Анатомия дырки

[morreth]

Стоит поверить Толкину в том, что Арда - настоящая, стоит на секунду "зажить" в Мире Полудня или пространстве чьей-нибудь мифологии - и ты немедленно перестаешь верить "официальной позиции автора" внутри этого мира, потому что с этого момента для тебя это - как бы позиция власти, а позицию власти на всякий случай надо отрицать ВСЕГДА.

И тут же рядом:

Что, Ниенна восхищается злом? ЧЕГО? Вы ее читали? Мелькор не просто добрый, он местами слащаво-добренький! Что, Еськов восхищается злом? Нет, его Мордор - это просто утопия прогресса и мира, почти до смешного местами.

А что, Ниэнна и Еськов уже не позиция власти? Ее уже не хочтся отрицать? "Всегда" закончилось?

Из комментов: "вы можете вспомнить канон, где зло победило, а потребитель отказался верить "власти" автора и все переиначил на победу добра?" (с)virago_ghost

В этом-то все и дело, дорогие мои.

Я даже не буду задавать вопрос - а как насчет "зажить" в нашем мире. И так все ясно.

Comments

[luche-chuchhe.livejournal.com]

В Росії великі проблеми із тим, щоб робити щось осмислене у політичній або хоча б суспільній площині і при цьому не стати ворогом держави із усіма наслідками цього. У нас із цим теж не все гаразд, але все ж таки можливості не настільки обмежені. Ухилятися від хєрні недостатньо. Яскравий приклад нашого місцевого ухиляння від хєрні - голосування "противсіх". Класно ухилилися, ага. На щастя, більшість змогла зрозуміти хибність такої стратегії.
В Росії переважна більшість опозиційно налаштованих громадян, якщо не всі вони, знаходяться у бездіяльності - я не про їхні особисті справи кажу, звісно.

Тиск середовища задає планку. Якщо усі твої сусіди рабовласники, ти на практиці, якщо напружиш совість, можливо, дійдеш до необхідності звільнення чорношкірих, але сумніваюсь, що дійдеш до ідеї чорношкірого президента. Якщо переважна більшість твоїх сусідів переходить від кримнаш до сіріянаш та радісно брешуть про їхтамнєт усією країною, це не може на тебе не впливати.

[myrngwaur.livejournal.com]

Це, мабуть, у чомусь вірно. Відсутність позитивної програми у опозиції дійсно позбавляє сил, а пущі того - відсутність подібної програми в голові (ну правда, я навіть відносно не уявляю, що б з сучасною Росією такого хорошого можна зробити). У цьому сенсі ваші дії на Майдані були чудовим мотиватором. Але уявити собі подібне тут я прямо зараз не можу - і не через принципово іншого "народного менталітету", а якраз через середовища, і принципово іншого рівня готовності системи до відбиття будь-якої прямої атаки.

[virago-ghost.livejournal.com]

я вам как на духу скажу, что считала все действия майдана крайней тупостью, вот каждый раз - самым тупым вариантом из возможных, и верила, что поубивают ни за грош; при всех ужасах, которые я видела с тех пор, единственный мой страшный сон до сих, это я стою на Груше в толпе, в толпу летит свето-шумовая с незаконным обвесом, летит, летит и никак не долетит до стоящего впереди меня, прямо ему в голову; потому что тупее занятия, чем оборонять кусок улицы, который ни для чего не важен, к нему можна с трех сторон зайти в обход, при этом стоять там гражданским толпой, вроде команды поддержки с кричалками, и получить на выходе около тысячи раненных, поскольку менты специально лупили в толпу... короче, когда уже там нормальных баррикад настроили, ладно, и то украинский дом и спуск за спиной, постоянный гимн паранойе - это был капец, но в начале - не знаю даже, кого мне хотелось бить за это сильнее

[myrngwaur.livejournal.com]

Ох, вот это все я себе представляю довольно легко :-(( Наслушался рассказов отца и других старших о 91-м годе в Москве, а потом уже - много кто из знакомых ближних и дальних был вокруг Майдана. Это... мозговыносяще, на самом деле, что вот так оно все было, и вот такое люди вытащили, невзирая ни на что.

[virago-ghost.livejournal.com]

беда в том, что люди не научатся лучше, пока не сделают, не попробуют;
пока люди терпят, они просто портятся дальше;
мы тут сейчас очень чувствуем, как сильно у нас до осени 2013 люди испортились, как остро не хватает нормальных, ответственных, небезразличных людей; это при том, что взрыв волонтерства, но оно все равно - капля в море на 40 миллионов; так что, чем дольше терпеть и бездействовать, тем хуже будет качество народа - и эффект от действий - когда долбанет;
и все эти посты Моррет, и про толерантность ко злу, и про непонимание добра, и про перекос в темнушничество - они ведь и о нас; мы тоже больны этой болезнью, когда большинство людей считает верхом участия и делания добра - правильные разговоры, критику власти и неверие ей; а это пшик, если на самом деле, это почти ничего

[myrngwaur.livejournal.com]

Может быть. Может быть. Но людям помогает не портиться не только гражданская активность, как мне кажется.

[virago-ghost.livejournal.com]

а речь не о гражданской активности, гражданская активность особо и не поможет, как таковая;
но мы с вами опять уперлись в выбор, годится ли за делание добра, когда вокруг зло правит, просто жить своей жизнью, думать правильные мысли и тихо быть нормальным человеком;
мы на опыте получили ответ: не годится; когда с тебя спросят делами, окажется, что ты ноль, более того, коррумпированный ноль, которому выученная беспомощность и отсутствие рисков - плата за что угодно;
но, может, это хохлы бракованные, а россияне не портятся, потому н нашем опыте понимать им ничего не надо, как скажете

[myrngwaur.livejournal.com]

Ну уж ничего такого я точно не говорил.

[virago-ghost.livejournal.com]

так я ведь не обиделась, прямо наоборот

[luche-chuchhe.livejournal.com]

Відсутність дій (а не програми) позбавляє не лише сил, але й етичного кодексу. Етичні норми, коли вони не проходять постійної перевірки практикою, перетворюються у кращому випадку на лозунги та гарні побажання, а в гіршому - поступово наближуються до найбільш людожерської етики із тих, що активно застосовуються навколо. Банально - бо людині треба весь час пояснювати собі, чому вона не діє, а людожери зазвичай дуже активні, вони якраз діють і свою етику перевіряють практикою кожного дня. А усвідомлювати, що не дію, бо є людиною так собі - важко.

А от я бачу саме неготовність найкращих людей до дій. Бо у нас "система" відповіла війною і фактичною втратою територій, мільйоном біженців і тотальним, в рази, зубожінням. І реалісти не перебували в ілюзіях щодо таких речей. Більшість із тих, кого я знаю, щиро вірили, що майдан закінчиться великою різаниною та поразкою. і я сама так думала.
Гадаєте, це на щось вплинуло? Гадаєте, на майдані стояли ті, хто вірив в краще, у перемогу, а хто не вірив, тих там не було? Ні, критерії виявилися зовсім іншими - хто не боягуз та має сильне почуття відповідальності, ті були на майдані, а хто виявився боягузом та має проблеми з відповідальністю, ті вдома сиділи.
От в Росії найкращі люди вдома сидять. У нас, в принципі, діяльних теж небагато.