О прозе белых гетеросексуальных мужчин

[morreth]

Народ, я реально не читала американских романов про то, как герой пьет в бурбон и кончает в опустевший стакан из-под бурбона. И даже не знаю, в самом ли деле где-то была такая фигура действия или это такая гипербола, описывающая дискурс у целом.

Но даже если гипербола, то дискурс она описывает очень точно, и этот дискурс мне отлично знаком, хотя я мэйнстримной амер. лит-ры как раз и не читала.

Просто нвдысь я решила наконец прочитать Сергея Жадана. Стихи его мне давно нравятся, о прозе говорят, что это лучшее, что у нас есть (не все говорят, но говорят же). Ну, я зашла в "Книгарню Є!" и честно купила "Ворошиловград" и "Anarchy in the UKR".

Начала с "Ворошиловграда". Краткое содержание одной строкой: это книга о том, как белый гетеросексуальный цисгендерный украинец страдает хернёй. В какой-то момент у него исчез брат, и я слегка приободрилась: о, вот начинается сюжет. Герой отправляется на поиски брата и страдает хернёй уже в дороге и компанией. Я немного заманалась читать и по-читерски полезла в конец, узнать, нашел он таки брата или нет. Не узнала! Я еще более по-читерски полезла в интернет-критику и узнала, что таки не нашел, но не это главное, потому что герой "искал своё Я".

Ну ёп, сказала я себе.

"Я" героя мы встречаем на первых же страницах - это 35-летний апатичный одинокий мущинка, который земную жизнь прошел до половины непонятно, в каком направлении и зачем. За спиной - ни детей, ни достижений, несколко открытыз на его имя контор "шараш-монтаж" и засранная съемная квартира. И вот он бросает эту засранную квартиру и ныряет в украинскую глубинку в поисках вроде как брата (причем этого брата он не любит и не ненавидит, ему этот брат просто пофигу), а на самом деле, получается, собственного "я", но мне эти поиски сразу напоминают анекдот про чукчу, милиционера и их жен: "Однако, давай не будем мою жену искать, однако, давай твою будем". Не хочется мне искать "я" чувака, который ничего в жизни не добился и живет в засранной съемной квартире. Что-то мне подсказывает, что ничего хорошего не найдется.

Короче, дропнула я "Ворошиловград" и взялась за "Анархию". Краткое содержание "Анархии", на этот раз словами самого автора: "Близько року тому, в якомусь інтерв'ю я сказав, що хочу написати книгу про анархізм. Тепер вже не пригадую, чому саме я так сказав, жодного бажання писати книгу про анархізм у мене на той час не було, ну та це ще не причина, аби не писати. Зрештою, має ж хтось писати й про це, то чому б і не я. Наміри мої були прості й зрозумілі — проїхатись місцями найбільш активної діяльності українських анархо-комуністів і спробувати потім про це щось написати." Ну вот, это совершенно честная аннотация. Эта книга у меня пошла живее, потому что содержала немного ностальгии и этнографии. Но она все равно о том, как БГЦМ ищет своё я, катаясь разным транспортом по жопе мира, сиречь восточноукраинской глубинке, и... я опять не дочитала, и не знаю, нашлось там это "я" или нет.

При этом книги написаны прекрасным сочным украинским языком, причем именно восточным украинским, не стесняющимся суржиковатости, и Жадан умеет писать так, что я бы правую руку отдала, чтобы так писать. Ну, например:

"Вони нічого не бачили в наших очах, вони зовсім нічого не помічали в зіницях недозрілої провінційної шпани, котра жадібно ловила кожен їхній рух, кожен їхній подих, просто купували свій пломбір чи свої журнали і зникали в темряві, що тяглася від нашого міста на Південь, до моря, а вже там і зовсім забували про невеличкий вокзал, одну з безкінечних зупинок їхнього довгого-довгого життя, сповненого ніжності, любові і ще чогось такого, про що ми в тому віці просто не знали; хоча, якби вони подивились більш уважно, вони б неодмінно побачили багато цікавого, саме в наших зіницях, здивованих і широкорозплющених, тому що в такому віці те, що ти бачиш, не минається безслідно, і подивившись в наші очі, тільки подивившись уважно, вони могли б побачити і всі ті безкінечні товарняки з нафтою, котрі щодня прокочувались через місто, і птахів, котрі літали поміж нас на лунких запилених горищах, і боязкі рухи наших однокласниць, і засмаглі торси наших старших братів, і приглушену пристрасть наших батьків, котра надовго залишалась у наших зіницях, міняючи їхній колір."

