![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Сердитий Джек проголосував
Пам'ятаєте, що я писала в нарисах про Сердитого Джека? Зокрема, тут і тут?
Ну ось маєте, Сердитий Джек проголосував.
Я хотіла написати велику статтю про це діло, але побачила, що є люди, котрі написали краще. Обидва американці, одна стаття перекладена українською, інша - ні. В обох статтях докладно пояснюється, чому американські "сердиті Джеки" віддали голоси Трампові.
Бідні колеги-інтелектуали. Бідний пан Кінг з його пророчою "Мертвою зоною". Бідний пан Мартін. Нещодавно він не міг второпати, чому хтось хоче голосувати за таке мудло. Та за нього саме тому й проголосували, що він мудло! Американський Донбас хоче, щоб його почули. І не просто почули, а зробили "як було". Взяли чарівну паличку, сказали "крекс-пекс-фекс" і зліквідували модернізацію, через яку їхній спосіб життя вже під загрозою знищення.
Проблема в тому, що ми проживаємо в країні, яка вже мала справу з масивною спробою зліквідувати модернізацію - чи то пак, влаштуватися так, щоб модернізація промисловості відбулася, а модернізація свідомості залишилася на рівні 19-го сторіччя, причому тієї його половини, де було кріпацтво. Ми ригали кров'ю та срали кров'ю через той соціальний експеримент. А надто через зіткнення двох схожих проектів затримки модернізації, автор другого взагалі не замірявся зупинитися на кріпацтві, а хотів обвалити все у нетра архаїки. Оце нам було весело у цих жорновах.
А удруге наші "Сердиті Джеки" вирішили, що можуть крекс-пекс-фекс повернути Радянський Союз. Ой, а як же ж воно вийшло, що замість крекс-пекс-фексу вимовлюється лише "Авада Кедавра"? А біс його зна...
Словом, справа не в Трампі, справа в мільйонах людей, які вже не встигають розвиватися разом зі світом, і тому хочуть, щоб світ загальмував. А оскільки він не загальмує, на нас може чекати другий раунд шаленої реакції. Нагадаю: перший вилився у світову війну. Ну, тобто, ми вважаємо цю війну за дві, але зрештою це була одна, поділена надвоє 20-річним перемир'ям.
Ми мало що можемо вдіяти проти колективного сказу. Зберігати здоровий глузд, не піддаватися спокусі простих рішень - оце, мабуть, і все.
Ну ось маєте, Сердитий Джек проголосував.
Я хотіла написати велику статтю про це діло, але побачила, що є люди, котрі написали краще. Обидва американці, одна стаття перекладена українською, інша - ні. В обох статтях докладно пояснюється, чому американські "сердиті Джеки" віддали голоси Трампові.
Бідні колеги-інтелектуали. Бідний пан Кінг з його пророчою "Мертвою зоною". Бідний пан Мартін. Нещодавно він не міг второпати, чому хтось хоче голосувати за таке мудло. Та за нього саме тому й проголосували, що він мудло! Американський Донбас хоче, щоб його почули. І не просто почули, а зробили "як було". Взяли чарівну паличку, сказали "крекс-пекс-фекс" і зліквідували модернізацію, через яку їхній спосіб життя вже під загрозою знищення.
Проблема в тому, що ми проживаємо в країні, яка вже мала справу з масивною спробою зліквідувати модернізацію - чи то пак, влаштуватися так, щоб модернізація промисловості відбулася, а модернізація свідомості залишилася на рівні 19-го сторіччя, причому тієї його половини, де було кріпацтво. Ми ригали кров'ю та срали кров'ю через той соціальний експеримент. А надто через зіткнення двох схожих проектів затримки модернізації, автор другого взагалі не замірявся зупинитися на кріпацтві, а хотів обвалити все у нетра архаїки. Оце нам було весело у цих жорновах.
А удруге наші "Сердиті Джеки" вирішили, що можуть крекс-пекс-фекс повернути Радянський Союз. Ой, а як же ж воно вийшло, що замість крекс-пекс-фексу вимовлюється лише "Авада Кедавра"? А біс його зна...
Словом, справа не в Трампі, справа в мільйонах людей, які вже не встигають розвиватися разом зі світом, і тому хочуть, щоб світ загальмував. А оскільки він не загальмує, на нас може чекати другий раунд шаленої реакції. Нагадаю: перший вилився у світову війну. Ну, тобто, ми вважаємо цю війну за дві, але зрештою це була одна, поділена надвоє 20-річним перемир'ям.
