![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Про чоловічу емпатію
Коли мені буде 70 і в мене будуть м'язи як в Ернестини Шеперд (але під шаром сальця на три пальця), я квацатиму собі на обличчя сантиметрові шари тонального крему, вдягатиму огидну руду перуку та з дурним гиготінням лапатиму мужиків за сраки й прутні.
Бо інакше до них, сука, не дотовчешся. Бо інакше не доходить. Коли їх просиш уявити себе на місці жертви сексуального приставання, вони уявляють собі, як їм лізе у матню Мерілін Монро, не менше.
http://morreth.livejournal.com/2963696.html?thread=59760624#t59760624
Знаєте, хлопці, що зрештою вбиває всяке бажання ставитися ло вас як до людських істот? Те, що ви навіть не намагаєтеся подумки поставити себе на місце жінки, ніколи, в жодній ситуації. Навіть коли ви начебто намагаєтеся, вам в голову лізе не 70-річна товста тьотка з кілограмом штукатурки на обличчі, а Мерілін Монро. А уявити собі, що вас лапає без вашого дозволу мужик - це взагалі за межами розуму. Як возопіяв такий собі Вася Пупкін (це не жарт, він справді так себе називає у Фейсбуку) - "Я для цього не створений!"
Я письменниця. Коли треба було поставити себе подумки на місце чоловіка, я це робила. Це суть моєї роботи - перетворюватися подумки на інше персону, на героя або злодія, кривдника або скривдженого, ката або катованого, гвалтівника або згвалтованого. Може, я просто особлива людина, яка вміє це краще за інших?
Ба ні. Чоловіки-письменники, які чудово можуть перевтілюватися "у робочий час", виявляються такими ж дубоголовими, як і всі інші.
Не так давно вчені Кейн та Ходжес провадили тести на емпатію. Показували людям світлини людей і просили вгадати емоції по світлинах. Як слід було чекати, чоловіки показали результати гірші за жінок, вони ж бо "не створені для емпатії".
Але вчені не зупинилися і перемінили умови тестів. Учасникам стали платити за кожну вірну здогадку. І сталося диво дивне - чоловіки проявили такий чудовий хист до емпатії, що відставали від жінок лише на 0,4%! У інших тестах умови ще якось мінялися - наприклад, людям казали, що вони допомагають у детективному розслідуванні, або що від цього залежить, чи приймуть їх на роботу. Результат один: коли чловіка добряче вмотивувати, він проявляє емпатію не гірше за Матір Терезу.
Отже, дорогенькі хлопці, у вас просто нема мотивації якось ставити себе на місце жінки. Ви тупо не хочете. Ви приходите до мене в коменти попиздіти за Трампа, але вам насрати на наші почуття, вам взагалі насрати на те, що ми кажемо, і таке ставлення... воно заябує. Щодалі, то більше мені хочеться взагалі зачистити своє персональне інтернет-поле від мужиків, за винятком тих, хто вже показав себе здатним на емпатію, а таких я зустріла десь із півдесятка, та ще одного виховала. Щодалі, то менше мені хочеться витрачати на вас якісь зусилля та зосередитися цілком на жінках. Від них є принаймні якась віддача. Ви не варті навіть ненависті, вона ж бо потребує енерговитрат, а на вас ресурс витрачати шкода.
Бо інакше до них, сука, не дотовчешся. Бо інакше не доходить. Коли їх просиш уявити себе на місці жертви сексуального приставання, вони уявляють собі, як їм лізе у матню Мерілін Монро, не менше.
http://morreth.livejournal.com/2963696.html?thread=59760624#t59760624
Знаєте, хлопці, що зрештою вбиває всяке бажання ставитися ло вас як до людських істот? Те, що ви навіть не намагаєтеся подумки поставити себе на місце жінки, ніколи, в жодній ситуації. Навіть коли ви начебто намагаєтеся, вам в голову лізе не 70-річна товста тьотка з кілограмом штукатурки на обличчі, а Мерілін Монро. А уявити собі, що вас лапає без вашого дозволу мужик - це взагалі за межами розуму. Як возопіяв такий собі Вася Пупкін (це не жарт, він справді так себе називає у Фейсбуку) - "Я для цього не створений!"
Я письменниця. Коли треба було поставити себе подумки на місце чоловіка, я це робила. Це суть моєї роботи - перетворюватися подумки на інше персону, на героя або злодія, кривдника або скривдженого, ката або катованого, гвалтівника або згвалтованого. Може, я просто особлива людина, яка вміє це краще за інших?
