Про іноземну літературу українською
Раптом зрозуміла, де лопата у аргументі про переклади іноземної літератури українською мовою, на кшталт цього:
http://morreth.livejournal.com/2365161.html?thread=45525993#t45525993
Так, я теж читала пригодницьку та дитячу літературу здебільшого українською. Д'Артаньян, Мауглі, король Матіуш Перший, Дік Сенд, Шерлок Холмс, Ізмаїл, Цибуліно та Піноккіо, Натаніель Бампо-Шкіряна Панчоха та Пеппі Довгапанчоха. І ще багато хто.
Але скажіть мені, любі друзі, чи багато ви пригадаєте УКРАЇНСЬКОЇ пригодницької та дитячої літератури зі свого дитинства?
От я починаю загинати пальці, ведучи власний рахунок:
1. Нестайко, "Тореадори з Васюківки"
2. П. Панч, "Син Таращанського полку" (і те завдяки лише тому, що входив до шкільної програми - а то фіг би я його читала)
3. В. Владко - "Сивий капітан"; не сподобалося ще тоді, бо я обізнана була вже зі Стругацькими.
4. Олесь Бердник - оц було вже справжнє.
5. Яновський, хоча й це аж ніяк не дитяча література, але могутній неоромантизм, який вштирив моцно у головний мозок і спинний разом.
6. Лариса Письменна, "Там, де живе Синя Ластівка" - з задоволенням читала.
7. Борис Комар, "Векша" та "Мандрівний вулкан"
8. Микола Трублаїні, щось про те, як соціалізм прийшов до чукчів.
І ВСЬО. В мене ше пальці на руках не скінчилися, а вже всьо. Ну добре, щоб два пальці загнути, додамо умовно-українських (бо читані російською)
9. Володимир Кисільов, Девочка и птицелет"
10. Аліна Болото , "Червяк по кличке Тайфун"
Більше нічого не можу пригадати, хоча читала в дитинстві - як за себе кидала. Але то все була така собі літературна січка, з якої нічого конкретного не пригадується, а що пригадується - то лише уривками та епізодами. Ось наприклад, були ми підписані на "Піонерію", та читала я там про юних попаданців у країну, де люди з блакитним коліром шкіри пригнічували людей з іншими кольорами. Ніхрєнаськи більше не пам'ятаю з того шидевру. Або знов шось про чукчів, згадую лише тому, що головного героя звали Мача. Якась байда про козака, що знайшов іншопланену шаблюку. Таке шось, якісь клаптики. Так, є ще прошарок історико-пригодницької літератури: Загребельний, Ян, Мушкетик, Малик і т. ін. Її я в лист не вношу, вона числиться окремо, бо її я читала вже в дорослому віці.
От і скажіть мені - людина пише, що читала Крапівіна українською - а де власне український письменник, який міг би стати врівень з Крапівіним? Де українські Кассиль, Желєзніков, Алєксін, Буличов, Вєлтістов? Чому це поле порожнє? Де все поділося?
http://morreth.livejournal.com/2365161.html?thread=45525993#t45525993
Так, я теж читала пригодницьку та дитячу літературу здебільшого українською. Д'Артаньян, Мауглі, король Матіуш Перший, Дік Сенд, Шерлок Холмс, Ізмаїл, Цибуліно та Піноккіо, Натаніель Бампо-Шкіряна Панчоха та Пеппі Довгапанчоха. І ще багато хто.
Але скажіть мені, любі друзі, чи багато ви пригадаєте УКРАЇНСЬКОЇ пригодницької та дитячої літератури зі свого дитинства?
От я починаю загинати пальці, ведучи власний рахунок:
1. Нестайко, "Тореадори з Васюківки"
2. П. Панч, "Син Таращанського полку" (і те завдяки лише тому, що входив до шкільної програми - а то фіг би я його читала)
3. В. Владко - "Сивий капітан"; не сподобалося ще тоді, бо я обізнана була вже зі Стругацькими.
4. Олесь Бердник - оц було вже справжнє.
5. Яновський, хоча й це аж ніяк не дитяча література, але могутній неоромантизм, який вштирив моцно у головний мозок і спинний разом.
6. Лариса Письменна, "Там, де живе Синя Ластівка" - з задоволенням читала.
7. Борис Комар, "Векша" та "Мандрівний вулкан"
8. Микола Трублаїні, щось про те, як соціалізм прийшов до чукчів.
І ВСЬО. В мене ше пальці на руках не скінчилися, а вже всьо. Ну добре, щоб два пальці загнути, додамо умовно-українських (бо читані російською)
9. Володимир Кисільов, Девочка и птицелет"
10. Аліна Болото , "Червяк по кличке Тайфун"
Більше нічого не можу пригадати, хоча читала в дитинстві - як за себе кидала. Але то все була така собі літературна січка, з якої нічого конкретного не пригадується, а що пригадується - то лише уривками та епізодами. Ось наприклад, були ми підписані на "Піонерію", та читала я там про юних попаданців у країну, де люди з блакитним коліром шкіри пригнічували людей з іншими кольорами. Ніхрєнаськи більше не пам'ятаю з того шидевру. Або знов шось про чукчів, згадую лише тому, що головного героя звали Мача. Якась байда про козака, що знайшов іншопланену шаблюку. Таке шось, якісь клаптики. Так, є ще прошарок історико-пригодницької літератури: Загребельний, Ян, Мушкетик, Малик і т. ін. Її я в лист не вношу, вона числиться окремо, бо її я читала вже в дорослому віці.
От і скажіть мені - людина пише, що читала Крапівіна українською - а де власне український письменник, який міг би стати врівень з Крапівіним? Де українські Кассиль, Желєзніков, Алєксін, Буличов, Вєлтістов? Чому це поле порожнє? Де все поділося?

no subject
В семидесятых-восьмидесятых проводил каникулы и отпуска проводил в Житомирской области Киеве. В столице объездил все магазины, в том числе и букинистические. На русском литературы было навалом, выбор лучше, чем в Москве. Много переводной литературы, а вот с детской украинской проблема. За все годы купил лишь сборник Анаталия Костецкого. Книг Нестайко не встречал ни разу. Может было еще что хорошее на полках, так ведь имена совершенно незнакомые. Много ли на русском издавалось писателей братских республик? Тридцать - сорок, да пожалуй и всё.