Сердитий Джек проголосував
Пам'ятаєте, що я писала в нарисах про Сердитого Джека? Зокрема, тут і тут?
Ну ось маєте, Сердитий Джек проголосував.
Я хотіла написати велику статтю про це діло, але побачила, що є люди, котрі написали краще. Обидва американці, одна стаття перекладена українською, інша - ні. В обох статтях докладно пояснюється, чому американські "сердиті Джеки" віддали голоси Трампові.
Бідні колеги-інтелектуали. Бідний пан Кінг з його пророчою "Мертвою зоною". Бідний пан Мартін. Нещодавно він не міг второпати, чому хтось хоче голосувати за таке мудло. Та за нього саме тому й проголосували, що він мудло! Американський Донбас хоче, щоб його почули. І не просто почули, а зробили "як було". Взяли чарівну паличку, сказали "крекс-пекс-фекс" і зліквідували модернізацію, через яку їхній спосіб життя вже під загрозою знищення.
Проблема в тому, що ми проживаємо в країні, яка вже мала справу з масивною спробою зліквідувати модернізацію - чи то пак, влаштуватися так, щоб модернізація промисловості відбулася, а модернізація свідомості залишилася на рівні 19-го сторіччя, причому тієї його половини, де було кріпацтво. Ми ригали кров'ю та срали кров'ю через той соціальний експеримент. А надто через зіткнення двох схожих проектів затримки модернізації, автор другого взагалі не замірявся зупинитися на кріпацтві, а хотів обвалити все у нетра архаїки. Оце нам було весело у цих жорновах.
А удруге наші "Сердиті Джеки" вирішили, що можуть крекс-пекс-фекс повернути Радянський Союз. Ой, а як же ж воно вийшло, що замість крекс-пекс-фексу вимовлюється лише "Авада Кедавра"? А біс його зна...
Словом, справа не в Трампі, справа в мільйонах людей, які вже не встигають розвиватися разом зі світом, і тому хочуть, щоб світ загальмував. А оскільки він не загальмує, на нас може чекати другий раунд шаленої реакції. Нагадаю: перший вилився у світову війну. Ну, тобто, ми вважаємо цю війну за дві, але зрештою це була одна, поділена надвоє 20-річним перемир'ям.
Ми мало що можемо вдіяти проти колективного сказу. Зберігати здоровий глузд, не піддаватися спокусі простих рішень - оце, мабуть, і все.

Ну ось маєте, Сердитий Джек проголосував.
Я хотіла написати велику статтю про це діло, але побачила, що є люди, котрі написали краще. Обидва американці, одна стаття перекладена українською, інша - ні. В обох статтях докладно пояснюється, чому американські "сердиті Джеки" віддали голоси Трампові.
Бідні колеги-інтелектуали. Бідний пан Кінг з його пророчою "Мертвою зоною". Бідний пан Мартін. Нещодавно він не міг второпати, чому хтось хоче голосувати за таке мудло. Та за нього саме тому й проголосували, що він мудло! Американський Донбас хоче, щоб його почули. І не просто почули, а зробили "як було". Взяли чарівну паличку, сказали "крекс-пекс-фекс" і зліквідували модернізацію, через яку їхній спосіб життя вже під загрозою знищення.
Проблема в тому, що ми проживаємо в країні, яка вже мала справу з масивною спробою зліквідувати модернізацію - чи то пак, влаштуватися так, щоб модернізація промисловості відбулася, а модернізація свідомості залишилася на рівні 19-го сторіччя, причому тієї його половини, де було кріпацтво. Ми ригали кров'ю та срали кров'ю через той соціальний експеримент. А надто через зіткнення двох схожих проектів затримки модернізації, автор другого взагалі не замірявся зупинитися на кріпацтві, а хотів обвалити все у нетра архаїки. Оце нам було весело у цих жорновах.