И вот эта вот дивная атмосферная проза - она как художественной ковки чугунная ограда, которая огораживает пустырь со свалкой пищевых отходов и пластиковых бутылок. Прекрасная форма, содержанием которой является внутренний мир обычного среднестатистического украинского БГЦМ-образованца. То есть, нечто весьма непривлекательное. Прибегая к метафоре Кати Казбековой - герой выпивает бутылку пиваса, а потом кончает туда.

Так что я очень, очень хорошо понимаю Ясмин Бельхир - Сергей Жадан пишет не для меня. Я его не критикую, я констатирую факт. И я констатирую другой факт: вряд ли я смогу написать что-то такое, что понравится Жадану. Ну, то есть, вряд ли я вообще когда-либо начну писать мэйнстрим, но если начну, я все равно буду писать про гвозди от совсем другой стенки.

Нет, я не буду бугуртить из-за того, что Жадан окажется, скажем, в жюри конкурса или редколлегии журнала, куда меня занесет. Я просто констатирую факт: мой мир и мир БГЦМ-писателя и его героев разделяют световые годы. Что крайне затрудняет литературную критику и полемику. В принципе. И если примерно такова проза БГЦМ во всем мире, то я не знаю, радоваться ли тому, что Украина в тренде или огорчаться тому, что тренд весьма печален.

Comments

[virago-ghost.livejournal.com]

//і при цьому з цими безнадійними з задоволенням спілкуються.//

а у нас є вибір? ми можемо зупини Землю і перейти на іншу планету? точно?
щось дивне є в людях, які масово не тікали з рабства чи "крєпості", а покоління за покоління жили так, ага;
ніхто вам нічого не приписує, вам просто розказують, як ваші слова виглядають для інших людей, ви для жінок зовні виглядаєте так само, як росіяни, коли бояться, що ВСУ перетворить Донбас на концтабір; тобто людина, яка фактично знаходиться у більш сильній, захищеній і привілейованій позиції бескінечно розповідає яке її становище загрозливе, які небезпечні ті, що ледь можуть голову підняти і не завжди безпечно можуть в голос себе позначити;
з того, що ви уникаєте образливих слів. зміст ваших висловлювань, фантазійних страхів не стає менш принизливим і знецінюючим для інших; у всіх випадках, коли вам здається, що вас хочуть образити, ви вже раніше образили цілу групу зневагою і брехнею і не помітили, бо звикли до зверхнього становища і вважаєте це нормальним, а всі відхилення - жахом і падінням світу;
просто, зазвичай, в житті жінки у нас не ведуть таких розмов, бо всі жінки ще з дитинства знають, що це лише марне витрачання часу і сил, ролі розподілені; те, що вам намагаються щось пояснювати, а не просто оминають і замовчують ці теми - вже вияв поваги до вас, співрозмовниці вирішили, що ви здатні зрозуміти, а не лише відтворювати шаблон, який відкарбували на вас у дитинстві;

" в моєму коментарі ані слова"

//А я говорил, что налепив ярлык "БГЦМ дрочащие в бутылку" рано или поздно придется выбирать, кто БГЦМ, а кто — нет. Потому что в эту отвратительную неблизкую категорию могут попасть самые разные люди.//

це що? ви пропонуєте співрозмовницям вимикати мозок і читати ваші текст методою гугл-перекладача?

//Сара, наприклад, теж має право на те, щоб її принаймні не порівнювали з поліцейськими, що вбивають чорних підлітків. Просто на людське відношення до себе.//

Луче Чучхе теж має право на людське ставлення до неї, однак, ви що зробили зараз і коментами вище? Хіба ви десь бачили, щоб Луче Чучхе порівнювала Сару із поліцейськими, що вбивають чорних підлітків? Ні? Вам не подобається, що вам щось приписують? А що робите ви самі? Щось дивне є у вас, дуже дивне, ви дивуєтеся, коли люди ставляться до вас так, як ви до них.

[morbus-gallicus.livejournal.com]

Ясмін у своєму відкритому листі в журнал, що став приводом для звільнення Сари, писала про поліцейського що вбив чорного підлітка, а його виправдали на суді. Цей потік свідомості у неї був густо переплетений з думками про погану Сару що захищає білих чоловіків бо сама біла і занадто привілейована. Ось про цей епізод вам, шановна, і написав/написала Кейтаро Кун.

[virago-ghost.livejournal.com]

це привід вважати, що інша людина підтримує взагалі все, що Ясмін казала і робила за своє життя без винятку? :) пуристу, який вимагає, щоб його не вислови не інтерпретували та екстраполювали до наслідків, до яких він сам не дотумкав, треба самому триматися тих самих правил;

[morbus-gallicus.livejournal.com]

Ви знаете, я взагалі якось не дуже слідкував за розмовою бо був п'яненький після бокала бурбону та втомлений перевіркою студентських робіт тому якось навіть пропустив ту саму мить коли люче-чучхе раптом відійшла і з'явилася вігаро-хост. І власне думав що відповідаю саме люче-чучхе.

