"Свобода"

[morreth]

Оригинал взят у reznichenko_d в "Свобода"

Після того, як депутати "Свободи" публічно помацали пику гендиректора НТКУ Алєксандра Пантєлєймонова, народний осуд цієї виходки прогудів над їх партією поховальним дзвоном. Що дозволено Юпітеру - не дозволено бику. Що дозволено революціонеру - не дозволено "борцю з провокаціями". Що дозволено Олександру Музичко - не дозволено Ігорю Мірошниченко.

Насправді, всі розуміють, що Пантєлєймонов - регіоналівська гнида, і заслужив на покарання. Всі розуміють, що в революційні часи формалістика не працює, а працює лише пряма дія. Всі знають, що чекати від "органів правопорядку" якихось люстраційних рухів можна сім год і три дні, і все одно не дочекатися, тим більше в такій делікатній сфері як масова інформація та пропаганда.

Кожна революція викидає мудаків-чиновників з кабінетів, бо кожна революція, як писав Троцький - це історичний самосуд. Але у ситуації зі "Свободою" проблема не у тому, ЯК було проведено бліц-люстрацію, а КИМ.

Свого часу люди голосували за "Свободу", бо "Свобода" мала імідж буйних націоналістів, які готові створити армію, перейти Дніпро та прогнати синьожопу банду. На ділі виявилося, що "Свобода" - це схильна до компромісів поміркована партія, яка боїться провокацій і не схильна ризикувати у реальній війні. Її молодь бігала битися на барикади потайки від керівництва.

Яке розчарування.

Тому тепер, коли небезпека минула, ррреволюційна бравада свободівських депутатів викликає у людей роздратування. Українці аплодували клоуну Ляшко, який возив луганського сепаратиста Клінчаєва мармизою по підлозі, адже Луганськ - це Луганськ, та ще й у часи московської смути. І ці ж люди засуджують Мірошниченка і Бенюка, бо тиловий Київ - це тиловий Київ, Пантєлєймонов - не сепаратист, якого охороняють російські агенти, а звичайний медіа-чиновник, що скоро буде звільнений і забутий.

Не тут треба показувати силу. Не тут.

Все правда: хочеш си почувати сміливим - давай Аксьонова мордякою по столу повози.

Comments

[stekunova-sem.livejournal.com]

знаю декого з рядових убєждьонних свободівців. вони такі самі, чи то може, мені так пощастило. інтелектуальний нуль, повна неспроможність пожизнєнна.
плюс сама наявність телекамери в цьому епізоді, м'яко кажучи, навіває сумніви.

[luche-chuchhe.livejournal.com]

Я теж трохи поспілкувалася.
(це комент з іншого блогу, але тут, здається, доречно)

"Я говорила вчера и позавчера со свободовцами из рядовых (т. е. шансы, что они куплены, стремятся к нулю).
Так вот, товарищи вообще не осознают, что их партия - правящая, что майдан победил, что к представителям власти в принципе предъявляются требования более высокие, чем к обычным гражданам. Там прям какое-то суженое сознание, очень похоже на то, что в своих фантазиях они до сих пор ведут партизанскую войну с более сильным противником, причем не "государство Украина ведет войну с государством Россия", а они, значит, часть украинской власти, а "лишенные каких-либо легальных полномочий патриоты Украины ведут войну с государствами Россия и Украина".
Способность просчитывать хотя бы на несколько шагов вперед отключена напрочь.
Амбиции крайне малы, потолок требований - дать по морде врагу Украины. Физически.
Осознания, что народные депутаты правящей партии могут использовать огромный арсенал ресурсов для того, чтобы добиться поставленных целей - нет вообще. Есть осознание себя как маленьких, бессильных, в окружении врагов и предателей.
Даже до понимания, что снимать на камеру и выкладывать в сеть какбе глупо, они не доходят. Логика такая - а пусть остальные враги Украины боятся. Ну вот такой потолок амбиций.
Реакция на критику - вопли "предатели!" и "толерастия!"
Судя по тому, что и как говорят все эти Мирошниченки, в руководстве "Свободы" недалеко от всего этого ушли".

[stekunova-sem.livejournal.com]

не хочеться мати людей за повних дебілів, тому висуваю версію, що Сволота просто втратила годувальника, і тому тепер, спохватівшись, активно удобряєт будущеє елєкторальноє полє для кормільцев із ПР. ще пара-трійка таких відео, і ПР без зайвих зусиль виграє наступні вибори в одні ворота. це стосовно керівництва, яке трохи в курсі про фінансові справи.
стосовно рядових... якщо люди, які так чи інакше працюють на штаби, жодного разу не прикинули, скільки використовується грошей хоча б на публікації, хоча б під час однією виборчої кампанії, не взяли калькулятор і не помножили на 27 (а то й більше)... і не задумались, звідки бабло у чесних революціонерів. так, похоронний звон. але тут - стовідсотково самі винні.

[virago-ghost.livejournal.com]

это очень точное описание ситуации;
при чем в истории этот феномен известен не однажды;
кроме того, этот самый диагноз заявлен даже Тягныбоком публично, уж на что Олежек тяжел на интеллектуальную честность и подъем;
теперь добавим, что такое мировоззрение позволяет не задавать вопросов относительно легальности бизнеса, доходов, теневых схем и необходимлсти введения равных правил игры