Що не так з 5-м Термінатором?
Ні, можна сказати коротенько та вбируще: ВСЕ. Але тут одразу зникне підстава для розмови, а мені кортить потеревеніти.

Згадаймо першого Термінатора, якого зняв Кемерон. Існує дівчина, яка має у свій час породити Спасителя для свого народу. За цією дівчиною полює чудовисько, уособлення сил темряви, які хочуть перешкодити появі Спасителя... Нічого не нагадує? Таки геть нічого? Хто сказав "Діва Марія"? Так, але трохи раніше була невідома на ймення мати Мойсея. А ще раніше - мати Зевеса, яка переховувала божественного сина від батька, що пожер його братів та сестер. Отже, цей сюжет старший за грязюку. Він з тих сюжетів, які Маккі називає Архісюжетами.
Кемерон - майстер архісюжету. Другого Термінатора - "Судний день" - він також знімав у рамках архісюжету. Це знов-таки старший за грязюку сюжет становлення героя та протистояння з долею.
Архісюжет - то потужна штука. Вона чіпляє нас за саме м'якеньке місце нашої підсвідомості та веде темними шляхами потаємних жахів та сподівань до фінального закриття гештальту. Автор, який вміє працювати з архісюжетом, може чхати на звичайну сюжетну логіку, бо її порушення аудиторія просто не помітить, захоплена логікою первинного міфу. От скажіть, чи задавалися ви питанням "Чому Джон Коннор не перепрограмував машину часу на 1983 рік, аби дати татусеві більше часу на рекогносцировку та роман з матусею?" Або "Чому Джон Коннор не запрограмував ще одного Т-800 та не послав його татусеві на допомогу, коли посилав одного на допомогу собі?" І я не задавалася, аж поки не подивилася "Термінатор: Генезис", з якого вся ця нелогічність просто поперла. Тобто так, всі ми хоч раз та обговорювали парадокс часу, але прискіпуватися до "Термінатора" на цій підставі здавалося безглуздим.
А потім Кемерон перестав цікавитися пригодами залізного довбойоба, і франшиза потрапила до рук людей, які ані же не тямлять в міфологіях та архісюжеті. Вони собі вважали, що досить запхати у назву кіна біблійну алюзію, і питання з міфологією закрите.
А чорта вам пухлого!
Найкращою спробою все ж таки був "Термінатор: Спасіння". Там колупнули трохи міфологічну тему протистояння творця й його творіння - по-перше, людства і Скайнета, по-друге, Скайнета і Маркуса. Але йой, саме трохи колупнули. Тобто, фільма вийшла дивибельна, і якби глядач не пам'ятав перші два кіна, то навіть гідна. Але робота Кемерона сяє білосніжним Еверестом над проваллям "Термінатора-3" та плоскогір'ям "Спасителя".
"Генезис" - це не провалля і не плоскогір'я, це купа будівельного брухту, яку навалили поруч з Еверестом у сподіванні, що вийде скопіювати гору. Творці фільму, мабуть, міркували собі так: головними фішками перших двох фільмів були Арні, спецефекти та подорож у часі. Отже напхаємо щонайбільше спецефектів, Арні та подорожів у часі, і великодніх яєчок з перших фільмів натикаємо, і буде нам щастя.
Міфологічний вимір? Та який там, в сраку, міфологічний вимір.
Так, але якщо ти не керуєшся логікою міфа - ти маєш керуватися нормальною логікою кінодрами. Мені показалася вдалою ідея детальніше освітлити момент відбуття Кайла Різа. Все, що ми про це знаємо - це фраза Різа з першого кіна: "Мене відправили йому вслід, а потім все підірвали!" Отже, як воно було Джонові Коннору відправляти на смерть рідного батька? Та ще й наосліп? Із завмиранням серця я чекала цього моменту... І дочекалася, курва! "Бил отвєт на мой вопрос прост". Виявилося, що Джон Коннор просто бундючний мудак, який за роки свого вождізму розучився розмовляти людською мовою та вміє лише штовхати павтосні речі.
