да вот же он, тут же, первый коммент.

[maria-beata.livejournal.com]

А кто мне говорил, что Бог ему (гм, ей) обрезал стихи!!!!
Ни фига Он тебе не обрезал!!!! Не грузи меня, Большая Серая Туча...
Короче, хорошо.

[morreth.livejournal.com]

НО я действительно не могу их ПИСАТЬ. Только переводить.
Понимаешь, у меня ниаогда не рождается ИДЕЯ для стиха. Мне ее нужно извне. И перевод - это как раз тот случай, когда я ее извне-то и получаю.

[the-greenelf.livejournal.com]

Оффтопик, конечно, но может быть вы поможете мне найти в оригинальном исплнении "Останню пiсню старого лiрника". Ну в том смысле, что на языке оригинала. И, если есть, дайте ссылку на информацию о ней. Я поискал в поисковике, но там только переводы и цитаты из политических обозрений :-(

Вам именно ПЕСНЮ?

[morreth.livejournal.com]

Афаик, ее нигде, кроме как в компаниях, по-украински не поют.

Да, я хотел найти запись.

[the-greenelf.livejournal.com]

Мм. Но может где-нибудь можно найти более-менее приличную запись? Хотя, наверное, проще будет приехать в Украину и попросить кого-нть спеть :-)
А по истории самой песни что-нибудь есть?

[maryxmas.livejournal.com]

Переведіть мене через майдан,
Туди, де бджоли в гречці стогнуть глухо,
Де тиша набивається у вуха
Переведіть мене через майдан.

Переведіть мене через майдан,
Де все святкують, б'ються і воюють,
Де часом і себе й мене не чують.
Переведіть мене через майдан.

Переведіть мене через майдан,
Де я співав усіх пісень, що знаю.
Я в тишу увійду і там сконаю.
Переведіть мене через майдан.

Переведіть мене через майдан,
Де жінка плаче, та, що був я з нею.
Мину її і навіть не пізнаю.
Переведіть мене через майдан.

Переведіть мене через майдан
З жалями й незабутою любов'ю.
Там дужим був і там нікчемним був я.
Переведіть мене через майдан.

Переведіть мене через майдан,
Де на тополях виснуть хмари п’яні.
Мій син тепер співає на майдані.
Переведіть мене через майдан.

Пеpеведiть...
Майдану тлумне тло
Взяло його у себе i вело ще,
Коли вiн впав у центpi тої площi,
А поля за майданом не було.

Віталій КОРОТИЧ