О прозе белых гетеросексуальных мужчин

[morreth]

Народ, я реально не читала американских романов про то, как герой пьет в бурбон и кончает в опустевший стакан из-под бурбона. И даже не знаю, в самом ли деле где-то была такая фигура действия или это такая гипербола, описывающая дискурс у целом.

Но даже если гипербола, то дискурс она описывает очень точно, и этот дискурс мне отлично знаком, хотя я мэйнстримной амер. лит-ры как раз и не читала.

Просто нвдысь я решила наконец прочитать Сергея Жадана. Стихи его мне давно нравятся, о прозе говорят, что это лучшее, что у нас есть (не все говорят, но говорят же). Ну, я зашла в "Книгарню Є!" и честно купила "Ворошиловград" и "Anarchy in the UKR".

Начала с "Ворошиловграда". Краткое содержание одной строкой: это книга о том, как белый гетеросексуальный цисгендерный украинец страдает хернёй. В какой-то момент у него исчез брат, и я слегка приободрилась: о, вот начинается сюжет. Герой отправляется на поиски брата и страдает хернёй уже в дороге и компанией. Я немного заманалась читать и по-читерски полезла в конец, узнать, нашел он таки брата или нет. Не узнала! Я еще более по-читерски полезла в интернет-критику и узнала, что таки не нашел, но не это главное, потому что герой "искал своё Я".

Ну ёп, сказала я себе.

"Я" героя мы встречаем на первых же страницах - это 35-летний апатичный одинокий мущинка, который земную жизнь прошел до половины непонятно, в каком направлении и зачем. За спиной - ни детей, ни достижений, несколко открытыз на его имя контор "шараш-монтаж" и засранная съемная квартира. И вот он бросает эту засранную квартиру и ныряет в украинскую глубинку в поисках вроде как брата (причем этого брата он не любит и не ненавидит, ему этот брат просто пофигу), а на самом деле, получается, собственного "я", но мне эти поиски сразу напоминают анекдот про чукчу, милиционера и их жен: "Однако, давай не будем мою жену искать, однако, давай твою будем". Не хочется мне искать "я" чувака, который ничего в жизни не добился и живет в засранной съемной квартире. Что-то мне подсказывает, что ничего хорошего не найдется.

Короче, дропнула я "Ворошиловград" и взялась за "Анархию". Краткое содержание "Анархии", на этот раз словами самого автора: "Близько року тому, в якомусь інтерв'ю я сказав, що хочу написати книгу про анархізм. Тепер вже не пригадую, чому саме я так сказав, жодного бажання писати книгу про анархізм у мене на той час не було, ну та це ще не причина, аби не писати. Зрештою, має ж хтось писати й про це, то чому б і не я. Наміри мої були прості й зрозумілі — проїхатись місцями найбільш активної діяльності українських анархо-комуністів і спробувати потім про це щось написати." Ну вот, это совершенно честная аннотация. Эта книга у меня пошла живее, потому что содержала немного ностальгии и этнографии. Но она все равно о том, как БГЦМ ищет своё я, катаясь разным транспортом по жопе мира, сиречь восточноукраинской глубинке, и... я опять не дочитала, и не знаю, нашлось там это "я" или нет.

При этом книги написаны прекрасным сочным украинским языком, причем именно восточным украинским, не стесняющимся суржиковатости, и Жадан умеет писать так, что я бы правую руку отдала, чтобы так писать. Ну, например:

"Вони нічого не бачили в наших очах, вони зовсім нічого не помічали в зіницях недозрілої провінційної шпани, котра жадібно ловила кожен їхній рух, кожен їхній подих, просто купували свій пломбір чи свої журнали і зникали в темряві, що тяглася від нашого міста на Південь, до моря, а вже там і зовсім забували про невеличкий вокзал, одну з безкінечних зупинок їхнього довгого-довгого життя, сповненого ніжності, любові і ще чогось такого, про що ми в тому віці просто не знали; хоча, якби вони подивились більш уважно, вони б неодмінно побачили багато цікавого, саме в наших зіницях, здивованих і широкорозплющених, тому що в такому віці те, що ти бачиш, не минається безслідно, і подивившись в наші очі, тільки подивившись уважно, вони могли б побачити і всі ті безкінечні товарняки з нафтою, котрі щодня прокочувались через місто, і птахів, котрі літали поміж нас на лунких запилених горищах, і боязкі рухи наших однокласниць, і засмаглі торси наших старших братів, і приглушену пристрасть наших батьків, котра надовго залишалась у наших зіницях, міняючи їхній колір."