Тю на вас, сценаристи Лаето Калогрідіс та Патрік Люсьє. Най вас по тричі на тиждень у сраку грають за таке розкриття образу. Мене після цього ваш "вотетаповорот" всередині фільму аж ніяк не вразив. Бо Джон від початку кіна був таке гівно, шо його не шкода.
Нє, дещо приємне в кіні є - старий, але не іржавий Арні, який дивиться на Кайла Різа критичним поглядом - а чи це гідний хлопець для моєї Сарочки? Я тебе розумію, Арні: ми звикли до Кайла Різа у виконанні Майкла Біна або навіть Антона Єльчина як до рельєфного, але вочевидь погано харчованого нервового хлопака з ПТСРом завглибшки з Маріанську впадину. А твоїй Сарочці підсовують добре вгодованого бугая, не меншого за тебе зротсом і статурою. Ади ж усе одно їм доведеться спарюватися, і ту ніц не вдієш, отже лєнта за лєнтою патрони подавай, щоб того йолопа не роздер Т-1000.
До речі, хто послав у минуле Т-1000? І хто послав у 1973 рік Т-800? А біс його зна!
І, чорт забирай, скільки пиздить той Т-3000, він же Джон Коннор після "вотетапавароту". У тих фільмах термінатори були страшні тим, що то були мовчазні убивці, втілення невідступного та невблаганного зла, з яким не можна домовитися. Навіть недолуга Т-Х могла щось таке зобразить. Т-3000 патякає безперервно. Особливо набридливо це стає наприкінці, коли він косплеїть моторошну кібердитинку з фіналу третього Мас Ефекту. А най тобі грець.
Майже весь час сеансу ми з сином обмінювалися жартами, бо там було з чого покепкувати. Вийшовши з зали, погодилися на тому, що шостий Термінатор може стати хорошим кіном лише за однієї умови: це буде комедія абсурду.

Згадаймо першого Термінатора, якого зняв Кемерон. Існує дівчина, яка має у свій час породити Спасителя для свого народу. За цією дівчиною полює чудовисько, уособлення сил темряви, які хочуть перешкодити появі Спасителя... Нічого не нагадує? Таки геть нічого? Хто сказав "Діва Марія"? Так, але трохи раніше була невідома на ймення мати Мойсея. А ще раніше - мати Зевеса, яка переховувала божественного сина від батька, що пожер його братів та сестер. Отже, цей сюжет старший за грязюку. Він з тих сюжетів, які Маккі називає Архісюжетами.
Кемерон - майстер архісюжету. Другого Термінатора - "Судний день" - він також знімав у рамках архісюжету. Це знов-таки старший за грязюку сюжет становлення героя та протистояння з долею.
Архісюжет - то потужна штука. Вона чіпляє нас за саме м'якеньке місце нашої підсвідомості та веде темними шляхами потаємних жахів та сподівань до фінального закриття гештальту. Автор, який вміє працювати з архісюжетом, може чхати на звичайну сюжетну логіку, бо її порушення аудиторія просто не помітить, захоплена логікою первинного міфу. От скажіть, чи задавалися ви питанням "Чому Джон Коннор не перепрограмував машину часу на 1983 рік, аби дати татусеві більше часу на рекогносцировку та роман з матусею?" Або "Чому Джон Коннор не запрограмував ще одного Т-800 та не послав його татусеві на допомогу, коли посилав одного на допомогу собі?" І я не задавалася, аж поки не подивилася "Термінатор: Генезис", з якого вся ця нелогічність просто поперла. Тобто так, всі ми хоч раз та обговорювали парадокс часу, але прискіпуватися до "Термінатора" на цій підставі здавалося безглуздим.
А потім Кемерон перестав цікавитися пригодами залізного довбойоба, і франшиза потрапила до рук людей, які ані же не тямлять в міфологіях та архісюжеті. Вони собі вважали, що досить запхати у назву кіна біблійну алюзію, і питання з міфологією закрите.
А чорта вам пухлого!
Найкращою спробою все ж таки був "Термінатор: Спасіння". Там колупнули трохи міфологічну тему протистояння творця й його творіння - по-перше, людства і Скайнета, по-друге, Скайнета і Маркуса. Але йой, саме трохи колупнули. Тобто, фільма вийшла дивибельна, і якби глядач не пам'ятав перші два кіна, то навіть гідна. Але робота Кемерона сяє білосніжним Еверестом над проваллям "Термінатора-3" та плоскогір'ям "Спасителя".
