Сердитий Джек проголосував
Пам'ятаєте, що я писала в нарисах про Сердитого Джека? Зокрема, тут і тут?
Ну ось маєте, Сердитий Джек проголосував.
Я хотіла написати велику статтю про це діло, але побачила, що є люди, котрі написали краще. Обидва американці, одна стаття перекладена українською, інша - ні. В обох статтях докладно пояснюється, чому американські "сердиті Джеки" віддали голоси Трампові.
Бідні колеги-інтелектуали. Бідний пан Кінг з його пророчою "Мертвою зоною". Бідний пан Мартін. Нещодавно він не міг второпати, чому хтось хоче голосувати за таке мудло. Та за нього саме тому й проголосували, що він мудло! Американський Донбас хоче, щоб його почули. І не просто почули, а зробили "як було". Взяли чарівну паличку, сказали "крекс-пекс-фекс" і зліквідували модернізацію, через яку їхній спосіб життя вже під загрозою знищення.
Проблема в тому, що ми проживаємо в країні, яка вже мала справу з масивною спробою зліквідувати модернізацію - чи то пак, влаштуватися так, щоб модернізація промисловості відбулася, а модернізація свідомості залишилася на рівні 19-го сторіччя, причому тієї його половини, де було кріпацтво. Ми ригали кров'ю та срали кров'ю через той соціальний експеримент. А надто через зіткнення двох схожих проектів затримки модернізації, автор другого взагалі не замірявся зупинитися на кріпацтві, а хотів обвалити все у нетра архаїки. Оце нам було весело у цих жорновах.
А удруге наші "Сердиті Джеки" вирішили, що можуть крекс-пекс-фекс повернути Радянський Союз. Ой, а як же ж воно вийшло, що замість крекс-пекс-фексу вимовлюється лише "Авада Кедавра"? А біс його зна...
Словом, справа не в Трампі, справа в мільйонах людей, які вже не встигають розвиватися разом зі світом, і тому хочуть, щоб світ загальмував. А оскільки він не загальмує, на нас може чекати другий раунд шаленої реакції. Нагадаю: перший вилився у світову війну. Ну, тобто, ми вважаємо цю війну за дві, але зрештою це була одна, поділена надвоє 20-річним перемир'ям.
Ми мало що можемо вдіяти проти колективного сказу. Зберігати здоровий глузд, не піддаватися спокусі простих рішень - оце, мабуть, і все.

Ну ось маєте, Сердитий Джек проголосував.
Я хотіла написати велику статтю про це діло, але побачила, що є люди, котрі написали краще. Обидва американці, одна стаття перекладена українською, інша - ні. В обох статтях докладно пояснюється, чому американські "сердиті Джеки" віддали голоси Трампові.
Бідні колеги-інтелектуали. Бідний пан Кінг з його пророчою "Мертвою зоною". Бідний пан Мартін. Нещодавно він не міг второпати, чому хтось хоче голосувати за таке мудло. Та за нього саме тому й проголосували, що він мудло! Американський Донбас хоче, щоб його почули. І не просто почули, а зробили "як було". Взяли чарівну паличку, сказали "крекс-пекс-фекс" і зліквідували модернізацію, через яку їхній спосіб життя вже під загрозою знищення.
Проблема в тому, що ми проживаємо в країні, яка вже мала справу з масивною спробою зліквідувати модернізацію - чи то пак, влаштуватися так, щоб модернізація промисловості відбулася, а модернізація свідомості залишилася на рівні 19-го сторіччя, причому тієї його половини, де було кріпацтво. Ми ригали кров'ю та срали кров'ю через той соціальний експеримент. А надто через зіткнення двох схожих проектів затримки модернізації, автор другого взагалі не замірявся зупинитися на кріпацтві, а хотів обвалити все у нетра архаїки. Оце нам було весело у цих жорновах.
А удруге наші "Сердиті Джеки" вирішили, що можуть крекс-пекс-фекс повернути Радянський Союз. Ой, а як же ж воно вийшло, що замість крекс-пекс-фексу вимовлюється лише "Авада Кедавра"? А біс його зна...
