Серед загального сракоболю
Пєрвушина прорікла прекрасне: "Ви піарітесь за що трегедії сваєво народа".
Отут мене й накрило саторі. Ну чесно, коли кацап каже українцеві, що українець піариться на трагедії свого народу, це просто як той спалах блискавки, після якого японські мудрагелі осягали просвітлення. Сюди нічого додати, це доконане й неперевершене.
Отут мене й накрило саторі. Ну чесно, коли кацап каже українцеві, що українець піариться на трагедії свого народу, це просто як той спалах блискавки, після якого японські мудрагелі осягали просвітлення. Сюди нічого додати, це доконане й неперевершене.

no subject
З багатьох питань, дуже різних от бачу я, що все вона каже гарно й правильно... і тут, практично в тому ж абзаці, або в наступному коментарі - пише протилежне. Зовсім. І то були висловлювання на кшталт "самадуравіновата".
От вона, скажімо, захищає позицію жінок в фемжурналі. А потім - раз! - і все навпаки, і каже вона жінкам, щоб стулили рота, бо все сталося через їх неправильні вчинки, нехай не сміють жалітися. Одягає біле пальто та й каже: а що ж вам за діло, як вас хтось обізвав? Мовчіть! Хороші дівчата втираються та й мовчать, бо виказувати гнів - це неконструктивно, непрактично.
А як таке напише хтось інший, Первушина під цим підписується та й хвалить. З такими "друзями" ніяких ворогів не треба.
А потім - наче знову сонечко засяло, вона знов нормальна, знов пише розумні адекватні речі.
Це не є норма, це біполярність якась. Вона дуже шкідлива для всіх, хто з нею спілкується, бо ніколи не взнаєш, коли вона буде "нормальна", а коли "впаде в тирана".