Ні, зачекайте... Я тільки-но вийшла з душу і була занадто розімліла після гарячої води та духмяного крему щоб уважно слідкувати за бесідою. Ліве око запливло сльозами бо я зробила зайвий рух пальцем наносячи крем-маску, тож дисплей ноутбука розпливався перед очима та майорів різнобарвними плямами. Аватарів я чітко не бачила, лише якісь розпливчаті квадратики. Ваш мигтів так само як і люче-чучхе...

А взагалі, річ була про те що ось Ольга добре розуміє Ясмін, а люче-чучхе Ольгу підтримала, а оті пассажі Ясмін про поліцейских власне були якраз в листі про який вся мова. Так що це не "все що Ясмін казала і робила", а лише те що тут обговорюється.

[virago-ghost.livejournal.com]

пробачте, дуже співчуваю, що стан вашого мозку так залежить від вологи чи зовні вона чи всередині, певно взимку це дуже важко, кругом сніг:)
надалі я буду ставитися до всіх ваших висловлювань відповідно :)
про всяк випадок, надам вам допомогу із вашими проблема з увагою, і нагадаю: в цьому пості мова не про лист Ясмін, а про - читайте уважно пост - підтримку її єдиної думки, про роль конкретної соціальної групи у літературі :)
то, перш ніж приписувати людям нісенітниці - а ви втрутилися у гілку обговорення, де Луче Чучхе інша особа звинувачувала у надмірній екстраполяції і вигадках щодо чужих намірів і думок, спираючись на власні фантазії, чого там ніби підтримує чи ні Луче Чучхе... треба було просто перепитати :) це дозволить вам не плутати розмову, яку ведете ви, з тією, яку ведуть інші люди;
але ще раз, щоб ви затямили: пасажі Ясмін про поліцейських не є і не були тут предметом обговорення і ніхто їх не пітримував доти, доки вам і ще одному пану не захотілося себе потішити вигадками про страшних тоталітарних жінок :)
пробачте ще раз, що ваш мозок так перенапружився :)

[keytaro-kun.livejournal.com]

>> а у нас є вибір? ми можемо зупини Землю і перейти на іншу планету? точно?

Принаймні, є вибір не втручатись в діалог. Я спілкувався з morreth, розмова була напруженою... але деякі речі вона мені дуже добре пояснила.

>> ніхто вам нічого не приписує

Дозвольте мені це самому вирішити. Я краще знаю, що у мене в голові, навіть якщо висловлююсь не надто вдало.

>> людина, яка фактично знаходиться у більш сильній, захищеній і привілейованій позиції бескінечно розповідає яке її становище загрозливе

Разів десять я намагався пояснити, що не бачу для чоловіків/білих загрози феміністках/чорних. Якщо вам так важко прочитати мої слова, не варто і пробувати.

>> ви вже раніше образили цілу групу зневагою і брехнею

У відповідь на пряму агресію і взаємне непорозуміння, я допустив сарказм. Так само, як допускаю його у розмові з білим цисгендерним гетеросексуальним чоловіком.

>> Хіба ви десь бачили, щоб Луче Чучхе порівнювала Сару із поліцейськими, що вбивають чорних підлітків? Ні?

Ні. Цим займалася Янсен, що зруйнувала дівчині життя. А Луче Чучхе, як на мене, захоплюється Янсен.

>> це що? ви пропонуєте співрозмовницям вимикати мозок і читати ваші текст методою гугл-перекладача?

Вам я пропоную не читати їх взагалі. Та нам всім буде краще. Попереджую, що ваші послання я теж більше не буду читати. Хотів почати просто з цього, але подумав, що без попередження це буде ще одною образою.

[virago-ghost.livejournal.com]

//Принаймні, є вибір не втручатись в діалог.//

дозвольте мені самій вирішувати, куди втручатись? не подобається - не відповідайте, а ковтайте;

//Я краще знаю, що у мене в голові, навіть якщо висловлююсь не надто вдало.//

та ні, вас просять про чесність у дискусії, бо за собою ви зберігаєте свободу інтерпретацій, звинувачень і закидів, а від співрозмовниці хочете буквалістики; чіпляєтеся за привілеї?

