![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
Чому український націоналіст не може і не повинен бути расистом?
http://infoporn.org.ua/2008/05/09/nashe-otechestvo-vse-chelovechestvo-foto
Аби переконатися в цьому, треба почитати комменти деяких персонажів під цим матеріалом, та порівняти з виступами аналогічних вилупків на теренах Росії або Німеччини або якої завгодно дерджави. Вони однакові, наче їх зробили під копірку - а потім переклали на різні мови. Такі лююди закликають перш за все не до національної, а до "расової" свідомості, але притисни його до стінки з вимогою визначити якось позитивно цю "расову свідомість" - воно лише бекатиме та мекатиме.
Націоналізм є, перш за все, усівдомленням своєї національної ідентичності в розумінні її _унікальності_. На світі немає "другого українського народу" - так само, як другого російського, китайського, ірландського, японського тощо. Національна унікальність подібна до унікальності особистої: як і окрема людина, нація має "обличчя незагальний вираз". Цей вираз губиться, коли хтось прагне злитися у екстазі "расової єдності" - тому українські та російські расисти виглядають як гайки однієї серії, випущені на одному конвеєрі.
Жодному націоналізму расист непричетний, бо не має національної свідомості, витісняючи її "расовою свідомістю", яка насправді є ваіантом масового психозу. Згадаємо, що коли німці програли Другу Світову, Гітлер зрікся їх, назвав чужими "арійству". Він був расистом, який намагався спростувати унікальне обличчя німецької нації, розточивши його у абстрактному "арійстві".
Чому "расова свідомість" є химерою? Для відповіді на це питання треба звернутися до національної свідомості. Якщо вона складається з розуміння _унікальності_ свого народу, треба задатися питанням - у чому полягає ця унікальність. Чи є це певним біологічним явищем? Ні. Генетики знають, що жоден ген у нашому організмі не може передавати "національність". Є генетичні комплекси, які "відповідають" за колір шкіри, волосся, очей, статуру, обмін речовин - але немає гена, який є носієм національності. Звести ж національність до певного антропологічного типу також не можна, бо схожі антропологічні типи є серед кожного народу, і якщо спеціально вибирати високих та білявих, їх можна буде знайти серед росіян, німців, українців, євреїв, англійців, греків - але не можна буде знайти народу, усі представники якого є білявими та високими.
До того ж, ми не відчуваємо психологічної спільності з людьми, які належать до схожого з нами антропологічного типу, але іншої нації. Якщо зібрати докупи зі мною тілістих, заленооких та русявих німку, польку, англійку шведку - це не значить, що ми швидко відчуємо прихильність одна до одної на базі схожого антропологічного типу.
Але якщо у іншій країні я почую українську мову - в мене виникне несвідома приязнь до її носія.
З чого ж утворюється національна єдність людей? З трьох складових: мови, культури та усвідомлення причетності до історії, до якогось спільного минулого. Ці три складові забезпечують єдність людей однієї нації - і водночас відокремлюють націю від інших націй, кожна з яких має свою мову, культуру, історію. Як поведінка людини в минулому та сучасному формує характер на рівні індивіда - так історія, культура, звичаї формують особисте обличчя націй. Як особиста індивідуальність відображується у манері людського мовленні - так національна індивідуальність відбивається у мові та мовній творчості.
Треба зробити спеціальний наголос на мовній творчості, бо інколи саме вона, а не мова per se визначає особисте обличчя народу. Ulysses та Foggy dew є витворами ірландської літератури, написаними англійською, "Ніхон сьокі" та "Ніхон гайсі" - витворами японської літератури, написаними китайською. Носіями єврейської національної ідентичності та єдності є не лише іврит, а й різноманітні діалекти ідишу. Тобто, нація може аизначати свою унікальність та ідентичність не лише через мову - а й через декілька мов, і через мовлення та мовні витвори.