А удруге наші "Сердиті Джеки" вирішили, що можуть крекс-пекс-фекс повернути Радянський Союз. Ой, а як же ж воно вийшло, що замість крекс-пекс-фексу вимовлюється лише "Авада Кедавра"? А біс його зна...
Словом, справа не в Трампі, справа в мільйонах людей, які вже не встигають розвиватися разом зі світом, і тому хочуть, щоб світ загальмував. А оскільки він не загальмує, на нас може чекати другий раунд шаленої реакції. Нагадаю: перший вилився у світову війну. Ну, тобто, ми вважаємо цю війну за дві, але зрештою це була одна, поділена надвоє 20-річним перемир'ям.
Ми мало що можемо вдіяти проти колективного сказу. Зберігати здоровий глузд, не піддаватися спокусі простих рішень - оце, мабуть, і все.


no subject
Ðне еÑе инÑеÑеÑно, а еÑли ÐÑÑи ÑабоÑала в макдаке и ÑÑилаÑÑ Ð½Ð° student loan, поÑом наÑала полÑÑаÑÑ Ð¿Ð¾ÑÑепенно болÑÑÑÑ Ð·Ð°ÑплаÑÑ, но долг за обÑÑение еÑе не вÑплаÑила и голоÑÑÐµÑ Ð·Ð° Ñнижение налогов Ð´Ð»Ñ Ð»Ð¸Ñ Ñ Ð²ÑÑоким Ð´Ð¾Ñ Ð¾Ð´Ð¾Ð¼, ÑÑÐ¾Ð±Ñ Ð²ÑплаÑиÑÑ Ð¿Ð¾ÑкоÑее Ñвои долги и Ð²Ð·Ð´Ð¾Ñ Ð½ÑÑÑ Ñвободно - она Ñоже ÑволоÑÑ?
no subject
ÐÑиоÑиÑÐµÑ "не пÑопадаÑÑ Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ Ð¸ Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ, могÑÑ Ð¿Ð¾Ð»ÐµÑиÑÑ Ð·ÑÐ±Ñ Ð¸ пÑибегнÑÑÑ Ðº конÑÑаÑепÑии" вÑÑе, Ñем "вон Ñе ÑебÑÑа могÑÑ Ð¿Ð¾Ð·Ð²Ð¾Ð»Ð¸ÑÑ Ñебе еÑÑ Ð¿Ð¸ÑÐ¾Ð¶ÐµÐ½ÐºÑ Ð¸ оÑпÑÑк Ñ ÑÑплого моÑÑ, а вон Ñе - бÑилÑÑнÑовое ожеÑелÑе и ÑÑ ÑÑ" (ÑÑÑÑм, ÑÑо налоги Ñ Ð±Ð¾Ð³Ð°ÑÑÑ , наÑколÑко Ñ Ð¿Ð¾Ð½Ð¸Ð¼Ð°Ñ, забеÑÑÑ Ð±Ð°Ð±Ð»Ð¾ не ÑолÑко Ñ Ð¿ÑогÑаммеÑа, коÑоÑÑй покÑÐ¿Ð°ÐµÑ Ñебе пиÑÐ¾Ð¶ÐµÐ½ÐºÑ Ð¸ ÐµÐ´ÐµÑ Ð² оÑпÑÑк, но и Ñ ÑÑвака, коÑоÑÑй покÑÐ¿Ð°ÐµÑ Ñебе ÑÑ ÑÑ Ð¸ бÑилÑÑнÑ).
ÐÑплаÑÑ Ð¿Ð¾ долгам ÐÑÑи - ÑÑо ÑаÑÑ Ð¾Ð´Ñ, Ð¸Ñ Ð¸Ð· Ð´Ð¾Ñ Ð¾Ð´Ð¾Ð² надо вÑÑиÑаÑÑ (а Ñазве вÑплаÑÑ Ð¿Ð¾ student loan вклÑÑаÑÑÑÑ Ð² налогооблагаемÑÑ Ð±Ð°Ð·Ñ?).
