morreth | Вот сколько поднимается в рунете вопрос о "культуре согласия"

Вот сколько поднимается в рунете вопрос о "культуре согласия"

столько и наблюдается мужской бугурт в комментах. Ну, то есть в одном случае из пяти бугуртят и дамы, но в осноном мужики.

Причем непонятно, почему. Казалось бы, где тут бином Ньютона: спросить у женщины "ву ле ву куше авек муа се суар"? Самое страшное, что с тобой в этом случае моет случиться - тебе ответят "нет". От этого еще никто не умер и даже не чихнул. Это простое слово из трех букв мы слышим чаще, чем хотелось бы, и мужчины, и женщины. Да, слышать его неприятно, но не смертельно. Каждый из нас по себе знает, что это вполне переносимо.

Но сама цяпочка - это когда в комментах бугуртит человек, лично тебе знакомый. И вот он бугуртит и что-то там излагает, а ты вспоминаешь, как 20 лет назад, тебе 17, ему 34, вы слушаете музыку, оба приятно поддатые, и его рука что-то делает у тебя за пазухой. Как бы сама по себе делает, независимо от него.

Нет, там не было никакой моральной травмы. Я не имела ничего против руки за пазухой. Я бы очень решительно возразила, если бы имела что-то против, в нашей панковской тусовке решительному возражению обучали быстро. И я на тот момент не была девственницей. Больше того: я переживала в тот момент довольно мучительный разрыв с парнем, и зрелый опытный мужчина мог бы здорово поправить мне самооценку. Причем именно в варианте "переспать", а не "вместе навсегда", у меня была аллергия на "отношения" и длилась она добрых полгода.

Если бы, конечно, набрался пороху спросить, хочу ли я с ним переспать.

Но он так и не набрался. Шут его знает, почему. Руку за пазуху запустить набрался пороху, а спросить, хочу ли я чего-то большего - не набрался.

И вот сейчас мне тридцать восемь лет, я дважды встревала замуж и несчетное количество раз спрашивала, хотят ли со мной сегодня заняться сексом, примерно поровну получая "нет" и "да", и я смотрю на этот бугурт и думаю: почему привлекательный мужчина с мозгами и хорошо подвешенным языком так надувается в ответ на предложение спросить согласия словами через рот?

И скольким привлекательным мужчинам страх отказа обломал возможность получить согласие?

И не смешно ли это до поросячьего визга?

Flat | Top-Level Comments Only

Слушайте, я вот просто охреневаю, извините за выражение. Я - нарцисс, травматик, для меня услышать "нет" в ответ даже на просьбу "передай соль" - повод для депрессии.
Внмание вопрос: почему я понимаю, что это мой головной таракан, который не должен диктовать людями правила их жизни, а множество не тупых воде бы людей - не понимают?

Потому, что для мужчины это ситуация "сама дура виновата", пусть и не такая травмирующая. Тут нужно иметь мозги, силу воли, веру в то, что не всегда всё решается решительностью, с которой рука сунута за пазуху. Легче себе сказать "она согласиться, если я не буду спрашивать".

так це звичайнісінька мудацька поведінка, жодних психологічних витребеньок
ні, не треба мати мізки, силу волі і т. і., треба просто не бути мудаком - тобто не ставити своє хвилинне задоволення вище інтересів та потреб іншої людини
а то як чоловіків послухати, то все у вас крутиться навколо питання "отримаю я секс чи не отримаю", де варіант "не отримаю" - це страшна біль та травма, яку витерпіти не можна. А ось питання "чи не нанесу я шкоду жінці" взагалі не виникає у якості чогось суттєвого та такого, що має значення. Цілковите я, я, я, я, я, я. От де інтереси жінки хоча б у вашому коменті? Іх немає як таких. Є лише питання "чи отримає чоловік секс, та що йому для цього треба зробити" - питати чи не питати. Кльово. ))

А по-моєму воно цілковито нормально, що людина, перш за все, власними бажаннями керується. Чому я про ваші бажання повинен думати раніше, ніж про свої? Я можу ваші бажання не поважати і тоді буду мудаком, або поважати і все буде ок. Але те, що мені ближче думки та почуття чоловіка ближче - че нормально, ви так не вважаєте?

