![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Про іноземну літературу українською
Раптом зрозуміла, де лопата у аргументі про переклади іноземної літератури українською мовою, на кшталт цього:
http://morreth.livejournal.com/2365161.html?thread=45525993#t45525993
Так, я теж читала пригодницьку та дитячу літературу здебільшого українською. Д'Артаньян, Мауглі, король Матіуш Перший, Дік Сенд, Шерлок Холмс, Ізмаїл, Цибуліно та Піноккіо, Натаніель Бампо-Шкіряна Панчоха та Пеппі Довгапанчоха. І ще багато хто.
Але скажіть мені, любі друзі, чи багато ви пригадаєте УКРАЇНСЬКОЇ пригодницької та дитячої літератури зі свого дитинства?
От я починаю загинати пальці, ведучи власний рахунок:
1. Нестайко, "Тореадори з Васюківки"
2. П. Панч, "Син Таращанського полку" (і те завдяки лише тому, що входив до шкільної програми - а то фіг би я його читала)
3. В. Владко - "Сивий капітан"; не сподобалося ще тоді, бо я обізнана була вже зі Стругацькими.
4. Олесь Бердник - оц було вже справжнє.
5. Яновський, хоча й це аж ніяк не дитяча література, але могутній неоромантизм, який вштирив моцно у головний мозок і спинний разом.
6. Лариса Письменна, "Там, де живе Синя Ластівка" - з задоволенням читала.
7. Борис Комар, "Векша" та "Мандрівний вулкан"
8. Микола Трублаїні, щось про те, як соціалізм прийшов до чукчів.
І ВСЬО. В мене ше пальці на руках не скінчилися, а вже всьо. Ну добре, щоб два пальці загнути, додамо умовно-українських (бо читані російською)
9. Володимир Кисільов, Девочка и птицелет"
10. Аліна Болото , "Червяк по кличке Тайфун"
Більше нічого не можу пригадати, хоча читала в дитинстві - як за себе кидала. Але то все була така собі літературна січка, з якої нічого конкретного не пригадується, а що пригадується - то лише уривками та епізодами. Ось наприклад, були ми підписані на "Піонерію", та читала я там про юних попаданців у країну, де люди з блакитним коліром шкіри пригнічували людей з іншими кольорами. Ніхрєнаськи більше не пам'ятаю з того шидевру. Або знов шось про чукчів, згадую лише тому, що головного героя звали Мача. Якась байда про козака, що знайшов іншопланену шаблюку. Таке шось, якісь клаптики. Так, є ще прошарок історико-пригодницької літератури: Загребельний, Ян, Мушкетик, Малик і т. ін. Її я в лист не вношу, вона числиться окремо, бо її я читала вже в дорослому віці.
От і скажіть мені - людина пише, що читала Крапівіна українською - а де власне український письменник, який міг би стати врівень з Крапівіним? Де українські Кассиль, Желєзніков, Алєксін, Буличов, Вєлтістов? Чому це поле порожнє? Де все поділося?
http://morreth.livejournal.com/2365161.html?thread=45525993#t45525993
Так, я теж читала пригодницьку та дитячу літературу здебільшого українською. Д'Артаньян, Мауглі, король Матіуш Перший, Дік Сенд, Шерлок Холмс, Ізмаїл, Цибуліно та Піноккіо, Натаніель Бампо-Шкіряна Панчоха та Пеппі Довгапанчоха. І ще багато хто.
Але скажіть мені, любі друзі, чи багато ви пригадаєте УКРАЇНСЬКОЇ пригодницької та дитячої літератури зі свого дитинства?
От я починаю загинати пальці, ведучи власний рахунок:
1. Нестайко, "Тореадори з Васюківки"
2. П. Панч, "Син Таращанського полку" (і те завдяки лише тому, що входив до шкільної програми - а то фіг би я його читала)
3. В. Владко - "Сивий капітан"; не сподобалося ще тоді, бо я обізнана була вже зі Стругацькими.
4. Олесь Бердник - оц було вже справжнє.
5. Яновський, хоча й це аж ніяк не дитяча література, але могутній неоромантизм, який вштирив моцно у головний мозок і спинний разом.
6. Лариса Письменна, "Там, де живе Синя Ластівка" - з задоволенням читала.
7. Борис Комар, "Векша" та "Мандрівний вулкан"
8. Микола Трублаїні, щось про те, як соціалізм прийшов до чукчів.
І ВСЬО. В мене ше пальці на руках не скінчилися, а вже всьо. Ну добре, щоб два пальці загнути, додамо умовно-українських (бо читані російською)
9. Володимир Кисільов, Девочка и птицелет"
10. Аліна Болото , "Червяк по кличке Тайфун"
Більше нічого не можу пригадати, хоча читала в дитинстві - як за себе кидала. Але то все була така собі літературна січка, з якої нічого конкретного не пригадується, а що пригадується - то лише уривками та епізодами. Ось наприклад, були ми підписані на "Піонерію", та читала я там про юних попаданців у країну, де люди з блакитним коліром шкіри пригнічували людей з іншими кольорами. Ніхрєнаськи більше не пам'ятаю з того шидевру. Або знов шось про чукчів, згадую лише тому, що головного героя звали Мача. Якась байда про козака, що знайшов іншопланену шаблюку. Таке шось, якісь клаптики. Так, є ще прошарок історико-пригодницької літератури: Загребельний, Ян, Мушкетик, Малик і т. ін. Її я в лист не вношу, вона числиться окремо, бо її я читала вже в дорослому віці.
От і скажіть мені - людина пише, що читала Крапівіна українською - а де власне український письменник, який міг би стати врівень з Крапівіним? Де українські Кассиль, Желєзніков, Алєксін, Буличов, Вєлтістов? Чому це поле порожнє? Де все поділося?
no subject
no subject
я чула думку, що пушкинські "Руслан і Людмила" - це взагалі пародія на Макферсона ( одна Наїна, чого варта), і не треба сприймати цей твір занадто серйозно, бо це жарт над романтиками, особливо над російськими послідовниками Макферсона.
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
Пушкін - то зовсім інше.
Тобто були у нас, мабуть, і більш геніальні поети та художники (я в поезії нічого не тямлю, не можу судити), а людей такого масштабу, та ще й щоб залишитись актуальними через століття - ні, здається, не було. Ми ж, власне, ще не вирішили ті проблеми, які у Шевченка боліли.
no subject
no subject