А я ж казала

[morreth]

Ірванець, брати Капранови, Ібігдан, Олег Покальчук, Радій Радутний, кажуть, що і Андрухович - список публічних осіб, у яких пригоріло на темі насильства, стрімко поповнюється. А ще є дівчата, які вписуються за приставачів - вони ж бідосі.
Але Світобудова - штука тонка. Десь і колись піддати знущанням можуть всіх. Навіть тих, хто насміхається з теми насильства. Особливо тих, хто насміхається - бо у світі, який вони створюють, насильство - норма, і ряди тих, хто є "видовою жертвою", постійно поповнюються - як не жінки, то занадто розумні, чи очкарики, чи недостаньо спортивні, чи з волоссям, чи з шкірою не того кольору, чи просто тому, що агресору засвербіло. Але митці невидимого фронту гадають, що вони достаньо маскулінні, щоб керувати світом. Кхе.

Додамо ще Негребецького і Різниченка.

Кожен з цих названих свого часу попалився на тому, що ляпнув мудацьке і проявив себе мудаком, але коли я казала, що воно мудак, мені відповідали, що воно ж талановита людина, або патріот, або те й інше разом, і має право на свої заскоки.

Але лише зашквар у рамках флешмобу #ЯНеБоюсьСказати‬ побудив декількох жінок переглянути список своїх кумірів.

Comments

[deyatinor.livejournal.com]

У Андруховича в романі "Московіада" на початку головний герой "походя" гвалтує в душі незнайому дівчину-африканку "бо вона дуже гарно співала" і потім оповідає, як та африканка була щаслива, бо вважала, що до неї якесь божество спустилося.

[virago-ghost.livejournal.com]

андрухович взагалі транслює такий самозакоханий і обмежений погляд на світ - без жодних авторських референцій і підводного контексту - що неможливо читати

[deyatinor.livejournal.com]

Є таке. Мені у нього більш-менш сподобалися лише "Рекреації", бо там є про згадку про репресії і взагалі про історію. А інші його романи ("Перверзія", "Московіада") гидкі.

[sleepy16.livejournal.com]

який жах!

добре, що не читала.

що мене дивує - але вже припиняє дивувати, це його популярність у західній європі.