"Генезис" - це не провалля і не плоскогір'я, це купа будівельного брухту, яку навалили поруч з Еверестом у сподіванні, що вийде скопіювати гору. Творці фільму, мабуть, міркували собі так: головними фішками перших двох фільмів були Арні, спецефекти та подорож у часі. Отже напхаємо щонайбільше спецефектів, Арні та подорожів у часі, і великодніх яєчок з перших фільмів натикаємо, і буде нам щастя.
Міфологічний вимір? Та який там, в сраку, міфологічний вимір.
Так, але якщо ти не керуєшся логікою міфа - ти маєш керуватися нормальною логікою кінодрами. Мені показалася вдалою ідея детальніше освітлити момент відбуття Кайла Різа. Все, що ми про це знаємо - це фраза Різа з першого кіна: "Мене відправили йому вслід, а потім все підірвали!" Отже, як воно було Джонові Коннору відправляти на смерть рідного батька? Та ще й наосліп? Із завмиранням серця я чекала цього моменту... І дочекалася, курва! "Бил отвєт на мой вопрос прост". Виявилося, що Джон Коннор просто бундючний мудак, який за роки свого вождізму розучився розмовляти людською мовою та вміє лише штовхати павтосні речі.
Тю на вас, сценаристи Лаето Калогрідіс та Патрік Люсьє. Най вас по тричі на тиждень у сраку грають за таке розкриття образу. Мене після цього ваш "вотетаповорот" всередині фільму аж ніяк не вразив. Бо Джон від початку кіна був таке гівно, шо його не шкода.
Нє, дещо приємне в кіні є - старий, але не іржавий Арні, який дивиться на Кайла Різа критичним поглядом - а чи це гідний хлопець для моєї Сарочки? Я тебе розумію, Арні: ми звикли до Кайла Різа у виконанні Майкла Біна або навіть Антона Єльчина як до рельєфного, але вочевидь погано харчованого нервового хлопака з ПТСРом завглибшки з Маріанську впадину. А твоїй Сарочці підсовують добре вгодованого бугая, не меншого за тебе зротсом і статурою. Ади ж усе одно їм доведеться спарюватися, і ту ніц не вдієш, отже лєнта за лєнтою патрони подавай, щоб того йолопа не роздер Т-1000.
До речі, хто послав у минуле Т-1000? І хто послав у 1973 рік Т-800? А біс його зна!
І, чорт забирай, скільки пиздить той Т-3000, він же Джон Коннор після "вотетапавароту". У тих фільмах термінатори були страшні тим, що то були мовчазні убивці, втілення невідступного та невблаганного зла, з яким не можна домовитися. Навіть недолуга Т-Х могла щось таке зобразить. Т-3000 патякає безперервно. Особливо набридливо це стає наприкінці, коли він косплеїть моторошну кібердитинку з фіналу третього Мас Ефекту. А най тобі грець.
Майже весь час сеансу ми з сином обмінювалися жартами, бо там було з чого покепкувати. Вийшовши з зали, погодилися на тому, що шостий Термінатор може стати хорошим кіном лише за однієї умови: це буде комедія абсурду.

ÐÑож.
Ð Ñ Ð»Ð¸Ñе один Ð»Ð¸Ñ Ð¸Ð¹ Ñ Ð»Ð¾Ð¿ÐµÑÑ - РобеÑÑ ÐаÑÑÑк, Ñкого нÑÑ Ñо не пеÑевеÑÑив. Рне пеÑевеÑÑиÑÑ, дайÑе ÑÑй Ðоккен гÑÑди Ñ Ð¾Ñ Ð´ÐµÑÑÑого ÑозмÑÑÑ.
