Об уровне фрустрации
Двое мужчин убились об разговор насчет абортов, причем один из них просто наблюдал.
Экс одного из убившихся пришла в тему, мило приняла участие в срачике, нормально выдержала диспут в стиле "ты мне в ухо, я те в глаз", ушла посвистывая.
Это все, что вам нужно знать об уровне психологического давления, которому подвергается обыкновенная среднестатистическая женщина, чтобы выработать такой порог фрустрации, об который убивается отец ее ребенка.
Экс одного из убившихся пришла в тему, мило приняла участие в срачике, нормально выдержала диспут в стиле "ты мне в ухо, я те в глаз", ушла посвистывая.
Это все, что вам нужно знать об уровне психологического давления, которому подвергается обыкновенная среднестатистическая женщина, чтобы выработать такой порог фрустрации, об который убивается отец ее ребенка.

no subject
Все йде з дитинства.
(Наприклад, я була дуже тиха і слухняна, з батьками не сварилася, а просто робила все "правильно", тіпа "за власною ініціативою". Мій батько має звичку, коли що не так, жорстоко насміхатися, і я так фігово це переносила, що намагалася таких ситуацій будь-якою ціною уникати.Тобто я звична до знецінення зі сторони чоловіків, але витривалості переносити їхню агресію та висміювання у мене ніфіга немає).
У більшості жнок, мені здається, суспільство формує установку "краще не чини спротив" - за допомогою "низькорівневої агресії", в тому числі сексуальної. Оці всі облапування, обговорення, хто шльондра (бо вже мала секс, або з хлопчиком цілувалася), задирання спідниць, розмови, що якщо когось вважають шльондрою, то її можна гвалтувати - це все викликає постійне напруження і страх. В тому числі у тих дівчат, які особисто постраждали відносно мало (таких, які взагалі не постраждали, я не знаю), бо у них завжди перед очима приклади тих дівчат, які постраждали сильніше, хай ті приклади у вигляді чуток і страшних перешіптувань. При цьому дівчинці дають зрозуміти, що вона абсолютно безсила, водночас що якщо щось сталося - сама винна, чинити спротив марно (бо неможливо чинити спротив відразу усьому суспільству). В результаті більшість жінок пристосовуються до цього всього через заборону собі агресії (дозволена лише пасивна агресія), через почуття власної слабкості і крихкості.
Я б не сказала, що жінки краще переносять фрустрацію. Вони краще переносять агресію від інших жінок, бо інші жінки знецінені, агресія з їхнього боку знецінена. Яка різниця, що там каже баба-дура. А агресію від чоловіків жінки швидше гірше переносять.
Та ти сама приклади багато разів бачила. І майже кожна з нас знає за собою, які можуть бути дивні реакції, коли приходить чоловік і нападає, хай ті реакції і були в минулому. Конкретні реакції сформовані у дитинстві, вони досить індивідуальні, але спільне в них обмеження власної агресії.