А как же "Небесная сотня"? - спрашивают меня

[morreth]

Отвечаю: именно так. Культ Небесной сотни - архаичная реакция на жесточайший шок, пережитый страной 18-20 февраля. На то, что прямо посреди столицы тонтон-макуты избивали и убивали людей среди бела дня. Далеко не все погибшие были застрелены, довольно много скончалось от побоев. Вы подумайте, постарайтесь как-то осмыслить, кем нужно быть, чтобы палками, ногами и кулаками несколько минут сосредоточенно забивать кого-то насмерть. И каково людям осознать, что так могли поступить и с ними, даже непричастными к протесту, просто попавшими под горячую руку. И что убийцы просто выбросили свои дубинки, перешли на другую сторону улицы и ушли безнаказанными.

Вот реакцией на этот шок и стало оплакивание Небесной Сотни. Проработка коллективной травмы.

А теперь задайтесь вопросом, что именно прорабатывается "Бессмертным полком".

Comments

[freya-victoria.livejournal.com]

Наверно, какие-то причины могли вызвать проработку коллективной травмы с опозданием, но еще отдельно интересно, почему именно в России работает именно так и именно с таким опозданием. В других странах бСССР, вроде бы, подобного не наблюдается. Почему такого нет в Беларуси и Украине, в Азербайджане, Грузии или Казахстане?

[luche-chuchhe.livejournal.com]

8-10 травня в українському сегменті фейсбука на кожному кроці були фотокартки дідів/бабусь й інших родичів, що пройшли війну та розповіді про них. Найчастіше зустрічалося "про війну нічого не розповідав/не розповідала".
Якщо це не травма, зогляду на масштаби - колективна, яка досі не пропрацьована, то я не знаю, що це.

[morreth.livejournal.com]

Але це травма свіженька, а не 60-річна.

[luche-chuchhe.livejournal.com]

Я маю на увазі те, що не розповідали.
Тобто там не було навіть "народної" психотерапії шляхом багаторазового перерозповідання травмуючого досвіду.
І, звісно, цю травму вони передали дітям.

[freya-victoria.livejournal.com]

Я не заперечую, що травма є. Але вона якимось іншим чином пропрацьовується без "можем повторить" та "на Берлін", без навішування на себе орденських стрічок, без зображень чоловічка з серпом-молотом та чоловічка зі свастикою у колінно-ліктьовій позиції, без одягання дітей у однострій.
Мені здається, все це - зовсім не стосується пережиття втрат у війні. Якщо це й пророботка травми, то зовсім іншої - розпаду СРСР, фантомні болі за втраченою імперією

[luche-chuchhe.livejournal.com]

Ну, імперство нам не доступне, гадаю, це важливий фактор.

[irmingard.livejournal.com]

+100500

[ludmilapsyholog.livejournal.com]

В Беларуси травма войны отчетливо чувствуется. И в Украине это бы звучало, но сейчас все, конечно. затмила актуальная война. Ну, и есть более непроработанные травмы - тот же Голодомор. Остальные се же меньше были вовлечены, мирное население гибло в восновном на этих территориях.

[naiwen.livejournal.com]

а уж в Польше как чувствуется...
вот где тяжелейшая военная травма.

[freya-victoria.livejournal.com]

Травма - есть. Но формы выражения совсем другие