no subject
Ð Ñ Ð¾ÑÑ ÑказаÑÑ, одна из пÑиÑин по коÑоÑой Ñ Ñак не лÑÐ±Ð»Ñ Ð¢3 как Ñаз каÑÑинг ÐÑиÑÑÐ¸Ð°Ð½Ñ Ðокен. Я пÑоÑÑо не Ð½Ð°Ñ Ð¾Ð¶Ñ ÐµÐµ пÑивлекаÑелÑной как женÑинÑ. Ðна коÑмаÑÐ½Ð°Ñ Ð°ÐºÑÑиÑа и Ñ Ð½ÐµÐµ Ð½Ð¾Ð»Ñ ÐºÐ°ÐºÐ¾Ð¹-либо заÑизмÑ. Sex appeal ÑовеÑÑенно не вÑÑел в ÑилÑме, ÑвÑ.
Ð Ñого ж ви Ñ Ð¾ÑÑли?)))
RE: А чого ж ви хотіли?)))
RE: А чого ж ви хотіли?)))
no subject
no subject
no subject
Alex: Ñ Ð¿Ð¾Ð½Ñл, поÑÐµÐ¼Ñ ÑеÑÐ¸Ñ Ð¿Ñо ÑеÑминаÑоÑов мне кажеÑÑÑ Ð½ÐµÐ·Ð°ÐºÐ¾Ð½Ñенной
в пеÑвой ÑаÑÑи бÑл ÑвеÑдÑй ÑеÑминаÑоÑ
во вÑоÑой - жидкий
в ÑÑеÑÑей должен бÑл бÑÑÑ Ð³Ð°Ð·Ð¾Ð¾Ð±ÑазнÑй
в ÑеÑвеÑÑой - плазменнÑй
в пÑÑой и завеÑÑаÑÑей - ÑвеÑÑ Ð¿ÑоводÑÑий ÑвеÑÑ ÑекÑÑий ÑеÑминаÑÐ¾Ñ Ð¸Ð· конденÑаÑа бозе-ÑйнÑÑейна
а они вмеÑÑо ÑÑого какÑÑ-Ñо еÑеÑÑ Ð¿Ð¾Ð³Ð½Ð°Ð»Ð¸
no subject
no subject
no subject
no subject
пеÑÑе, ÑеÑмÑнаÑÐ¾Ñ Ñаз - Ñо пеÑÑий Ð·Ð°Ñ Ñдний ÑÑлÑм, Ñкий Ñ Ð²Ð¿ÐµÑÑе в жиÑÑÑ Ð¿Ð¾Ð´Ð¸Ð²Ð¸Ð»Ð°ÑÑ Ñ Ð²ÑдеоÑÐ°Ð»Ð¾Ð½Ñ Ð² пÑдвалÑ, ÑидÑÑи на полÑ, Ñ Ð±Ñла Ñ ÑÑениÑÑ Ð¼Ð¾Ð»Ð¾Ð´ÑÐ¾Ñ Ñколи; Ñе Ñакий бÑв Ð²Ð¸Ñ Ñд за Ð¼ÐµÐ¶Ñ ÑадÑнÑÑÐºÐ¸Ñ ÐºÑноÑеаÑÑÑв Ñ ÑелевÑзоÑа; дÑÑге, Ñ Ð±Ñла доÑÑаÑнÑо Ñозвинена диÑина, Ñак Ñо Ñ Ð±ÑблÑйнÑ, Ñ Ð¼ÑÑологÑÑнÑ, Ñ Ð²ÑÑ ÑнÑÑ Ð½Ð°ÑÑки не пÑойÑли повз мене; але Ñ Ð±Ñла диÑина, знайома з ÑÑмейним наÑилÑÑÑвом Ñк наоÑно, Ñак Ñ Ð½Ð° пÑÐ¸ÐºÐ»Ð°Ð´Ñ ÑнÑÐ¸Ñ , ÑÐ¾Ð¼Ñ Ð²ÐµÑÑ Ñей аÑÑ ÐµÑип Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ Ð¿Ð¾Ð¼ÐµÑ Ð´Ð¾ наÑодженнÑ;