Чи може "расова свідомість" пред'явити на свій захист щось подібне? Ні. Racial identity базується лише на збігові певних антропологічних ознак, які значно більшою мірою є справою випадку, ніж національна ідентичність. Національна ідентичність може (і повинна, я вважаю) бути справою вибору для людини. Власне кажучи, нація - це попутники, які подорожують з тобою разом із минулого в майбутнє. Ти можеш іти з тими, з ким поруч народився - а можеш обрати інших. Цей вибір несе певну відповідальність - разом з нацією ти обираєш минуле й майбутнє, ти становишся причетний ганьби та слави свого суспільства - всього, що висловив Коротич у своєму шедевральному вірші "Переведіть мерне через майдан":
З жалями й незабутою любов'ю.
Там дужим був i там нiкчемним був я.
Що означає "расова ідентичність"? Я можу відчути певну спільність з людиною іншої нації - через причетність до світової культури, християнської віри, роду Адама. Але це все виключає будь яку "расову спільність". "Католик", "Людина", Європеєць" - все це не стосується антропологічних ознак. Людина й католик може для мене бути азіатом, європеєць - мусульманином або буддистом, Людина - африканцем чи австралійцем. Обираючи той чи інший грунт для визначення наднаціональної спільності з кимоось, що я обираю, обираючи антропологічний тип? Про що ми розмовлятимемо, коли зустрінемочь, якщо крім цього типу, в нас нічого спільного немає? "У мене карі очі, у мене чорні брова?" Як на мене, то тема нецікава.
Тому, кажу я, людина, яка сповідує водночас расизм і націоналізм, або бреше або перебуває у стані глибокого неадеквату. Якби вона була націоналістом, вона визнавала би насамперед культурну єдність і нехтувала антропологічними параметрами. Якщо ж для неї white power понад усе - то треба мати мужність та відкрито зректися свого народу та культури заради спільних камлань з однодумцями з Росії, Німеччини, Польщі, США та ін. расисти - не українці, не християни, не європейці, навіть не люди, якщо в них немає почуття спільноти з людьми, християнами, європейцями інших кольорів. Вони просто "білі". Глісти також білі, вони й є найближча расистам рідня.
Аби переконатися в цьому, треба почитати комменти деяких персонажів під цим матеріалом, та порівняти з виступами аналогічних вилупків на теренах Росії або Німеччини або якої завгодно дерджави. Вони однакові, наче їх зробили під копірку - а потім переклали на різні мови. Такі лююди закликають перш за все не до національної, а до "расової" свідомості, але притисни його до стінки з вимогою визначити якось позитивно цю "расову свідомість" - воно лише бекатиме та мекатиме.
Націоналізм є, перш за все, усівдомленням своєї національної ідентичності в розумінні її _унікальності_. На світі немає "другого українського народу" - так само, як другого російського, китайського, ірландського, японського тощо. Національна унікальність подібна до унікальності особистої: як і окрема людина, нація має "обличчя незагальний вираз". Цей вираз губиться, коли хтось прагне злитися у екстазі "расової єдності" - тому українські та російські расисти виглядають як гайки однієї серії, випущені на одному конвеєрі.
Жодному націоналізму расист непричетний, бо не має національної свідомості, витісняючи її "расовою свідомістю", яка насправді є ваіантом масового психозу. Згадаємо, що коли німці програли Другу Світову, Гітлер зрікся їх, назвав чужими "арійству". Він був расистом, який намагався спростувати унікальне обличчя німецької нації, розточивши його у абстрактному "арійстві".
Чому "расова свідомість" є химерою? Для відповіді на це питання треба звернутися до національної свідомості. Якщо вона складається з розуміння _унікальності_ свого народу, треба задатися питанням - у чому полягає ця унікальність. Чи є це певним біологічним явищем? Ні. Генетики знають, що жоден ген у нашому організмі не може передавати "національність". Є генетичні комплекси, які "відповідають" за колір шкіри, волосся, очей, статуру, обмін речовин - але немає гена, який є носієм національності. Звести ж національність до певного антропологічного типу також не можна, бо схожі антропологічні типи є серед кожного народу, і якщо спеціально вибирати високих та білявих, їх можна буде знайти серед росіян, німців, українців, євреїв, англійців, греків - але не можна буде знайти народу, усі представники якого є білявими та високими.
