И снова по следам наших выступлений-2

[morreth]

Еськов жалуется на меня.
Погладить по головке можно здесь:

http://afranius.livejournal.com/554873.html

В процессе поглаживания можно намекнуть, что тезис "Русская культура не понимает добра" он не опроверг, а аго attitude в целом подтвердил.

(Вот хочется иногда отключить феминистку и поинтересоваться: ты вообще мужик или кто? Но это манипулятивный ход, мы его делать не будем. Каждый мужчина имеет право жаловаться, быть нелогичным, врать и манипулировать.)

Comments

[virago-ghost.livejournal.com]

слухай, ну більша частина авторів фіків у ГП (а) не може витримати соціальний контекст і вивалюється у чисту лірику, а у межах лірики протистоять не інтереси соціальних груп, а привабливі і антипатичні персонажі, так що дамбі або всемогутній бог, або дамбігад, (б) потурає читачам, які лірику радо сприймають, а соціальну проблематику - лише у штампованому спрощеному вигляді;
а так, ну пригадай, хіба ти не пам'ятаєш, що Альфард з Великого міфу був сприйнятий як "світлий" або нейтральний персонаж, але в будь-якому разі як видатний позитивний персонаж, а щодо Френка із "Зоон політикон" - навпаки, були звинувачення, що він мартіcюшний і "світлий"бинікада такого не робив;
тут чистий експеримент, бо не можна сказати, що автор одного талановитіший, блін, автор однакові баги поробив обидва рази, але є чітка різниця - Альфард безпорадний щось зробити проти, навіть порятувати своїх рідних, а Френк - діє; безпорадність + красиві слова перетворюють Альфарда на позитивного, а ефективність Френка спричиняє його сприйняття, як темного; але прибери соціальний аспект з текстів і подивись на реакцію читачів на того самого Френка у "Смерті короля -оленя" і упс, йому вже співчувають, а тобі ж добре відомо, що це один і той самий персонаж

[luche-chuchhe.livejournal.com]

Хм, а чому в Смерті короля-оленя співчувають?

[virago-ghost.livejournal.com]

тому що там сприймають як лірику, все суспільне відходить на другий план, "ліричний герой" говорить і повчає, в кінці він загине, бідося;
той самий персонаж, з якого вичавили лірику і полишили виробничий роман, діє, і через це його не рятує ні майбутня загибель, ні натяк, що він втратив волю до життя після втрати дружини