ÑобÑо, Ñ Ð³Ð»ÑдаÑ, Ñкий жодного паÑоÑÑ Ñ ÑобоÑи аÑÑ ÐµÑÐ¸Ð¿Ñ Ð² ÑеÑмÑнаÑоÑÑ Ñаз не баÑиÑÑ, а баÑиÑÑ Ð½Ð¾Ð²ÑÑнÑй, Ñк на ÑÐ²Ð¾Ñ ÑаÑи, бойовик, з Ð²Ð´Ð°Ð»Ð¾Ñ Ð¿Ð¾ÑÑаÑÑÑ Ð·Ð°Ð»Ñзного ÑбивÑÑ; ÑÑоÑÑнки Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð½Ð¸Ñ Ð³ÐµÑоÑв вже ÑÐ¾Ð´Ñ Ð·Ð´Ð°Ð²Ð°Ð»Ð¸ÑÑ Ð¼ÐµÐ½Ñ ÑÑÐ¾Ñ Ð¸ ÑмÑÑними, Ñ Ð·Ð° веÑÑ Ð¿ÐµÑÑий ÑÑлÑм на мене вплинÑли кÑлÑка "ÑÑÑаÑÐ½Ð¸Ñ " моменÑÑв, Ñой Ñамий впливом, Ñо й бÑдÑ-Ñкий ÑнÑий бойовик;
але Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð±Ñло 8-9 ÑоÑкÑв, Ñ Ñ Ð±Ñла загÑпноÑизована обÑазами долÑ, Ð¿Ð¾Ð´Ð¾Ð»Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿ÑоÑоÑÑв Ñ Ð¿Ñигодами Ñ ÑаÑÑ, ÑÐ¾Ð¼Ñ Ð·Ñ Ð²ÑÑÑÑ ÑÑлÑми, ÑкÑо його ÑпеÑиÑл не пеÑеглÑдаÑи, залиÑилиÑÑ Ð»Ð¸Ñе ÑÑÑниÑÑ Ñ Ð¾ÐºÐ¾ залÑзного аÑÐ½Ñ Ñа оÑÑÐ°Ð½Ð½Ñ ÑÑена Ñз закадÑÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð¿ÑÐ¾Ð¼Ð¾Ð²Ð¾Ñ ÑаÑи пÑо майбÑÑÐ½Ñ Ð¿Ñд мÑзикалÑÐ½Ñ ÑÐµÐ¼Ñ (Ñема пÑиÑднана поÑÑм); Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ ÑеÑмÑнаÑÐ¾Ñ Ð¼Ð°Ð² один змÑÑÑ, кÑÑм бÑйки Ñ Ð¿ÐµÑеÑÑÑÑлки, - ÑÑÑоÑÑÑ Ð¿Ñо жÑнкÑ, Ñо Ñ Ð¾Ñе здолаÑи долÑ;
глÑдаÑÑ ÑÑзнÑ, побаÑена Ð¼Ð½Ð¾Ñ ÑеÑез ÑÐ¸Ð¶Ð´ÐµÐ½Ñ ÑÑена "лÑк Ñ Ñвой оÑÑÑ" ÑпÑавила вÑÐ°Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° мÑй диÑÑÑий мозок;
ÑÐ¾Ð¼Ñ Ð´ÑÑгий ÑÑлÑм Ñ Ð´Ð¸Ð²Ð¸Ð»Ð°ÑÑ Ñк аÑÑакÑÑон ÑпеÑеÑекÑÑв, дивилаÑÑ Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ з баÑÑками, бÑло веÑело Ñ ÑÑÑаÑно одноÑаÑно, Ñ ÑÑкаво, Ñо Ñе вÑнÑÑÑ Ð¼Ð°Ð¹ÑÑÑи ÑпеÑеÑекÑÑв, Ñк покажÑÑÑ Ð·Ð°Ð³ÑозÑ; лÑнÑÑ ÑаÑи мене в пеÑÑÑй