Ð, кÑÑаÑи, в пÑогÑамме ÐлинÑон как Ñаз бÑло пÑо Ñо, ÑÑо ÑÐ´Ð°Ð²ÐºÑ student loans надо Ñ Ð»Ñдей ÑнимаÑÑ, а Ñ Ð¢Ñампа - Ð½Ð¾Ð»Ñ Ð½Ð° маÑÑÑ.
ÐÑли ÐÑÑи поÑле вÑплаÑÑ ÐºÑедиÑов и налогов оказÑваеÑÑÑ Ð² зоне poverty, она не ÑволоÑÑ, когда Ñ Ð¾ÑÐµÑ Ð¿ÐµÑеÑÑаÑÑ Ð¿ÑопадаÑÑ Ñ Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ Ð¸ Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ñ.
РеÑли пÑоÑÑо Ñ Ð¾ÑÐµÑ "Ð²Ð·Ð´Ð¾Ñ Ð½ÑÑÑ Ñвободнее" (ÑÑо конкÑеÑно Ð²Ñ Ð²ÐºÐ»Ð°Ð´ÑваеÑе в ÑÑи Ñлова? покÑпка едÑ, одеждÑ, более пÑоÑÑоÑное жилÑÑ, возможноÑÑÑ Ð±Ð¾Ð»ÑÑе оÑдÑÑ Ð°ÑÑ Ð¸ ÑазвлекаÑÑÑÑ, возможноÑÑÑ Ð´ÐµÐ»Ð°ÑÑ ÑбеÑежениÑ, вкладÑваÑÑ Ð´ÐµÐ½Ñги в акÑии), и Ñади ÑÑого ÑоглаÑна голоÑоваÑÑ Ð·Ð° ÑакÑÑ ÑиÑÑемÑ, пÑи коÑоÑой Ñ Ðжилл и ÐжÑди ÑазвалÑÑÑÑ Ð·ÑÐ±Ñ Ð¸ не бÑÐ´ÐµÑ Ð´ÐµÐ½ÐµÐ³ на данÑиÑÑа, пÑоÑивозаÑаÑоÑнÑе, оÑопление в доме и боÑинки не на каÑÑонной подоÑве на Ð·Ð¸Ð¼Ñ - Ð½Ñ Ñо, Ð¼Ð¾Ð³Ñ ÑолÑко повÑоÑиÑÑ: "ÐÑÐ¾Ð±Ð»ÐµÐ¼Ñ Ðжека (и ÐÑÑи), ÑвÑзаннÑе в оÑновном Ñ ÑÐ¾Ñ Ñанением ÑÑÐ¾Ð²Ð½Ñ Ð¿Ð¾ÑÑÐµÐ±Ð»ÐµÐ½Ð¸Ñ Ð¸ оÑÑÑÐµÐ½Ð¸Ñ Ð±ÐµÐ·Ð¾Ð¿Ð°ÑноÑÑи, Ñоже ÑеалÑнÑ, но еÑли Ðжек (и ÐÑÑи) Ñ Ð¾ÑоÑие лÑди Ñ Ð½ÐµÑазÑÑÑенной ÑмпаÑией, они поймÑÑ, ÑÑо на более низком ÑÑовне поÑÑÐµÐ±Ð»ÐµÐ½Ð¸Ñ Ð¸ безопаÑноÑÑи лÑдÑм еÑÑ Ñ ÐµÑовее, Ñем им". Рлибо не ÑкажÑÑ "Ð½Ñ Ð¸ Ñ ÐµÑ Ñ Ð½Ð¸Ð¼Ð¸, пÑÑÑÑ Ð·Ð°Ð³Ð¸Ð±Ð°ÑÑÑÑ, мне-Ñо ноÑм", либо ÑкажÑÑ, но бÑдÑÑ Ð¿Ð¾Ð½Ð¸Ð¼Ð°ÑÑ, ÑÑо они поÑÑÑпили паÑÑиво (и бÑдÑÑ ÑÑвÑÑвоваÑÑ ÑÐµÐ±Ñ Ð¿Ð°ÑÑиво).
