Сердитий Джек проголосував
Пам'ятаєте, що я писала в нарисах про Сердитого Джека? Зокрема, тут і тут?
Ну ось маєте, Сердитий Джек проголосував.
Я хотіла написати велику статтю про це діло, але побачила, що є люди, котрі написали краще. Обидва американці, одна стаття перекладена українською, інша - ні. В обох статтях докладно пояснюється, чому американські "сердиті Джеки" віддали голоси Трампові.
Бідні колеги-інтелектуали. Бідний пан Кінг з його пророчою "Мертвою зоною". Бідний пан Мартін. Нещодавно він не міг второпати, чому хтось хоче голосувати за таке мудло. Та за нього саме тому й проголосували, що він мудло! Американський Донбас хоче, щоб його почули. І не просто почули, а зробили "як було". Взяли чарівну паличку, сказали "крекс-пекс-фекс" і зліквідували модернізацію, через яку їхній спосіб життя вже під загрозою знищення.
Проблема в тому, що ми проживаємо в країні, яка вже мала справу з масивною спробою зліквідувати модернізацію - чи то пак, влаштуватися так, щоб модернізація промисловості відбулася, а модернізація свідомості залишилася на рівні 19-го сторіччя, причому тієї його половини, де було кріпацтво. Ми ригали кров'ю та срали кров'ю через той соціальний експеримент. А надто через зіткнення двох схожих проектів затримки модернізації, автор другого взагалі не замірявся зупинитися на кріпацтві, а хотів обвалити все у нетра архаїки. Оце нам було весело у цих жорновах.
А удруге наші "Сердиті Джеки" вирішили, що можуть крекс-пекс-фекс повернути Радянський Союз. Ой, а як же ж воно вийшло, що замість крекс-пекс-фексу вимовлюється лише "Авада Кедавра"? А біс його зна...
Словом, справа не в Трампі, справа в мільйонах людей, які вже не встигають розвиватися разом зі світом, і тому хочуть, щоб світ загальмував. А оскільки він не загальмує, на нас може чекати другий раунд шаленої реакції. Нагадаю: перший вилився у світову війну. Ну, тобто, ми вважаємо цю війну за дві, але зрештою це була одна, поділена надвоє 20-річним перемир'ям.
Ми мало що можемо вдіяти проти колективного сказу. Зберігати здоровий глузд, не піддаватися спокусі простих рішень - оце, мабуть, і все.

Ну ось маєте, Сердитий Джек проголосував.
Я хотіла написати велику статтю про це діло, але побачила, що є люди, котрі написали краще. Обидва американці, одна стаття перекладена українською, інша - ні. В обох статтях докладно пояснюється, чому американські "сердиті Джеки" віддали голоси Трампові.
Бідні колеги-інтелектуали. Бідний пан Кінг з його пророчою "Мертвою зоною". Бідний пан Мартін. Нещодавно він не міг второпати, чому хтось хоче голосувати за таке мудло. Та за нього саме тому й проголосували, що він мудло! Американський Донбас хоче, щоб його почули. І не просто почули, а зробили "як було". Взяли чарівну паличку, сказали "крекс-пекс-фекс" і зліквідували модернізацію, через яку їхній спосіб життя вже під загрозою знищення.
Проблема в тому, що ми проживаємо в країні, яка вже мала справу з масивною спробою зліквідувати модернізацію - чи то пак, влаштуватися так, щоб модернізація промисловості відбулася, а модернізація свідомості залишилася на рівні 19-го сторіччя, причому тієї його половини, де було кріпацтво. Ми ригали кров'ю та срали кров'ю через той соціальний експеримент. А надто через зіткнення двох схожих проектів затримки модернізації, автор другого взагалі не замірявся зупинитися на кріпацтві, а хотів обвалити все у нетра архаїки. Оце нам було весело у цих жорновах.