Ð¿Ð¾Ð»Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ñ ÑÑлÑма вдоволÑнила, поÑÑм вона ÑÑала пÑовалÑна, кÑнеÑÑ Ð²Ð¸Ð¹Ñов пÑиÑÑойний, жаÑÑи пÑо ÑобоÑа - Ñк ÑделÑного баÑÑка - ÑподобалиÑÑ, ÑÐ¼Ð¸Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð¾Ñом пÑдлÑÑка над Ð´Ð¾Ð»ÐµÑ Ð·Ð°Ð»Ñзного аÑÐ½Ñ - Ñоб Ñк оÑÑнила, пÑдлÑÑÐºÑ Ð¼Ð°Ð»Ð¾ бÑÑи ÑокÑв деÑÑÑÑ; взаÑмодÑÑ ÑеÑмÑнаÑоÑа Ñ ÑаÑи - ноÑмалÑно, ÑпеÑиÑÑÑна Ñ ÑмÑÑ, але ÑÐ¼Ð°ÐºÑ Ð´Ð¾Ð´Ð°Ñ; обÑаз Т-1000 вдалий, ÑобоÑа ÑÐµÑ Ð½ÑÑна;
ÑÑеÑÑй ÑÑлÑм - Ñо Ñе бÑло? навÑÑо? Ñ Ñо Ñакий джон ÐºÐ¾Ð½Ð½Ð¾Ñ Ñ ÑÐ¾Ð¼Ñ Ð²Ñн Ð¼Ð°Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ ÑÑкавиÑи? не додивилаÑÑ;
ÑеÑвеÑÑий... ÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ Ð¼Ð°Ñ ÑÑкавиÑи джон конноÑ? ÑÑÑÑ ÑнÑÑиги з маÑино-лÑÐ´Ð¸Ð½Ð¾Ñ Ð¿Ð»Ð°Ñка Ñ ÑÑна заздалегÑдÑ, Ñож "напÑÑÑмоÑÐºÑ Ð¿Ð¾Ð´ пилÑÑоÑ";
оÑÑаннÑй - пÑиколÑна комедÑÑ, дивилаÑÑ Ñаме Ñк комедÑÑ Ð· моменÑÑ, Ñк знайÑли маÑÐ¸Ð½Ñ ÑаÑÑ, Ñо джон ÐºÐ¾Ð½Ð½Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ð°ÑÑÑÑÑ Ñк негаÑивний пеÑÑонаж надалÑ, лÑдина ÑÑмнÑвна, бÑло ÑÑно одÑазÑ, Ñ Ñе Ñеж ÑÑаÑий Ñаблон; вÑÑ Ð»Ñди, ÑÐºÑ ÑоÑÑ Ñаке вÑинаÑÑÑ Ñ Ð´Ð¾Ð±Ð¸Ð²Ð°ÑÑÑÑÑ ÑÑпÑÑ Ñ - ÑÑмнÑвнÑ, Ñой, Ñ Ñо вмÑÑ Ð³Ð°Ñно биÑи воÑога, коли ÑнÑÑ Ð½Ðµ вмÑÑÑÑ Ñ Ð½Ðµ ÑозÑмÑÑÑÑ, Ð¼Ð°Ñ Ð±ÑÑи ÑимоÑÑ ÑÑ Ð¾Ð¶Ð¸Ð¹ на воÑога, а не на ÑнÑÐ¸Ñ - пÑоÑÑа Ñ ÑÑаÑа ÑдеÑ; Ð´Ð°Ð»Ñ Ð±ÐµÐ½ÐµÑÑÑ Ð°ÑнÑ, пÑиколÑна дÑмка, Ñо ÑвÑÑ Ð²ÑÑÑÑÑ Ð½Ðµ мÑÑÑÑний "ÑпаÑиÑелÑ", а Ñаки його маÑи бÑлÑÑ Ð²Ð°Ð¶Ð»Ð¸Ð²Ð° Ñама :) ÑобÑо, ви ÑеÑйозно дÑмаÑÑе, Ñо Ñе мала бÑÑи не комедÑÑ? Ñа нÑ, Ñе Ñаме, Ñо вÑÑлÑÐºÑ "неÑÑÑимнÑ";
