![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Про традиційний брак і як геї його руйнують
Сьогодні в черговий раз блювонула від висловлювання мережевого френда и пожиттєвого друга. Все на ту ж тему:
"В Києві об'явлена війна майбутньому українського суспільства. Я в жодному разі не є гомофобом. Для мене всі люди - однакові. Якщо на мої очах станеться напад на людину тільки тому, що ця людина є гомосексуалістом, я буду намагатись захистити її. Я не вважаю себе кращим від будь-якого гея, тому що ми обидва маємо гріхи: він свої, я - свої. Але зараз іде не війна гомосексуалістів з гетеросексуалістами: іде війна организацій ЛГБТ, добре скоордінованих, профінансованих, організацій, які фактично використовують ціх людей в своїх інтересах з - Церквою, як головним носієм традиційної моралі, а також з фундаментальними Божими і людськими інститутами шлюбу чоловіка і жінки, родини, інститутами батьківства і материнства. І ця війна не є менш важливою і напруженою, ніж та, що ведеться на східному фронті з російським агресором. Тут така сама ціна питання: виживання нації."
Цитату я навела через те, що вона взірцево передає риторіку церковних помірних гомофобів. Серед яких була і я колись, mea culpa.
Спостерігається начебто логічний парадокс: геї хочуть мати дозвіл на укладення шлюбів та сумісне виховання дітей, а їх звинувачують у тому, що вони руйнують шлюб. Шозанах?
Ет, не поспішайте сміятися над цією позицією як над суцільно нелогічною. Логіка в ній є. Паскудна, але логіка.
Так званий традиційний християнський шлюб - це стосунки, в яких чоловік домінує над жінкою. Крапка.
Якщо визнати, що одностатева пара так само може укласти шлюб - то хто в цьому шлюбі буде головувати? Питання на мільйон доларів. Бо якщо визнати рівність членів одностатевого подружжя - доведеться сказати й "б", визнати рівність членів двостатевого подружжя.
Але велика частка чоловіків іде до Церкви саме тому, що це "останній притулок патріархату". У тебе є член і тому ти - голова. Навіть клір складається цілком з чоловіків. Отже сама можливість рівності у шлюбі руйнує ретельно вибудовану церковну ієрархію. Стоп-стоп-стоп, але ж Христос сказав, що «Ви знаєте, що ті, кого називають князями народів, панують над ними і старші їх правлять ними, а між вами нехай цього не буде, а хто хоче у вас бути старшим, нехай буде вам слугою і хто хоче у вас бути першим нехай буде всім рабом» (Мрк. 10, 42-44). Oh, shi...
З іншого боку, все менше жінок хоче купити цей товар під назвою "традиційний християнський шлюб". Бо, скажемо прямо, це дуже погана і вкрай невигідна для жінки оборудка. Колись вона була вигідна, хоча б з натягом - у доіндустріальному суспільстві. Одружувалися не з любові, а заради спільноо виживання.
Купив Остап хату, та, не довго думавши, й шле старостів до Мотрі Жуківни — бідної, некрасивої дівчини, уже таки й літньої, що жила в сусідах, удвох з старою матір'ю.
— А що ж, Мотре, — каже їй мати, — іди! Хоч хата своя буде; хоч не тинятимешся на старість, як от я, стара...
— Та чи йти, то й іти! — одказує дочка. — І так натерпілись усього!
Обмінили хліб, а в неділю й весілля заграли.
Як уступила Мотря в свою хату, то немов знову на світ народилася. Чепурить її, прибира. Діждали весни, — город одкопала, скопала, засадила; хату вимазала, оббілила; призьбу жовтою глиною підвела; коло хати віником обмела. Чисто кругом — любо глянути, і огородина зеленіє...
Отак це описує Панас Мирний у "Хіба ревуть воли як ясла повні" - бідна наймичка вступила у традиційний шлюб і стала господинею в домі. Вигода.
Але хто читав роман далі, той знає, що згодом в Остапа знайшовся ще один традиційний шлюб - на Доні, і вся вигода разом зникла, і Остапа традиційно запроторили до буцегарні, а бідна Мотря знову виживає-б'ється сама, та ще й вигрібає лайна від традиційних сельчан за те, що народила байстря, начебто вона могла знати, що її чоловік - двожон, і зачинити перед ним черево.
Але вважатимемо все ж таки Мотрю за виняток - більшість жінок все ж таки якось проживала життя з чоловіками, вкладаючись у цикл виробництва та відтворення. Їх били, зневажали, вони терпіли, бо "Христос терпів і нам велів". Але така була платня за те, щоб почувати себе хазяйкою своєї господи.
