Сердитий Джек проголосував
Пам'ятаєте, що я писала в нарисах про Сердитого Джека? Зокрема, тут і тут?
Ну ось маєте, Сердитий Джек проголосував.
Я хотіла написати велику статтю про це діло, але побачила, що є люди, котрі написали краще. Обидва американці, одна стаття перекладена українською, інша - ні. В обох статтях докладно пояснюється, чому американські "сердиті Джеки" віддали голоси Трампові.
Бідні колеги-інтелектуали. Бідний пан Кінг з його пророчою "Мертвою зоною". Бідний пан Мартін. Нещодавно він не міг второпати, чому хтось хоче голосувати за таке мудло. Та за нього саме тому й проголосували, що він мудло! Американський Донбас хоче, щоб його почули. І не просто почули, а зробили "як було". Взяли чарівну паличку, сказали "крекс-пекс-фекс" і зліквідували модернізацію, через яку їхній спосіб життя вже під загрозою знищення.
Проблема в тому, що ми проживаємо в країні, яка вже мала справу з масивною спробою зліквідувати модернізацію - чи то пак, влаштуватися так, щоб модернізація промисловості відбулася, а модернізація свідомості залишилася на рівні 19-го сторіччя, причому тієї його половини, де було кріпацтво. Ми ригали кров'ю та срали кров'ю через той соціальний експеримент. А надто через зіткнення двох схожих проектів затримки модернізації, автор другого взагалі не замірявся зупинитися на кріпацтві, а хотів обвалити все у нетра архаїки. Оце нам було весело у цих жорновах.
А удруге наші "Сердиті Джеки" вирішили, що можуть крекс-пекс-фекс повернути Радянський Союз. Ой, а як же ж воно вийшло, що замість крекс-пекс-фексу вимовлюється лише "Авада Кедавра"? А біс його зна...
Словом, справа не в Трампі, справа в мільйонах людей, які вже не встигають розвиватися разом зі світом, і тому хочуть, щоб світ загальмував. А оскільки він не загальмує, на нас може чекати другий раунд шаленої реакції. Нагадаю: перший вилився у світову війну. Ну, тобто, ми вважаємо цю війну за дві, але зрештою це була одна, поділена надвоє 20-річним перемир'ям.
Ми мало що можемо вдіяти проти колективного сказу. Зберігати здоровий глузд, не піддаватися спокусі простих рішень - оце, мабуть, і все.

Ну ось маєте, Сердитий Джек проголосував.
Я хотіла написати велику статтю про це діло, але побачила, що є люди, котрі написали краще. Обидва американці, одна стаття перекладена українською, інша - ні. В обох статтях докладно пояснюється, чому американські "сердиті Джеки" віддали голоси Трампові.
Бідні колеги-інтелектуали. Бідний пан Кінг з його пророчою "Мертвою зоною". Бідний пан Мартін. Нещодавно він не міг второпати, чому хтось хоче голосувати за таке мудло. Та за нього саме тому й проголосували, що він мудло! Американський Донбас хоче, щоб його почули. І не просто почули, а зробили "як було". Взяли чарівну паличку, сказали "крекс-пекс-фекс" і зліквідували модернізацію, через яку їхній спосіб життя вже під загрозою знищення.
Проблема в тому, що ми проживаємо в країні, яка вже мала справу з масивною спробою зліквідувати модернізацію - чи то пак, влаштуватися так, щоб модернізація промисловості відбулася, а модернізація свідомості залишилася на рівні 19-го сторіччя, причому тієї його половини, де було кріпацтво. Ми ригали кров'ю та срали кров'ю через той соціальний експеримент. А надто через зіткнення двох схожих проектів затримки модернізації, автор другого взагалі не замірявся зупинитися на кріпацтві, а хотів обвалити все у нетра архаїки. Оце нам було весело у цих жорновах.
А удруге наші "Сердиті Джеки" вирішили, що можуть крекс-пекс-фекс повернути Радянський Союз. Ой, а як же ж воно вийшло, що замість крекс-пекс-фексу вимовлюється лише "Авада Кедавра"? А біс його зна...
Словом, справа не в Трампі, справа в мільйонах людей, які вже не встигають розвиватися разом зі світом, і тому хочуть, щоб світ загальмував. А оскільки він не загальмує, на нас може чекати другий раунд шаленої реакції. Нагадаю: перший вилився у світову війну. Ну, тобто, ми вважаємо цю війну за дві, але зрештою це була одна, поділена надвоє 20-річним перемир'ям.