логÑÑÐ½Ñ Ð¶ помилки однаково ÑÑÐ¿Ñ Ñ Ð²ÑÑÑ ÑÑлÑÐ¼Ð°Ñ ;
no subject
ÐÑÑгого ТеÑмÑнаÑоÑа Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ð¸Ð²Ð¸Ð»Ð°ÑÑ Ð¿ÐµÑÑим. ÐиÑÐ¸Ð½Ð¾Ñ Ð²Ð¶Ðµ не бÑла, бо ж 91-й ÑÑк, бÑло Ð¼ÐµÐ½Ñ 15-16, ÑкÑÑÑÑ Ð·Ð°Ð¿Ð¸ÑÑ Ð±Ñла меÑзенна, але Ñе не завадило побаÑиÑи Ñа заÑÑниÑи вÑÑ ÐХУÐÐÐÐСТЬ ÑÑлÑмÑ. Я нÑколи не баÑила нÑÑого подÑбного - Ñ Ñаме в Ñой Ð¼Ð¾Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð·ÑозÑмÑла, Ñо ÑадÑнÑÑкий кÑнемаÑогÑÐ°Ñ ÑкÑнÑивÑÑ Ð¾ÑÑÑ, в ÑÑÐ¾Ð¼Ñ ÐºÑнозалÑ. ÐÑÑ Ñо не знÑмав Ñ Ð½Ðµ знÑме нÑÑого подÑбного. ТеÑмÑнаÑоÑ-2 надовго залиÑивÑÑ Ð¾ÑкÑовеннÑм. ÐÑдÑÐ¾Ð´Ñ Ð½ÐµÐ¾Ð´Ð½Ð¾Ñазово пеÑедивлÑлаÑÑ.
ТеÑмÑнаÑоÑа-3 дивилаÑÑ Ð½Ð° Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ¾Ð¼Ñ ÐµÐºÑанÑ, Ñ Ð¿Ð»ÑвалаÑÑ Ð·Ñ ÑÑÑаÑÐ½Ð¾Ñ ÑилоÑ. ÐбÑолÑÑно нÑÑке кÑно, Ñк можна бÑло ÑÐ°ÐºÑ Ð³Ð°ÑÐ½Ñ ÑÑанÑÐ¸Ð·Ñ ÑпÑÑÑиÑи в ÑоÑÑиÑ.
ТеÑмÑнаÑоÑа-4 дивилаÑÑ Ñ ÐºÑно з пÑевеликим задоволеннÑм, Ñ Ð¿Ð¸ÑÐ°Ð½Ð½Ñ "ÑÐ¾Ð¼Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ Ð¼Ð°Ñ ÑÑкавиÑи джон конноÑ" не ÑÑоÑло, бо Ðжона ÐонноÑа гÑÐ°Ñ Ð¾Ñ ÑÑнно кÑаÑÑвий Ñа дÑоÑÑбелÑний ÐеÑмен. Та й УолбеÑг належиÑÑ Ð´Ð¾ Ñого ÑÐ¸Ð¿Ð°Ð¶Ñ Ð¼ÑжикÑв, вÑд Ñкого в мене ÑÑоÑÑÑ. Ðле вÑе одно вийÑла з кÑноÑеаÑÑÑ Ð· поÑÑÑÑÑм "ÑоÑÑ ÑÑÑ Ð½Ðµ ÑоÑÑ". ÐÑе лиÑе вÑоÑа збагнÑла, Ñо Ñаме.
Ð'ÑÑого дивилаÑÑ, Ñо називаÑÑÑÑÑ, з мÑÑком попкоÑнÑ, кепкÑÑÑи з вином наввипеÑедки.
