Одна з фраз, за які хочеться конкретно репнути в гарбуза -
це "А ви можете прєдставить, чтоби в годи войни совєти платілі пенсію на оккупірованих нємцамі теріторіях?"
Людоньки, якби Сталін та Гітлер не були архіупиряками обидва, вони могли б домовитися про оказання допомоги жителям окупованих теріторій, яке цілком можливе в рамках цивілізованої війни. Або хоча б відшкодувати ті пенсії після деокупації.
Але вони обидва були упирями, і до того ж найбільшими з упирів ХХ століття. Кого ви берете собі у приклад, коли хочете виправдати свавілля влади проти пенсіонерів на окупованих теренах? Вусату сволоту? Гарний приклад, молодці! Так тримати!
Тьху.
Людоньки, якби Сталін та Гітлер не були архіупиряками обидва, вони могли б домовитися про оказання допомоги жителям окупованих теріторій, яке цілком можливе в рамках цивілізованої війни. Або хоча б відшкодувати ті пенсії після деокупації.
Але вони обидва були упирями, і до того ж найбільшими з упирів ХХ століття. Кого ви берете собі у приклад, коли хочете виправдати свавілля влади проти пенсіонерів на окупованих теренах? Вусату сволоту? Гарний приклад, молодці! Так тримати!
Тьху.

no subject
окремо - питання про аналогію з Гітлером і Сталіним, яка виникла свого часу із безпорадних спроб пояснити своїм, а не чужим, чому ми не можемо дозволити собі утримувати ті території; звісно, це питання не ставили б, якби ми оголосили їх окупованими, як воно не стоїть щодо Криму; розумієш, якби ми чинили як слід за гуманітарним правом, те, про що ти кажеш, як про нормальну війну, то мали оголосити ті території окупованими і взагалі не перейматися цим питанням; і все одно було б, з ким ми воюємо, із Росією чи з незаконним бандугрупуваннями, що захопили частину країни; лише ти починаєш застосувати норми міжнародного права щодо збройних конфліктів і гуманітарного права - окупована територія стає відповідальністю тамтешньої влади, а не тієї влади, яку вичавили окупанти;
припинення використання тези про Гітлера і Сталіна не виправить емоцій людей "вони заслуговують, так їм і треба"; проблема не в тому, що частина людей з нашого боку хоче бути або чинити як Сталін, а зовсім в іншому;