Питання до всіх, хто "я не проти геїв, я проти зухвалих демонстрацій"

[morreth]

Ну гаразд, мені відомі джерела моєї гомофобії. Це стрес після розлучення, коли я була нещасна і бажала, щоб усі були нещасні або принаймні щасливі лише у вузьких рамках церковного права. Просто молилася на статтю Льюїса про "право на щастя" - тобто, про те, що ми права на щастя не маємо (пане Льюїсе, я сподіваюся, що вам в раю міцно гикається за ваші статті). Казилася через те, що є якісь люди, які сміють вимагати - ВИМАГАТИ, Карле! - права бути щасливими. А чого вони? Я ж не вимагаю.

Ну і той вантаж, що я його тягнула з дитинства, коли фраза "Надто ти себе любиш, легких шляхів шукаєш" звучала як вирок.

І, звичайно, я виправдовувалася все тими ж самими ганебними словами: я не проти геїв, але нехай вони не лізуть до мене з демонстраціями своєї орієнтації. Та ще й ображалася, коли називали гомофобкою.

Я розлучилася з чоловіком, мені було погано, я хотіла, щоб ніхто довкола не дражнив мене своєю радістю.

А ЩО У ВАС, БЛЯТЬ, НЕ ТАК? Хто вас скривдив?

Поплачтеся отут, я гарантую цілковите розуміння та співчуття. Поплачтеся щиро та відверто. Це краща терапія ніж ковтати жовч ненависті, збльовуючи потроху.

Comments

[zlatovlaska-1.livejournal.com]

Есть теория, что гомофобия связана с традиционными культурными представлениями о сексе, как о насилии.

Соответственно, в головах процветает миф, что м+м - это тюремное насилие, и все геи - насильники.
Ну а ж+ж - это они так мужика своего настоящего правильного ждут, как в гареме, - это от безысходности. Но так правильная женщина ждет скромно, молча, покорно, а не вот так вызывающе и требовательно.

[morreth.livejournal.com]

Это не теория, это факт.

[zlatovlaska-1.livejournal.com]

К сожалению, для большинства это - даже не гипотеза(((
Мужички, об этом услышав, тут же орут, что их скрытыми геями обозвали.