Сердитий Джек проголосував
Пам'ятаєте, що я писала в нарисах про Сердитого Джека? Зокрема, тут і тут?
Ну ось маєте, Сердитий Джек проголосував.
Я хотіла написати велику статтю про це діло, але побачила, що є люди, котрі написали краще. Обидва американці, одна стаття перекладена українською, інша - ні. В обох статтях докладно пояснюється, чому американські "сердиті Джеки" віддали голоси Трампові.
Бідні колеги-інтелектуали. Бідний пан Кінг з його пророчою "Мертвою зоною". Бідний пан Мартін. Нещодавно він не міг второпати, чому хтось хоче голосувати за таке мудло. Та за нього саме тому й проголосували, що він мудло! Американський Донбас хоче, щоб його почули. І не просто почули, а зробили "як було". Взяли чарівну паличку, сказали "крекс-пекс-фекс" і зліквідували модернізацію, через яку їхній спосіб життя вже під загрозою знищення.
Проблема в тому, що ми проживаємо в країні, яка вже мала справу з масивною спробою зліквідувати модернізацію - чи то пак, влаштуватися так, щоб модернізація промисловості відбулася, а модернізація свідомості залишилася на рівні 19-го сторіччя, причому тієї його половини, де було кріпацтво. Ми ригали кров'ю та срали кров'ю через той соціальний експеримент. А надто через зіткнення двох схожих проектів затримки модернізації, автор другого взагалі не замірявся зупинитися на кріпацтві, а хотів обвалити все у нетра архаїки. Оце нам було весело у цих жорновах.
А удруге наші "Сердиті Джеки" вирішили, що можуть крекс-пекс-фекс повернути Радянський Союз. Ой, а як же ж воно вийшло, що замість крекс-пекс-фексу вимовлюється лише "Авада Кедавра"? А біс його зна...
Словом, справа не в Трампі, справа в мільйонах людей, які вже не встигають розвиватися разом зі світом, і тому хочуть, щоб світ загальмував. А оскільки він не загальмує, на нас може чекати другий раунд шаленої реакції. Нагадаю: перший вилився у світову війну. Ну, тобто, ми вважаємо цю війну за дві, але зрештою це була одна, поділена надвоє 20-річним перемир'ям.
Ми мало що можемо вдіяти проти колективного сказу. Зберігати здоровий глузд, не піддаватися спокусі простих рішень - оце, мабуть, і все.

Ну ось маєте, Сердитий Джек проголосував.
Я хотіла написати велику статтю про це діло, але побачила, що є люди, котрі написали краще. Обидва американці, одна стаття перекладена українською, інша - ні. В обох статтях докладно пояснюється, чому американські "сердиті Джеки" віддали голоси Трампові.
Бідні колеги-інтелектуали. Бідний пан Кінг з його пророчою "Мертвою зоною". Бідний пан Мартін. Нещодавно він не міг второпати, чому хтось хоче голосувати за таке мудло. Та за нього саме тому й проголосували, що він мудло! Американський Донбас хоче, щоб його почули. І не просто почули, а зробили "як було". Взяли чарівну паличку, сказали "крекс-пекс-фекс" і зліквідували модернізацію, через яку їхній спосіб життя вже під загрозою знищення.
Проблема в тому, що ми проживаємо в країні, яка вже мала справу з масивною спробою зліквідувати модернізацію - чи то пак, влаштуватися так, щоб модернізація промисловості відбулася, а модернізація свідомості залишилася на рівні 19-го сторіччя, причому тієї його половини, де було кріпацтво. Ми ригали кров'ю та срали кров'ю через той соціальний експеримент. А надто через зіткнення двох схожих проектів затримки модернізації, автор другого взагалі не замірявся зупинитися на кріпацтві, а хотів обвалити все у нетра архаїки. Оце нам було весело у цих жорновах.
А удруге наші "Сердиті Джеки" вирішили, що можуть крекс-пекс-фекс повернути Радянський Союз. Ой, а як же ж воно вийшло, що замість крекс-пекс-фексу вимовлюється лише "Авада Кедавра"? А біс його зна...
Словом, справа не в Трампі, справа в мільйонах людей, які вже не встигають розвиватися разом зі світом, і тому хочуть, щоб світ загальмував. А оскільки він не загальмує, на нас може чекати другий раунд шаленої реакції. Нагадаю: перший вилився у світову війну. Ну, тобто, ми вважаємо цю війну за дві, але зрештою це була одна, поділена надвоє 20-річним перемир'ям.
Ми мало що можемо вдіяти проти колективного сказу. Зберігати здоровий глузд, не піддаватися спокусі простих рішень - оце, мабуть, і все.


RE: Re: наÑилÑник пÑÑмо Ñ Ð²Ð°ÑÑаеÑÑ
вообÑазиÑе, ÑÑо еÑли Ð²Ñ Ð´Ð°Ð´Ð¸Ñе ÑÐµÐ±Ñ Ð»Ð°Ð¿Ð°ÑÑ, поÑÐ¾Ð¼Ñ ÑÑо поÑледÑÑÐ²Ð¸Ñ - вам же Ñ Ñже - Ñо вÑе ваÑи ÑаÑÑÐºÐ°Ð·Ñ Ð¾Ð± ÑÑом либо обÑÑвÑÑ Ð±ÑÐµÑ Ð½ÐµÐ¹, либо Ð²Ð°Ñ - подÑÑилкой, ÑдавÑейÑÑ ÑÑÐ¾Ð´Ñ Ð·Ð° денÑги, поÑÐ¾Ð¼Ñ ÑÑо ÑÐ°ÐºÐ¾Ð¼Ñ ÑÑоде ÑолÑко за денÑги и покÑовиÑелÑÑÑво, конеÑно;
вообÑазиÑе,ÑÑо Ñам облапавÑий Ð²Ð°Ñ Ð´Ð°Ð»ÑÑе бÑÐ´ÐµÑ Ñ Ð²Ð°ÑÑаÑÑÑÑ, ÑÑо из-за его богаÑÑÑва и влиÑÐ½Ð¸Ñ Ð»Ñбой паÑниÑа победнее Ñо ÑÑÑÐ°Ñ Ñ Ð¸ Ð¾Ñ Ð¶Ð°Ð´Ð½Ð¾ÑÑи подÑÑÐ°Ð²Ð¸Ñ ÐµÐ¼Ñ Ð¶Ð¾Ð¿Ñ, да ÑÑо Ñам, ÑÑÐ°Ð·Ñ Ð²Ð»ÑблÑеÑÑÑ Ð¸ ÑÑÐ¾Ð½ÐµÑ Ð¾Ñ Ð¶ÐµÐ»Ð°Ð½Ð¸Ñ;
пÑиÑÑно?
вÑлкам в женÑкий миÑ, коÑоÑÑй Ð²Ñ ÑÑÑ Ð½Ð°Ð¼ навÑзÑваеÑе;
ÑÑо Ð²Ñ Ð½Ð°Ð¼ Ñ Ð¢Ñампом ÑаÑÑказÑваеÑе пÑо женÑин, еÑе и ÑдивлÑеÑеÑÑ, ÑÑо Ñ Ð²Ð°Ð¼Ð¸ не ÑоглаÑаÑÑÑÑ;
на деле, конеÑно, поÑле ÑÐ°ÐºÐ¸Ñ ÑазговоÑÑиков ÑважаÑÑей ÑÐµÐ±Ñ Ð¶ÐµÐ½Ñине Ñ Ð²Ð°Ð¼Ð¸ говоÑиÑÑ-Ñо меÑзко должно бÑÑÑ