Але секс то така хрінота, що без урахування бажань партнера може тільки кінчений мудак.
Ну або можна ще добитис освобождєнья своєю собствєнной рукой. Тоді все ніштяк, свої бажання насамперед.

Та я не проти :)
Я ж не проти повністю враховувати, що жінка хоче.
Але мені ж дорікають, що я в каменті з точки зору чоловіка пишу :)

а я нічого не кажу про те, що чоловік має думати про бажання жінки
я кажу, що чоловік має думати, як би _йому_ власними діями не нанести шкоду іншій людині
цілком нормальні та природні думки для не-мудака )))

Ну ось і добре. Я так само думаю :)

вибачте, в ваших словах це не відображається

а мене так і тягне спитати: пробачте за моє нахабство, а ви колись займалися сексом з жінкою, яка б відверто брала своє, не зосереджуючись на ваших бажаннях, а перепитала б про них тоді, коли своє одержала? і як воно було?

гадаю, уява забарахлить, та ще й наштовхнеться на уявлення про свої, чоловічі бажання як найголовніше в житті взагалі та в житті жінки (будь якої) зокрема, тому нічого внятного ми не почуємо
а взагалі я дивуюся силі загального чоловічого баттхерту - от не чекала
(а ще я ось чого не розумію - оте, коли використовуєшь тіло чоловіка щоб лише отримати задоволення, використовуєшь як м*ясо, це ж власне не відрізняється за відчуттями від онанізму, онанізм навіть краще, бо ж те м*ясо лише заважає - рухається не тоді, коли треба, в такому плані. То як чоловікам вдається зберігати потенцію?)

багатьом і не вдається, якщо їм відверто і практично дати зрозуміти, що їх тіло лише інструмент, на рухах, ритмі, доторках - дієво і наполегливо дати зрозуміти; вся ця ілюзія тримається на ввічливій пасивності жінок, або ілюзії такої, чи на звичайній фізичній покорі, бо вони дійсно сильніші

я про чоловічу потенцію, коли вони сприймають сексуального партнера як м*ясо (а по цим розмовам в ЖЖ та фейсбуці видно, що таке сприйняття є розповсюдженим). Не їх сприймають, а вони. Це ж якось... не в кайф, з м*ясом. Нудно.

в тебе більш витончений і складний механізм кайфу, в них примітивніший :) але і в них буває через м`ясо не в кайф

мабуть, тому вони так активно виступають за те, щоб жінки якісно робили вигляд, що вони ось того самого й бажають, що роблять чоловіки, точнісінько того й нічого іншого ))) бо з м*ясом не в кайф, але гра в бажання з боку жінки цілком задовольняє

Глибоко задумався.
У своїх фантазіях ми що завгодно про "шматок м'яса" можемо думати. Але коли типоруч із живою людиною, то сприймати її як шматок м'яса само собою можливо, лише коли вона сама нічого не хоче і ніяк не реагує. В усіх інших випадках, включаючи найогидніші, як не крути, маєш справу із суб'єктом.

то сприймати її як шматок м'яса само собою можливо, лише коли вона сама нічого не хоче і ніяк не реагує
--- не знаю, мені вдавалося без оцих дивних умов. Дуже легко - береш та ігноруєш, зосереджуєшься на собі та власних бажаннях.
Та й ви чудово у власних коментах ігноруєте не те що бажання жінок, а навіть власну можливість нанести їм пряму шкоду (я про це вище казала). Це й є те саме ставлення як до м*яса - витікає із звичайнісінького ігнору.

Слухайте. Де я ігнорував можливість нанести жінкам шкоду та нехтував їх бажаннями? Чи мені треба було через речення повторювати, що "Головне не зашкодити жінці" та "Треба, в першу чергу, думати про бажання жінки"?

