![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Entry tags:
Чому український націоналіст не може і не повинен бути расистом?
http://infoporn.org.ua/2008/05/09/nashe-otechestvo-vse-chelovechestvo-foto
Аби переконатися в цьому, треба почитати комменти деяких персонажів під цим матеріалом, та порівняти з виступами аналогічних вилупків на теренах Росії або Німеччини або якої завгодно дерджави. Вони однакові, наче їх зробили під копірку - а потім переклали на різні мови. Такі лююди закликають перш за все не до національної, а до "расової" свідомості, але притисни його до стінки з вимогою визначити якось позитивно цю "расову свідомість" - воно лише бекатиме та мекатиме.
Націоналізм є, перш за все, усівдомленням своєї національної ідентичності в розумінні її _унікальності_. На світі немає "другого українського народу" - так само, як другого російського, китайського, ірландського, японського тощо. Національна унікальність подібна до унікальності особистої: як і окрема людина, нація має "обличчя незагальний вираз". Цей вираз губиться, коли хтось прагне злитися у екстазі "расової єдності" - тому українські та російські расисти виглядають як гайки однієї серії, випущені на одному конвеєрі.
Жодному націоналізму расист непричетний, бо не має національної свідомості, витісняючи її "расовою свідомістю", яка насправді є ваіантом масового психозу. Згадаємо, що коли німці програли Другу Світову, Гітлер зрікся їх, назвав чужими "арійству". Він був расистом, який намагався спростувати унікальне обличчя німецької нації, розточивши його у абстрактному "арійстві".
Чому "расова свідомість" є химерою? Для відповіді на це питання треба звернутися до національної свідомості. Якщо вона складається з розуміння _унікальності_ свого народу, треба задатися питанням - у чому полягає ця унікальність. Чи є це певним біологічним явищем? Ні. Генетики знають, що жоден ген у нашому організмі не може передавати "національність". Є генетичні комплекси, які "відповідають" за колір шкіри, волосся, очей, статуру, обмін речовин - але немає гена, який є носієм національності. Звести ж національність до певного антропологічного типу також не можна, бо схожі антропологічні типи є серед кожного народу, і якщо спеціально вибирати високих та білявих, їх можна буде знайти серед росіян, німців, українців, євреїв, англійців, греків - але не можна буде знайти народу, усі представники якого є білявими та високими.
До того ж, ми не відчуваємо психологічної спільності з людьми, які належать до схожого з нами антропологічного типу, але іншої нації. Якщо зібрати докупи зі мною тілістих, заленооких та русявих німку, польку, англійку шведку - це не значить, що ми швидко відчуємо прихильність одна до одної на базі схожого антропологічного типу.
Але якщо у іншій країні я почую українську мову - в мене виникне несвідома приязнь до її носія.
З чого ж утворюється національна єдність людей? З трьох складових: мови, культури та усвідомлення причетності до історії, до якогось спільного минулого. Ці три складові забезпечують єдність людей однієї нації - і водночас відокремлюють націю від інших націй, кожна з яких має свою мову, культуру, історію. Як поведінка людини в минулому та сучасному формує характер на рівні індивіда - так історія, культура, звичаї формують особисте обличчя націй. Як особиста індивідуальність відображується у манері людського мовленні - так національна індивідуальність відбивається у мові та мовній творчості.
Треба зробити спеціальний наголос на мовній творчості, бо інколи саме вона, а не мова per se визначає особисте обличчя народу. Ulysses та Foggy dew є витворами ірландської літератури, написаними англійською, "Ніхон сьокі" та "Ніхон гайсі" - витворами японської літератури, написаними китайською. Носіями єврейської національної ідентичності та єдності є не лише іврит, а й різноманітні діалекти ідишу. Тобто, нація може аизначати свою унікальність та ідентичність не лише через мову - а й через декілька мов, і через мовлення та мовні витвори.
Чи може "расова свідомість" пред'явити на свій захист щось подібне? Ні. Racial identity базується лише на збігові певних антропологічних ознак, які значно більшою мірою є справою випадку, ніж національна ідентичність. Національна ідентичність може (і повинна, я вважаю) бути справою вибору для людини. Власне кажучи, нація - це попутники, які подорожують з тобою разом із минулого в майбутнє. Ти можеш іти з тими, з ким поруч народився - а можеш обрати інших. Цей вибір несе певну відповідальність - разом з нацією ти обираєш минуле й майбутнє, ти становишся причетний ганьби та слави свого суспільства - всього, що висловив Коротич у своєму шедевральному вірші "Переведіть мерне через майдан":
З жалями й незабутою любов'ю.
Там дужим був i там нiкчемним був я.
