![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Про традиційний брак і як геї його руйнують
Сьогодні в черговий раз блювонула від висловлювання мережевого френда и пожиттєвого друга. Все на ту ж тему:
"В Києві об'явлена війна майбутньому українського суспільства. Я в жодному разі не є гомофобом. Для мене всі люди - однакові. Якщо на мої очах станеться напад на людину тільки тому, що ця людина є гомосексуалістом, я буду намагатись захистити її. Я не вважаю себе кращим від будь-якого гея, тому що ми обидва маємо гріхи: він свої, я - свої. Але зараз іде не війна гомосексуалістів з гетеросексуалістами: іде війна организацій ЛГБТ, добре скоордінованих, профінансованих, організацій, які фактично використовують ціх людей в своїх інтересах з - Церквою, як головним носієм традиційної моралі, а також з фундаментальними Божими і людськими інститутами шлюбу чоловіка і жінки, родини, інститутами батьківства і материнства. І ця війна не є менш важливою і напруженою, ніж та, що ведеться на східному фронті з російським агресором. Тут така сама ціна питання: виживання нації."
Цитату я навела через те, що вона взірцево передає риторіку церковних помірних гомофобів. Серед яких була і я колись, mea culpa.
Спостерігається начебто логічний парадокс: геї хочуть мати дозвіл на укладення шлюбів та сумісне виховання дітей, а їх звинувачують у тому, що вони руйнують шлюб. Шозанах?
Ет, не поспішайте сміятися над цією позицією як над суцільно нелогічною. Логіка в ній є. Паскудна, але логіка.
Так званий традиційний християнський шлюб - це стосунки, в яких чоловік домінує над жінкою. Крапка.
Якщо визнати, що одностатева пара так само може укласти шлюб - то хто в цьому шлюбі буде головувати? Питання на мільйон доларів. Бо якщо визнати рівність членів одностатевого подружжя - доведеться сказати й "б", визнати рівність членів двостатевого подружжя.
Але велика частка чоловіків іде до Церкви саме тому, що це "останній притулок патріархату". У тебе є член і тому ти - голова. Навіть клір складається цілком з чоловіків. Отже сама можливість рівності у шлюбі руйнує ретельно вибудовану церковну ієрархію. Стоп-стоп-стоп, але ж Христос сказав, що «Ви знаєте, що ті, кого називають князями народів, панують над ними і старші їх правлять ними, а між вами нехай цього не буде, а хто хоче у вас бути старшим, нехай буде вам слугою і хто хоче у вас бути першим нехай буде всім рабом» (Мрк. 10, 42-44). Oh, shi...
З іншого боку, все менше жінок хоче купити цей товар під назвою "традиційний християнський шлюб". Бо, скажемо прямо, це дуже погана і вкрай невигідна для жінки оборудка. Колись вона була вигідна, хоча б з натягом - у доіндустріальному суспільстві. Одружувалися не з любові, а заради спільноо виживання.
Купив Остап хату, та, не довго думавши, й шле старостів до Мотрі Жуківни — бідної, некрасивої дівчини, уже таки й літньої, що жила в сусідах, удвох з старою матір'ю.
— А що ж, Мотре, — каже їй мати, — іди! Хоч хата своя буде; хоч не тинятимешся на старість, як от я, стара...
— Та чи йти, то й іти! — одказує дочка. — І так натерпілись усього!
Обмінили хліб, а в неділю й весілля заграли.
Як уступила Мотря в свою хату, то немов знову на світ народилася. Чепурить її, прибира. Діждали весни, — город одкопала, скопала, засадила; хату вимазала, оббілила; призьбу жовтою глиною підвела; коло хати віником обмела. Чисто кругом — любо глянути, і огородина зеленіє...
Отак це описує Панас Мирний у "Хіба ревуть воли як ясла повні" - бідна наймичка вступила у традиційний шлюб і стала господинею в домі. Вигода.
Але хто читав роман далі, той знає, що згодом в Остапа знайшовся ще один традиційний шлюб - на Доні, і вся вигода разом зникла, і Остапа традиційно запроторили до буцегарні, а бідна Мотря знову виживає-б'ється сама, та ще й вигрібає лайна від традиційних сельчан за те, що народила байстря, начебто вона могла знати, що її чоловік - двожон, і зачинити перед ним черево.
Але вважатимемо все ж таки Мотрю за виняток - більшість жінок все ж таки якось проживала життя з чоловіками, вкладаючись у цикл виробництва та відтворення. Їх били, зневажали, вони терпіли, бо "Христос терпів і нам велів". Але така була платня за те, щоб почувати себе хазяйкою своєї господи.
Проте - СЮРПРИЗ! - ті часи минулися. Постіндастріал. Нині жінка сама може створити власну оселю та бути в ній господинею, і платити за це роками каторжної праці та приниження - дурних нема. Тобто є, але дедалі менше.