Словом, справа не в Трампі, справа в мільйонах людей, які вже не встигають розвиватися разом зі світом, і тому хочуть, щоб світ загальмував. А оскільки він не загальмує, на нас може чекати другий раунд шаленої реакції. Нагадаю: перший вилився у світову війну. Ну, тобто, ми вважаємо цю війну за дві, але зрештою це була одна, поділена надвоє 20-річним перемир'ям.
Ми мало що можемо вдіяти проти колективного сказу. Зберігати здоровий глузд, не піддаватися спокусі простих рішень - оце, мабуть, і все.


RE: Re: наÑилÑник пÑÑмо Ñ Ð²Ð°ÑÑаеÑÑ
ÐÐ°Ñ "неÑклÑжий пеÑевод" аккÑÑаÑно вÑкинÑл обознаÑеннÑй пÑопÑÑк полÑÑÐµÐ½Ð¸Ñ ÑоглаÑиÑ, пеÑеÑкоÑив ÑÑÐ°Ð·Ñ Ð½Ð° ÑÑÑекÑ, кÑÑÑо.
ÐÑ Ð¸, конеÑно, ÑÑиÑаÑÑ, ÑÑо непÑоÑеннÑе ÑекÑÑалÑнÑе дейÑÑÐ²Ð¸Ñ Ð² оÑноÑении Ñеловека дÑÑгого пола имеÑÑ ÑавнÑй Ð²ÐµÑ Ð¸ ÑÑÑÐµÐºÑ Ð² иÑполнении мÑжÑÐ¸Ð½Ñ Ð¸ женÑÐ¸Ð½Ñ - ÑÑо полнейÑий аÑаÑ. ÐÑо надо абÑолÑÑно, полноÑÑÑÑ Ð¸Ð³Ð½Ð¾ÑиÑоваÑÑ Ð¸ Ð±Ð°Ð»Ð°Ð½Ñ Ñил в обÑеÑÑве, и вÑÑ ÐºÑлÑÑÑÑÑ Ð¸ оÑобенноÑÑи гендеÑной ÑоÑиализаÑии и вÑÑ, ÑÑо Ð¼Ñ Ð·Ð½Ð°ÐµÐ¼ о пÑакÑике ÑекÑÑалÑного наÑилиÑ.
РоÑделÑно оÑмеÑÑ Ð¶ÐµÐ»ÐµÐ·Ð¾Ð±ÐµÑоннÑÑ Ð¿ÑезÑмпÑÐ¸Ñ Ñого, ÑÑо мÑжÑине непÑеменно должно бÑÑÑ Ð¿ÑиÑÑно, когда его без ÑпÑоÑÑ Ð»Ð°Ð¿Ð°ÐµÑ ÐºÐ¾Ð½Ð²ÐµÐ½ÑионалÑно пÑивлекаÑелÑÐ½Ð°Ñ Ð¶ÐµÐ½Ñина. ЧÑо ÑÑо Ñипа не ÑекÑÑалÑное наÑилие, ÑадÑйÑÑ, ÑÑ Ð¼ÑжÑг или неÑ, гÑ-гÑ.
ÐÑделÑно оÑделÑно оÑмеÑÑ, ÑÑо в ÑекÑÑалÑно заÑÑженной ÑиÑÑаÑии "полной аналогией" ÐоналÑда ТÑампа, пожилого мÑжÑÐ¸Ð½Ñ Ð½ÐµÐ±Ð»ÐµÑÑÑÑей ÑизиÑеÑкой ÑоÑÐ¼Ñ Ð¸ ÑомниÑелÑной наÑÑжноÑÑи оказÑваеÑÑÑ Ð½Ðµ богаÑÐ°Ñ Ð¸ знамениÑÐ°Ñ Ð¿Ð¾Ð»Ð½Ð°Ñ Ð½ÐµÐ¼Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð°Ñ Ð´Ð°Ð¼Ð°, а одна из легендаÑнÑÑ ÑÑалонов ÑиÑÑо ÑизиÑеÑкой ÑекÑÑалÑной пÑивлекаÑелÑноÑÑи, коÑоÑÐ°Ñ Ð¸ до ÑоÑока-Ñо не дожила. ÐоменÑйÑе ÐÑÑилин ÐонÑо на ÐÐ¾Ð»Ñ Ðин или, Ñам, Рози Ð'Ðоннел. Та же каÑÑинка?
RE: Re: наÑилÑник пÑÑмо Ñ Ð²Ð°ÑÑаеÑÑ