Поминальна по китах. Канеко Місудзу

[morreth]

Поминальна по китах на зльоті весни,
Коли рибу летючу беруть у морях.
Над узбережжям гуде храмовий дзвін,
Хвилюючи розлоге дзеркало води.
Зодягнені в хаорі, рибалки спішать
У храм на узбережжі зі свого села.
На просторі моря самотнє китеня
Плаче, коли чує, як той дзвін гуде.
Забиту матусю, забитого тата
Кличе, "Сумую! Сумую!" - кричить.
Над широким морем лунає той дзвін,
Де скінчиться море, скінчиться луна.

За наводку дякувати Вячечлавові Оніщенкові