Традиційний шлюб був доцільний у аграрному суспільстві. І Церква зараз вперто робить вид, що досі в ньому живе. Але факти безжальні: світ більше не потребує оговтілого відтворення нових і нових людей. Земля і так задихається під вагою людства, кількість робочих рук не так вже важлива, як якість. Забороняти водночас неабортивну контрацепцію й аборти - дурість всесвітня в наші дні, коли навіт китайці намагаються тримати населення у рамках.
Традиційний шлюб - це продукт, який зараз не продати. Хіба що під соусом аскези та добровільного самобичування з метою порятунку душі. Можна спробувати погратися у гру, яку я запропонувала Вадімові: спробуйте розказати мені про традиційний шлюб так, наче ви продавець, а я покупець. Вадім відмовчується, може, у вас щось вийде. Так, коли я була дєвушкой юной, я купувалася легко на романтику жертви. Але зараз я розмінюю останній рік четвертого десятку. Ціну тій романтиці я знаю дуже добре. Ні, дякую.
Такі люди, як мій приятель, не можуть визнати, що традиційний брак іде в небуття так само, як орання на волах чи опалення дровами: у відсталих куточках Землі та країни якось на щось годиться, але у сучасному місті вже не катить. І йде в небуття він з тих самих причин, що й орання на волах та опалення дровами:економічна та соціальна недоцільність. О, він священний, бо його встановив Бог! - еге ж, разом м землеробством. Але я не бачу в сучасних чоловіках великої схильності обробляти землю, тому, мабуть, це й не священне ремесло, за яке чіпляються руками й ногами.
Традиційний шлюб вбивають не геї, а той власне факт, що він невигідний сьогодні, зокрема жінкам. На геїв цю "провину" валять лише тому, що бояться зазирнути у вічі правді: з занепадом традиційного шлюбу вже нічого не вдієш. Закликайте, заклинайте, бийтеся головою об стіну - але традицію не врятувати, бо вона не зможе висіти у повітрі без соціо-економічного підгрунтя.
Мабуть, скоро геї залишаться єдиними прагнучими вінчання та обітниць на все життя. Краще тримайтеся за цей шанс.
"В Києві об'явлена війна майбутньому українського суспільства. Я в жодному разі не є гомофобом. Для мене всі люди - однакові. Якщо на мої очах станеться напад на людину тільки тому, що ця людина є гомосексуалістом, я буду намагатись захистити її. Я не вважаю себе кращим від будь-якого гея, тому що ми обидва маємо гріхи: він свої, я - свої. Але зараз іде не війна гомосексуалістів з гетеросексуалістами: іде війна организацій ЛГБТ, добре скоордінованих, профінансованих, організацій, які фактично використовують ціх людей в своїх інтересах з - Церквою, як головним носієм традиційної моралі, а також з фундаментальними Божими і людськими інститутами шлюбу чоловіка і жінки, родини, інститутами батьківства і материнства. І ця війна не є менш важливою і напруженою, ніж та, що ведеться на східному фронті з російським агресором. Тут така сама ціна питання: виживання нації."
Цитату я навела через те, що вона взірцево передає риторіку церковних помірних гомофобів. Серед яких була і я колись, mea culpa.
Спостерігається начебто логічний парадокс: геї хочуть мати дозвіл на укладення шлюбів та сумісне виховання дітей, а їх звинувачують у тому, що вони руйнують шлюб. Шозанах?
Ет, не поспішайте сміятися над цією позицією як над суцільно нелогічною. Логіка в ній є. Паскудна, але логіка.
Так званий традиційний християнський шлюб - це стосунки, в яких чоловік домінує над жінкою. Крапка.
Якщо визнати, що одностатева пара так само може укласти шлюб - то хто в цьому шлюбі буде головувати? Питання на мільйон доларів. Бо якщо визнати рівність членів одностатевого подружжя - доведеться сказати й "б", визнати рівність членів двостатевого подружжя.
Але велика частка чоловіків іде до Церкви саме тому, що це "останній притулок патріархату". У тебе є член і тому ти - голова. Навіть клір складається цілком з чоловіків. Отже сама можливість рівності у шлюбі руйнує ретельно вибудовану церковну ієрархію. Стоп-стоп-стоп, але ж Христос сказав, що «Ви знаєте, що ті, кого називають князями народів, панують над ними і старші їх правлять ними, а між вами нехай цього не буде, а хто хоче у вас бути старшим, нехай буде вам слугою і хто хоче у вас бути першим нехай буде всім рабом» (Мрк. 10, 42-44). Oh, shi...
З іншого боку, все менше жінок хоче купити цей товар під назвою "традиційний християнський шлюб". Бо, скажемо прямо, це дуже погана і вкрай невигідна для жінки оборудка. Колись вона була вигідна, хоча б з натягом - у доіндустріальному суспільстві. Одружувалися не з любові, а заради спільноо виживання.
Купив Остап хату, та, не довго думавши, й шле старостів до Мотрі Жуківни — бідної, некрасивої дівчини, уже таки й літньої, що жила в сусідах, удвох з старою матір'ю.