вона не має на увазі, що виробите це свідомо; але фраза, що в контексті, бути сексу чи ні, для вас ваші бажання мають переважати над бажаннями потенційної партнерки, була дещо сумнівною; це ставлення ніби підтримується культурою, навіть традицією рівності, але чоловікам, зазвичай, не подобається, коли їм його повертають навзаєм і не на словах

Та я лише те мав на увазі, що то мої бажання і мені вони ближчі. І питання "Ти хочеш?", якщо його задаю я, починається з мого власного "хочу" і усього, що я з цього приводу думаю.
І чому тоді, якщо вже пішла мова про "просто хочу трахнутися із чоловіком" не починати з питання "Чи хоче він?"

Авжеж.
Але чоловікам простіше - коли він не хоче, то його й не змусиш. Здебільшого. Тобто, класичне зґвалтування "один на один" робиться майже неможливим. Якщо ґвалтівник - не чоловік :)

Ну, якщо вже зовсім про грубе згвалтування говорити, то так. Але у "пограничних випадках" відрізняється мало. Особливо із урахуванням того, що коли жінка не хоче і відмовляє - вона цнотлива, а коли те саме робить чоловік - то він імпотент.

ну звісно, якщо я хочу трахнутися з чоловіком і сама ініціюю тілесний контакт, то я його спитаю, щоб пересвідчитися, чи хоче він, навіть за наявності візуальних ознак недвозначних, що фізично хоче; тому що - це досвід - не всі чоловіки в захваті, якщо їх не питають;
я маю досвід, коли чоловік мене вже лапав, без моєї вербальної згоди, а на пряме запитання, чи він точно хоче більшого, отямився; не думаю, що цей досвід унікальний, хоча б тому, що він неодноразово описаний у класичній літературі, Джулія Ламберт - і на противагу їй Скарлет - передають вітання

(no subject)

a-burlaka.livejournal.com - 2014-10-14 09:51 (UTC) - Expand

(no subject)

virago-ghost.livejournal.com - 2014-10-14 14:44 (UTC) - Expand

Ні.
Це, знаєте, схоже на те, як імперці обговорюють стосунки з українцями або Україною. Там цілковите я, я, я, ми, ми, ми - ми бажаємо, нам треба, нам загрожує, наші перспективи, Росія, Росія, Росія те, се, інше, п*яте, десяте... Якщо їх спитаєш, а де в іхніх планах Україна та українці, вони так само можуть питати, невже вони через речення мають повторювати, що інтереси українців для них мають значення. Вони не розуміють, що не так, що за претензії до них. Вони переконані, що ставляться до українців дуже навіть добре.
Так само чоловіки часто говорять про жінок. Вже те, що вони вважають ключовим та важливим, видає, що жінка у їхніх розкладах існує лише у якості м*яса. В цій дискусії це дуже яскраво видно, бо чоловіки весь час повертають розмову на те, як же ж їм ефективніше отримати від жінок секс.
Але я гадаю, ви не розумієте, що тут не так.

>>>>>>Слушайте, я вот просто охреневаю, извините за выражение. Я - нарцисс, травматик, для меня услышать "нет" в ответ даже на просьбу "передай соль" - повод для депрессии.
Внмание вопрос: почему я понимаю, что это мой головной таракан, который не должен диктовать людями правила их жизни, а множество не тупых воде бы людей - не понимают?

Люди в основном вообще не приучены ни в своей, ни в чужой психике копаться. И почти всегда считают, что: а) с ними всё отлично, б) весь мир должен подстриваться под их эталонную идеальную психику, потому что она идеальна и эталонна, в) в ряде частных случаев (вроде обсуждаемого) есть освящённая веками Традиция, которой следуют все нормальные люди.
А кто понял, что все три пункта неверны, обречён всю жизнь объяснять это сопротивляющимся остальным. Можно утешиться, что с течением времени успех неизбежен.

Flat | Top-Level Comments Only