До того ж, ми не відчуваємо психологічної спільності з людьми, які належать до схожого з нами антропологічного типу, але іншої нації. Якщо зібрати докупи зі мною тілістих, заленооких та русявих німку, польку, англійку шведку - це не значить, що ми швидко відчуємо прихильність одна до одної на базі схожого антропологічного типу.
Але якщо у іншій країні я почую українську мову - в мене виникне несвідома приязнь до її носія.
З чого ж утворюється національна єдність людей? З трьох складових: мови, культури та усвідомлення причетності до історії, до якогось спільного минулого. Ці три складові забезпечують єдність людей однієї нації - і водночас відокремлюють націю від інших націй, кожна з яких має свою мову, культуру, історію. Як поведінка людини в минулому та сучасному формує характер на рівні індивіда - так історія, культура, звичаї формують особисте обличчя націй. Як особиста індивідуальність відображується у манері людського мовленні - так національна індивідуальність відбивається у мові та мовній творчості.
Треба зробити спеціальний наголос на мовній творчості, бо інколи саме вона, а не мова per se визначає особисте обличчя народу. Ulysses та Foggy dew є витворами ірландської літератури, написаними англійською, "Ніхон сьокі" та "Ніхон гайсі" - витворами японської літератури, написаними китайською. Носіями єврейської національної ідентичності та єдності є не лише іврит, а й різноманітні діалекти ідишу. Тобто, нація може аизначати свою унікальність та ідентичність не лише через мову - а й через декілька мов, і через мовлення та мовні витвори.
Чи може "расова свідомість" пред'явити на свій захист щось подібне? Ні. Racial identity базується лише на збігові певних антропологічних ознак, які значно більшою мірою є справою випадку, ніж національна ідентичність. Національна ідентичність може (і повинна, я вважаю) бути справою вибору для людини. Власне кажучи, нація - це попутники, які подорожують з тобою разом із минулого в майбутнє. Ти можеш іти з тими, з ким поруч народився - а можеш обрати інших. Цей вибір несе певну відповідальність - разом з нацією ти обираєш минуле й майбутнє, ти становишся причетний ганьби та слави свого суспільства - всього, що висловив Коротич у своєму шедевральному вірші "Переведіть мерне через майдан":
З жалями й незабутою любов'ю.
Там дужим був i там нiкчемним був я.
Що означає "расова ідентичність"? Я можу відчути певну спільність з людиною іншої нації - через причетність до світової культури, християнської віри, роду Адама. Але це все виключає будь яку "расову спільність". "Католик", "Людина", Європеєць" - все це не стосується антропологічних ознак. Людина й католик може для мене бути азіатом, європеєць - мусульманином або буддистом, Людина - африканцем чи австралійцем. Обираючи той чи інший грунт для визначення наднаціональної спільності з кимоось, що я обираю, обираючи антропологічний тип? Про що ми розмовлятимемо, коли зустрінемочь, якщо крім цього типу, в нас нічого спільного немає? "У мене карі очі, у мене чорні брова?" Як на мене, то тема нецікава.
Тому, кажу я, людина, яка сповідує водночас расизм і націоналізм, або бреше або перебуває у стані глибокого неадеквату. Якби вона була націоналістом, вона визнавала би насамперед культурну єдність і нехтувала антропологічними параметрами. Якщо ж для неї white power понад усе - то треба мати мужність та відкрито зректися свого народу та культури заради спільних камлань з однодумцями з Росії, Німеччини, Польщі, США та ін. расисти - не українці, не християни, не європейці, навіть не люди, якщо в них немає почуття спільноти з людьми, християнами, європейцями інших кольорів. Вони просто "білі". Глісти також білі, вони й є найближча расистам рідня.
no subject
Я не вважаю що різноманітність не потрібна. Мені не дуже подобається однотонність, одноманітність - вони в мене чомусь одразу асоціюються з сірістю та нерозвиненістю.