Проте - СЮРПРИЗ! - ті часи минулися. Постіндастріал. Нині жінка сама може створити власну оселю та бути в ній господинею, і платити за це роками каторжної праці та приниження - дурних нема. Тобто є, але дедалі менше.
Традиційний шлюб був доцільний у аграрному суспільстві. І Церква зараз вперто робить вид, що досі в ньому живе. Але факти безжальні: світ більше не потребує оговтілого відтворення нових і нових людей. Земля і так задихається під вагою людства, кількість робочих рук не так вже важлива, як якість. Забороняти водночас неабортивну контрацепцію й аборти - дурість всесвітня в наші дні, коли навіт китайці намагаються тримати населення у рамках.
Традиційний шлюб - це продукт, який зараз не продати. Хіба що під соусом аскези та добровільного самобичування з метою порятунку душі. Можна спробувати погратися у гру, яку я запропонувала Вадімові: спробуйте розказати мені про традиційний шлюб так, наче ви продавець, а я покупець. Вадім відмовчується, може, у вас щось вийде. Так, коли я була дєвушкой юной, я купувалася легко на романтику жертви. Але зараз я розмінюю останній рік четвертого десятку. Ціну тій романтиці я знаю дуже добре. Ні, дякую.
Такі люди, як мій приятель, не можуть визнати, що традиційний брак іде в небуття так само, як орання на волах чи опалення дровами: у відсталих куточках Землі та країни якось на щось годиться, але у сучасному місті вже не катить. І йде в небуття він з тих самих причин, що й орання на волах та опалення дровами:економічна та соціальна недоцільність. О, він священний, бо його встановив Бог! - еге ж, разом м землеробством. Але я не бачу в сучасних чоловіках великої схильності обробляти землю, тому, мабуть, це й не священне ремесло, за яке чіпляються руками й ногами.
Традиційний шлюб вбивають не геї, а той власне факт, що він невигідний сьогодні, зокрема жінкам. На геїв цю "провину" валять лише тому, що бояться зазирнути у вічі правді: з занепадом традиційного шлюбу вже нічого не вдієш. Закликайте, заклинайте, бийтеся головою об стіну - але традицію не врятувати, бо вона не зможе висіти у повітрі без соціо-економічного підгрунтя.
Мабуть, скоро геї залишаться єдиними прагнучими вінчання та обітниць на все життя. Краще тримайтеся за цей шанс.
"В Києві об'явлена війна майбутньому українського суспільства. Я в жодному разі не є гомофобом. Для мене всі люди - однакові. Якщо на мої очах станеться напад на людину тільки тому, що ця людина є гомосексуалістом, я буду намагатись захистити її. Я не вважаю себе кращим від будь-якого гея, тому що ми обидва маємо гріхи: він свої, я - свої. Але зараз іде не війна гомосексуалістів з гетеросексуалістами: іде війна организацій ЛГБТ, добре скоордінованих, профінансованих, організацій, які фактично використовують ціх людей в своїх інтересах з - Церквою, як головним носієм традиційної моралі, а також з фундаментальними Божими і людськими інститутами шлюбу чоловіка і жінки, родини, інститутами батьківства і материнства. І ця війна не є менш важливою і напруженою, ніж та, що ведеться на східному фронті з російським агресором. Тут така сама ціна питання: виживання нації."
Цитату я навела через те, що вона взірцево передає риторіку церковних помірних гомофобів. Серед яких була і я колись, mea culpa.
Спостерігається начебто логічний парадокс: геї хочуть мати дозвіл на укладення шлюбів та сумісне виховання дітей, а їх звинувачують у тому, що вони руйнують шлюб. Шозанах?
Ет, не поспішайте сміятися над цією позицією як над суцільно нелогічною. Логіка в ній є. Паскудна, але логіка.
Так званий традиційний християнський шлюб - це стосунки, в яких чоловік домінує над жінкою. Крапка.
Якщо визнати, що одностатева пара так само може укласти шлюб - то хто в цьому шлюбі буде головувати? Питання на мільйон доларів. Бо якщо визнати рівність членів одностатевого подружжя - доведеться сказати й "б", визнати рівність членів двостатевого подружжя.
Але велика частка чоловіків іде до Церкви саме тому, що це "останній притулок патріархату". У тебе є член і тому ти - голова. Навіть клір складається цілком з чоловіків. Отже сама можливість рівності у шлюбі руйнує ретельно вибудовану церковну ієрархію. Стоп-стоп-стоп, але ж Христос сказав, що «Ви знаєте, що ті, кого називають князями народів, панують над ними і старші їх правлять ними, а між вами нехай цього не буде, а хто хоче у вас бути старшим, нехай буде вам слугою і хто хоче у вас бути першим нехай буде всім рабом» (Мрк. 10, 42-44). Oh, shi...
