Сердитий Джек проголосував
Пам'ятаєте, що я писала в нарисах про Сердитого Джека? Зокрема, тут і тут?
Ну ось маєте, Сердитий Джек проголосував.
Я хотіла написати велику статтю про це діло, але побачила, що є люди, котрі написали краще. Обидва американці, одна стаття перекладена українською, інша - ні. В обох статтях докладно пояснюється, чому американські "сердиті Джеки" віддали голоси Трампові.
Бідні колеги-інтелектуали. Бідний пан Кінг з його пророчою "Мертвою зоною". Бідний пан Мартін. Нещодавно він не міг второпати, чому хтось хоче голосувати за таке мудло. Та за нього саме тому й проголосували, що він мудло! Американський Донбас хоче, щоб його почули. І не просто почули, а зробили "як було". Взяли чарівну паличку, сказали "крекс-пекс-фекс" і зліквідували модернізацію, через яку їхній спосіб життя вже під загрозою знищення.
Проблема в тому, що ми проживаємо в країні, яка вже мала справу з масивною спробою зліквідувати модернізацію - чи то пак, влаштуватися так, щоб модернізація промисловості відбулася, а модернізація свідомості залишилася на рівні 19-го сторіччя, причому тієї його половини, де було кріпацтво. Ми ригали кров'ю та срали кров'ю через той соціальний експеримент. А надто через зіткнення двох схожих проектів затримки модернізації, автор другого взагалі не замірявся зупинитися на кріпацтві, а хотів обвалити все у нетра архаїки. Оце нам було весело у цих жорновах.
А удруге наші "Сердиті Джеки" вирішили, що можуть крекс-пекс-фекс повернути Радянський Союз. Ой, а як же ж воно вийшло, що замість крекс-пекс-фексу вимовлюється лише "Авада Кедавра"? А біс його зна...
Словом, справа не в Трампі, справа в мільйонах людей, які вже не встигають розвиватися разом зі світом, і тому хочуть, щоб світ загальмував. А оскільки він не загальмує, на нас може чекати другий раунд шаленої реакції. Нагадаю: перший вилився у світову війну. Ну, тобто, ми вважаємо цю війну за дві, але зрештою це була одна, поділена надвоє 20-річним перемир'ям.
Ми мало що можемо вдіяти проти колективного сказу. Зберігати здоровий глузд, не піддаватися спокусі простих рішень - оце, мабуть, і все.

Ну ось маєте, Сердитий Джек проголосував.
Я хотіла написати велику статтю про це діло, але побачила, що є люди, котрі написали краще. Обидва американці, одна стаття перекладена українською, інша - ні. В обох статтях докладно пояснюється, чому американські "сердиті Джеки" віддали голоси Трампові.
Бідні колеги-інтелектуали. Бідний пан Кінг з його пророчою "Мертвою зоною". Бідний пан Мартін. Нещодавно він не міг второпати, чому хтось хоче голосувати за таке мудло. Та за нього саме тому й проголосували, що він мудло! Американський Донбас хоче, щоб його почули. І не просто почули, а зробили "як було". Взяли чарівну паличку, сказали "крекс-пекс-фекс" і зліквідували модернізацію, через яку їхній спосіб життя вже під загрозою знищення.
Проблема в тому, що ми проживаємо в країні, яка вже мала справу з масивною спробою зліквідувати модернізацію - чи то пак, влаштуватися так, щоб модернізація промисловості відбулася, а модернізація свідомості залишилася на рівні 19-го сторіччя, причому тієї його половини, де було кріпацтво. Ми ригали кров'ю та срали кров'ю через той соціальний експеримент. А надто через зіткнення двох схожих проектів затримки модернізації, автор другого взагалі не замірявся зупинитися на кріпацтві, а хотів обвалити все у нетра архаїки. Оце нам було весело у цих жорновах.
А удруге наші "Сердиті Джеки" вирішили, що можуть крекс-пекс-фекс повернути Радянський Союз. Ой, а як же ж воно вийшло, що замість крекс-пекс-фексу вимовлюється лише "Авада Кедавра"? А біс його зна...
Словом, справа не в Трампі, справа в мільйонах людей, які вже не встигають розвиватися разом зі світом, і тому хочуть, щоб світ загальмував. А оскільки він не загальмує, на нас може чекати другий раунд шаленої реакції. Нагадаю: перший вилився у світову війну. Ну, тобто, ми вважаємо цю війну за дві, але зрештою це була одна, поділена надвоє 20-річним перемир'ям.
Ми мало що можемо вдіяти проти колективного сказу. Зберігати здоровий глузд, не піддаватися спокусі простих рішень - оце, мабуть, і все.


no subject
ÐÑли не изменÑÐµÑ Ð¿Ð°Ð¼ÑÑÑ, ÑÑо пÑимеÑно Ð²Ð¾Ñ ÐºÐ°Ðº: ÑÑо-Ñо, доÑогое ÐжекÑ, обÑÑвлÑÑÑ Ð¸Ð¼ÐµÑÑим недоÑÑаÑки и не Ð¿Ð¾Ð´Ñ Ð¾Ð´ÑÑим по нÑнеÑним ÑÑандаÑÑам. Ðжек Ð¿Ð¾Ð½Ð¸Ð¼Ð°ÐµÑ ÑÑо Ñак, ÑÑо Ñаз он ÑÑо ÑÑо-Ñо лÑбиÑ, знаÑиÑ, он Ð¿Ð»Ð¾Ñ Ð¾Ð¹ Ñеловек. Ð ÑеÑдиÑÑÑ. ÐÑи ÑÑом Ðжек Ñам по Ñебе не ноÑиÑÐµÐ»Ñ ÐºÐ°ÐºÐ¸Ñ -Ñо жÑÑÐºÐ¸Ñ Ð¿ÑедÑаÑÑÑдков, но неволÑно как Ð±Ñ ÑÑановиÑÑÑ Ð¸Ñ Ð·Ð°ÑиÑником, поÑÐ¾Ð¼Ñ ÑÑо ÑÑи пÑедÑаÑÑÑдки ÑодеÑжаÑÑÑ Ð² Ñом, ÑÑо он лÑбиÑ. Ðак-Ñо Ñак.
РпÑо евÑеев... ÐÑ, поÑмоÑÑим. ÐÑÑ-Ñаки ТÑамп пÑо Ñ Ð²Ð°Ñание говоÑил давно, и извинилÑÑ Ð·Ð° ÑÑо. ÐожеÑ, они ÑÑиÑаÑÑ, ÑÑо он иÑпÑавилÑÑ? ÐÑ, Ð²Ð¾Ñ ÐºÐ°Ðº r2r ÑаÑÑказала пÑо ÑеминиÑÑок на ТÑмблеÑе, коÑоÑÑе пÑоÑÑили ХиллаÑи викÑим-блейминг. ÐожеÑ, и здеÑÑ Ð¿ÑимеÑно Ñак?
ÐÑавда, ТÑамп и в Ñ Ð¾Ð´Ðµ кампании много новой Ñ Ñени наговоÑил, Ñак ÑÑо не знаÑ.
no subject