Що означає "расова ідентичність"? Я можу відчути певну спільність з людиною іншої нації - через причетність до світової культури, християнської віри, роду Адама. Але це все виключає будь яку "расову спільність". "Католик", "Людина", Європеєць" - все це не стосується антропологічних ознак. Людина й католик може для мене бути азіатом, європеєць - мусульманином або буддистом, Людина - африканцем чи австралійцем. Обираючи той чи інший грунт для визначення наднаціональної спільності з кимоось, що я обираю, обираючи антропологічний тип? Про що ми розмовлятимемо, коли зустрінемочь, якщо крім цього типу, в нас нічого спільного немає? "У мене карі очі, у мене чорні брова?" Як на мене, то тема нецікава.
Тому, кажу я, людина, яка сповідує водночас расизм і націоналізм, або бреше або перебуває у стані глибокого неадеквату. Якби вона була націоналістом, вона визнавала би насамперед культурну єдність і нехтувала антропологічними параметрами. Якщо ж для неї white power понад усе - то треба мати мужність та відкрито зректися свого народу та культури заради спільних камлань з однодумцями з Росії, Німеччини, Польщі, США та ін. расисти - не українці, не християни, не європейці, навіть не люди, якщо в них немає почуття спільноти з людьми, християнами, європейцями інших кольорів. Вони просто "білі". Глісти також білі, вони й є найближча расистам рідня.
Аби переконатися в цьому, треба почитати комменти деяких персонажів під цим матеріалом, та порівняти з виступами аналогічних вилупків на теренах Росії або Німеччини або якої завгодно дерджави. Вони однакові, наче їх зробили під копірку - а потім переклали на різні мови. Такі лююди закликають перш за все не до національної, а до "расової" свідомості, але притисни його до стінки з вимогою визначити якось позитивно цю "расову свідомість" - воно лише бекатиме та мекатиме.
Націоналізм є, перш за все, усівдомленням своєї національної ідентичності в розумінні її _унікальності_. На світі немає "другого українського народу" - так само, як другого російського, китайського, ірландського, японського тощо. Національна унікальність подібна до унікальності особистої: як і окрема людина, нація має "обличчя незагальний вираз". Цей вираз губиться, коли хтось прагне злитися у екстазі "расової єдності" - тому українські та російські расисти виглядають як гайки однієї серії, випущені на одному конвеєрі.
Жодному націоналізму расист непричетний, бо не має національної свідомості, витісняючи її "расовою свідомістю", яка насправді є ваіантом масового психозу. Згадаємо, що коли німці програли Другу Світову, Гітлер зрікся їх, назвав чужими "арійству". Він був расистом, який намагався спростувати унікальне обличчя німецької нації, розточивши його у абстрактному "арійстві".
Чому "расова свідомість" є химерою? Для відповіді на це питання треба звернутися до національної свідомості. Якщо вона складається з розуміння _унікальності_ свого народу, треба задатися питанням - у чому полягає ця унікальність. Чи є це певним біологічним явищем? Ні. Генетики знають, що жоден ген у нашому організмі не може передавати "національність". Є генетичні комплекси, які "відповідають" за колір шкіри, волосся, очей, статуру, обмін речовин - але немає гена, який є носієм національності. Звести ж національність до певного антропологічного типу також не можна, бо схожі антропологічні типи є серед кожного народу, і якщо спеціально вибирати високих та білявих, їх можна буде знайти серед росіян, німців, українців, євреїв, англійців, греків - але не можна буде знайти народу, усі представники якого є білявими та високими.
До того ж, ми не відчуваємо психологічної спільності з людьми, які належать до схожого з нами антропологічного типу, але іншої нації. Якщо зібрати докупи зі мною тілістих, заленооких та русявих німку, польку, англійку шведку - це не значить, що ми швидко відчуємо прихильність одна до одної на базі схожого антропологічного типу.
Але якщо у іншій країні я почую українську мову - в мене виникне несвідома приязнь до її носія.
З чого ж утворюється національна єдність людей? З трьох складових: мови, культури та усвідомлення причетності до історії, до якогось спільного минулого. Ці три складові забезпечують єдність людей однієї нації - і водночас відокремлюють націю від інших націй, кожна з яких має свою мову, культуру, історію. Як поведінка людини в минулому та сучасному формує характер на рівні індивіда - так історія, культура, звичаї формують особисте обличчя націй. Як особиста індивідуальність відображується у манері людського мовленні - так національна індивідуальність відбивається у мові та мовній творчості.
