Гарна стаття

[morreth]

знайдена через Віраго:
Я не буду вкотре заглиблюватись в дєбрі психології стосовно того, що оточення кожної людини - це відображення її самої, за винятком особливо патологічних випадків на кшталт "сусіди-алкоголіки/великі цабе". Не буду також в деталях розводитись стосовно того, що лохів-потрєблядєй НЕ політики тягнули на зашморгу брати кредит; лохів-депозитчиків також НЕ політики змушували віддавати свої заощадження банкам-шахраям, і тим більше ніякі політики просто нездатні змусити ДЕКІЛЬКА МІЛЬЙОНІВ ЛЮДЕЙ!!! щомісячно!!! віддавати ЖЕКам своє чесно зароблене бабло в обмін на неіснуючі послуги. 

Хіба можуть такі люди обрати притомних політиків?! Хіба можуть притомні люди займатись політикою серед подібного електорату?! 

Візьмемо для прикладу спільне утримання багатоквартирних будинків. Незважаючи на недолуге законодавство у вигляді малопристосованого до реалій сьогодення Закона України "Про ОСББ", в країні якимось дивним чином ці ОСББ все-таки примудрилися організуватись та діяти приблизно в 6% багатоквартирних будинків. В деяких з них - все просто чудово, незважаючи на шалену боротьбу на виживання, яку людям доводиться вести з монополістами-постачальниками електроенергії, води чи з податковими органами. Люди регулярно ходять на збори, цікавляться станом справ в об'єднанні, спільно вирішують свої проблеми. Буває, що лаються, сваряться та судяться - але як же інакше?!

В деяких ОСББ - багато проблем, пов'язаних з тим, що "злиє люді" захопили там владу та роблять все, що їм заманеться. Але "злих людєй" - мало, а "угнєтьонних мешканців" - багато. То хто ж їм винен, що вони нездатні об'єднатись та розібратись зі "злими людьми"? Ну звісно ж, Махатма Ганді! 

Так, наші люди здатні об'єднатись, але зазвичай за 5 хвилин до розстрілу лише тоді, коли не-об'єднання загрожує їхньому фізичному виживанню. До того часу - вони сидітимуть та чекатимуть в своїй хаті_з_краю, доки хтось все зробить за них, а золота рибка сама вистрибне до них з акваріуму. 

Наші люди здатні подудіти, помайданити чи навіть взятись за вила - але вони категорично не бажають займатись копіткою, нудною, важкою роботою - ЩОДЕННИМ покращенням свого життя НА СВОЄМУ МІСЦІ, разом зі своїми сусідами та родичами.  

Ну що ви - це ж ТАК важко та обтяжливо - ходити на збори мешканців свого будинку, домовлятись з сусідами зробити якусь спільну справу, зібрати на це гроші і не вкрасти їх, а використати за призначенням! Більше того - якщо знаходиться хтось, хто намагається об'єднати людей - на нього з високим ступенем ймовірності чекає обструкція: "Яка у нього в цьому вигода? Мабуть, хоче нас якось обдурити, ату його, скотину!" 

"А шо, мені більше за всіх потрібно? Я шо, крайній/дурний/особливий/на мені світ клином зійшовся?" - ось найпопулярніша реакція людей на мої заклики не скиглити, а зробити ХОЧ ЩОСЬ. А, ось ще улюблена відмазка: "А вдруг мнє за ето чєго-нібудь будєт?!"  

Минулого тижня в мене була сумна бесіда з кумою, яка співала популярної народної пісні "в усьому винний Ющенко", а я не могла зібрати думки докупи. Але на моє щастя Бог створив Тетяну Монтян, яка вміє це робити в письмовій формі.

Comments

[helgi-litvin.livejournal.com]

Александр 2-й взялся за лорисмеликовскую псевдоконституцию как раз под воздействием террора. Не было там других способов коммуникации с властью.

virago_ghost не совсем права - речь там шла не о мере прогрессивности. Террор начался, потому что за товарищей мстили. Потому что за работу в народе - т. е. обучение крестьян грамоте - этих людей пачками отпрвляли на каторгу. Исключительно по факту приналежности к недозволенному сообществу (а дозволенны в Российской империи были только сообщества, поддерживающие и одобряющие правительство). Ну вот когда они задолбались, в тюрьму за обучение грамоте, началось вооруженное сопротивление при арестах. Тогда их стали вешать, хотя в общем случае смертной казни в России не было, но тут сразу создали частный случай. После чего Степняк-Кравчинский,- гораздый вообще до эффектов :)- на улице зарезал кинжалом одного крупного гебульника. После чего поехало.

Говорю, что была необхордимолсть - потому что отступать в таких случаях западло.
А вот _искать_ этой необходимости, пока она в полный рост не подвалила - сугубое легкомыслие.