З іншого боку, все менше жінок хоче купити цей товар під назвою "традиційний християнський шлюб". Бо, скажемо прямо, це дуже погана і вкрай невигідна для жінки оборудка. Колись вона була вигідна, хоча б з натягом - у доіндустріальному суспільстві. Одружувалися не з любові, а заради спільноо виживання.
Купив Остап хату, та, не довго думавши, й шле старостів до Мотрі Жуківни — бідної, некрасивої дівчини, уже таки й літньої, що жила в сусідах, удвох з старою матір'ю.
— А що ж, Мотре, — каже їй мати, — іди! Хоч хата своя буде; хоч не тинятимешся на старість, як от я, стара...
— Та чи йти, то й іти! — одказує дочка. — І так натерпілись усього!
Обмінили хліб, а в неділю й весілля заграли.
Як уступила Мотря в свою хату, то немов знову на світ народилася. Чепурить її, прибира. Діждали весни, — город одкопала, скопала, засадила; хату вимазала, оббілила; призьбу жовтою глиною підвела; коло хати віником обмела. Чисто кругом — любо глянути, і огородина зеленіє...
Отак це описує Панас Мирний у "Хіба ревуть воли як ясла повні" - бідна наймичка вступила у традиційний шлюб і стала господинею в домі. Вигода.
Але хто читав роман далі, той знає, що згодом в Остапа знайшовся ще один традиційний шлюб - на Доні, і вся вигода разом зникла, і Остапа традиційно запроторили до буцегарні, а бідна Мотря знову виживає-б'ється сама, та ще й вигрібає лайна від традиційних сельчан за те, що народила байстря, начебто вона могла знати, що її чоловік - двожон, і зачинити перед ним черево.
Але вважатимемо все ж таки Мотрю за виняток - більшість жінок все ж таки якось проживала життя з чоловіками, вкладаючись у цикл виробництва та відтворення. Їх били, зневажали, вони терпіли, бо "Христос терпів і нам велів". Але така була платня за те, щоб почувати себе хазяйкою своєї господи.
Проте - СЮРПРИЗ! - ті часи минулися. Постіндастріал. Нині жінка сама може створити власну оселю та бути в ній господинею, і платити за це роками каторжної праці та приниження - дурних нема. Тобто є, але дедалі менше.
Традиційний шлюб був доцільний у аграрному суспільстві. І Церква зараз вперто робить вид, що досі в ньому живе. Але факти безжальні: світ більше не потребує оговтілого відтворення нових і нових людей. Земля і так задихається під вагою людства, кількість робочих рук не так вже важлива, як якість. Забороняти водночас неабортивну контрацепцію й аборти - дурість всесвітня в наші дні, коли навіт китайці намагаються тримати населення у рамках.
Традиційний шлюб - це продукт, який зараз не продати. Хіба що під соусом аскези та добровільного самобичування з метою порятунку душі. Можна спробувати погратися у гру, яку я запропонувала Вадімові: спробуйте розказати мені про традиційний шлюб так, наче ви продавець, а я покупець. Вадім відмовчується, може, у вас щось вийде. Так, коли я була дєвушкой юной, я купувалася легко на романтику жертви. Але зараз я розмінюю останній рік четвертого десятку. Ціну тій романтиці я знаю дуже добре. Ні, дякую.
Такі люди, як мій приятель, не можуть визнати, що традиційний брак іде в небуття так само, як орання на волах чи опалення дровами: у відсталих куточках Землі та країни якось на щось годиться, але у сучасному місті вже не катить. І йде в небуття він з тих самих причин, що й орання на волах та опалення дровами:економічна та соціальна недоцільність. О, він священний, бо його встановив Бог! - еге ж, разом м землеробством. Але я не бачу в сучасних чоловіках великої схильності обробляти землю, тому, мабуть, це й не священне ремесло, за яке чіпляються руками й ногами.
Традиційний шлюб вбивають не геї, а той власне факт, що він невигідний сьогодні, зокрема жінкам. На геїв цю "провину" валять лише тому, що бояться зазирнути у вічі правді: з занепадом традиційного шлюбу вже нічого не вдієш. Закликайте, заклинайте, бийтеся головою об стіну - але традицію не врятувати, бо вона не зможе висіти у повітрі без соціо-економічного підгрунтя.
Мабуть, скоро геї залишаться єдиними прагнучими вінчання та обітниць на все життя. Краще тримайтеся за цей шанс.
no subject
Ну, теоретически)))
no subject
no subject
ИМХО, либо крестик, либо трусы. Или не надо оправдывать свои иррациональные страхи словами апостола, или надо последовательно и одинаково негативно относиться ко всем перечисленным категориям.
no subject