Треба зробити спеціальний наголос на мовній творчості, бо інколи саме вона, а не мова per se визначає особисте обличчя народу. Ulysses та Foggy dew є витворами ірландської літератури, написаними англійською, "Ніхон сьокі" та "Ніхон гайсі" - витворами японської літератури, написаними китайською. Носіями єврейської національної ідентичності та єдності є не лише іврит, а й різноманітні діалекти ідишу. Тобто, нація може аизначати свою унікальність та ідентичність не лише через мову - а й через декілька мов, і через мовлення та мовні витвори.
Чи може "расова свідомість" пред'явити на свій захист щось подібне? Ні. Racial identity базується лише на збігові певних антропологічних ознак, які значно більшою мірою є справою випадку, ніж національна ідентичність. Національна ідентичність може (і повинна, я вважаю) бути справою вибору для людини. Власне кажучи, нація - це попутники, які подорожують з тобою разом із минулого в майбутнє. Ти можеш іти з тими, з ким поруч народився - а можеш обрати інших. Цей вибір несе певну відповідальність - разом з нацією ти обираєш минуле й майбутнє, ти становишся причетний ганьби та слави свого суспільства - всього, що висловив Коротич у своєму шедевральному вірші "Переведіть мерне через майдан":
З жалями й незабутою любов'ю.
Там дужим був i там нiкчемним був я.
Що означає "расова ідентичність"? Я можу відчути певну спільність з людиною іншої нації - через причетність до світової культури, християнської віри, роду Адама. Але це все виключає будь яку "расову спільність". "Католик", "Людина", Європеєць" - все це не стосується антропологічних ознак. Людина й католик може для мене бути азіатом, європеєць - мусульманином або буддистом, Людина - африканцем чи австралійцем. Обираючи той чи інший грунт для визначення наднаціональної спільності з кимоось, що я обираю, обираючи антропологічний тип? Про що ми розмовлятимемо, коли зустрінемочь, якщо крім цього типу, в нас нічого спільного немає? "У мене карі очі, у мене чорні брова?" Як на мене, то тема нецікава.
Тому, кажу я, людина, яка сповідує водночас расизм і націоналізм, або бреше або перебуває у стані глибокого неадеквату. Якби вона була націоналістом, вона визнавала би насамперед культурну єдність і нехтувала антропологічними параметрами. Якщо ж для неї white power понад усе - то треба мати мужність та відкрито зректися свого народу та культури заради спільних камлань з однодумцями з Росії, Німеччини, Польщі, США та ін. расисти - не українці, не християни, не європейці, навіть не люди, якщо в них немає почуття спільноти з людьми, християнами, європейцями інших кольорів. Вони просто "білі". Глісти також білі, вони й є найближча расистам рідня.
no subject
а любопытно бы узнать, как переводится это:
Поряд з цим з'явились й інші документи – для вузького кола осіб, в яких керівники ОУН-б роз'яснювали свої цілі, завдання і шляхи їх здійснення. Так, в машинописному документі «Вказівки на перші дні організації державного життя» (дата не зазначена) проголошувалася «політично-мілітарна диктатура ОУН як система влади», «будова ОУН – на провідницькому принципі»… Стосовно національних меншин, які проживали в Україні, вказувалось: «Національні меншини поділяються на а) приязні нам… б) ворожі нам москалі, поляки, жиди…а) Мають однакові права з українцями, уможливлюємо їм поворот в їх батьківщину. б) Винищування в боротьбі зокрема тих, що боронитимуть режиму; винищування головно інтелігенцію, якої не вільно допускати до ніяких урядів, і взагалі унеможливлюємо продукування інтелігенції, себто доступ до шкіл і т.д. Напр.. т.зв. польських селян асимілювати, усвідомлюючи їм, що вони українці, тільки латинського обряду…Проводирів нищити, жидів ізолювати, поусувати з урядів, щоб уникнути саботажу, тим більше москалів і поляків. Коли б була непоборна потреба оставити в господарськім апараті жида, поставити йому нашого міліціянта над головою й ліквідувати за найменші провини. Керівниками поодинокіх галузей життя можуть бути лише українці, не чужинці – вороги. Наша влада мусить бути страшна для її противників. Терор для чужинців – ворогів і для своїх зрадників».(Арх. спр. №376, т. 6, арк.294-302). У брошурі ОУН «Нація як спеціес», виготовленої типографським способом, зазначалося: « Право до української землі, українського імені і української ідеї мають тільки українці… Мішані подружжя поборюємо і мусимо знищити можливість їх повстання. Сам факт їх існування чи творіння вважаємо злочином національної зради». (Арх. спр. №376, т. 6, арк. 1-8). ДОВІДКА СБУ про діяльність ОУН-УПА (№113 від 30 липня 1993 р.)
no subject
А вообще, сиольны советские стереотипы - ОУН должна быть похожа на КПСС, в которой не могло быть двух мнение несогласие с генеральной линией приравнивалось к отпадению от партии, да?
no subject
"Шухевич — «Тур» — людина фактично дрібна, при тому хворобливо честолюбива, зарозуміла, мстива. По свойому ідеологічному і політичному спрямуванню типовий увіст-оунівець. Ворог масової політичної роботи, зокрема політичної освіти й виховання членських кадрів і широких народних мас. Стояв твердо на становищі, що політика — це діло проводу, нести політичну освіту в членські і народні маси — це, на його погляд, рівнозначно з підриванням основ націоналістичної, політичної і організаційної дисципліни.