no subject
no subject
Ñ Ð´ÑÑÐ³Ð¾Ð¼Ñ ÑÑлÑÐ¼Ñ Ñе Ñеж бÑло, але замало - ÑобÑо Ñ Ñе не Ð¼Ð¾Ð¶Ñ ÑÑлковиÑо Ñк жаÑÑи ÑпÑиймаÑи, ги
no subject
no subject
no subject
Ñ Ð¶ ÑÐ¾Ð´Ñ Ð¿Ð¾Ð±Ñгла дивиÑиÑÑ, Ñо Ñам Ñаке гаÑне знÑли - Ñ Ð¿Ñик;
"ÐÑÑежнÑй дом" - ноÑмалÑно; Ð¼Ð¾Ð¶Ñ Ð±Ð°ÑиÑи ÑÐµÑ Ð½ÑÑÐ½Ñ Ð½ÐµÐ´Ð¾ÑконалÑÑÑÑ Ñи не баÑиÑи, але воно пÑаÑÑÑ, а ÑеÑÑалÑна ÑÑена Ð²Ð·Ð°Ð³Ð°Ð»Ñ Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ не пÑаÑÑÑ, Ñк Ñ ÑÑена де об ÑÑÑни мÑÑÑа ÑозбиваÑÑÑ Ð±Ð¾Ñки Ñз наÑÑйниками звÑлÑÐ½ÐµÐ½Ð¸Ñ ÑабÑв, в мене Ñ ÑÑй ÑÑÐµÐ½Ñ Ñдина дÑмка - ÑкÑлÑÐºÐ¾Ñ Ð²Ð¸Ð¿Ð°Ð´ÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ð±Ð¸Ð²Ð°Ð»Ð¾
no subject
no subject
Ð, наоÑÑаннÑ: пеÑÑого ТеÑмÑнаÑоÑа Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ð¸Ð²Ð¸Ð»Ð°ÑÑ Ð·Ð¾Ð²ÑÑм недавно, деÑÑ Ð¾ 2012, бо його ÑекомендÑвали пÑдÑÑÑники ÑÑенаÑÐ½Ð¾Ñ Ð¼Ð°Ð¹ÑÑеÑноÑÑÑ. Ð Ñаки да, не даÑма ÑекомендÑвали.
no subject
no subject
no subject
no subject
no subject
Ðле Ñ ÑÑеÑÑй Ñ ÑеÑвеÑÑий не баÑила - вони Ð¼ÐµÐ½Ñ Ð· пеÑÑÐ¸Ñ Ñ Ð²Ð¸Ð»Ð¸Ð½ здалиÑÑ Ñакими ÑÑговими, Ñо й пÑвгодини не виÑÑимÑвала, оÑже не додивилаÑÑ, Ñ Ð²Ð·Ð°Ð³Ð°Ð»Ñ Ð½Ðµ дÑже пам*ÑÑаÑ, Ñо Ñам.
no subject
no subject
no subject
no subject
кращий і за третього, і за п'ятого
RE: кращий і за третього, і за п'ятого
На этом фоне мало просто быть просто "ничо так смотрибельным" фильмом.
RE: кращий і за третього, і за п'ятого
Вообще, это все интересно. Когда вышел 3й фильм, он вроде бы был воспринят благосклонно, тогда как 4й просто не заметили. А сейчас смотрю на IMDB у четвертого рейтинг повыше. Хотя и незначительно.
no subject
бо ÑнакÑе знаÑна ÑаÑÑина аÑдиÑоÑÑÑ Ð¿Ñде гÑлÑÑи, Ñк Ð¾Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ не ÑоÑкаÑÑÑÑÑ ÑÑÐ¶ÐµÑ Ð¿Ñо диÑинÑ, ÑÐºÑ Ð¿ÐµÑÐµÑ Ð¾Ð²ÑÑÑÑ Ð²Ñд баÑÑка/вÑдÑима/ÑаÑÑ -вбивÑÑ
no subject
У дÑÑÐ³Ð¾Ð¼Ñ ÑÑлÑмÑ, напÑиклад, кÑÑм ÐÑÐ½Ñ Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ баÑÑкÑвÑÑÐºÐ¾Ñ ÑолÑ, мене заÑепила Ñа лÑнÑÑ Ð¡Ð°Ñи ÐоноÑ, де вона ÑÑÐ°Ñ Ð´Ð»Ñ Ñина, Ñкого намагаÑÑÑÑÑ ÑбеÑегÑи Ñа пÑдгоÑÑваÑи, випÑобÑваннÑм.
У тих фільмах термінатори були страшні тим, що то були
Термінатора косплеїв один із героїв Желязні- кіллер, забув з якого твору. Він підбирався до якоїсь шишки, один за одним долаючи охоронні бар'єри. Шишка весь час підримував з ним радіоконтакт. Спочатку він погрожував, потім зваблював. Найманець не зронив ні слова- хіба слюсар розмовляє з заготовкою? Зрештою. шишка почав істеречно верещати....
no subject