— А що ж, Мотре, — каже їй мати, — іди! Хоч хата своя буде; хоч не тинятимешся на старість, як от я, стара...
— Та чи йти, то й іти! — одказує дочка. — І так натерпілись усього!
Обмінили хліб, а в неділю й весілля заграли.
Як уступила Мотря в свою хату, то немов знову на світ народилася. Чепурить її, прибира. Діждали весни, — город одкопала, скопала, засадила; хату вимазала, оббілила; призьбу жовтою глиною підвела; коло хати віником обмела. Чисто кругом — любо глянути, і огородина зеленіє...
Отак це описує Панас Мирний у "Хіба ревуть воли як ясла повні" - бідна наймичка вступила у традиційний шлюб і стала господинею в домі. Вигода.
Але хто читав роман далі, той знає, що згодом в Остапа знайшовся ще один традиційний шлюб - на Доні, і вся вигода разом зникла, і Остапа традиційно запроторили до буцегарні, а бідна Мотря знову виживає-б'ється сама, та ще й вигрібає лайна від традиційних сельчан за те, що народила байстря, начебто вона могла знати, що її чоловік - двожон, і зачинити перед ним черево.
Але вважатимемо все ж таки Мотрю за виняток - більшість жінок все ж таки якось проживала життя з чоловіками, вкладаючись у цикл виробництва та відтворення. Їх били, зневажали, вони терпіли, бо "Христос терпів і нам велів". Але така була платня за те, щоб почувати себе хазяйкою своєї господи.
Проте - СЮРПРИЗ! - ті часи минулися. Постіндастріал. Нині жінка сама може створити власну оселю та бути в ній господинею, і платити за це роками каторжної праці та приниження - дурних нема. Тобто є, але дедалі менше.
Традиційний шлюб був доцільний у аграрному суспільстві. І Церква зараз вперто робить вид, що досі в ньому живе. Але факти безжальні: світ більше не потребує оговтілого відтворення нових і нових людей. Земля і так задихається під вагою людства, кількість робочих рук не так вже важлива, як якість. Забороняти водночас неабортивну контрацепцію й аборти - дурість всесвітня в наші дні, коли навіт китайці намагаються тримати населення у рамках.
Традиційний шлюб - це продукт, який зараз не продати. Хіба що під соусом аскези та добровільного самобичування з метою порятунку душі. Можна спробувати погратися у гру, яку я запропонувала Вадімові: спробуйте розказати мені про традиційний шлюб так, наче ви продавець, а я покупець. Вадім відмовчується, може, у вас щось вийде. Так, коли я була дєвушкой юной, я купувалася легко на романтику жертви. Але зараз я розмінюю останній рік четвертого десятку. Ціну тій романтиці я знаю дуже добре. Ні, дякую.
Такі люди, як мій приятель, не можуть визнати, що традиційний брак іде в небуття так само, як орання на волах чи опалення дровами: у відсталих куточках Землі та країни якось на щось годиться, але у сучасному місті вже не катить. І йде в небуття він з тих самих причин, що й орання на волах та опалення дровами:економічна та соціальна недоцільність. О, він священний, бо його встановив Бог! - еге ж, разом м землеробством. Але я не бачу в сучасних чоловіках великої схильності обробляти землю, тому, мабуть, це й не священне ремесло, за яке чіпляються руками й ногами.
Традиційний шлюб вбивають не геї, а той власне факт, що він невигідний сьогодні, зокрема жінкам. На геїв цю "провину" валять лише тому, що бояться зазирнути у вічі правді: з занепадом традиційного шлюбу вже нічого не вдієш. Закликайте, заклинайте, бийтеся головою об стіну - але традицію не врятувати, бо вона не зможе висіти у повітрі без соціо-економічного підгрунтя.
Мабуть, скоро геї залишаться єдиними прагнучими вінчання та обітниць на все життя. Краще тримайтеся за цей шанс.
no subject
no subject
no subject
- ототожнення ЛГТБ спільноти виключно із правами гомосексуальних чоловіків;
- те, "що протистояння ЛГБТ є варіантом неусвідомленого протистояння жінкам"
І моє зауваження використовуєте на підтримку першого і, відповідно, заперечення другого, бо вважаєте, що "тут більшою мірою результат виховання", а не результат мізогінії.
Я просто уточнюю, що моє зауваження так використовуввати неможливо, бо я не вважаю, що ці речі суперечать одна одній. Гомофобія, звернута передусім на чоловіків-геїв, на мою думку, є саме варіантом протистояння жінкам.
no subject
спантеличити впертим нагадуванням про лесбійок можливо лише людей старших за віком, глибоко радянського виховання; тому що радянський кримінальний кодекс встановлював відповідальність за статеві стосунки чоловіків і називав це гомосексуалізмом, про стосунки жінок не було нічого, розбещення неповнолітньої іншою жінкою ще можна були кваліфікувати юридично за певних обставин, але згвалтування не існувало тощо;
no subject