Ми мало що можемо вдіяти проти колективного сказу. Зберігати здоровий глузд, не піддаватися спокусі простих рішень - оце, мабуть, і все.


no subject
no subject
ÐРТРÐÐЦÐТРÐÐÐÐЫХ ÐÐТ!
ÐаÑи наблÑÐ´ÐµÐ½Ð¸Ñ Ð·Ð°ÑÑнÑÑе Ñебе в жопÑ, Ð²Ñ Ð½Ð°Ð±Ð»ÑдаеÑе ÑвÑÑока, Ñ Ð¿Ð¾Ð·Ð¸Ñии доминанÑа, белого бванÑ. ÐÑ Ñебе не пÑедÑÑавлÑеÑе, наÑколÑко глÑбоко паÑÑиаÑÑ Ð°Ñ Ð²Ñем вÑелÑÑ Ð¿Ð¾Ð´ кожÑ, вам Ñдобно в ÑÑом ÑоÑмаÑе, и на ÑÑо ÑдобÑÑво ÑабоÑаÑÑ Ð²Ñе, в Ñ. Ñ. женÑинÑ, коÑоÑÑе Ñ Ð²Ð°Ð¼Ð¸ живÑÑ.
no subject
Ð½Ñ Ñам поÑиг, ÑÑо женÑина пÑемÑеÑ, ей Ñоже должно бÑÑÑ Ð¿ÑиÑÑно, еÑли ТÑамп Ð¿Ð¾Ð»ÐµÐ·ÐµÑ ÐµÐµ за п/Ð·Ð´Ñ Ñ Ð²Ð°ÑаÑÑ Ð±ÐµÐ· ÑпÑоÑÑ Ð¸Ð»Ð¸ пÑблиÑно ÑÑÐ°Ð½ÐµÑ ÑаÑÑказÑваÑÑ, ÑÑо ей Ñакое пÑиÑÑно;
no subject
ÐÑ Ð²Ð¾Ñ ÐÑ Ð»Ð¸Ñно, как оÑениваеÑе Ñвои ÑобÑÑвеннÑе ÑаÑÑнÑе ÑазговоÑÑ Ð² компании подÑÑг? Ðам Ð±Ñ Ñ Ð¾ÑелоÑÑ ÑÑÐ¾Ð±Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð° из Ð½Ð¸Ñ ÑлÑÑайно запиÑала Ñакой ÑÐ°Ð·Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ Ð¸ ÑеÑез одиннадÑаÑÑ! Ð»ÐµÑ Ð²Ñвалила ÐаÑÐµÐ¼Ñ Ð²Ð¾Ð·Ð¼Ð¾Ð¶Ð½Ð¾Ð¼Ñ Ð½Ð¾Ð²Ð¾Ð¼Ñ ÑабоÑодаÑÐµÐ»Ñ Ð¿ÐµÑед инÑеÑвÑÑ? Ðли вообÑе на вÑÑ ÑÑÑанÑ? Ð Ð²ÐµÐ´Ñ Ñ Ð¢Ñампом Ñак и ÑлÑÑилоÑÑ
no subject
Ð½Ñ ÐºÐ¾Ð·Ð»Ð°Ð¼Ð¸ могла обозваÑÑ, падлой, но ÑÑоб вÑÐµÑ Ð¼Ñжиков запиÑÑваÑÑ Ð² ÑлÑÑ Ð¸, коÑоÑÑе подÑÑавÑÑ Ð·Ð°Ð´Ð½Ð¸ÑÑ Ð»ÑÐ±Ð¾Ð¼Ñ ÑÑÐ¾Ð´Ñ Ñади денег и влиÑÐ½Ð¸Ñ ÑÑого ÑÑода, Ñакого Ñ Ñебе не позволÑла даже в ÑоÑÑоÑнии глÑбокого опÑÑнениÑ;
поÑÐ¾Ð¼Ñ ÑÑо Ñ Ñак не дÑÐ¼Ð°Ñ Ð¿Ñо мÑжÑин, ÑÑÑпÑиз;
и не Ð»Ð°Ð¿Ð°Ñ Ð¼ÑжÑин без Ð¸Ñ ÑоглаÑиÑ;
и не Ñ Ð²Ð°ÑÑаÑÑÑ, ÑÑо лапала Ñилой, Ñак им и надо;
а Ð²Ð¾Ñ Ð¿Ñо ТÑампа вÑе оÑвеÑÑ Ð±ÑдÑÑ - да;
да, именно Ñак обÑÑÑнÑл, да, Ñам пÑизнал, ÑÑо лапал, да, женÑÐ¸Ð½Ñ Ð½Ð° него Ñказали;
no subject