Кожного, хто топить за традиційну українську родину...
...треба силоміць прив'язати до стільця та кілька годин поспіль безперервно зачитувати йому відповідні місця з Мирного, Кобилянської, Франка та Нечуя-Левицького. "Кайдашеву сім'ю" зачитувати повністю! Не давати їсти-пити та не пускати до туалета, аж поки не витримає повного курса, як ото Алекс з "Пружинного Апельсину". Щоб була така сама реакція: тільки при ньому заведуть мову про традиційні цінності, а воно одразу БЛЬООООООО!

no subject
Бо можливість - хто ж йому заборонить?
Просто мати, часто лаючи невістку, "робить за сина брудну неприємну роботу", говорить від його імені те, з чим він погоджується, як його найкраще обслуговувати.
Молодші Кайдаші - вони-таки бажали. Але там ще й соціальний ритуал, за яким гноблення невістки перетворюється на священне право свекрухи відігратися за всі втрачені літа покорства.
Ну, то ж написано чоловіком, що ж)) Основним ворогом дівчат стає інша жінка, а чоловіки "звільняють" дружин від тортур, які легітимізовані ними ж, хоча й непрямо. Через це - усі конфлікти. Хлопці - в біленькому.))
no subject
Бити Мотрю збирався саме свекор.
no subject
бо одвічна сільська норма центральної України аж-но до 70 років минулого сторіччя була така, що жінка має сама захищатися або улещувати чоловіків чи старших жінок своєї / чоловіка родини, як не змогла відбитися, залякати, обкрутити, спантеличити і домогтися свого - сама винна, правдиво отримала, буде розумнішою, щоб другий раз ні, а як не стане розумнішою і сильнішою, то знову правдиво отримає;
саме так наставляли дівчаток змалку на селі, нарізно від російських казок і мультиків про них (ви їх мабуть забули), де іван-дурень-царевич йде бороти злодія-чарівника і захищати дружину василісу; звісно, що життя - не казка, але сама концепція, де син захищає матір чи чоловік дружину, навіть і від своїх чи її рідних, відома добре з казок, хоч і пушкінські взяти, хоч і радянські кіноверсії
no subject
no subject
Правда, все це я ще зі школи пам'ятаю, перечитувати щойно взялася. Але тоді враження були (у порівнянні з дійсністю та очікуванням) ще досить світлі.
no subject
Не б'є, не п'є, не гуляє - вся доброчинність наших чоловіків починається з НЕ.
Коли чоловік не б'є дружину за те, що вона себе захищає від нападок його матері.
Так, на фоні всього іншого суцільного насильства та несправедливості історія Кайдашів - вона зі світлим кінцем, коли найгіршими бідами родини лишаються якісь глечики біля криниці, і хто з них п'є, та груша на межі, і хто з неї їсть. Це гарна історія, дійсно.
І як на ті часи - то Кайдаші взагалі взірцеві, саме через ті причини, що ви перелічили.
Але коли в наш час таке становище жінки у родині, в житті, розглядається майже як зразок, як здобуток - то це вже жахіття. Свекруха катує, свекор нападає, а чоловік - він навіть не б'є, а тобі нікуди піти з цієї хати й заробити самостійно на свій дім не вийде - чи це не мрія кожної сучасної жінки?
Ну, тобто, "феміністки забрали в мене мою законну можливість сидіти вдома й не робити нічого, а зараз я змушена ходити на роботу й отримувати зарплатню".
no subject
no subject