РеÑли, ÑÑÐ¾Ð±Ñ Ð½Ðµ оÑÑÑаÑÑ ÑÐµÐ±Ñ Ð¿Ð°ÑÑиво, поÑÐ¾Ð¼Ñ ÑÑо он добÑоволÑнÑй бенеÑиÑÐ¸Ð°Ñ Ð½ÐµÑпÑаведливой ÑиÑÑемÑ, Ðжек найдÑÑ Ð¼Ð½Ð¾Ð¶ÐµÑÑво опÑавданий и бÑÐ´ÐµÑ Ð²Ð¾Ð·Ð¼ÑÑаÑÑо "Ð¼ÐµÐ½Ñ ÑволоÑÑÑ Ð½Ð°Ð·Ð²Ð°Ð»Ð¸, злÑе, злÑе", а ÑиÑÑÐµÐ¼Ñ Ð·Ð°Ñ Ð¾ÑÐµÑ Ð¾ÑÑавиÑÑ ÐºÐ°Ðº еÑÑÑ, и Ð¿Ð¾Ñ ÐµÑ Ð½Ð° Ðжилл и ÐжÑди - ÑÑо, наÑÑÑалÑно, СеÑдиÑÑй Ðжек и полÑÑаеÑÑÑ.
no subject
Потому что очень многие люди в США многие годы живут именно на этой грани, и в данный момент они не могут с нее сойти, потому что они живут в ноль, им хватает, чтобы платить минималки по всем кредитам, но не на то, чтобы выплатить долги или сделать существенных сбережения на случай форс-мажора.
Но вашу позицию я поняла. Если в том же государстве есть люди, которым хуже, чем вам, то для того, чтобы считать себя хорошим человеком, вы обязаны им отдать все, что не является необходимым для сохранения здоровья и работоспособности (ну ладно, можете себе еще позволить кофе с пироженкой).
no subject
Давайте вы будете мне излагать вашу позицию, а я вам - мою? А не вы мне мою, а я вам вашу. Так получится намного конструктивнее, поскольку миелофоном ни одна из нас не оборудована.
Если у вас есть какие-то предположения насчёт моей позиции, вы можете задавать мне вопросы, я охотно на них отвечу, и вы узнаете, правильные ли это были предположения и какова моя позиция на самом деле.
Например, если у вас создалось впечатление, что я придерживаюсь позиции "Если в том же государстве есть люди, которым хуже, чем вам, то для того, чтобы считать себя хорошим человеком, вы обязаны им отдать все, что не является необходимым для сохранения здоровья и работоспособности (ну ладно, можете себе еще позволить кофе с пироженкой)", вы отлично можете меня спросить: "r2r, вот у меня создалось впечатление, что вы придерживаетесь такой-то позиции; так ли это?"
И я вам отвечу, что нет, не так: я-то свою позицию знаю, а вам её знать, в общем, неоткуда, если я её в таком виде ещё не высказывала.
Вы тогда спросите "А какая же ваша позиция?"
Тут я напишу, какая моя позиция. И у нас получится прекрасный конструктивный диалог, из которого вы узнаете мою позицию, а не то, что подсказало вам о ней ваше воображение.
И наоборот: когда мне в разговоре понадобится обратиться к вашей позиции, я сначала выясню, какова она, а не буду вам априори пересказывать, как я её себе придумала, в формулировках "вашу позицию я поняла, она такая-то", если вы её, такую-то, не высказывали ранее; если у меня сложится о ней какое-то впечатление, я напишу "У меня сложилось впечатление, что вы считаете так-то и так-то; это верно?" и выслушаю ваш ответ прежде чем делать дальнейшие выводы; если я ошиблась и вы так не считаете, я не буду делать выводы из своих ошибочных предположений.
Хорошо?
no subject
Буду рада выслушать корректировку.