//У відповідь на пряму агресію і взаємне непорозуміння, я допустив сарказм. Так само, як допускаю його у розмові з білим цисгендерним гетеросексуальним чоловіком.//

то вам і відповідають в тому ж дусі, чому пручаєтеся? :)

//А Луче Чучхе, як на мене, захоплюється Янсен.//

вам краще було б не фантазувати про думки Луче чучхе, а спитати її прямо, чи підтримує вона конкретні вчинки і кожне конкретне висловлювання окремо;
до вас ставляться так само, як ви до інших, але щось вам не подобається рівне ставлення, еге ж?

//Вам я пропоную не читати їх взагалі. Та нам всім буде краще. Попереджую, що ваші послання я теж більше не буду читати. Хотів почати просто з цього, але подумав, що без попередження це буде ще одною образою.//

мене ви не здатні образити :) але коментувати вашу брехню і перекручування щодо інших жінок і їх позиції я все одно буду, хочете ви цього чи ні, і буду, коли вважтиму за потрібне;
а ні, то не розмовляйте там, де я можу вам трапитись, йдіть в інше місце, подібно до того, як запропонували мені :)

[luche-chuchhe.livejournal.com]

Слухай, я не відповідала у тому самому дусі. У тому самому було б, якби я сказала начебто ні про кого конкретно, але у коментарі, який адресувала співрозмовнику: "але ж не можна робити із жінок рабинь в ошийнику та, весело гигочучі, бити їх палкою". У відповідь на закиди про "не треба молитися та безумно форсувати". ))) І хай потім розмова крутиться про те. чи він збирається весело гиготати, чи буде бити, не гигочучі. А я що, я нічого, я ж не про нього конкретно, я взагалі, і просто намагалася попередити небезпеку, чого він так нервує (ще й мої закиди були б реалістичніші, бо таке принаймні було і є, а от безумного форсування ще ніхто не бачив))).
Щоправда, про мене б тоді сказали, що то я просто нелогічна, бо жінка (у даному випадку ввічливо натякнули))).

[virago-ghost.livejournal.com]

у такий спосіб краще не буде, Луче, простіше, коли вони вважають тебе слабким, але агресивним ворогом, ворогом-недоумком;
гірше, якщо справді повірять, що ти вважаєш їх поведінку смішною, нелогічною і дитячою, а їх - діточками, якими треба маніпулювати і годувати пюре;
в другому випадку взагалі настає повна глухота

[luche-chuchhe.livejournal.com]

Та я розумію, що не буде.
А ти бачила таких, які справді в таке повірили?

[keytaro-kun.livejournal.com]

Звичайно, ви вільні коментувати мене. Я мав на увазі лише те, що я не буду читати ваші коментарі і відповідати на них. Але якщо ви (як і Луче Чучхе) залишаєте коментарі для всієї аудиторії (хоча й звертаєтесь до мене) — жодних проблем.

[virago-ghost.livejournal.com]

не відповідайте, я їх лишаю не для аудиторії, а для вас :)
щоб продемонструвати вам на вашому прикладі дурість і лицемірство, які настають через красиві наміри, але відсутність дій :)
звісно, ви можете їх не читати, бо я надто груба для вашої нервової натури;
або ви впевнені, що значно досвідченіші, розумніші за мене і переважаєте досвідом у гендерних питаннях, особливо там. де йдеться про дискримінованих :) ви ж дискримінований. так? :)
переважаєте? точно? :)
ви захисник скривджених жінок? скількох захистили на ділі? чи лише віртуальну Сару від віртуальної лесбійки? :)
для аудиторії я можу і без ваших коментів говорити :)
звичайно, то ваше право - втікти від дискусії, якщо відповідають вам вашим же способом, вашою же зневагою і не купуються на ваші подяки за втрачений час і байки, що ви щось зрозуміли;
але зауважте, що кожного наступного разу ви починаєте у Моррет із тої самої незмінної позиції і жодного розуміння не демонструєте, як і не було ваших із Моррет обговорень;
так, це я про ваші подяки Моррет і натяки, що вона вам щось пояснила; вона пояснює добре, але вам однаково, і будь-якому уважному спостерігачу помітно, що наступного разу ви так само спотворюєте позицію Моррет, наче вам нічого і не пояснювали;
і дуже добре, що в вас не знайшлося честності, щоб визнати свою помилку щодо ваших фантазій про Луче Чучхе і її позицію; це теж добре видно, що вибачаєтеся ви за неіснуючу дурню, бо не можете визнати навіть випадкову помилку; неможливо, щоб жінка була краща за вас, неможливо, щоб помилися ви, а не жінка, коли ви вже поставили конкретну жінку нижче себе у своїй уяві, еге ж? ваші фантазії - вони ж важливіші за реальну людину і її думку;