Але в той же час що нам дає та сама расова різноманітність? Це те, що ми маємо групу людей імпульсивних, як ті ж негри і з темною шкірою. Більш врівноважених і послідовних і з білою, як ті ж європейці. Тобто просто групи різних, але в чомусь спільних людей. Так само як і нації - ті ж українці, росіяни чи американці. Одні ділові та самовпевнені(америка) інші якісь ніби трохи постійно в собі, відсторонені від світу, можемо, але не хочемо, моя хата з краю(ті ж українці чи росіяни). При цьму нація - це не фікція. Вони були, є і мабуть що будуть. Але тільки як групи людей, яких можна поєднати об'єктивно.
"раси обєктивно існують" - так само як і нації. Може єдина відмінність - це те що раса - більш біологічна різниця, нація - ідеологічна, духовна.
"я вважаю, що все що створив бог краще б зберігати" - для чого?я також схиляюся до думки, що створене богом/виплекане у віках вже перевірено часом, залишилось тільки саме потрібне, саме корисне.Але якщо їх зберегти, то, можливо, ми тим самим зупинимо розвиток людства? якщо наука не помиляється, то з самого початку все живе на землі постійно змінюється. від одноклітинних до динозаврів і нарешті до людей. чому люди повинні зупинитися на тому рівні розвитку, де вони поділяються на різні раси, а потім вбити себе заради домінування "найкращої" раси, а не об'єднати все краще з того що є у різних рас і створити щось нове?
Далі. Куди зникнуть біленькі? Всі стануть чорними?Навряд чи. Скоріше просто мулатами :) Що старшного для людства в тому що не буде націй, не буде рас. А будуть просто люди? Мені дуже важко уявити собі ситуацію, коли звичайне змішування рас(націй), розмивання границь між різними групами призведе до деградації та сірості.
Та й контроль законами, контроль громадської думки - до чого він приведе? На даний момент в Україні борються за те, щоб всі користувалися українською мовою. При цьому найбільш прийнятні фільми в кінотеатрі - виробництва глівуду(видовище в основній своїй массі, на споживача) чи росії(невдалі копії з голівуду). А українского, того що визначає українску націю - так не має. Чи може ви можете назвати якийсь фільм, книгу чи ще щось таке(творчість, результат діяльності українців як нації), про що знає досить багато людей і що можна назвати українським, але не можна назвати го*ном?А не впускати росіян, негрів, китайців і т.д. в Україну, але при цьому деградувати дивлячись про безсмертного героя американського безглуздого бойовика, жерти МакДональдс, дивитися різні тупі шоу.
Як на мене, то якщо діти будуть читати українську класику, твори нових, але не попсових авторів, дивитися українські фільми і їсти український борщ,то тоді ніякий наплив іноземців не призведе до зникнення української нації. Навіть якщо їх назвуть по іншому, але вони залишаться українцями з іншою назвою. Та й мова в такому випадку не зникне. Бо буде причина її триматися. А крик про важливість укр. мови і мультик про Пікачу чи телепузики - це просто смерть україни як нації при закритих кордонах, контрольованій громадській думці.
no subject
Курков, Андрухович, Забужко...
no subject
якщо це так - раси зникнуть разом з націями, щоб ми там не робили :) але я не думаю, що це є _необхідним_ для розвитку людства.
***А не впускати росіян, негрів, китайців і т.д. в Україну, але при цьому деградувати дивлячись про безсмертного героя американського безглуздого бойовика, жерти МакДональдс, дивитися різні тупі шоу.***
ну, якщо б "нє пущать" - це було б синонімом деградації, то виступати за це було б нерозумно :) проте, поки що ніхто не довів, що не пускати нелегалів і контролювати легальних мігрантів - це дорівнює обов'язковій деградації нації-тубільця :)) підміняти поняття - це моветон, друже )
no subject
Чому разом з націями? Ви можете пояснити свою думку?