И вот эта вот дивная атмосферная проза - она как художественной ковки чугунная ограда, которая огораживает пустырь со свалкой пищевых отходов и пластиковых бутылок. Прекрасная форма, содержанием которой является внутренний мир обычного среднестатистического украинского БГЦМ-образованца. То есть, нечто весьма непривлекательное. Прибегая к метафоре Кати Казбековой - герой выпивает бутылку пиваса, а потом кончает туда.

Так что я очень, очень хорошо понимаю Ясмин Бельхир - Сергей Жадан пишет не для меня. Я его не критикую, я констатирую факт. И я констатирую другой факт: вряд ли я смогу написать что-то такое, что понравится Жадану. Ну, то есть, вряд ли я вообще когда-либо начну писать мэйнстрим, но если начну, я все равно буду писать про гвозди от совсем другой стенки.

Нет, я не буду бугуртить из-за того, что Жадан окажется, скажем, в жюри конкурса или редколлегии журнала, куда меня занесет. Я просто констатирую факт: мой мир и мир БГЦМ-писателя и его героев разделяют световые годы. Что крайне затрудняет литературную критику и полемику. В принципе. И если примерно такова проза БГЦМ во всем мире, то я не знаю, радоваться ли тому, что Украина в тренде или огорчаться тому, что тренд весьма печален.

Comments

[keytaro-kun.livejournal.com]

>> а у нас є вибір? ми можемо зупини Землю і перейти на іншу планету? точно?

Принаймні, є вибір не втручатись в діалог. Я спілкувався з morreth, розмова була напруженою... але деякі речі вона мені дуже добре пояснила.

>> ніхто вам нічого не приписує

Дозвольте мені це самому вирішити. Я краще знаю, що у мене в голові, навіть якщо висловлююсь не надто вдало.

>> людина, яка фактично знаходиться у більш сильній, захищеній і привілейованій позиції бескінечно розповідає яке її становище загрозливе

Разів десять я намагався пояснити, що не бачу для чоловіків/білих загрози феміністках/чорних. Якщо вам так важко прочитати мої слова, не варто і пробувати.

>> ви вже раніше образили цілу групу зневагою і брехнею

У відповідь на пряму агресію і взаємне непорозуміння, я допустив сарказм. Так само, як допускаю його у розмові з білим цисгендерним гетеросексуальним чоловіком.

>> Хіба ви десь бачили, щоб Луче Чучхе порівнювала Сару із поліцейськими, що вбивають чорних підлітків? Ні?

Ні. Цим займалася Янсен, що зруйнувала дівчині життя. А Луче Чучхе, як на мене, захоплюється Янсен.

>> це що? ви пропонуєте співрозмовницям вимикати мозок і читати ваші текст методою гугл-перекладача?

Вам я пропоную не читати їх взагалі. Та нам всім буде краще. Попереджую, що ваші послання я теж більше не буду читати. Хотів почати просто з цього, але подумав, що без попередження це буде ще одною образою.

[virago-ghost.livejournal.com]

//Принаймні, є вибір не втручатись в діалог.//

дозвольте мені самій вирішувати, куди втручатись? не подобається - не відповідайте, а ковтайте;

//Я краще знаю, що у мене в голові, навіть якщо висловлююсь не надто вдало.//

та ні, вас просять про чесність у дискусії, бо за собою ви зберігаєте свободу інтерпретацій, звинувачень і закидів, а від співрозмовниці хочете буквалістики; чіпляєтеся за привілеї?

//У відповідь на пряму агресію і взаємне непорозуміння, я допустив сарказм. Так само, як допускаю його у розмові з білим цисгендерним гетеросексуальним чоловіком.//

то вам і відповідають в тому ж дусі, чому пручаєтеся? :)

//А Луче Чучхе, як на мене, захоплюється Янсен.//

вам краще було б не фантазувати про думки Луче чучхе, а спитати її прямо, чи підтримує вона конкретні вчинки і кожне конкретне висловлювання окремо;
до вас ставляться так само, як ви до інших, але щось вам не подобається рівне ставлення, еге ж?

