Сердитий Джек проголосував
Пам'ятаєте, що я писала в нарисах про Сердитого Джека? Зокрема, тут і тут?
Ну ось маєте, Сердитий Джек проголосував.
Я хотіла написати велику статтю про це діло, але побачила, що є люди, котрі написали краще. Обидва американці, одна стаття перекладена українською, інша - ні. В обох статтях докладно пояснюється, чому американські "сердиті Джеки" віддали голоси Трампові.
Бідні колеги-інтелектуали. Бідний пан Кінг з його пророчою "Мертвою зоною". Бідний пан Мартін. Нещодавно він не міг второпати, чому хтось хоче голосувати за таке мудло. Та за нього саме тому й проголосували, що він мудло! Американський Донбас хоче, щоб його почули. І не просто почули, а зробили "як було". Взяли чарівну паличку, сказали "крекс-пекс-фекс" і зліквідували модернізацію, через яку їхній спосіб життя вже під загрозою знищення.
Проблема в тому, що ми проживаємо в країні, яка вже мала справу з масивною спробою зліквідувати модернізацію - чи то пак, влаштуватися так, щоб модернізація промисловості відбулася, а модернізація свідомості залишилася на рівні 19-го сторіччя, причому тієї його половини, де було кріпацтво. Ми ригали кров'ю та срали кров'ю через той соціальний експеримент. А надто через зіткнення двох схожих проектів затримки модернізації, автор другого взагалі не замірявся зупинитися на кріпацтві, а хотів обвалити все у нетра архаїки. Оце нам було весело у цих жорновах.
А удруге наші "Сердиті Джеки" вирішили, що можуть крекс-пекс-фекс повернути Радянський Союз. Ой, а як же ж воно вийшло, що замість крекс-пекс-фексу вимовлюється лише "Авада Кедавра"? А біс його зна...
Словом, справа не в Трампі, справа в мільйонах людей, які вже не встигають розвиватися разом зі світом, і тому хочуть, щоб світ загальмував. А оскільки він не загальмує, на нас може чекати другий раунд шаленої реакції. Нагадаю: перший вилився у світову війну. Ну, тобто, ми вважаємо цю війну за дві, але зрештою це була одна, поділена надвоє 20-річним перемир'ям.
Ми мало що можемо вдіяти проти колективного сказу. Зберігати здоровий глузд, не піддаватися спокусі простих рішень - оце, мабуть, і все.

Ну ось маєте, Сердитий Джек проголосував.
Я хотіла написати велику статтю про це діло, але побачила, що є люди, котрі написали краще. Обидва американці, одна стаття перекладена українською, інша - ні. В обох статтях докладно пояснюється, чому американські "сердиті Джеки" віддали голоси Трампові.
Бідні колеги-інтелектуали. Бідний пан Кінг з його пророчою "Мертвою зоною". Бідний пан Мартін. Нещодавно він не міг второпати, чому хтось хоче голосувати за таке мудло. Та за нього саме тому й проголосували, що він мудло! Американський Донбас хоче, щоб його почули. І не просто почули, а зробили "як було". Взяли чарівну паличку, сказали "крекс-пекс-фекс" і зліквідували модернізацію, через яку їхній спосіб життя вже під загрозою знищення.
Проблема в тому, що ми проживаємо в країні, яка вже мала справу з масивною спробою зліквідувати модернізацію - чи то пак, влаштуватися так, щоб модернізація промисловості відбулася, а модернізація свідомості залишилася на рівні 19-го сторіччя, причому тієї його половини, де було кріпацтво. Ми ригали кров'ю та срали кров'ю через той соціальний експеримент. А надто через зіткнення двох схожих проектів затримки модернізації, автор другого взагалі не замірявся зупинитися на кріпацтві, а хотів обвалити все у нетра архаїки. Оце нам було весело у цих жорновах.
