![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
Об уровне фрустрации
Двое мужчин убились об разговор насчет абортов, причем один из них просто наблюдал.
Экс одного из убившихся пришла в тему, мило приняла участие в срачике, нормально выдержала диспут в стиле "ты мне в ухо, я те в глаз", ушла посвистывая.
Это все, что вам нужно знать об уровне психологического давления, которому подвергается обыкновенная среднестатистическая женщина, чтобы выработать такой порог фрустрации, об который убивается отец ее ребенка.
Экс одного из убившихся пришла в тему, мило приняла участие в срачике, нормально выдержала диспут в стиле "ты мне в ухо, я те в глаз", ушла посвистывая.
Это все, что вам нужно знать об уровне психологического давления, которому подвергается обыкновенная среднестатистическая женщина, чтобы выработать такой порог фрустрации, об который убивается отец ее ребенка.
no subject
І взагалі, демократія-шмемократія - це інструмент. Інструмент, як на мене, має забезпечувати інтереси жінок, а яким він буде, для мене має другорядне значення.
no subject
А за прямої демократії кожна, яка забажає, зможе голосувати за чи проти законів, обговорювати їх, висуватися у виконавчі органи...
no subject
Зараз теж є можливіть створити партію і отримати 50% голосів (за числом жінок). І де та партія і ті голоси?
Де серйозне обговорення законів у феміністичних спільнотах? Де активні дії з просунення бажаних законів? Тими можливостями, які є, ми не користуємося, а якщо можливості зміняться, почнемо користуватися?
Щодо прямої демократії варто подивитися на референдум у Голандії, де, до речі, офігєть яка якість населення, офігєть які традиції самоврядування і таке інше. І все одно купа народу йшла на рефендум, не знаючі, проти чого вони, власне, голосують. Не кажучі все про те, що саме проголошення референдуму було маніпулятивне.
А якщо ми через сто років отримаємо таку якість населення, як у Голандії зараз, це буде неймовірно круто і взагалі справжнє чудо.
Взагалі, коли у спільноти є проблеми із самоорганізацією, відповідальністю, ініціативою, професійністю, то влаштовувати такий вид управління, який сильніше розмиває відповідальність та не наголошує на необхідності професіоналізму тих, хто планує, і тих, хто виконує, - не дуже гарна ідея.
А такі проблеми є одночасно у спільнот "жінки" та "українці".
Якийсь час тому ходила по інтернету програма, яка давала можливість проголосувати за приорітетні напрямки витрачання бюджетних коштів, здається, у Києві. Якщо вона ще є, раджу знайти і спробувати проголосувати. Бо ефект надзвичайний, відразу з*являється більш реалістичне сприйняття того самого "голосування за чи проти законів". Бо щоб визначити, кому більше дати грошей - на дороги чи на дитячі спортивні гуртки, треба розбиратися і в тому, і в іншому. Не один день витратити, щоб зрозуміти, що у нас приоритетніше. Краще відремонтувати лікарні чи зробити пандуси для інвалідів? А коштів не так вже й багато, щоб одним дати, треба в інших забрати.
Подивилася я на те і зрозуміла, що я, людина з вищою юридичною освітою, більш-менш свідома та соціально відповідальна, ніфіга не готова до прямої демократії.
Ні, можна було від балди, звісно, поставити, або голосувати лише за те, що цікаво саме мені, без думок, що треба суспільству. А мені пандуси не цікаві. і спортивні гуртки, і наука, і культура - не ну користуюся я в побуті, І, підозрюю, переважній більшості киян наукові установи в побуті ніфіга не потрібні.
Тому я і не вірю у дієвість прямої демократії у справі допомоги жінкам. І не вірю в її дієвість в цілому, хіба в дуже обмеженій кількості.
От розвивати в жінок здатність будувати дієві та ефективні ієрархії - оце, як на мене, діло.
Отому складно гуртуватися, бо важко домовитися. )))))
no subject
no subject
no subject