Втішний постінг для Марійки

[morreth]

Майже рівнесенько рік тому я написала поста про жіночу суб'єктність, де прикладом придушення жіночої суб'єктності з раннього дитинства навела російськомовну українську читанку:

Взяла наугад книгу для чтения в интернете - И. Ф. Гудзик для 3-го класса. Ребенок должен прочесть текст и ответить на вопросы по нему. Казалось бы, прекрасное упражнение для развития проживания субъектности. НО. Вопросы сформулированы вот так: "Что ты представил, читая стихотворение? Бывал ли ты в Карпатах? Как бы ты поступил на месте героя рассказа?"

В книге шесть текстов от первого лица - ни одного от лица девочки, женщины. Четыре текста (из сотни, в общей сложности), написанных женщинами - и все они не содержат нарратива от женского лица. Герой нравоучительного рассказа, который сначала не умеет решать задачи, а потом напрягается и научается - конечно же, мальчик. Девочка не выступает как деятель, как актор ни в одном из текстов.

А инициалы составителя учебника - И. Ф Гудзик - расшифровываются как... Ирина Филипповна! Ответственный редактор - Н. В. Заболоцкая! Редактор - О. Ю. Камышанская! Корректор - Л. В. Липницкая!

Нет, эти тетки отнюдь не планируют диверсию потив будущих поколений женщин. Они добросовестно подходят к своему заданию: научить детей читать и понимать текст. А что они мыслят этого читателя и понимателя по умолчанию мальчиком - так они выросли на тех же самых текстах, на Носове, Михалкове, Драгунском, Аверченко, где герой и нарратор был по умолчанию мальчик!

Сьогодні я з інших причин полізла до іншої читанки, україномовної, авторки Захарійчук та Науменко.

Перший же текст називався "Школяр" та розповідав про Петруся, Санька та Мишка. "Отакої!" - знову розсердилася я, але... завдання для самостійного виконання о цього тексту називається "Я - школярка", і одразу за ним йде віршик "Першокласниця" Миколи Сингаївського. У цілому жіночі особи фігурують в 36 текстах як персонажі, діячі або наратори, використані тексти 33 авторок. Нерідко чоловік-автор пише від жіночої особи або про жіночого персонажа і навпаки.

До ідеалу далеко: на ілюстраціях та в текстах зазвичай хлопці грають та займаються спортом, а жінки й дівчата - "господарюють", але у порівнянні з російськомовною читанкою прогрес наявний.

Лупайте сю скалу!

Comments

[rezoner.livejournal.com]

Правильно! Я тоже пишу про жіночого персонажа :)

[svet-v-okonze.livejournal.com]

Я, коли цього Гудзика з дочкою читала, усюди вживала жіночий рід. Бо чого це вони!

[maryxmas.livejournal.com]

прогрес.

[zlatovlaska-1.livejournal.com]

У меня, увы, такого оптимизма нет((

Даже на примере популярных фанфиков(( Девочки даже в таких незамысловатых историях представляют себя мальчиками. Почему на первом месте - слэш, где герои - оба мальчики? Гет - гораздо меньше. И почему так мало ж+ж?

Наши девочки страшно боятся представлять себя девочками. Поскольку девочка обязана быть виктимной. Но ведь так популярны среди девочек гет про насилие мальчика над девочкой! Секс - всегда, блин, насилие.
Альфа и эксмо утопают в подобном УГ - пипл же хавает. А сколько восторгов от девочек на литмире, флибусте, СИ, леди и т.д...

Эти дети росли на одних букварях(((
Простите, что совсем не в тему. Но да - не могут себя девушки осознать, как субъект, только самообъективация - на каждом шагу.

[physicspsyh.livejournal.com]

Тільки б не переборщити, як у нас вміють і так школа демаскулінізована, бо 90% вчителів жінки, а якщо зважати на невтішну ситуацію з розлученнями і армією одиноких матусь, то нехай хоч на сторінках читанок, діти побачать чоловічі ролі.
І зараз жбурну здоровенну каменюку в город авторки і її колежанок :))). Читаючи самиздат, або деінде щось свіженьке із фантастики, навіть не берусь за твори де гг-феміна, от не уявляю себе на місці жіночого персонажу і все.

[marynochka.livejournal.com]

А ще є серія віршів Н. Забілої про дівчинку Ясю.