Сердитий Джек проголосував
Пам'ятаєте, що я писала в нарисах про Сердитого Джека? Зокрема, тут і тут?
Ну ось маєте, Сердитий Джек проголосував.
Я хотіла написати велику статтю про це діло, але побачила, що є люди, котрі написали краще. Обидва американці, одна стаття перекладена українською, інша - ні. В обох статтях докладно пояснюється, чому американські "сердиті Джеки" віддали голоси Трампові.
Бідні колеги-інтелектуали. Бідний пан Кінг з його пророчою "Мертвою зоною". Бідний пан Мартін. Нещодавно він не міг второпати, чому хтось хоче голосувати за таке мудло. Та за нього саме тому й проголосували, що він мудло! Американський Донбас хоче, щоб його почули. І не просто почули, а зробили "як було". Взяли чарівну паличку, сказали "крекс-пекс-фекс" і зліквідували модернізацію, через яку їхній спосіб життя вже під загрозою знищення.
Проблема в тому, що ми проживаємо в країні, яка вже мала справу з масивною спробою зліквідувати модернізацію - чи то пак, влаштуватися так, щоб модернізація промисловості відбулася, а модернізація свідомості залишилася на рівні 19-го сторіччя, причому тієї його половини, де було кріпацтво. Ми ригали кров'ю та срали кров'ю через той соціальний експеримент. А надто через зіткнення двох схожих проектів затримки модернізації, автор другого взагалі не замірявся зупинитися на кріпацтві, а хотів обвалити все у нетра архаїки. Оце нам було весело у цих жорновах.
А удруге наші "Сердиті Джеки" вирішили, що можуть крекс-пекс-фекс повернути Радянський Союз. Ой, а як же ж воно вийшло, що замість крекс-пекс-фексу вимовлюється лише "Авада Кедавра"? А біс його зна...
Словом, справа не в Трампі, справа в мільйонах людей, які вже не встигають розвиватися разом зі світом, і тому хочуть, щоб світ загальмував. А оскільки він не загальмує, на нас може чекати другий раунд шаленої реакції. Нагадаю: перший вилився у світову війну. Ну, тобто, ми вважаємо цю війну за дві, але зрештою це була одна, поділена надвоє 20-річним перемир'ям.
Ми мало що можемо вдіяти проти колективного сказу. Зберігати здоровий глузд, не піддаватися спокусі простих рішень - оце, мабуть, і все.

Ну ось маєте, Сердитий Джек проголосував.
Я хотіла написати велику статтю про це діло, але побачила, що є люди, котрі написали краще. Обидва американці, одна стаття перекладена українською, інша - ні. В обох статтях докладно пояснюється, чому американські "сердиті Джеки" віддали голоси Трампові.
Бідні колеги-інтелектуали. Бідний пан Кінг з його пророчою "Мертвою зоною". Бідний пан Мартін. Нещодавно він не міг второпати, чому хтось хоче голосувати за таке мудло. Та за нього саме тому й проголосували, що він мудло! Американський Донбас хоче, щоб його почули. І не просто почули, а зробили "як було". Взяли чарівну паличку, сказали "крекс-пекс-фекс" і зліквідували модернізацію, через яку їхній спосіб життя вже під загрозою знищення.
Проблема в тому, що ми проживаємо в країні, яка вже мала справу з масивною спробою зліквідувати модернізацію - чи то пак, влаштуватися так, щоб модернізація промисловості відбулася, а модернізація свідомості залишилася на рівні 19-го сторіччя, причому тієї його половини, де було кріпацтво. Ми ригали кров'ю та срали кров'ю через той соціальний експеримент. А надто через зіткнення двох схожих проектів затримки модернізації, автор другого взагалі не замірявся зупинитися на кріпацтві, а хотів обвалити все у нетра архаїки. Оце нам було весело у цих жорновах.
А удруге наші "Сердиті Джеки" вирішили, що можуть крекс-пекс-фекс повернути Радянський Союз. Ой, а як же ж воно вийшло, що замість крекс-пекс-фексу вимовлюється лише "Авада Кедавра"? А біс його зна...
Словом, справа не в Трампі, справа в мільйонах людей, які вже не встигають розвиватися разом зі світом, і тому хочуть, щоб світ загальмував. А оскільки він не загальмує, на нас може чекати другий раунд шаленої реакції. Нагадаю: перший вилився у світову війну. Ну, тобто, ми вважаємо цю війну за дві, але зрештою це була одна, поділена надвоє 20-річним перемир'ям.
Ми мало що можемо вдіяти проти колективного сказу. Зберігати здоровий глузд, не піддаватися спокусі простих рішень - оце, мабуть, і все.


no subject
ÐбÑÑÑниÑе вÑе-Ñаки, поÑÐ¼Ñ Ð´ÐµÐ»Ð° в Ðегази Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð´Ð¾Ð»Ð¶Ð½Ñ Ð²Ð¾Ð»Ð½Ð¾Ð²Ð°ÑÑ ÑилÑней, Ñем оÑкÑÑÑÐ°Ñ Ð²ÑажебноÑÑÑ Ð¿ÑоÑив женÑин. ÐоÑÐ¾Ð¼Ñ ÑÑо Ñ Ð½Ðµ Ð¸Ð¼ÐµÑ Ð¾ÑноÑÐµÐ½Ð¸Ñ Ðº Ðенгази, но Ñак Ñж вÑÑло, ÑÑо Ð¸Ð¼ÐµÑ Ð¾ÑноÑение к женÑинам.