Ми мало що можемо вдіяти проти колективного сказу. Зберігати здоровий глузд, не піддаватися спокусі простих рішень - оце, мабуть, і все.
no subject
no subject
no subject
ÐÑо мÑжÑÐ¸Ð½Ñ Ñак ÑмеÑÑ Ð² логикÑ.
ÐеÑ, он вообÑе Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð½Ðµ знаеÑ, инаÑе бÑл Ð±Ñ Ð² кÑÑÑе поÑÐµÐ¼Ñ Ñ Ð² кÑÑÑе ÐзÑаилÑÑÐºÐ¸Ñ Ð´ÐµÐ».
no subject
То еÑÑÑ ÑказаÑÑ Ð½ÐµÑего? ÐÑ ÑеÑили мне поÑÑкаÑÑ Ð² Ð½Ð¾Ñ ÐзÑаилем в ÑаÑÑеÑе, ÑÑо Ñ Ð½Ðµ в кÑÑÑе как обÑÑоÑÑ Ð´ÐµÐ»Ð°, а когда вÑÑÑнилоÑÑ ÑÑо оÑибоÑка, вÑÑла вÑÑали в Ð¿Ð¾Ð·Ñ Ð¾Ð±Ð¸Ð¶ÐµÐ½Ð½Ð¾Ð³Ð¾ и наÑали мне пÑипиÑÑваÑÑ Ñо, ÑÑо Ñ Ð²Ð¾Ð²Ñе не говоÑила в надежде вÑÑÑавиÑÑ Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð°Ð½ÑиÑемиÑкой. ÐÑ Ñак Ñ Ñ Ð²Ð°Ð¼Ð¸ не в пÑоекÑивнÑй ÑеÑÑ Ð¸Ð³ÑаÑ, ÑакÑами возÑазиÑÑ Ð¼Ð¾Ð¶ÐµÑе?
no subject
ÐÐ¾Ñ Ð¿ÑимеÑ:
Ñо как Ñак полÑÑилоÑÑ, ÑÑо глава паÑÑии набÑавÑей на вÑбоÑÐ°Ñ Ð±Ð¾Ð»ÑÑе вÑего голоÑов Ñак и не ÑÑала пÑемÑеÑ-миниÑÑÑом,
ÐÑемÑеÑом ÑÑановиÑÑÑ Ð½Ðµ глава паÑÑии напÑавÑей болÑÑе вÑего мандаÑов, а ÑÐ¾Ñ ÐºÑо ÑÑÐ¼ÐµÐµÑ ÑÑоÑмиÑоваÑÑ ÐºÐ¾Ð°Ð»Ð¸ÑиÑ. Ðивни не Ñмогла, а ÐеÑаниÑÐ³Ñ Ñмог.
no subject
no subject
no subject
"Я бежал за вами..."
no subject
ЧоловÑк впевненний, Ñо вÑн Ð¼Ð°Ñ Ð¿Ñаво вказÑвÑи незнайомÑй жÑнÑÑ Ñк Ñй ÑозмовлÑÑи. Це ж зовÑÑм не ÑекÑÑзм, нÑ-нÑ:)
no subject
ÐÑ Ð´Ð°, ÑÑо ÑолÑко мÑжÑинÑ имеÑÑ Ð¿Ñаво Ñ Ð°Ð¼Ð¸ÑÑ Ð¶ÐµÐ½Ñинам ÑÑо ж пÑиÑодно.
РнаобоÑÐ¾Ñ Ð·Ð°ÑÑ, ÑÑÑаÑное дело-Ñо наобоÑоÑ.
Ð ÑÑо ÑÐ°ÐºÑ ÑÑо она "не Ñмогла" ÑоздаÑÑ ÐºÐ°Ð¾Ð»Ð¸ÑÐ¸Ñ ÑовÑем ÑовÑем не Ð¸Ð¼ÐµÐµÑ Ð¾ÑноÑение к ÑÐ¾Ð¼Ñ ÑÑо она женÑина? ÐÑобенно Ñ ÑÑеÑом ÑелигиознÑÑ Ð¿Ð°ÑÑий и Ð¸Ñ Ð¾ÑноÑÐµÐµÑ Ðº женÑинам.
no subject
no subject
ÐÑекÑаÑнÑй оÑвеÑ.