Хлоп, як він залюбки висловлювався, не сміє політикувати, він має слухати і безоглядно виконувати накази проводу. Дати хлопові політичну освіту це те саме, що заставити його критикувати провід, міркувати над тим, правильну чи неправильну політику веде провід,— цього допустити не можна.
ОУН він розумів як бойово-військовий загін, про роль політичної організації не було в нього уявлення. Тому, прийшовши до влади і закріпившись, Шухевич-«Тур» бере зараз же гострий зворотний курс і від «політизації» переходить круто до «мілітаризації», палочної дисципліни і виховання.
Шухевич ще в легіоні вславився биттям стрільців. Як голова ОУН, а відтак командир усієї УПА, завів таку систему в організації і на тому пункті зійшовся з Климом Савуром, якщо йде про методи насильств, терору, шомполів і мордобиття в УПА і всього українського населення.
Як політичний і військовий керівник — спроможний на те, на що може спромогтися прусський капраль.
Його кругозір поза львівський ринок і приватну крамничку не виходив. Якщо в нього був ідеал держави, то не іншої, як поліційної, якої тверду руку назовні повинна усталювати диктаторська влада військової верхівки. Як терорист вірив у всесилу терору і на площині терору думав знайти розв'язок всіх проблем внутрішньої і зовнішньої політики. Несловний, підступний, підлесливий, аморальний та одночасно дуже побожний і забобонний."
Ну, я опять со своими скромными познаниями теряюсь... Там наверное сказано, что ОУН - шибко демократичная, плюралистичная и толерантная организация, а Шухевич - заместитель Мохатмы Ганди, да?
no subject
no subject
А цель , как и положено мыслящему существу - понять и осмыслить различные аспекты бытия. :)
no subject
no subject
На досуге можете усладить свой утомленный взор
http://community.livejournal.com/ru_history/1274237.html
no subject
Фу-у, какая дешевая покупка. Детский шантаж прямо-таки. Скажите, а без этого вы не можете?
no subject
Сейчас В Украине уже 11 лет работает в архивах комиссия, расследующая деятельность УПА. Бюллетени, выпускаемые этой комиссией, выходят каждый год, они приходят к нам в библиотеку университета, я их читаю.
Главное, что я поняла из этих документов - УПА не представляла собой никакого монолитного единства, ни организационно, ни идеологически. Это были очень разные люди, которые собрались в лесах по разным причинам, и если говорить о рядовом составе, то идейные националисты были там таким же меньшинством, как идейные коммунисты в рядах армии СССР или идейные нацисты в рядах Вермахта. Эти люди не получали приказов с "большой земли", и в принципе каждый отряд действовал так, как ему казалось правильным. УПА была движением народным в полном смысле этого слова. И если кто-то думает, что "народный" - это похвала, а не простая констатация факта, то он человек бесконечно наивный и судит о народных движениях по фильмам вроде "Макара-следопыта". Народжное движение - это на самом деле ужас, летящий на крыльях ночи.
Постинги вроде того, на который вы сослались - это, извините, дешевая сентиментальщина, призванная воздействовать на эмоцию читателя и отключить его мозги. Цель таких постингов - отбить у читателя охоту задумываться. Этак и я, знаете, могу выложить фото жертв Неммерсдорфа и сказать, что СА - звери, нелюди и пр. Только я не понимаю, зачем это нужно. То есть, я понимаю, зачем это нужно автору постинга в ру. хистори - сохранить привычную мифологему. Я не понимаю, зачем мне бы понадобились такие приемчики. Я могу про СА сказать: не все ее части тогда были в Неммерсдорфе - и даже среди тех, что там былит, кто-то удивал и насиловал, а кто-то ничего подобного не делал. Все, чего я хочу - это чтоб УПА судили по тому же стандарту: в каждом конкретном убийстве виноват конкретный отряд и конкретные люди. Коллективной ответственности нет и быть не может. Человек, который честно воевал за свободу своей страны, не должен отвечать за грехи тех, кто под шумок сводил личные счеты с соседями-поляками. Я не понимаю, что в этой моей позиции вам нужно как-то особенно понимать и осмыслять.