А удруге наші "Сердиті Джеки" вирішили, що можуть крекс-пекс-фекс повернути Радянський Союз. Ой, а як же ж воно вийшло, що замість крекс-пекс-фексу вимовлюється лише "Авада Кедавра"? А біс його зна...
Словом, справа не в Трампі, справа в мільйонах людей, які вже не встигають розвиватися разом зі світом, і тому хочуть, щоб світ загальмував. А оскільки він не загальмує, на нас може чекати другий раунд шаленої реакції. Нагадаю: перший вилився у світову війну. Ну, тобто, ми вважаємо цю війну за дві, але зрештою це була одна, поділена надвоє 20-річним перемир'ям.
Ми мало що можемо вдіяти проти колективного сказу. Зберігати здоровий глузд, не піддаватися спокусі простих рішень - оце, мабуть, і все.


no subject
Ð Ð¾Ñ ÑÐ¾Ð¼Ñ Ñаме ÑÑ Ð¿ÑÐ¸Ñ Ð¸Ð»Ñники ÑÑампа Ð½ÐµÐ·Ð°Ð´Ð¾Ð²Ð¾Ð»ÐµÐ½Ñ Ñ Ñи дÑйÑно пÑивÑд Ð´Ð»Ñ Ð½ÐµÐ·Ð°Ð´Ð¾Ð²Ð¾Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿ÐµÐ²Ð½Ð¾Ñ Ð³ÑÑпи вÑдповÑÐ´Ð°Ñ Ð´ÑйÑноÑÑÑ â Ñе вже ÑнÑÑ Ð¿Ð¸ÑаннÑ. ЦиÑÑи коÑиÑнÑ, але вони не даÑÑÑ Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ð¾Ñ ÐºÐ°ÑÑини Ñк Ñ, ÑÑлÑки викликаÑÑÑ Ð½Ð¾Ð²Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð¸ÑаннÑ. ЦÑкаво бÑло б подивиÑиÑÑ Ð¿ÐµÑекÑÐ¸Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ ÑÐ¸Ñ Ð³ÑÑп. Тим бÑлÑÑ, Ñо ÑÑ Ð±ÑÐ´Ð½Ñ Ð·Ð° Ð¿Ð°Ð½Ñ ÐлÑнÑон, Ñе, ÑкоÑÑÑ Ð·Ð° вÑе, people of color. Ð Ñкий Ð´Ð¾Ñ Ñд маÑÑÑ Ð·Ñ ÑÑаÑÑÑ Ðонга?
no subject
Ñеж ÑаÑÑо пÑо Ñе дÑмаÑ. Ще, нмд, ÑпÑава в пÑÐ¾Ð¿Ð°Ð³Ð°Ð½Ð´Ñ - ÑÐ¾Ð´Ñ Ð· кожного "бÑÐµÑ ÑнÑÑ" ÑÑлÑки й ÑÑÑÑ Ð±Ñло "как Ñ Ð¾ÑоÑо в ÑÑÑане ÑовеÑÑкой жиÑÑ". "УвеÑенноÑÑÑ Ð² завÑÑаÑнем дне" vs "ÑÑÑадаÑÑие, голоднÑе, беÑпÑавнÑе безÑабоÑнÑе в ÑÑÑÐ°Ð½Ð°Ñ (непомнÑкакого) капиÑала".
no subject
Ðа Ð¼Ð¾Ñ Ð´ÑÐ¼ÐºÑ Ñе не ÑнÑе пиÑаннÑ, а Ñдине оÑмиÑлене пиÑаннÑ. ÐинеÑÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ за дÑжки -- пеÑÐµÑ Ñд до абÑÑÑакÑÐ½Ð¸Ñ Ð¼ÑÑкÑванÑ.
http://morreth.livejournal.com/2963696.html?thread=59721200#t59721200
Рможе вони ÑеÑдиÑÑ ÑомÑ, Ñо ÐлÑнÑон поÑÑÑ Ð· Ñвого ÑеÑвеÑа поÑилала? Чим не пÑивÑд ÑозÑеÑдиÑиÑÑ?
no subject
no subject