А удруге наші "Сердиті Джеки" вирішили, що можуть крекс-пекс-фекс повернути Радянський Союз. Ой, а як же ж воно вийшло, що замість крекс-пекс-фексу вимовлюється лише "Авада Кедавра"? А біс його зна...
Словом, справа не в Трампі, справа в мільйонах людей, які вже не встигають розвиватися разом зі світом, і тому хочуть, щоб світ загальмував. А оскільки він не загальмує, на нас може чекати другий раунд шаленої реакції. Нагадаю: перший вилився у світову війну. Ну, тобто, ми вважаємо цю війну за дві, але зрештою це була одна, поділена надвоє 20-річним перемир'ям.
Ми мало що можемо вдіяти проти колективного сказу. Зберігати здоровий глузд, не піддаватися спокусі простих рішень - оце, мабуть, і все.


no subject
а ÑÑÑ Ð¿ÑенебÑежение ноÑмами Ð¾Ñ ÑÐ°Ð½Ñ Ð³Ð¾ÑÑдаÑÑÑвеннÑÑ ÑекÑеÑов, за ÑÑо в ноÑме нигде по головке не поглаживаÑÑ.
С Ñ Ð²Ð°Ñанием непонÑÑки, кого Ñ Ð²Ð°Ñали-Ñо, недоволÑнÑÑ ÑÑим или ÑоглаÑнÑÑ ?
ÐÑли ÑоглаÑнÑÑ , ÑоÑно ниÑего Ñакого.
no subject
no subject
"вмеÑÑо заÑиÑенной пÑавиÑелÑÑÑвенной ÑиÑÑÐµÐ¼Ñ ÑвÑзи ХиллаÑи иÑполÑзовала Ð´Ð»Ñ Ð¾ÑпÑавки e-mail c конÑиденÑиалÑной инÑоÑмаÑией Ñвой домаÑний поÑÑовÑй ÑеÑвеÑ. «ÐонÑиденÑиалÑÐ½Ð°Ñ Ð¸Ð½ÑоÑмаÑиÑ» â ÑÑо 8 пиÑем Ñ Ð³ÑиÑом top secret («СовеÑÑенно ÑекÑеÑно») и ÑвÑÑе 2100 ÑообÑений, коÑоÑÑе заÑем задним ÑиÑлом ФÐРобознаÑило как confidential (Ñо еÑÑÑ Ð¾Ð³ÑаниÑенного доÑÑÑпа). Ðо амеÑиканÑким пÑавилам, ÑÐ°ÐºÐ°Ñ Ð¸Ð½ÑоÑмаÑÐ¸Ñ Ð´Ð¾Ð»Ð¶Ð½Ð° пеÑедаваÑÑÑÑ ÑолÑко ÑеÑез заÑиÑеннÑе ÐºÐ°Ð½Ð°Ð»Ñ ÑвÑзи, доÑÑÑп к коÑоÑÑм имеÑÑ ÑолÑко ÑоÑÑÑдники Ñ Ð´Ð¾Ð¿ÑÑком на ÑабоÑÑ Ñ Ð³Ð¾ÑÑайной"
no subject
ÐÑ Ð·Ð½Ð°ÐµÑе ÑÑо-Ñо Ñакое, Ñего не наÑло ÑбÑ?
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
ТÑÑ, конеÑно, заминаÑÑ Ð½Ðµ ÑакÑÑ Ð¼ÐµÐ»Ð¾ÑÑ, как небÑежение заÑиÑой конÑиденÑиалÑной пеÑепиÑки, но ÑипологиÑеÑкое ÑÑ Ð¾Ð´ÑÑво бÑоÑаеÑÑÑ Ð² глаза.
no subject
Ðо ÑÑампиÑÑÑ Ð¿ÑодолжаÑÑ Ð½Ð°Ð¼ ÑаÑÑказÑваÑÑ, ÑÑо ФÐРна ÑÑоÑоне ÐлинÑон.