РнаÑÑÑÑ Ð¿Ð¾Ð´Ð²Ð¸Ð³Ð¾Ð² ТÑампа - СШРÑÑо ÑÐ°ÐºÐ°Ñ Ð¾ÑÑÑалaÑ ÑÑÑана где в ÑÑд за домогаÑелÑÑÑво подаÑÑ Ð½ÐµÐ»ÑзÑ? Ðело не заведÑÑ? ÐÑли Ð±Ñ Ð¢ÑÐ°Ð¼Ð¿Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ð½Ð¾ бÑло Ð±Ñ ÑÑо пÑиÑиÑÑ Ñже Ð±Ñ Ð¿ÑиÑили.
СлÑÑайÑе, но ÑÑÐ¾Ñ Ð¶Ðµ аÑгÑÐ¼ÐµÐ½Ñ Ð»ÐµÐ³ÐºÐ¾ ÑазвоÑаÑиваеÑÑÑ Ð² заÑиÑÑ Ð¥Ð¸Ð»Ð»Ð°Ñи: еÑли Ð±Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ð½Ð¾ бÑло вмениÑÑ ÐµÐ¹ дело об Ð¸Ð¼ÐµÐ¹Ð»Ð°Ñ - Ñже Ð±Ñ Ð²Ð¼ÐµÐ½Ð¸Ð»Ð¸.
no subject
Таки ÑазÑÑÑаеÑ.. ÐÐ¾Ð³Ñ Ð½Ð°ÐºÐ¸Ð´Ð°ÑÑ Ð¿ÑимеÑов когда пÑоÑив Ñиновника наÑиналоÑÑ Ð´ÐµÐ»Ð¾,он ÑÑ Ð¾Ð´Ð¸Ð» в оÑÑÑÐ°Ð²ÐºÑ Ð¸ дело ÑÑÐ°Ð·Ñ Ð·Ð°ÐºÑÑвалоÑÑ.
ÐÑ Ñак диÑекÑÐ¾Ñ Ðоми вÑдал не ваÑим, не наÑим - наÑÑÑÐµÐ½Ð¸Ñ Ð´Ð° имели меÑÑо, ÑÑдиÑÑ Ð½Ðµ ÑÑоиÑ. ÐÑоблема ÑÑо за подобнÑе веÑи Ñаки да наказÑвали - еÑли не Ñожали Ñо вÑгонÑли Ñ Ð²Ð¾Ð»ÑÑим билеÑом.
СлÑÑайÑе, но ÑÑÐ¾Ñ Ð¶Ðµ аÑгÑÐ¼ÐµÐ½Ñ Ð»ÐµÐ³ÐºÐ¾ ÑазвоÑаÑиваеÑÑÑ Ð² заÑиÑÑ Ð¥Ð¸Ð»Ð»Ð°Ñи: еÑли Ð±Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ð½Ð¾ бÑло вмениÑÑ ÐµÐ¹ дело об Ð¸Ð¼ÐµÐ¹Ð»Ð°Ñ - Ñже Ð±Ñ Ð²Ð¼ÐµÐ½Ð¸Ð»Ð¸.
Ðе cовÑем. Ðо делам ХиллаÑи Ñло ÑдеÑÑвие, пÑоÑив ТÑампа даже не наÑинали.
no subject
no subject
no subject
ÐÐµÐ¶Ð´Ñ Ð¿ÑоÑим, ФÐРпÑовеÑило Ñам вÑе и Ñказали ÑÑо Ñам ниÑеÑакого. For your consideration
no subject
ÐÑ ÐºÐ¾Ð»Ð¸ ТÑамп визнаÑ, Ñо Ñ Ð°Ð¿Ð°Ð² жÑнок за генÑÑалÑÑ, Ñ Ð¶Ñнки кажÑÑÑ, Ñо Ñак, ÑпÑÐ°Ð²Ð´Ñ Ñ Ð°Ð¿Ð°Ð², Ñо наÑпÑÐ°Ð²Ð´Ñ Ð½ÑÑого Ñакого не бÑло, Ñо пÑоÑÑо балаканина, Ñ Ð°Ñ Ð°Ñ Ð°. Ðоли ж пÑо Ð¥ÑлаÑÑ Ð¤ÐРкаже, Ñо нÑÑого не знайÑло, Ñо Ñе коÑÑпÑÑÑ Ñа зговоÑ, а наÑпÑÐ°Ð²Ð´Ñ Ð²Ð¾Ð½Ð° злоÑинниÑÑ.
Ð Ñе ÑÑеба запам*ÑÑаÑи, Ñо подвÑÐ¹Ð½Ð¸Ñ ÑÑандаÑÑÑв Ñ ÑÑÐ¾Ð¼Ñ Ð±Ð»Ð¸ÑкÑÑÐ¾Ð¼Ñ Ð·ÑÐ°Ð·ÐºÑ Ð»Ð¾Ð³Ñки немаÑ. )))