//Вам я пропоную не читати їх взагалі. Та нам всім буде краще. Попереджую, що ваші послання я теж більше не буду читати. Хотів почати просто з цього, але подумав, що без попередження це буде ще одною образою.//

мене ви не здатні образити :) але коментувати вашу брехню і перекручування щодо інших жінок і їх позиції я все одно буду, хочете ви цього чи ні, і буду, коли вважтиму за потрібне;
а ні, то не розмовляйте там, де я можу вам трапитись, йдіть в інше місце, подібно до того, як запропонували мені :)

[luche-chuchhe.livejournal.com]

Слухай, я не відповідала у тому самому дусі. У тому самому було б, якби я сказала начебто ні про кого конкретно, але у коментарі, який адресувала співрозмовнику: "але ж не можна робити із жінок рабинь в ошийнику та, весело гигочучі, бити їх палкою". У відповідь на закиди про "не треба молитися та безумно форсувати". ))) І хай потім розмова крутиться про те. чи він збирається весело гиготати, чи буде бити, не гигочучі. А я що, я нічого, я ж не про нього конкретно, я взагалі, і просто намагалася попередити небезпеку, чого він так нервує (ще й мої закиди були б реалістичніші, бо таке принаймні було і є, а от безумного форсування ще ніхто не бачив))).
Щоправда, про мене б тоді сказали, що то я просто нелогічна, бо жінка (у даному випадку ввічливо натякнули))).

[virago-ghost.livejournal.com]

у такий спосіб краще не буде, Луче, простіше, коли вони вважають тебе слабким, але агресивним ворогом, ворогом-недоумком;
гірше, якщо справді повірять, що ти вважаєш їх поведінку смішною, нелогічною і дитячою, а їх - діточками, якими треба маніпулювати і годувати пюре;
в другому випадку взагалі настає повна глухота

[luche-chuchhe.livejournal.com]

Та я розумію, що не буде.
А ти бачила таких, які справді в таке повірили?

[keytaro-kun.livejournal.com]

Звичайно, ви вільні коментувати мене. Я мав на увазі лише те, що я не буду читати ваші коментарі і відповідати на них. Але якщо ви (як і Луче Чучхе) залишаєте коментарі для всієї аудиторії (хоча й звертаєтесь до мене) — жодних проблем.

[virago-ghost.livejournal.com]

не відповідайте, я їх лишаю не для аудиторії, а для вас :)
щоб продемонструвати вам на вашому прикладі дурість і лицемірство, які настають через красиві наміри, але відсутність дій :)
звісно, ви можете їх не читати, бо я надто груба для вашої нервової натури;
або ви впевнені, що значно досвідченіші, розумніші за мене і переважаєте досвідом у гендерних питаннях, особливо там. де йдеться про дискримінованих :) ви ж дискримінований. так? :)
переважаєте? точно? :)
ви захисник скривджених жінок? скількох захистили на ділі? чи лише віртуальну Сару від віртуальної лесбійки? :)
для аудиторії я можу і без ваших коментів говорити :)
звичайно, то ваше право - втікти від дискусії, якщо відповідають вам вашим же способом, вашою же зневагою і не купуються на ваші подяки за втрачений час і байки, що ви щось зрозуміли;
але зауважте, що кожного наступного разу ви починаєте у Моррет із тої самої незмінної позиції і жодного розуміння не демонструєте, як і не було ваших із Моррет обговорень;
так, це я про ваші подяки Моррет і натяки, що вона вам щось пояснила; вона пояснює добре, але вам однаково, і будь-якому уважному спостерігачу помітно, що наступного разу ви так само спотворюєте позицію Моррет, наче вам нічого і не пояснювали;
і дуже добре, що в вас не знайшлося честності, щоб визнати свою помилку щодо ваших фантазій про Луче Чучхе і її позицію; це теж добре видно, що вибачаєтеся ви за неіснуючу дурню, бо не можете визнати навіть випадкову помилку; неможливо, щоб жінка була краща за вас, неможливо, щоб помилися ви, а не жінка, коли ви вже поставили конкретну жінку нижче себе у своїй уяві, еге ж? ваші фантазії - вони ж важливіші за реальну людину і її думку;