Ба ні. Чоловіки-письменники, які чудово можуть перевтілюватися "у робочий час", виявляються такими ж дубоголовими, як і всі інші.
Не так давно вчені Кейн та Ходжес провадили тести на емпатію. Показували людям світлини людей і просили вгадати емоції по світлинах. Як слід було чекати, чоловіки показали результати гірші за жінок, вони ж бо "не створені для емпатії".
Але вчені не зупинилися і перемінили умови тестів. Учасникам стали платити за кожну вірну здогадку. І сталося диво дивне - чоловіки проявили такий чудовий хист до емпатії, що відставали від жінок лише на 0,4%! У інших тестах умови ще якось мінялися - наприклад, людям казали, що вони допомагають у детективному розслідуванні, або що від цього залежить, чи приймуть їх на роботу. Результат один: коли чловіка добряче вмотивувати, він проявляє емпатію не гірше за Матір Терезу.
Отже, дорогенькі хлопці, у вас просто нема мотивації якось ставити себе на місце жінки. Ви тупо не хочете. Ви приходите до мене в коменти попиздіти за Трампа, але вам насрати на наші почуття, вам взагалі насрати на те, що ми кажемо, і таке ставлення... воно заябує. Щодалі, то більше мені хочеться взагалі зачистити своє персональне інтернет-поле від мужиків, за винятком тих, хто вже показав себе здатним на емпатію, а таких я зустріла десь із півдесятка, та ще одного виховала. Щодалі, то менше мені хочеться витрачати на вас якісь зусилля та зосередитися цілком на жінках. Від них є принаймні якась віддача. Ви не варті навіть ненависті, вона ж бо потребує енерговитрат, а на вас ресурс витрачати шкода.
no subject
в точку, немає, бо саме ці шаблоні створюють з чоловіків привілейовану групу, а ламати та знищувати свої привілеї невигідно, невигідно бути чесним і надтурботливим соціалістом-благодійником у країні надвисокої конкуренції та експлуатації; в цьому і проблема, така сама проблема, як і при зруйнуванні будь-яких привілеїв і нерівності;
їх руйнує або загроза загибелі панівної групи, втрати всього, внаслідок того, що група підкорена згуртувалася і ворожо повстає раз за разом, або їх руйнує розкол всередині панівної групи, коли частина панівної групи прагне змінити ієрархію, посісти вище місце за рахунок змін і для цього підтримує групу поневолену і змінює правила гри;
ви можете собі уявити збройне повстання жінок проти чоловіків?
тож лишається другий спосіб, власне, у другий спосіб усі жіночі права, які зараз є, і здобуті; економіка, а значить, частина чоловіків-панів на той час потребували спочатку жіночих робочих рук, а тоді жіночої освіти, хоч якої, а тоді розширення кола економічно активних споживачів; і там, де ці потреби були у верхівки пануючої групи, а жінки створили сякі-такі союзи і спілки взаємного захисту і представництва, там все зрушило з місця;
ви фактично ніде у світі та історії не знайдете такого, щоб пригнічена група повстала і цілком самостійно побудувала новий сталий устрій на нових засадах;
Цивільний кодекс Наполеона закріпачував жінок сильніше, ніж монархічні закони до ВФР, хоча жінки були активними учасницями ВФР нарівні із чоловіками і гасла емансипації були частиною просвітництва; чому аристократичні привілеї в економічній, діловій, соціальній сфері впали, а гендерні привілеї закріпилися та посилилися? тому що нова панівна верхівка, чоловіча верхівка, вже взяла владу і не потребувала подальшого звільнення жінок, не була зацікавлена;
\\ якщо мій комент прозвучав образливим, чи злим, чи зверхнім. Нічого того там не було.\\
тут питання вже не в образі, а в тому, що ви не розумієте його образливості, а ми вже на таке не ображаємося, бо це - те, що ви озвучили, - середній по планеті патріархальний чоловічий погляд; кожний чоловік, який ніби береться до рівності жінок, отаке видає;
\\ Можливо, ця різниця в атмосфері доложилася то нерозуміння.\\
зрозумійте, ваша "сліпа пляма" - цілковито типова і однакова для будь-яких умов, та чи інша жорсткість патріархату лише змінює кількість чоловіків, які визнають, що поліпшувати становище жінок треба; а як визнали, то далі все однаково виглядає, приблизно ось у всіх такі сліпі плями, тому вашу аргументацію впізнали з першої репліки, що вже її 100 разів кожна з нас чула;